1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 947/17663/20

провадження № 61-3784св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 13 вересня 2016 року вона звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про зобов`язання за власний рахунок привести самочинно реконструйований балкон у квартирі АДРЕСА_1 (далі - квартира АДРЕСА_2 ) до попереднього стану, шляхом знесення (демонтажу) розширеної частини балкону (справа № 520/14477/16-ц).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власний рахунок привести самочинно реконструйований балкон у квартирі АДРЕСА_2 до попереднього стану.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Також апеляційну скаргу подав ОСОБА_4, який зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_2, однак не брав участі у суді першої інстанції. З апеляційної скарги ОСОБА_4 було встановлено, що в процесі розгляду справи № 520/14477/16-ц ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 17 жовтня 2017 року подарувала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 . Таким чином, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2019 року було вирішено питання про його права і обов`язки.

На підставі викладено ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з новим складом учасників, а саме відповідачами повинні бути особи, які здійснили реконструкцію без дозвільних документів, - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також власник квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 .

Також позивач зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_3, сусідами якої на 7-му поверсі є відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_2, які були власниками квартири АДРЕСА_2 за тією ж адресою.

27 лютого 2016 року ОСОБА_6 передала в дар ОСОБА_2 1/2 частку вказаної квартири, на підставі договору дарування від 27 лютого 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою О. М., за реєстровим номером 294.

Позивачка стверджує, що відповідачі без дозвільних на те документів, здійснили реконструкцію належної їм квартири АДРЕСА_2, шляхом реконструкції балкону, внаслідок чого в її квартирі АДРЕСА_4 порушена інсоляція та звукоізоляція, що впливає на користування квартирою та стан здоров`я позивача.

У зв`язку з цим, оскільки діями відповідачів порушені права позивача як власника нерухомого майна, вона була вимушена звернутись до суду з цим позовом та просила суд: усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов`язання відповідачів за власний рахунок привести самочинно реконструйований балкон у квартирі АДРЕСА_2 до попереднього стану, шляхом знесення (демонтажу) розширеної частини балкону, відповідно до технічного паспорта, та стягнути судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позови ОСОБА_1 у цій справі та у справі № 520/14477/16-ц є аналогічними, з одним і тим же предметом спору і з тих же підстав, будь-яких вимог до власника ОСОБА_4 не заявлено, оскільки судом встановлено, що саме відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були власниками квартири АДРЕСА_2 та ще у 2009 році здійснили добудову балкону без отримання проектно-дозвільної документації. Той факт, що ОСОБА_4 у період розгляду цивільної справи № 520/14477/16-ц, у 2017 році, набув право власності на квартиру АДРЕСА_2, не має правового значення.

Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок, що у листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до належних відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були власниками та здійснили добудову балкону без отримання проектно-дозвільної документації, та рішенням суду вказаний факт було встановлено та в частині усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання відповідачів за власний рахунок привести самочинно реконструйований балкон у квартирі АДРЕСА_2 до попереднього стану, шляхом знесення (демонтажу) розширеної частини балкону відповідно до технічного паспорта на зазначену квартиру, позовні вимоги було задоволено.

Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_4 за договором дарування не міг отримати у власність самочинно побудований об`єкт, який підлягає знесенню відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який вони побудували.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2020 року скасовано, справу направлено для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що за частиною першою статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Сторони у справі № 520/14477/16-ц, яка на цей період часу перебуває у провадженні Одеського апеляційного суду, та сторони у цій справі, відрізняються, є інші учасники процесу, а тому підстав для відмови у відкритті провадження у відповідності до вимог статті 186 ЦПК України немає. Крім того, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшовши висновку про те, що ОСОБА_4 за договором дарування не міг отримати у власність самочинно побудований об`єкт, який підлягає знесенню відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який вони побудували, вирішив питання по суті спору, що відповідно до глави 2 ЦПК України не входить до повноважень суду першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі.

Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі

У березні 2021 року ОСОБА_5, засобами поштового зв`язку, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, а справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 13 липня 2020 року про відмову у відкритті провадження відбувся з грубим порушенням норм процесуального права, оскільки заявнику не було направлено апеляційну скаргу, у зв`язку з чим вона була позбавлена права надати відзив на апеляційну скаргу, не надано можливості взяти участь у розгляді справи, висловити свої заперечення.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи з Київського районного суду м. Одеси.

Справа надійшла до Верховного Суду у лютому 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 16 листопада 2016 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про приведення об`єкта нерухомого майна до попереднього стану, в якій Київська районна адміністрація Одеської міської ради просила суд зобов`язати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану (справа № 520/14477/16).

13 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради про зобов`язання за власний рахунок привести самочинно реконструйований балкон у квартирі АДРЕСА_2 до попереднього стану, шляхом знесення (демонтажу) розширеної частини балкону (справа № 520/11324/16).

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 30 листопада 2016 року об`єднано цивільну справу за № 520/11324/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди, та цивільну справу за № 520/14477/16-ц за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1, про приведення об`єкта нерухомості до попереднього стану в одне провадження. Об`єднаній цивільній справі присвоєно номер 520/14477/16-ц.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 листопада 2018 року закрито провадження у цивільній справі № 520/14477/16-ц за позовною заявою Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1, про приведення об`єкта нерухомості до попереднього стану. Роз`яснено Київській районній адміністрації Одеської міської ради її право на звернення до суду з цим позовом в порядку адміністративного судочинства. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення шкоди - в порядку цивільного судочинства.

07 липня 2016 року суб`єктом владних повноважень винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за № 497, якою ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за частиною сьомою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 8500,00 грн.

26 липня 2016 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було винесено розпорядження за № 479 "Про приведення до попереднього стану самочинно реконструйованої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5", яким зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, у десятиденний термін привести самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану шляхом демонтажу добудованої частини балкону.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власний рахунок привести самочинно реконструйований балкон у квартирі АДРЕСА_1, до попереднього стану, шляхом знесення (демонтажу) розширеної частини балкону відповідно до технічного паспорта на зазначену квартиру. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, та стягнено судові витрати.

У вказаному рішенні суд дійшов наступного висновку, що дійсно у квартирі АДРЕСА_2 мали місце будівельні роботи з реконструкції балкону саме у 2009 році, проведені ОСОБА_2, тобто до набуття права власності на зазначену квартиру та в період перебування квартири у власності ОСОБА_5

23 грудня 2019 року до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_4 та вказував на те, що на підставі договору дарування від 17 жовтня 2017 року, укладеного між ОСОБА_2, з однієї сторони, та ним ОСОБА_4, з другої сторони, він став власником квартири АДРЕСА_2 . Апеляційна скарга мотивована тим, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси або обов`язки.

По зазначеній скарзі було відкрито апеляційне провадження.


................
Перейти до повного тексту