Постанова
Іменем України
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 628/1242/20
провадження № 61-6367св21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, правонаступник Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 21 жовтня 2020 року у складі судді Волчек О. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, правонаступник Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області, про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), правонаступник Куп`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - Куп`янського об`єднаного УПФУ в Харківській області), третя особа- Головне управління Державного казначейства України в Харківській області (далі - ГУ Державного казначейства України в Харківській області), про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18 березня 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/122/19 було задоволено його позовні вимоги, а саме: визнано незаконними дії Куп`янського об`єднаного УПФУ Харківської області щодо відмови у врахуванні трудового стажу під час призначення йому пенсії за період з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року та з 12 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року; зобов`язано Куп`янське об`єднане УПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії із врахуванням трудового стажу за період з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року та з 12 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, починаючи з дати призначення пенсії 15 листопада 2018 року. Рішення набрало законної сили 25 квітня 2019 року, але в повному обсязі до теперішнього часу не виконано. Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року у справі № 628/2318/19-ц було відмовлено у задоволенні його позову до ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області, третя особа - ГУ ПФУ в Харківській області, про відшкодування моральної шкоди. Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Постановою Верховного Суду від 25 березня 2020 року постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року скасовано, а рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року залишено в силі з урахуванням мотивів та висновків, викладених у цій постанові. В постанові Верховного Суду вказано, що позивач звернувся до неналежного відповідача та роз`яснено, що ОСОБА_1 може звернутися до суду на загальних підставах до належного відповідача.
Також зазначав, що факт завдання моральної шкоди внаслідок противоправних дій з боку Куп`янського об`єднаного УПФУ в Харківській областітреба визначати з моменту призначення йому пенсії за віком (15 листопада 2018 року), а не з дня набрання судовим рішенням законної сили (25 квітня 2019 року), оскільки в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року зобов`язано здійснити перерахунок пенсії з дати призначення пенсії, а саме з 15 листопада 2018 року, тобто завдання моральної шкоди почалося з моменту призначення пенсії і продовжується надалі, та буде продовжуватися до тих пір поки це рішення не буде виконане в повному обсязі.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року не виконано в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн на його користь з Куп`янського об`єднаного УПФУ в Харківській областіне стягнуто. Не враховано, що на протязі тривалого часу судових проваджень пенсія за віком для нього є єдиним доходом, а отримання ним пенсії у значно зменшеному розміру призвело до переживань, що відобразилось на його здоров`ї. Кожне судове засідання для нього є психотравмуючим фактором виразу душевного болю та втрати спокою.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь з ГУ ПФУ в Харківській області моральну шкоду в розмірі 608 100 грн внаслідок противоправних дій Куп`янського об`єднаного УПФУ в Харківській області.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 21 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано до суду жодного доказу, який міг би підтвердити заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань у вказаний ним період часу або втрат немайнового характеру, також не доведено наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 21 жовтня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано беззаперечних доказів того, що існує причинно-наслідковий зв`язок між моральною шкодою, яку просив стягнути позивач, та діями чи бездіяльністю відповідача у справі, що виключає ту обставину, що саме діями відповідача було завдано негативних наслідків позивачу.
Крім того встановлено, що позивач вже вдруге звернувся до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди, але в меншому розмірі 608 100 грн та до іншого відповідача.
Також, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року набрало законної сили та виконано в повному обсязі, окрім стягнення судових витрат у розмірі 768,40 грн. Проте, нестягнута сума у розмірі 768,40 грн не співмірна з сумою, яку вимагає позивач стягнути з відповідача у рахунок завданої моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу з Куп`янського міськрайонного суду Харківської області.
06 липня 2021 року до Верховного Суду надійшла витребувана цивільна справа.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 628/2318/19-ц за позовом ОСОБА_1 до ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області, третя особа - ГУ ПФУ в Харківській області, про відшкодування моральної шкоди, відповідно до якої постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року про часткове задоволення вказаного позову (стягнення з відповідача 5 000 грн) скасовано у зв`язку з тим, що позивач звернувся до неналежного відповідача. Крім того, суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності відповідача та третьої особи, що відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення. Також, заявник посилаючись на частину третю статті 411 ЦПК України зазначає, що судами не досліджено зібрані у справі № 628/2318/19-ц докази, а також суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про витребування та долучення матеріалів справи № 628/2318/19-ц щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, яка переглядається.
Крім того, касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій проігнорували норми статті 23 ЦК України, а також висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 459/274/17, згідно з якими моральна шкода має бути відшкодована винною особою - боржником, а саме ГУ ПФУ в Харківській області, а на Державне казначейство України покладається лише функція з виконання рішення суду щодо стягнення коштів з боржника.
Разом з тим, суди не звернули уваги на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року не виконано в повному обсязі, судові витрати в сумі 768,40 грн з Куп`янського об`єднаного УПФУ в Харківській області на користь позивача не стягнуто. Суди не взяли до уваги обґрунтування викладені в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 січня 1995 року № 4 щодо розміру відшкодування моральної шкоди.
Доводи інших учасників справи
У червні 2021 року ГУ ПФУ в Харківській області надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ГУ ПФУ в Харківській області посилається на те, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем не надано беззаперечних доказів щодо існування причинно-наслідкового зв`язку між моральною шкодою та діями чи бездіяльністю відповідача у справі, що виключає обставину, що саме діями відповідача було завдано негативних наслідків позивачу.
Крім того, посилання ОСОБА_1 на те, що пенсія за віком для нього є єдиним доходом не відповідає дійсності, оскільки останній зареєстрований як фізична особа-підприємець з 03 березня 2003 року до теперішнього часу та отримує дохід від підприємницької діяльності.
Разом з тим, перерахування позивачу грошових коштів (судового збору) із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність казначейства, а виключно у зв`язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями, що підтверджується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі № 804/3242/17, від 25 липня 2018 року у справі № 466/3828/17.
У червні 2021 року ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області посилається на те, що факт не сплачених судових витрат боржником за рішенням суду, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою. Невиконання рішення суду не може напряму ототожнюватися із завданою позивачу шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника. Невиплачені кошти на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, не є шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/74887/17-ц.
Крім того, ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі № 804/3242/17, від 25 липня 2018 року у справі № 466/3828/17.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 520/122/19 позов ОСОБА_1 до Куп`янського об`єднаного УПФУ Харківської області про визнання незаконною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано незаконними дії Куп`янського об`єднаного УПФУ Харківської області щодо відмови у врахуванні трудового стажу під час призначення йому пенсії за період з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року та з 12 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, зобов`язано Куп`янське об`єднане УПФУ Харківської області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії із врахуванням трудового стажу за період з 26 червня 1987 року по 30 листопада 1998 року та з 12 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року, починаючи з дати призначення пенсії 15 листопада 2018 року. Рішення набрало законної сили 25 квітня 2019 року.
Виконавчий лист Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року по справі № 520/122/19 про стягнення судового збору з ПФУ Харківської області на користь ОСОБА_1, перебуває у черзі за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою" та знаходиться за черговістю надходження на 61 279 місці, що підтверджується витягом з Автоматизованої банківської системи "БАРС" ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області.
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року у справі № 628/2318/19 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ Державної казначейської служби України у Харківській області, третя особа - ГУ ПФУ в Харківській області, про відшкодування моральної шкоди було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Постановою Верховного Суду від 25 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року скасовано, рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2019 року залишено в силі з урахуванням мотивів та висновків, викладених у цій постанові. В постанові Верховного Суду зазначено, що позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача.
Представниками ГУ Державного казначейства України в Харківській області неодноразово направлялися листи до Міністерства фінансів України з проханням збільшити бюджетні призначення за КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою", однак до даного часу бюджет не збільшено, тому всі рішення виконуються в порядку черговості та в межах бюджетних асигнувань. Станом на 14 січня 2020 року не вистачає для виконання судових рішень 4 107 000 грн. На виконанні знаходиться 90 053 судових рішень, що підтверджується копією листів до Міністерства фінансів України.