Постанова
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 541/514/19
провадження № 61-11638св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс",
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус", ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Міністерство юстиції України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 березня 2020 року у складі судді Городівського О. А. та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Панченка О. О., Пікуль В. П.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
04 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області знаходиться цивільна справа за позовом
ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі - ТОВ "ФК "Поліс") про скасування державної реєстрації права власності, треті особи: ТОВ "Пермус", ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, ПАТ "ВТБ Банк", Міністерство юстиції України.
Позивачем оскаржується рішення приватного нотаріуса про вчинення реєстраційної дії та результати реєстраційної дії, що призвели до переходу права власності до відповідача ТОВ "ФК "Поліс".
Відповідачем ТОВ "ФК "Поліс" може бути відчужене спірне майно, що в свою чергу може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
З урахуванням зазначеного, просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, заборони відповідачу та суб`єктам державної реєстрації здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно спірного майна, заборони відповідачу ТОВ "ФК "Поліс" та суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії з користування та розпорядження спірним об`єктом нерухомості, заборони відповідачу ТОВ "ФК "Поліс" та суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії з передачі спірного об`єкту нерухомості іншим особам, заборони відповідачу ТОВ "ФК "Поліс" та суб`єктам державної реєстрації займати спірний об`єкт нерухомості, заборони відповідачу ТОВ "ФК "Поліс" та суб`єктам державної реєстрації у будь-який спосіб відчужувати, передавати у користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть привести до обтяження та/або відчуження спірного об`єкту нерухомості).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від
06 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково.
Забезпечено позов шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення
АДРЕСА_1, загальною площею 269,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 58420953109, номер запису про право власності 13880222.
Забезпечено позов шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 269,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 58420953109, номер запису про право власності 13880222.
В іншій частині вимог відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вказані заходи забезпечать розумний баланс між інтересами володіючого власника та завданнями цивільного судочинства.
В застосуванні інших заходів забезпечення суд не вбачає процесуальної необхідності, оскільки заборона користуватися та розпоряджатися спірним нежитловим приміщенням несе надмірний процесуальний тягар для відповідача, а тому є не пропорційним заходом у судовому провадженні, так само як
і обмеження відповідача у зайнятті ним спірного приміщення. Заборона передачі спірного майна іншим особам та заборона передавати спірне майно
у користування по своїй сутті є тотожними заходами, застосування яких не вплине на виконання судового рішення в подальшому.
Апеляційний суд зазначив, що звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 виклала у відповідній заяві обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та надала відповідні докази існування реального спору щодо права власності на спірне нерухоме майно, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду. Суд першої інстанції зважаючи на те, що відчуження відповідачем своїх майнових прав на спірне майно фактично знівелює ефективність обраного позивачем способу захисту, прийшов до правильного висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Суд першої інстанції фактично до вирішення справи по суті лише обмежив право відповідача щодо розпорядження належним йому майном, а в іншій частині права відповідача не обмежуються.
Апеляційний суд не взяв до уваги посилання скаржника на відсутність доказів, які б підтверджували доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Аргументи учасників справи
У серпні 2020 року ТОВ "ФК "Поліс" подалодо Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами не враховано, що обраний позивачем вид забезпечення позову як заборона суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії та накладення арешту неспівмірний зміненому предмету позову - визнання незаконним та скасування рішення та реєстраційної дії. Зазначене узгоджується з висновками зробленими у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року по справі № 127/220/19 та від 19 червня 2019 року по справі № 201/12570/18.
Задовольняючи заявлені вимоги про забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що у випадку задоволення позовних вимог жодна з них не підлягає примусовому виконанню.
В оскаржених рішеннях суду зазначається, що позивачем оскаржується рішення приватного нотаріуса про вчинення реєстраційної дії та результати реєстраційної дії, що призвели до переходу права власності до відповідача ТОВ "ФК "Поліс". Однак, судами упущено те, що перехід права власності до відповідача ТОВ "ФК "Поліс" відбувся від ТОВ "Пермус", тому позивач не є особою у якої вибуло майно і взагалі жодного відношення до спірного майна не має. Суди не мотивували, яким чином ймовірне рішення суду про задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності впливатиме на права та обов`язки ОСОБА_1 щодо спірного нерухомого майна. Отже, жодного причинно-наслідкового зв`язку між зверненням стягнення ТОВ "ФК "Поліс" на предмет іпотеки та порушенням прав поручителя ОСОБА_1 за кредитним договором немає.
У серпні 2020 року ТОВ "ФК "Поліс" подало до Верховного Суду пояснення до касаційної скарги, в яких також зазначає, що накладення арешту на нерухоме майно не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не
є співмірним із заявленими вимогами в цій справі. Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року
у справі № 161/20492/18, від 26 травня 2021 року у справі № 757/31383/19-ц, від 27 квітня 2021 року у справі № 638/20248/19.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення та заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.
У грудні 2020 рокуМіністерство юстиції України подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить ухвалити законне та обґрунтоване рішення на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржеані судові рішення - залишити без змін. Вказує, що суди розглянули справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема вказує, що при проведенні камеральної перевірки Міністерством юстиції України щодо проведення реєстраційних дій п\н ОСОБА_3 25 березня 2016 року складено довідку від 10 жовтня 2018 року в якій зазначалося, що на порушення вимог статей 3, 10, 18, 20, 23. 24 Закону, пунктів 14,57 Порядку
№ 1127 п\н ОСОБА_3 прийнято рішення № 28947979 о 22:52 та зареєстровано перехід права власності від ТОВ "Пермус" до ТОВ ФК "Поліс" щодо об`єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2, загальною площею 269,6 кв. м. без документів, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку
з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, без внесення відповідної плати адміністративного збору за вчинення реєстраційних дій протягом 24 годин".
Відповідачі ТОВ ФК "Поліс" та ОСОБА_3 систематично вчиняли протиправні дії, чим порушували вимоги чинного законодавства, що призвело до завдання значних збитків ТОВ "Пермус", а головне, втрати предмету іпотеки та пред`явлення майнових претензій до позивача ОСОБА_1 .
Станом на лютий 2021 року відсутні підстави та докази, які підтверджують, що застосовані заходи забезпечення позову завдають шкоди відповідачу.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені
у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.