ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 903/718/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Огородніка К.М.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Фізична особа-підприємець Макарчук Михайло Олександрович,
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центуріон-Дістрібюшин",
ліквідатор боржника - Арбітражний керуючий Темчишин Володимир Петрович,
скаржник - Головне управління ДПС у Волинській області
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області за вх.№ 8047/2021
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (про закриття апеляційного провадження)
у складі колегії суддів: Савченка Г.І. (головуючий), Демидюк О.О., Павлюк І.Ю.
у справі за заявою Фізичної особи-підприємця Макарчука Михайла Олександровича,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центуріон-Дістрібюшин",
про банкрутство,
У цій справі розглядається питання права на апеляційне оскарження органом ДПС ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідації юридичної особи та закриття провадження у справі про банкрутство.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 19.10.2020 ухвалою Господарського суду Волинської області відкрито провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центуріон-Дістрібюшин" (далі - ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин"); визнано кредиторські вимоги ФОП Макарчука М.О. на загальну суму 90 020 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 07.04.2021 включно, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Опанасика В.В.
2. 19.10.2020 на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення оголошення (повідомлення) №65370 про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин".
3. 09.11.2020 ухвалою суду першої інстанції, зокрема, арбітражного керуючого Опанасика В.В. було відсторонено від виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Темчишина В.П.
4. 30.11.2020 ухвалами Господарського суду Волинської області визнано грошові вимоги та зобов`язано розпорядника майна включити вимоги до реєстру вимог таких кредиторів:
- ТОВ "ВОГ КАФЕ" на загальну суму 90 004 204 грн у наступній черговості: 4 204 грн - вимоги першої черги; 90 000 000 грн - вимоги четвертої черги;
- ТОВ "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ" на загальну суму 363 619 204 грн у наступній черговості: 4 204 грн - вимоги першої черги; 363 615 000 грн - вимоги четвертої черги;
- ТОВ "ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН" на загальну суму 99 019 829,81 грн у наступній черговості: 4 204 грн. - вимоги першої черги; 99 015 625,81 грн - вимоги четвертої черги.
- ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" на загальну суму 1 072 204 грн у наступній черговості: 4 204 грн - вимоги першої черги; 1 068 000 грн - вимоги четвертої черги.
- ТОВ "НАФТОТРЕЙД РЕСУРС" на загальну суму 105 617 669 грн у наступній черговості: 4 204 грн - вимоги першої черги; 105 613 465 грн - вимоги четвертої черги.
- ТОВ "ВОГ ТРЕЙД РЕСУРС" на загальну суму 473 546 936,96 грн у наступній черговості: 4 204 грн - вимоги першої черги; 463 542 732,96 грн вимоги четвертої черги; 10 000 000 грн - як такі, що забезпечені заставою та підлягають позачерговому погашенню.
- ТОВ "ВОГ КАРД" на загальну суму 47 989 204 грн у наступній черговості: 4 204 грн. - вимоги першої черги; 47 985 000 грн. - вимоги четвертої черги;
- ТОВ "ТІРАС-АРС" на загальну суму 7 825 504 грн у наступній черговості: 4 204 грн. - вимоги першої черги; 7 821 300 грн. - вимоги четвертої черги.
5. 30.11.2020 ухвалою суду першої інстанції також зобов`язано розпорядника майна, відповідно до визначених ухвал суду, сформувати остаточний реєстр вимог кредиторів ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин", письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин", на зборах кредиторів обрати комітет кредиторів, обраному комітету кредиторів вирішити питання щодо відкриття процедури санації чи ліквідації боржника, протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів подати суду.
6. 21.01.2021 постановою Господарського суду Волинської області ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Темчишина В.П., зобов`язано ліквідатора після завершення всіх розрахунків з кредиторами та здійснення ліквідаційної процедури скласти звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс банкрута, подати їх до суду для подальшого розгляду і затвердження.
7. 29.04.2021 ухвалою Господарського суду Волинської області представлений суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" затверджено. ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" ліквідовано. Зобов`язано державного реєстратора вчинити дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та спрямовані на припинення державної реєстрації ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин". Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" закрито. Встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлені цим Кодексом строки або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
8. 12.05.2021 Головне управління ДПС у Волинській (далі - ГУ ДПС у Волинській області) звернулося із апеляційною скаргою до суду, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 29.04.2021 у справі №903/718/20 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України.
9. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає про незавершення відносно ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" як платника податків контрольних заходів. Скаржник зазначає, що у зв`язку з наявною інформацією щодо ймовірних порушень податкового законодавства ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин", в тому числі згідно листів Тимчасової слідчої комісії при Верховній Раді України, Головним управлінням ДПС у Волинській області було ініційовано проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" відповідно до наказів ГУ ДПС у Волинській області. Скаржник зазначає, що обов`язки, передбачені статтею 12, 59, 61 59 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатором не дотримано, а тому судом постановлено передчасне судове рішення про ліквідацію ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин". Скаржник вважає, що оскаржуваною ухвалою знехтувано інтересами держави і як наслідок порушено засаду верховенства права.
10. 14.06.2021 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 29.04.2021 у справі №903/718/20.
11. 25.06.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у зв`язку із тим, що Головне управління ДПС у Волинській області не набуло процесуального права оскаржувати судові рішення у даній справі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
12. 29.06.2021 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 29.04.2021 - закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
13. Суд апеляційної інстанції встановив, що ГУ ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" не включались та не визнавались, а тому скаржник не набув статусу кредитора у даній справі про банкрутство. Апеляційний господарський суд також зауважив, що контролюючий орган не наділений безумовним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство, а має дотримуватись порядку виявлення кредиторів, визначеного Кодексу України з процедур банкрутства та довести факт порушення учасниками провадження у справі його прав.
14. Таким чином, встановивши, що апелянт не набув статусу кредитора, іншого учасника провадження у даній справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Волинській області не наділене процесуальним правом на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" в тому числі в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України як особи, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки.
15. Посилання скаржника на неможливість проведення документальної позапланової перевірки боржника суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим та зазначив, що апелянт жодного разу, протягом всього розгляду справи судом першої інстанції, не звертався з будь-яким клопотанням до суду про сприяння йому у здійсненні вказаної документальної перевірки, а самі лише накази на проведення документальної позапланової виїзної, усні та письмові вимоги до ліквідатора щодо надання документів фінансово-господарської діяльності платника не є, на думку колегії суддів, достатніми доказами вчинення з боку контролюючого органу всіх залежних від нього заходів направлених на здійснення належної перевірки. Питання неможливості проведення податкової перевірки, причин та наслідків, не було предметом дослідження в суді першої інстанції, в той же час контролюючим органом це питання не було поставленим на розгляд суду першої інстанції, а тому не може бути предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, оскільки апеляційна інстанція не може надавати оцінку обставинам справи, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції також вказав, що представник апелянта не зміг довести наявність недоїмок по податках та обов`язкових платежах до відкриття провадження у справі про банкрутство.
16. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 29.04.2021 у справі №903/718/20, оскільки вказаним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника не вирішувалися та не встановлювалися під час розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" у справі №903/718/20.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. 21.07.2021 ГУ ДПС у Волинській області надіслано до Північно-західного апеляційного господарського суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 про закриття апеляційного провадження у справі № 903/718/20, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
18. Скаржник вважає, що норми Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства не містять застрежень щодо оскарження судових рішень, ухвалених у процедурі банкрутства виключно боржником, арбітражним керуючим та кредиторами.
19. Скаржник також стверджує, що судом апеляційної інстанції закрито апеляційне провадження з огляду на клопотання одного з кредиторів - ТОВ "Нафтотрейд Ресурс", з яким ГУ ДПС у Волинській області не було ознайомлено, чим порушено принцип пропорційності та змагальності сторін.
20. ГУ ДПС у Волинській області посилається на те, що у зв`язку зі зміною статусу боржника як платника податків, щодо якого було порушено провадження у справі про банкрутство, податковим органом було ініційовано проведення позапланової перевірки ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" та стверджує, що ліквідація платника податків унеможливлює реалізацію податковим органом повноважень щодо проведення перевірки.
Б. Провадження в суді касаційної інстанції
21. 19.08.2021 зазначену касаційну передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Васьковського О.В., Огородніка К.М.
22. 09.09.2021 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 903/718/20 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинської області на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинської області - до 24.09.2021.
23. У зв`язку з перебуванням судді Васьковського О.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/718/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.09.2021.
В. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
24. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.
Г. Надходження клопотань до Верховного Суду
25. 22.09.2021 до Верховного Суду від кредитора у справі - ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області на підставі пункту 3 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не набув статусу кредитора у даній справі про банкрутство.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
27. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження на ухвалу господарського суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора й ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області.
28. Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
29. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
30. За змістом частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
31. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
32. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
33. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
34. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
35. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
36. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
37. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
38. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
39. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
40. Частина перша статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
41. Частиною п`ятою статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
42. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
43. Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в Господарському процесуальному кодексі України, ані в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або Кодексі України з процедур банкрутства, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.
44. Так, відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
45. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
46. Нормами даної статті встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
47. Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
48. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
49. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
50. У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає наступне.
51. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
52. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
53. За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.
54. Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
55. Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
56. У даній справі, судом апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області із заявою про визнання грошових вимог до боржника до суду не зверталось, відповідні вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" не включались та не визнавались, отже скаржник не має статусу конкурсного кредитора у даній справі про банкрутство.
57. Верховний Суд відзначає, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 Господарського процесуального кодексу України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
58. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
59. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
60. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.
61. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
62. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
63. Пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
64. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
65. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
66. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.
67. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.04.2021 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство питання про права, інтереси та(або) обов`язки ГУ ДПС у Волинській області не вирішувалося, як і відсутні в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення висновки та судження про права та обов`язки скаржника.
68. ГУ ДПС у Волинській області посилається на те, що у зв`язку зі зміною статусу боржника як платника податків, щодо якого було порушено провадження у справі про банкрутство, податковим органом було ініційовано проведення позапланової перевірки ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" та стверджує, що ліквідація платника податків унеможливлює реалізацію податковим органом повноважень щодо проведення перевірки.
69. За змістом норм статей 19-1, 41, 78 Податкового Кодексу України контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків. Перехід боржника до ліквідаційної процедури не перешкоджає податковим органам, вжити заходів щодо перевірки діяльності боржника на предмет наявності (відсутності) у нього заборгованості зі сплати податкових платежів, оскільки податковим законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 904/4681/19, від 01.06.2021 у справі № 910/7888/20 зокрема, що норми чинного податкового законодавства та законодавства про банкрутство не містять заборони щодо проведення податковим органом перевірки боржника після визнання останнього банкрутом.
70. Суд зауважує, що провадження у даній справі про банкрутство було відкрито ухвалою суду першої інстанції 19.10.2020 та в цей же день здійснено оприлюднення відповідного оголошення (повідомлення) на веб-сайті Вищого господарського суду України. 21.01.2021 постановою суду першої інстанції божника було визнано банкрутом, а 29.04.2021 ухвалою місцевого господарського суду затверджено звіт ліквідатора, ліквідовано юридичну особу та закрито провадження у справі.
71. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у ГУ ДПС у Волинській області було достатньо часу для реалізації своїх повноважень щодо податкової перевірки платника податків - ТОВ "Центуріон-Дістрібюшин" та заявлення своїх грошових вимог у випадку їх наявності, в тому числі й після визнання боржника банкрутом. Водночас нездійснення чи перешкоди у здійсненні такої перевірки податковим органом не надає йому безумовного права на оскарження прийнятих у справі про банкрутство судових рішень.
72. Доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції закрито апеляційне провадження з огляду на клопотання одного з кредиторів - ТОВ "Нафтотрейд Ресурс", з яким ГУ ДПС у Волинській області не було ознайомлено, чим порушено принцип пропорційності та змагальності сторін, колегія суддів відхиляє, оскільки основним мотивом оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження є відсутність у скаржника статусу кредитора чи іншого учасника у цій справі про банкрутство, а також відсутність вирішення ухвалою суду першої інстанції питання про права чи обов`язки скаржника, що в свою чергу не надає скаржнику права на апеляційне оскарження судового акту суду першої інстанції.
73. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 903/718/20 про банкрутство ТОВ "Цетуріон-Дістрібюшин", а оскаржуваною ухвалою про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство не вирішувались питання про права та інтереси та(або) обов`язки скаржника, отже ГУ ДПС у Волинській області не наділено правом на апеляційне оскарження у даній справі зазначеної ухвали суду першої інстанції.
74. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправомірності закриття апеляційним господарським судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишенні в силі законної та обґрунтованої ухвали суду апеляційної інстанції.
75. При цьому, оскільки предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області, яка була обґрунтована порушенням судовим актом місцевого господарського суду прав скаржника та з огляду на здійснення апеляційного перегляду справи саме за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області, колегія суддів вважає помилковими аргументи (клопотання) ТОВ "Нафтотрейд-Ресурс" щодо необхідності закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Волинській області на підставі пункту 3 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
76. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.