ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 280/4274/20
адміністративне провадження № К/9901/12766/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року (суддя Максименко Л.Я.) та
постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року (колегія у складі суддів Сафронової С.В., Мельника В.В., Чепурнова Д.В.)
у справі № 280/4274/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
У С Т А Н О В И В:
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізької області; відповідач), в якому просила:
- поновити строк звернення до суду з цим позовом;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.01.2016 № 1 щодо вирішення питання призначення пільгової пенсії;
- зарахувати період роботи з 22.08.1992 до 31.01.1997 (8 років 10 місяців 20 днів) на посаді сестри-господині, санітарки-буфетниці та санітарки-палатної психіатричного відділення Чернігівської центральної районної лікарні до пільгового стажу за Списком № 2;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 21.10.2015 та здійснити перерахунок вже призначеної 25.11.2019 пенсії за віком на пільгових умовах (рішення № 084850001166) відповідно до чинного законодавства на час первинного звернення.
2. Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 06.08.2020, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020:
- поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду у частині позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати стаж роботи та призначити пільгову пенсію;
- залишив без розгляду позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 05.01.2016 № 1.
3. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 07.09.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020, позов задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував рішення Токмацького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.05.2019 № 101/1;
- зобов`язав ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, період роботи з 22.08.1992 до 31.01.1997 на посаді сестри-господині, санітарки-буфетниці та санітарки-палатної психіатричного відділення Чернігівської центральної районної лікарні;
- зобов`язав ГУ ПФУ в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно пункту "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.04.2019, з урахуванням вже проведених виплат.
4. 09.04.2021 позивач подала касаційну скаргу, що 12.04.2021 надійшла до Верховного Суду, у якій із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права просила скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 у частині залишення позову без розгляду, направити справу у цій частині для продовження розгляду.
5. Верховний Суд ухвалою від 26.04.2021 залишив касаційну скаргу без руху; ухвалою від 01.06.2021 поновив ОСОБА_1 строк касаційного оскарження та відкрив касаційне провадження.
6. 22.06.2021 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу.
7. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про залишення частини позовних вимог без розгляду, виходив з того, що позивач не навела будь-яких поважних причин не звернення до суду з цим позовом з 2017 року, коли їй було роз`яснено підстави відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах. Покликання ОСОБА_1 на те, що протягом 2017-2019 рр. здійснювала догляд у зв`язку із хворобами за близькими родичами суд визнав неповажними причинами пропуску строку звернення до суду.
8. Позивач у касаційній скарзі покликається на те, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини справи, не врахували, що в період з березня 2017 року вона доглядала свою матір ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на підтвердження чого надавала до суду витяг з Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування про отримання щомісячної компенсаційної виплати; що вона не могла уповноважити представника звернутися до суду, оскільки для надання безоплатної вторинної правової допомоги Держава надала їй представника лише 11.10.2018; що вона вживала заходи досудового врегулювання спору з листопада 2017 року. Покликається на постанову Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 1840/3344/18, зазначає, що суди завчасно відмовили їй у поновленні пропущеного строку для оскарження рішення Пенсійного фонду від 05.01.2016 № 1, розгляд справи по суті не відбувся у повній мірі; суд ухвалив рішення від 07.09.2020 про те, що вона мала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 до Пенсійного фонду, проте ухвала суду від 06.08.2020 перешкоджає відновити порушені пенсійні права з 2015 року.
9. ГУ ПФУ в Запорізькій області у відзиві на касаційну скаргу покликається на те, що перебіг строку звернення до суду з позовом починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; позивачу недостатньо посилатися лише на необізнаність про порушення її прав, свобод чи інтересів; у справа, що виникають з органами Пенсійного фонду України особа може дізнатися про порушення прав при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді на надісланий запит.
10. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
11. Частиною 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
12. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
13. Початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог, та моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, оскільки наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
14. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява № 20347/03) зазначив, що право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності (пункт 35).
15. У п. 41 рішення "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
16. Сторона позивача у судах першої та апеляційної інстанцій підтвердила, що ОСОБА_1 отримала копію рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 05.01.2016 № 1 про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах наприкінці листопада 2017 року.
17. З позовом ОСОБА_1 звернулася до суду лише у липні 2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
18. Поважність підстав пропуску строку позивач обґрунтовувала тим, що протягом 2017-2019 рр. доглядала близьких родичів у зв`язку із їх хворобами та не могла сама звернутися до суду або уповноважити на це представника.
19. Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
20. Обставини, на які покликається ОСОБА_1, не є такими, оскільки самі по собі не можуть свідчити про існування непереборних перешкод у реалізації нею свого права на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
21. Суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено після відкриття провадження в адміністративній справі, у разі, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними (ч. 3 ст. 123 КАС України).
22. Зважаючи на викладені обставини, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неповажність причин пропуску строку звернення до суду та залишення частини позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду.
23. Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при ухваленні судових рішень.
24. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин пропуску строку, що виходить за межі перегляду судових рішень судом касаційної інстанції, встановлені у ст. 341 КАС України.
25. Щодо покликання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 1840/3344/18, в якій викладено висновок про те, що: "<…> лише розгляд справи по суті і з`ясування, зокрема, питання наявності у позивача страхового стажу, дозволить суду оцінити правомірність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком, а також визначити момент, з якого позивач дійсно має право на призначення такої пенсії", Суд зазначає таке.
26. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.
27. Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 сформулював з відступленням висновок щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, про таке: "<…> для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.<…> триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів".
28. У цій справі Суд не вбачає підстав для відступу від такої позиції.
29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (ч. 1 ст. 350 КАС України).
30. З огляду на викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06.08.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 - без змін.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд, -