Ухвала
29 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 713/285/2012
Провадження № 14-177 зц 21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
ознайомилася із касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення суми за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та
ВСТАНОВИЛА:
1. У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на свою користь 560 000,00 грн.
2. У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.
3. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь з ОСОБА_2 борг за договором позики в сумі 560 000,00 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
4. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 24 березня 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 12 травня 2016 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково, а зустрічний позов ОСОБА_1 - повністю. Визнано недійсним договір позики, укладений 20 червня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на суму 70 000,00 дол. США. Зобов`язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 560 000,00 грн за договором позики.
5. У квітні 2016 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 березня 2016 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
7. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. 01 березня 2018 року справу № 713/285/2012 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
9. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Скасоване рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 березня 2016 року, а рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2013 року залишене в силі.
10. 28 вересня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона просить скасувати постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 24 березня 2016 року залишити в силі.
11. Проаналізувавши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
12. Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Розгляд цивільних справ у касаційному порядку Верховний Суд здійснює у складі колегій суддів, палати, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду чи Великої Палати Верховного Суду у визначених процесуальним законом випадках та порядку.
14. Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.
15. Також вичерпний перелік підстав для передачі цивільної справи, яка розглядається в касаційному порядку, на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлено статтею 403 ЦПК України. Питання про таку передачу згідно зі статтями 403 і 404 цього Кодексу вирішує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи.
16. Велика Палата Верховного Суду як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного ЦПК України не наділена повноваженнями щодо перегляду рішень Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, перевірки обґрунтованості та законності рішень суду тієї ж касаційної інстанції, а також правом перегляду за нововиявленими чи виключними обставинами судових рішень касаційної інстанції, які нею не приймалися, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом).
17. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з моменту набрання чинності ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" цей Кодекс не передбачає інституту перегляду судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку, як це було визначено в розділі V глави 3 попередньої редакції ЦПК України.
18. Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практику якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ, право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70).
19. "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення ЄСПЛ від 16 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
20. Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2004 року у справі "Світлана Науменко проти України", заява № 41984/98, § 53).
21. Отже, враховуючи те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року закінчений розгляд справи № 713/285/2012, а Велика Палата Верховного Суду відповідно до норм чинного ЦПК України не наділена повноваженнями ні здійснювати перегляд таких постанов, ні вирішувати питання про передачу справи їй на розгляд, підстав для прийняття Великою Палатою Верховного Суду до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 не вбачається.
22. Таким чином, скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню разом з усіма доданими матеріалами.
Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, статтями 388, 389, 394, 403, 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду