Постанова
іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 712/9154/17
провадження № 51-248км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Свідлера М.С.,
адвоката Юрченка Ю.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Юрченка Юрія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 05 квітня 2021 рокуу кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 серпня 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 20 липня 2017 року між заступником начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України Кулик К.Г. та ОСОБА_2, обвинуваченим у кримінальному провадженні №42017000000002323.
ОСОБА_2 визнано винуватим та призначено покарання за:
ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу України (далі - КК) у виді позбавлення волі на строк 5 років;
ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК, із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 11 місяців без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 цього Кодексу.
Відповідно до статей 96-1, 96-2 КК застосовано спеціальну конфіскацію з примусовим вилученням у власність держави майна, що належить Публічному акціонерному товариству "Футбольний клуб "Металіст", код ЄДРПОУ 24341697 (далі - ПАТ "ФК "Металіст").
Не погоджуючись із указаним вироком суду в частині застосування спеціальної конфіскації, адвокат Юрченко Ю.І., який діє в інтересах ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про скасування вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 серпня 2017 року в частині застосування спеціальної конфіскації з примусовим вилученням у власність держави майна, що належить ПАТ "ФК "Металіст".
Крім того, в апеляційній скарзі містилося клопотання про визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 серпня 2017 року та про його поновлення, яке обґрунтоване тим, що про оскаржуваний вирок суду ОСОБА_1 дізнався лише 12 березня 2021 року, коли його адвокат Юрченко Ю.І. отримав відповідь на адвокатський запит від розпорядника майна ПАТ "Металіст" - арбітражного керуючого Левкович О.П . Оскільки ОСОБА_1 не був залучений судом до участі у справі № 712/9154/17, не був повідомлений про ухвалення оскаржуваного вироку, строк на апеляційне оскарження ним пропущений з поважних причин.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року адвокату Юрченку Ю.І., який діє в інтересах ОСОБА_1, відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 серпня 2017 року, а апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат Юрченко Ю.І., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на підставі вироку районного суду застосовано спеціальну конфіскацію майна ПАТ "ФК "Металіст", у якого є зобов`язання по виплаті заробітної плати перед ОСОБА_1 . Тобто, оскаржене в апеляційному порядку рішення суду безпосередньо стосується прав та інтересів ОСОБА_1 .
Відмовляючи адвокату Юрченку Ю.І., який діє в інтересах ОСОБА_1, в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 серпня 2017 року, апеляційний суд неналежним чином дослідив наявність поважних причин для поновлення такого строку, не врахував той факт, що ОСОБА_1 не знав і не міг знати про оскаржений вирок, оскільки не був учасником цього кримінального провадження, а також йому не було надіслано копію цього вироку. Апеляційний суд необґрунтовано відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 серпня 2017 року, чим порушив право на доступ до правосуддя.
Крім того, в касаційній скарзі наведено доводи стосовно незаконності і необґрунтованості зазначеного вище вироку місцевого суду.
Позиції учасників судового провадження
У засіданні суду касаційної інстанції адвокат Юрченко Ю.І. підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважав її доводи безпідстаними.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися, про причини неявки не повідомили, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.
Суд касаційної інстанції, відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК,переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Враховуючи, що предметом касаційного оскарження є ухвала Черкаського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, а також беручи до уваги приписи ст. 424 КПК, яка визначає предмет перегляду суду касаційної інстанції, доводи касаційної скарги щодо незаконності вироку Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 серпня 2017 року касаційним судом не переглядаються.
Як убачається зі змісту оскарженої ухвали апеляційний суд виходив з того, що скаргу подано особою, яка має право її подати відповідно до приписів ст. 393 КПК.
Підставою до рішення суду про повернення апеляційної скарги є приписи п. 4 ч. 3 ст. 399 зазначеного Кодексу, за якими апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, оскільки скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і суд апеляційної інстанції за заявою особи не віднайшов підстав для його поновлення.
Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, вирок районного суду щодо ОСОБА_2, що ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості в порядку ст. 475 КПК, було проголошено 21 серпня 2017 року, а апеляційну скаргу на вказане судове рішення адвокат Юрченко Ю.І., який діє в інтересах ОСОБА_1, подав 29 березня 2021 року, тобто поза межами тридцятиденного строку на його оскарження.
За обґрунтуванням, наведеним в касаційній скарзі адвоката Юрченка Ю.І., відповідно до ч. 2 ст. 395 КПК апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Вирок суду проголошено 21 серпня 2017 року без виклику ОСОБА_1, про його ухвалення ОСОБА_1 дізнався лише 12 березня 2021 року, коли адвокат Юрченко Ю.І. отримав відповідь на адвокатський запит від розпорядника майна ПАТ "Металіст" - арбітражного керуючого Левкович О.П. 29 березня цього ж року адвокатом Юрченком Ю.І. була подана апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку, проте апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження зазначеного вироку безпідставно, не навів обґрунтованих підстав прийнятого рішення.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого застосування правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
При вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК строку на апеляційне оскарження, існує необхідність чіткого встановлення початку перебігу вказаного строку та його закінчення.
Положеннями п.1 ч. 2 ст. 395 КПК визначено, що апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Оскаржений вирок не був ухвалений без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК, а отже відсутні підстави вважати, що строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання особою копії судового рішення.
Отже суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Юрченка Ю.І., подана 29 березня 2021 року із суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції.
Водночас апеляційний суд, обмежившись твердженням про те, що викладені в апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку не є об`єктивно непереборними, не навів переконливих мотивів такого твердження.
Пославшись на зміст правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, за якою особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право, суд апеляційної інстанції не вмотивував своїх висновків про те, чому він не вважає поведінку особи, яка подала скаргу, несумлінною. Апеляційний суд на навів переконливих мотивів того, чому він не вважає ті причини, що зазначені в клопотанні про поновлення процесуального строку, тими конкретними обставинами, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду і поважними причинами пропуску такого строку, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку. Не навів аргументів до того, щоб вважати поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, такою, що не пов`язана із вживанням розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення.
Колегія суддів виходить з того, що сама по собі тривалість пропущеного строку не може бути визнана обґрунтованою підставою для відмови в поновленні процесуального строку.
Отже апеляційний суд, розглядаючи клопотання адвоката Юрченка Ю.І., який діє в інтересах ОСОБА_1, про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2017 року, дійшов необґрунтованого висновку про відмову в поновленні процесуального строку та повернення апеляційної скарги, чим допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже це перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. При новому розгляді слід врахувати викладене та ухвалити судове рішення, яке відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд