Постанова
Іменем України
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 514/1511/2020
провадження № 51- 2482 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Кузнецова С.М.,
захисника Кисси В.І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Кисси В.І в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року про повернення апеляційної скарги
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Болградського районного суду Одеської області від 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 засуджено за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, захисник Кисса В.І. 09 березня 2021 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 березня 2021 року захиснику Киссі В.І. було повернуто його апеляційну скаргу на вищевказаний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про його поновлення.
Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кисса В.І., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обгрунтування своїх вимог зазначає про те, що строк на апеляційне оскарження вироку Болградського районного суду Одеської області від 04 лютого 2021 року він не пропустив, оскільки апеляційну скаргу подав в межах тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, який з урахуванням положень ст. 115 КПК закінчується 09 березня 2021 року.
Мотиви Суду
Згідно зіст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається зі змісту оскарженого судового рішення, суд апеляційної інстанції повернув захиснику Киссі В.І. апеляційну скаргу на вирок Болградського районного суду Одеської області від 04 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1, зазначивши при цьому, що апеляційну скаргу подано 09 березня 2021 року, тобто з пропуском встановленого п. 1 ч. 2 ст. 392 КПК строку на апеляційне оскарження і він не заявив клопотання про поновлення цього строку.
Однак зазначене рішення про повернення апеляційної захиснику Киссі В.І. не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Так, п.1 ч. 2 ст. 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга, може бути подана на вирок місцевого суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а згідно п. 3 ч. 4 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 7ст. 115 КПК при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Апеляційний суд встановив, що апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції від 04 лютого 2021 року захисник Кисс и В.І. подав 09 березня 2021 року, однак необґрунтовано повернув йому апеляційну скаргу нібито через пропуск встановленог п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, при цьому не врахував, що закінчення цього строку припало на неробочий день - субботу 06 березня 2018 року, а тому відповідно до ч. 7 ст. 115 КПК останнім днем зазначеного строку вважається наступний за ним робочий день, тобто вівторок - 09 березня 2018 року.
Тобто, апеляційна скарга подана захисником у межах строку на апеляційне оскарження, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК.
За таких обставин, рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги захисника Кисси В.І. у зв`язку з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження, є незаконним.
Таким чином, під час перевірки апеляційної скарги захисника Кисси В.І. на вирок Болградського районного суду Одеської області від 04 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК,