Постанова
Іменем України
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 629/4197/15-к
провадження № 51-2881км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О. В.
прокурора Круценко Т.В.,
засудженого (відеоконференція) ОСОБА_1,
захисника (відеоконференція) Здєльника С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012220380000027, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Софіївка Близнюківського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 128 КК України.
На підставі ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання у зв`язку з відсутністю процесуальної можливості призначити йому покарання, що передбачене санкцією статті, як особі, яка досягла пенсійного віку.
Цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто із засудженого на користь ОСОБА_2 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 10 липня 2012 року о 08:30 год, перебуваючи біля Центрального ринку на вул. Радянській у м. Лозова Харківської обл., на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2, діючи з необережністю, а саме зі злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча за обставинами справи повинен був і міг їх передбачити, з метою заподіяння фізичного болю схопив за руки потерпілу ОСОБА_2, яка стояла напроти нього і висловлювала своє невдоволення стосовно того, що ОСОБА_1, припарковуючи свій автомобіль марки "Волга-87" (д.н.з. НОМЕР_1 ) на території Центрального ринку, ледь не збив її з ніг.
Далі ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_2, внаслідок чого вона позадкувала, спотикнулась об свою ручну поклажу, яка лежала на землі, і впала на асфальт лівою стороною свого тіла.
У результаті поштовху ОСОБА_1, який призвів до падіння ОСОБА_2, остання отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому гілки лівої сідничної і лобкової кісток, що утворені з урахуванням надання тілу прискорення, та належать до ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я, оскільки для консолідації перелому необхідний строк понад 21 день.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що апеляційний суд не виконав вказівки суду касаційної інстанції, які були вказані в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року щодо перевірки доводів засудженого, які були викладені в його апеляційній скарзі, надання їм оцінки та відповіді на них, а також не мотивував належним чином своє рішення.
Окрім того зазначає, що він подавав клопотання до апеляційного суду про відкладення розгляду справи на іншу дату, однак суд апеляційної інстанції розглянув справу без його участі, чим порушив його права. Посилається на те, що апеляційний суд залишив поза увагою, що його адвокат обрав у справі іншу позиції, відмінну від позиції підзахисного.
У зв`язку з цим вважає ухвалу апеляційного суду незаконною, необґрунтованою й такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити.
Захисник підтримав позицію засудженого.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви суду
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Стаття 21 КПК України передбачає, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків у порядку передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу.
Частиною 4 цієї норми передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Тобто закон вимагає від суду апеляційної інстанції з`ясувати причини неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження та вирішити питання про можливість продовження розгляду без учасників, які не з`явилися без поважних причин, або про відкладення розгляду за наявності таких причин.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з постановленим щодо нього вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 липня 2018 року звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, розгляд якої було призначено на 26 березня 2020 року, про що повідомлено обвинуваченого.
19 березня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із введенням на всій території України карантину. Розгляд провадження було відкладено на 17 вересня 2020 року.
14 вересня 2020 року ОСОБА_1 знов звернувся до Харківського апеляційного суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з високим рівнем епідеміологічної небезпеки в Харківській області, а також перебуванням засудженого у зоні ризику в силу похилого віку та хронічних хвороб. При цьому ОСОБА_1 не висловлював прохання про розгляд справи за його відсутності. Розгляд провадження було відкладено на 13 квітня 2021 року.
09 квітня 2021 року ОСОБА_1 втретє подав до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду провадження на іншу дату, посилаючись на епідеміологічну ситуацію та карантин у Харківській області, а також свій похилий вік (73 року) та перебування у зоні ризику для цього захворювання.
Апеляційний суд, який двічі попередньо визнавав ці причини неявки засудженого поважними і відкладав розгляд кримінального провадження, в судовому засіданні 13 квітня 2021 року прийняв рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1, тим самим позбавивши його можливості особисто надавати пояснення з приводу поданої апеляційної скарги та заявляти необхідні клопотання.
Крім цього, захисник Малунов В.Р., який також підписував клопотання засудженого про відкладення розгляду справи на іншу дату, в судовому засіданні не наполягав на такій позиції і поклався у вирішенні питання щодо участі обвинуваченого у судовому засіданні на розсуд суду.
Як зазначив ОСОБА_1 у касаційній скарзі та деталізував у судовому засіданні, захисник в суді апеляційної інстанції обрав правову позицію, не узгоджену з підзахисним, зокрема не наполягав на повторному дослідженні доказів, внаслідок чого в подальшому ОСОБА_1 відмовився від послуг захисника Малунова В.Р. і уклав угоду з іншим захисником Здєльником С.І.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення права обвинуваченого ОСОБА_1 на безпосередню участь в судовому засіданні, адже не надав йому можливості особисто відстоювати свою позицію в суді за наявності його клопотання про відкладення розгляду справи через епідеміологічну ситуацію та його похилий вік, що відповідно до положень ч. 1 ст.412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, в ході якого апеляційний суд має розглянути провадження відповідно до норм КПК України з урахуванням доводів, викладених в касаційній скарзі ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд,