ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/13158/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" Національної академії медичних наук України
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 (суддя Плотницька Н. Б.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 (головуючий суддя Тищенко А. І., судді Іоннікова І. А., Михальська Ю. Б.)
у справі № 910/13158/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар"
до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" Національної академії медичних наук України
про зобов`язання вчинити дії,
(уповноважені представники сторін у судове засідання не з`явилися)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Світодар" (далі - позивач, ТОВ "Світодар") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" Національної академії наук України (далі - відповідач, Інститут кардіології) про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язати відповідача здійснити перерахунок розміру орендної плати за укладеним сторонами договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інститут кардіології від 04.11.2019, за період з 17.03.2020 до 20.05.2020, та встановити її на рівні фактичних витрат на утримання майна.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом ТОВ "Світодар" від 11.03.2020 № 11/20, у зв`язку із розповсюдженням на території України коронавірусу COVID-19, з метою запобігання його поширення, припинено господарську діяльність з надання медичних послуг та здійснення медичної практики у зв`язку з неможливістю забезпечення всіх протиепідеміологічних заходів на період з 11.03.2020 до закінчення карантину на території України, спричиненого коронавірусом COVID-19; визнано, що діяльність зупинено з незалежних від ТОВ "Світодар" причин; на період припинення господарської діяльності товариства, вважати ТОВ "Світодар" таким, що перебуває у простої. Вказані обставини, за твердженнями позивача, обумовлені прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - Постанова КМУ №211). З огляду на те, що відповідач вказав на відсутність підстав для зменшення розміру орендної плати, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Короткий зміст судових рішень
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021, позов задоволено повністю.
Зобов`язано Інститут кардіології провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 04.11.2019, що знаходиться на балансі Інститут кардіології за період з 17.03.2020 до 20.05.2020 та встановити її на рівні фактичних витрат на утримання майна.
4. Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що позивач починаючи з 11.03.2020 не здійснював підприємницьку діяльність з використання орендованих приміщень за договором від 04.11.2019, у зв`язку із запровадженням Постановою КМУ № 211 на території України карантину та неможливістю забезпечення всіх протиепідеміологічних заходів, відтак орендна плата за використання нежитлових приміщень за договором від 04.11.2019 згідно з положеннями п. 14 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає зменшенню до фактичних витрат на утримання вказаного майна (плата за землю, комунальні послуги) за період з 17.03.2020 по 20.05.2020.
5. Суди визнали необґрунтованими посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова КМУ №611), вказавши, що остання набрала чинності 17.07.2020, в той час як спірні правовідносини охоплюються періодом з 17.03.2020 по 20.05.2020.
6. Додатково суд апеляційної інстанції відхилив посилання відповідача на те, що позивач у спірний період здійснював ремонтні роботи у орендованому приміщенні, оскільки такі обставини, за висновком суду апеляційної інстанції, не спростовують того факту, що позивач не мав можливості використовувати орендоване майно у період з 17.03.2020 по 20.05.2020 за його цільовим призначенням, а саме для здійснення медичної практики у зв`язку із запровадженням Постановою КМУ №211 карантину та неможливістю забезпечення всіх протиепідеміологічних заходів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постанову, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
8. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що у період з 11.03.2020 по 27.07.2020 позивач не звертався з проханням звільнити чи зменшити орендну плату, або з метою фіксування припинення своєї господарської діяльності. Зазначає про неврахування судами таких обставин та наявності доказів про те, що: у позивача відсутній відповідний персонал, відсутня ліцензія на здійснення медичної практики; позивач здійснював поліпшення орендованого приміщення у спірний період.
9. Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах, а саме звільнення орендарів від орендної плати під час дії карантину, зокрема і тих, які під час дії карантину здійснювали ремонтні роботи орендованих приміщень та застосування до даних правовідносин приписів ч.ч. 4, 6 ст. 762 ЦК України, Постанови КМУ №611 в частині щодо початку терміну її дії.
Позиція інших учасників справи
10. Позивач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. 04.11.2019 між Інститутом кардіології (орендодавець) і ТОВ "Світодар" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук І. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 1442, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування 22/100 частин нежитлової будівлі, позначеної в технічній документації під літерою В, державного окремого індивідуально визначеного майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 693,4 кв. м, що розташовані в нежитловій будівлі лі. В - "Віварій" (частина І-го поверху будівлі, загальною площею 416,4 кв. м та частина ІІ-го поверху будівлі, загальною площею 277,0 кв. м), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, будинок 5 (надалі - майно), що передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України № 3/4 від 17.05.2018 та знаходиться на балансі орендодавця.
12. Умовами договору передбачено таке:
- майно передається в оренду з метою здійснення та розміщення (згідно з додатками № 4 та № 5 пункту ІІ договору оренди):
- медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб) - 106, 4 кв. м;
- офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії тощо) - 342,7 кв. м;
- іншого використання (коридори, туалети, душові, складські тощо) - 244,3 кв.м (п. 1.2);
- орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення договору, підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1);
- орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (вересень 2019 року) - 100 143,20 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.1);.
-експлуатаційні витрати, відшкодування за спожиті комунальні послуги та податку на землю сплачуються орендарем додатково відповідно до окремо укладеного між сторонами договору. Усі витрати за користування телефонами, послугами інтернет сплачуються орендарем самостійно (п 3.3);
-договір укладений строком на десять років та діє з 04.11.2019 по 03.11.2029 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, цей договір вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, але за умови отримання письмового дозволу НАМН України. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 10.1).
13. 04.11.2019 між Інститутом кардіології і ТОВ "Світодар" (орендар) складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 693,4 кв. м, які розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме: частина І-го поверху будівлі, загальною площею 416,4 кв. м. та частина ІІ-го поверху будівлі, загальною площею 277,0 кв. м. (інвентарний номер згідно витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності 02011893.1.АААДЕА247) за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, будинок 5.
14. Листом від 07.07.2020 № 2.1-08/285 Інститут кардіології звернувся до ТОВ "Світодар", в якому повідомив, що за позивачем рахується дебіторська заборгованість у сумі 1 651 710,94 грн, яка виникла у зв`язку з несплатою рахунків за оренду приміщення та плати за користування землею.
15. Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що з урахуванням приписів Постанови КМУ № 211, якою було запроваджено карантин на усій території України, позивачем з метою дотримання протиепідеміологічних норм, встановлених вказаною постановою, було припинено свою підприємницьку діяльність з використання нежитлових приміщень, які були предметом договору оренди від 04.11.2019, у зв`язку з неможливістю забезпечення всіх протиепідеміологічних заходів, про що позивачем видано наказ № 11/20 від 11.03.2020 про припинення господарської діяльності з надання медичних послуг та здійснення медичної практики за період з 11.03.2020 до закінчення карантину на території України.
16. Листом від 27.07.2020 № 27/07 позивач звертався до відповідача, в якому з урахуванням Постанови КМУ № 211 і приписів пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України просив відповідача зменшити розмір орендної плати за договором від 04.11.2019 до розміру фактичних витрат орендодавця на утримання об`єкту оренди.
17. Листом від 04.08.2018 № 2.1-08/312 відповідачем відмовлено у зменшенні розміру орендної плати (ставки) до розміру фактичних витрат на утримання об`єкту оренди за договором від 04.11.2019 на період дії карантину, у зв`язку з тим, що діяльність позивача не входить до переліку діяльності, яка визначена Постановою КМУ № 611.
18. Обставини відмови у перерахунку (зменшенні) орендної плати за договором від 04.11.2019 до розміру фактичних витрат орендодавця на утримання об`єкту оренди і стали підставою для звернення з позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
19. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
20. Судові рішення у справі оскаржуються відповідачем з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо суті касаційної скарги
21. Причиною виникнення спору стали вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок розміру орендної плати за укладеним сторонами договором оренди державного нерухомого майна за період припинення господарської діяльності, у зв`язку із запровадженими Постановою КМУ № 211 обмеженнями.
22. Так, Постановою № 211 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин, зокрема, заборонено до 22.05.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, крім провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, а також медичної практики, діяльності з виготовлення технічних та інших засобів реабілітації, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з продажу, надання в оренду, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів на предмет дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв`язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп`ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання послуг хімчистки, поштової та кур`єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя, очей, рук) та відвідувачів засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
23. Відповідно до приписів частин четвертої, шостої статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
24. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".
25. Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 ГК України, частин четвертої та шостої статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".
26. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" від 16 червня 2020 року № 692-IX, який набрав чинності 16.07.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".
27. У постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20 викладено такі висновки щодо питання застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України у контексті пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: "у частині шостій статті 762 ЦК України відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження.
У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Відтак, для застосування частини шостої статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
Тобто, позивач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем, і він не відповідає за ці обставини.
Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили, тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №№ 914/1248/18, 914/2264/17.
При цьому звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо".
28. Висновки судів попередніх інстанцій у цій справі, яка переглядається, щодо підстав для звільнення позивача від сплати орендної плати не відповідають наведеному висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20.
29. Звертаючись з цим позовом до суду ТОВ "Світодар" вказало на припинення своєї господарської діяльності з використанням орендованого майна, в зв`язку з неможливістю забезпечення всіх протиепідеміологічних заходів, про що останнім видано наказ від 11.03.2020 № 11/20.
Вказане за висновками судів попередніх інстанцій є достатньою підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати.
30. Разом з тим, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися заперечення відповідача щодо обставин неможливості використання позивачем від незалежних від нього причин у своїй господарській діяльності орендованого майна (відповідач зазначав, що у період з 11.03.2020 по 27.07.2020 позивач не звертався з проханням звільнити чи зменшити орендну плату, або з метою фіксування припинення своєї господарської діяльності; позивач фактично не припиняв свою господарську діяльність; у позивача відсутній відповідний персонал, відсутня ліцензія на здійснення медичної практики; позивач здійснював поліпшення орендованого приміщення, як до початку, так і під час спірного періоду), які, відповідно до наведеного висновку Верховного Суду, підлягають дослідженню та встановленню на загальних підставах.
31. Окрім того, суди відхили доводи відповідача щодо відсутності підстав для зменшення позивачу розміру орендної плати (ставки) до розміру фактичних витрат на утримання об`єкту оренди за договором від 04.11.2019 на період дії карантину, у зв`язку з тим, що діяльність позивача не входить до переліку діяльності, яка визначена приписами Постанови КМУ №611, вказавши на те, що період регулювання відповідного нормативно-правового акта не охоплює спірні правовідносини.
32. Постановою КМУ № 611 врегульовані деякі питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:
1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;
2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі:
50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;
25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
33. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, щодо питання застосування приписів Постанови КМУ №611, вказаним нормативно-правовим актом зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину. Оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.
34. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що період дії Постанови №611 не розповсюджується на спірні правовідносини (у яких орендар просить зменшити розмір орендної плати саме у зв`язку із запровадженням карантину) не відповідають наведеному висновку Верховного Суду, а обставини щодо наявності або відсутності підстав для застосування до позивача приписів наведеної постанови, з урахуванням мети використання державного майна, підлягають дослідженню судами з урахуванням визначеної процесуальним законом компетенції.
35. Суд також з урахуванням приписів частини четвертої статті 300 ГПК України звертається до власних висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі № 922/3734/20, ухваленій після подання касаційної скарги у цій справі, яка переглядається.