ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/11141/19
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представників сторін: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"- Сидорченка В.В.; Кабінету Міністрів України - Полця Д.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021
(в частині позовних вимог про стягнення 9 430 462 000 грн)
у справі № 910/11141/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до:
1. Кабінету Міністрів України (відповідач-1);
2. Державної казначейської служби України (відповідач-2)
про стягнення 15 483 843 000,00 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України", Компанія, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - Кабмін, відповідач-1) та Державної казначейської служби України (Держказначейство, відповідач-2) про стягнення з Держави в особі Кабміну коштів у сумі 15 483 843,00 грн в рахунок відшкодування завданої позивачу шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою від 22.03.2017 Кабмін затвердив Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, згідно з яким на НАК "Нафтогаз України" покладено такі спеціальні обов`язки: придбавати природний газ для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії з метою надання послуг з опалення і постачання гарячої води населенню та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням (пп. 1 п. 3 Положення); продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням (пп. 2 п. 3 Положення); постачати природний газ виробникам теплової енергії для всіх категорій використання природного газу, в тому числі для виробництва електричної енергії такими виробниками, на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням (пп. 4 п. 3 Положення).
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" рішення Кабміну про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу має визначати джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті.
При цьому, частина сьома статті 11 вказаного Закону передбачає, що суб`єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов`язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб`єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабміном.
Проте Кабмін, покладаючи спеціальні обов`язки на НАК "Нафтогаз України", не визначив джерела фінансування та порядок визначення компенсації, чим порушив право позивача на отримання компенсації витрат (з урахуванням допустимого рівня прибутку), здійснених у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі № 826/6066/17, визнано протиправною бездіяльність Кабміну, яка полягає у невизначенні джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, при прийнятті постанови від 22.03.2017 № 187 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі - Положення № 187).
На підставі викладеного, позивач вважає, що він, виконуючи з 01.04.2017 по 31.10.2018 покладені відповідачем-1 спеціальні обов`язки, поніс економічно обґрунтовані витрати (з урахуванням допустимого рівня прибутку), які навіть після зменшення на доходи, отримані у процесі виконання спеціальних обов`язків, склали 15 483 843 000,00 грн, чим завдано шкоди НАК "Нафтогаз України" на вказану суму.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та його апеляційне оскарження
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/11141/19 (суддя - Лиськов М.О.) у задоволенні позовних вимог НАК "Нафтогаз України" відмовлено повністю.
Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд виходив з такого:
- розрахунки заявлених до стягнення збитків є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якби відповідач не здійснював протиправні дії;
- вказаний розрахунок не є належним, обґрунтованим, документально підтвердженим реальними вихідними даними, що існували за період 01.04.20217 по 31.10.2018.
- розраховуючи суму збитків, позивач зазначив, що ним фактично здійснюється розрахунок компенсацій за виконання спеціальних обов`язків. Таким чином, звернувшись із даним позовом, позивач фактично має намір стягнути з Кабміну суму компенсації. Водночас, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що з 01.04.2017 НАК "Нафтогаз України" вчиняла дії для одержання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків.
- спірні правовідносини за своєю правовою природою є зобов`язальними та підлягають захисту в спосіб, передбачений нормами Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема, але не виключно, шляхом стягнення суми компенсації. У межах даного позову порушені права позивача не можуть бути відновлені крізь призму деліктних правовідносин з відповідачем. Таким чином, позивач не може підтвердити наявність понесених збитків, їх розмір, та чи є вказані збитки упущеною вигодою.
- наведене позивачем обґрунтування понесених збитків і подані докази на підтвердження їх виникнення, не можуть беззастережно підтвердити реальну можливість отримання позивачем вказаних грошових сум, а отже є юридично неспроможними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 (колегія суддів: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.) заяву НАК "Нафтогаз України" про відмову від позову у справі № 910/11141/19 в частині стягнення 6 053 381 000,00 грн задоволено.
Прийнято відмову НАК "Нафтогаз України" від позову у справі № 910/11141/19 в частині стягнення 6 053 381 000,00 грн.
Визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/11141/19 в частині позовних вимог про стягнення 6 053 381 000,00 грн.
Закрито провадження у справі № 910/11141/19 частині позовних вимог про стягнення 6 053 381 000,00 грн.
Апеляційну скаргу НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі № 910/11141/19 в частині позовних вимог про стягнення 9 430 462 000,00 грн залишено без змін.
Вирішено питання повернення та розподілу судових витрат (судового збору).
Задовольняючи заяву НАК "Нафтогаз України" про відмову від позовних вимог про стягнення 6 053 381 000,00 грн у цій справі, судом апеляційної інстанції зазначено про її відповідність приписам процесуального закону та відсутність заперечень щодо цього інших учасників справи, а також відсутність визначених чинним законодавством підстав для її неприйняття судом.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення 9 430 462 000,00 грн, апеляційний суд погодився з позицією місцевого господарського суду про те, що на момент розгляду спору про відшкодування шкоди обставини щодо неправомірної бездіяльності Кабміну в аспекті невизначення джерел фінансування та порядку визначення компенсації, передбаченої Законом України "Про ринок природного газу", не підлягають доведенню в межах даної справи в силу приписів частини четвертої статті 75 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції також погодився з висновками місцевого суду щодо недоведеності та непідтвердження належними доказами розміру завданої позивачу шкоди, а також щодо зобов`язального характеру спірних правовідносин, що виключає можливість відновлення порушених прав позивача крізь призму деліктних правовідносин з Кабміном.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 (в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 9 430 462 000 грн) у справі № 910/11141/19, НАК "Нафтогаз України" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати в зазначеній частині, передати справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме вимог статей 4, 76, 77, 86, 162, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме частин 2, 3 статті 11, статей 22, 509, 1173 ЦК України, частини сьомої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу".
У якості підстави касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Також підставою оскарження судових рішень у цій справі визначено пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, так як суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи інших учасників справи
Кабмін подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, судові рішення в оскаржуваній частині залишити без змін.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11141/19 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Жуков С.В., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.007.2021.
У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.07.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 (в частині позовних вимог про стягнення 9 430 462 000 грн) у справі № 910/11141/19; призначено скаргу до розгляду на 20.09.2021 о 11:00 год.
У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Жуков С.В., Банасько О.О., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.09.2021.
14.09.2021 до Верховного Суду надійшло клопотання НАК "Нафтогаз України" про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.
Судове засідання 20.09.2021 відбулось за участі представників скаржника - НАК "Нафтогаз України" та відповідача-1 - Кабміну, які надали пояснення у справі. Відповідач-2 - Держказначейство явку повноважних представників не забезпечив, про час та дату судового засідання був сповіщений належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників відповідача-2.
При цьому, Суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Установлені судами попередніх інстанції обставини справи
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування завданої шкоди, яка полягає в упущеній вигоді у вигляді неодержаних позивачем доходів (компенсації), НАК "Нафтогаз України" зазначила, що в силу закону (частини сьомої 7 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу") позивач має право на відповідну компенсацію витрат, проте це право позивача порушено протиправною бездіяльністю відповідача-1, який, у порушення частини четвертої статті 11 зазначеного Закону та ігноруючи судові рішення у справі № 826/6066/17, не визначив відповідний порядок компенсації та джерела фінансування такої компенсації.
Правовими підставами позивач визначив приписи статті 22 ЦК України (збитки у вигляді упущеної вигоди) та статті 1173 ЦК України (відшкодування шкоди, завданої зокрема, органом державної влади).
За твердженнями НАК "Нафтогаз України", дана спеціальна стаття передбачає особливості, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності. До таких особливостей відносяться:
а) суб`єктний склад завдавачів шкоди - Кабмін є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина перша статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України");
б) завдання шкоди при здійсненні владних повноважень, адже Кабмін допустив протиправну бездіяльність при здійсненні ним своїх владних повноважень - під час покладення своїм розпорядчим актом - постановою спеціальних обов`язків на НАК "Нафтогаз України";
в) завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, оскільки незаконність бездіяльності Кабміну встановлена судовими рішеннями в адміністративній справі № 826/6066/17, що в силу частини четвертої статті 75 ГПК України звільняє позивача від доказування цієї обставини;
г) відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади, настає незалежно від вини цих органів, тому позивач не наводить обґрунтування наявності вказаного елемента складу правопорушення (вини), що є обов`язковою підставою лише для настання цивільно-правової відповідальності на загальних підставах (стаття 1166 ЦК України).
Суди встановили, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2017 у справі № 826/6066/17, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 та постановою Верховного Суду від 21.08.2019:
- визнано протиправною бездіяльність Кабміну, яка полягає у невизначенні джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, при прийнятті постанови № 187;
- зобов`язано Кабмін виконати пункт 7 частини четвертої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", а саме визначити джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, шляхом внесення відповідних змін до постанови Кабміну № 187, передбачивши у цій постанові джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки.
При цьому, в своїй постанові у справі № 826/6066/17 Верховний Суд вказав, що правова конструкція частини четвертої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" передбачає єдину умову для визначення джерел фінансування та порядку виплати компенсації - це покладання спеціальних обов`язків. За такого правового регулювання, у разі покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу, відповідач повинен прийняти рішення про джерела фінансування та порядок визначення компенсації.
Верховний Суд наголосив, що він не ототожнює обов`язок визначення джерел фінансування та порядку компенсації з автоматичною виплатою фактичних витрат за виконання спеціальних обов`язків, оскільки частина сьома статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" вимагає економічного обґрунтування витрат, отже, наявність або відсутність витрат, пов`язаних з виконанням спеціальних обов`язків, є окремим предметом захисту порушених прав.
У цій справі, що розглядається, на підтвердження розміру завданої шкоди НАК "Нафтогаз України" наведено розрахунок, що, за твердженнями позивача, здійснений на рівні розміру компенсації, яка визначається як компенсація економічно обґрунтованих витрат суб`єкта спеціальних обов`язків, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку.
Водночас, позивачем зазначено, що відповідно до закону компенсація розраховується як чистий дохід від реалізації природного газу споживачам у межах спеціальних обов`язків, збільшений на допустимий рівень прибутку, мінус економічно обґрунтовані витрати.
При визначенні компенсації за виконання зазначених спеціальних обов`язків НАК "Нафтогаз України" застосовувала в розрахунках коефіцієнт допустимого рівня прибутку Компанії на рівні 5%, з огляду на таке. Надання послуг із централізованого газопостачання, постачання гарячої води та централізованого опалення населенню є такими, що їх можна зарахувати до соціально значущих, оскільки їх вартість безпосередньо пов`язана з ціною природного газу, встановленням соціальних норм їх використання та іншим. Здійснивши аналіз застосування діючих нормативів рентабельності на ринку соціально значущих ідентичних та однорідних товарів (паливно-енергетичні ресурси, в т.ч. скраплений газ), було визначено, що його граничний рівень коливається в діапазоні від 5% до 15%.
До економічно обґрунтованих витрат НАК "Нафтогаз України", пов`язаних з виконанням покладених на неї спеціальних обов`язків за твердженнями позивача, належать: собівартість реалізованого природного газу; витрати на зберігання та відбір обсягів природного газу з ПСГ, необхідних для виконання спеціальних обов`язків, які у фінансовій звітності відображаються у складі собівартості реалізованих товарів, робіт та послуг; витрати, пов`язані з фінансуванням чистого робочого капіталу, необхідного для виконання спеціальних обов`язків, які у фінансовій звітності відображаються у складі фінансових витрат і є частиною витрат на сплату відсотків за користування кредитами, в сумі, що відповідає розміру середньомісячного чистого робочого капіталу, необхідного для виконання спеціальних обов`язків; витрати на створення резерву сумнівних боргів, нарахованого на заборгованість споживачів ПСО, яка залишилась неоплаченою на останню звітну дату, що передує даті подання розрахунку компенсації. Такі витрати у фінансовій звітності відображаються у складі інших операційних витрат.
З огляду на наведене, НАК "Нафтогаз" у своєму позові навела формулу, за якою здійснено розрахунок розміру заявленої шкоди, а саме:
К= ?3і=1 [ВЗіім х 0Ріім + ВЗівл х 0Р івл + Ві - (ЦРі х ОРі) + (ЦРі х ОРі) х Кп] (тис. грн), де:
К - компенсація, що розрахована за період з 01.01.2016 по 31.03.2017;
і - місяць протягом розрахункового періоду,
ВЗіім - собівартість тисячі кубічних метрів запасів імпортованого природного газу, грн за тис. м3,
0Ріім - обсяг реалізації імпортованого природного газу для забезпечення потреб споживачів ПСО (споживачі природного газу у межах спеціальних обов`язків - далі споживачі ПСО), млн. м3,
ВЗівл - собівартість тисячі кубічних метрів запасів природного газу власного видобутку, грн за тис. м3,
0Рівл - обсяг реалізації природного газу власного видобутку для забезпечення потреб споживачів ПСО, млн. м3,
Ві - інші економічно обґрунтовані витрати НАК "Нафтогаз", тис. грн,
ЦРі - середньозважена ціна реалізації природного газу для забезпечення потреб споживачів ПСО в і-ому місяці, без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості реалізації природного газу, відповідно до Податкового кодексу України (ПДВ, цільова надбавка), грн за тис. м3,
ОРі - загальний обсяг реалізації природного газу (імпортованого та власного видобутку) для забезпечення потреб споживачів ПСО в і-му місяці протягом розрахункового періоду, млн. м3,
ЦРі х ОРі - дохід, отриманий від виконання спеціальних обов`язків, покладених на Компанію в і-ому місяці, без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості реалізованого природного газу, відповідно до Податкового кодексу України (ПДВ, цільова надбавка), тис. грн,
Кп - коефіцієнт допустимого рівня прибутку НАК "Нафтогаз України", прийнятий до розрахунку на рівні 5%.