П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа №525/897/19
провадження № 51-746км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого Антонюк Н.О.,
суддів Короля В. В., Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Олеярника М. І.,
прокурора Єременка М. В.,
захисника Гайтоти І. М. (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Гайтоти Ірини Миколаївни на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 січня 2021 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області, який має спеціальну середню освіту, неодружений, не працює, проживає в АДРЕСА_1 ), раніше судимий (останній раз вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 січня 2014 року за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки та за ч. 1 ст. 121 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ст. 70 КК ОСОБА_1 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2020 року ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Судом касаційної інстанції було встановлено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке полягало у порушенні права на захист засудженого.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто у зв`язку з тим, що він не усунув недоліки апеляційної скарги, залишеної без руху.
Постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Касаційний суд вказав на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки апеляційний суд не виконав вказівок суду касаційної інстанції та не провів апеляційного перегляду вироку за апеляційною скаргою засудженого.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25 січня 2021 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 17 травня 2018 року приблизно о 18:00 на подвір`ї будинку в АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин спричинив ОСОБА_2 не менше 5 ударів в ділянки голови та тулуба. В подальшому 18 травня 2018 року приблизно о 08:00 засуджений заподіяв потерпілому не менше 6 ударів руками, зжатими в кулак, в ділянку носа та лівої щоки.
Вказаними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Окрім цього, в кінці травня 2019 року засуджений викрав з будинку по АДРЕСА_3 пилосос, належний ОСОБА_3 .
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_1 стверджує про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
На думку засудженого, оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена незаконним складом суду, оскільки судом порушено вимоги ч. 3 ст. 76 КПК щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні. Засуджений стверджує, що його було затримано без законних для цього підстав, в матеріалах кримінального провадження відсутні протоколи його допиту від 21, 22 та 23 травня 2018 року, на досудовому слідстві порушено його право на захист через несвоєчасне забезпечення захисником, порушено положення ч. 1 ст. 240 КПК під час проведення слідчих експериментів за його участю та участю свідка ОСОБА_4, суди визнали достовірними показання з чужих слів всупереч положенням ст. 97 КПК.
Засуджений вважає, що його вина у вчиненому не доведена поза розумним сумнівом, звертає увагу на неналежні умови його тримання в місцях позбавлення волі, неефективне надання правової допомоги захисником Михайликом М. С., порушення його права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Вважає, що у цьому кримінальному провадженні має місце порушення положень ст. 104, п. 3 ч. 2 ст. 105 КПК, стверджує, що не було проведено перехресного допиту між ним та свідками.
Серед іншого засуджений наголошує на тому, що призначене покарання має мати індивідуалізований характер та відповідати положенням статей 50, 65 КК.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження в частині визнання ОСОБА_1 винуватим за ч. 1 ст. 121 КК.
Захисник також стверджує, що вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК не доведена належними та допустимими доказами, а ухвала суду апеляційної інстанції постановлена незаконним складом суду, оскільки суддя Нізельковська Л. В. не могла повторно приймати участь у судовому розгляді. Вважає, що апеляційним судом порушено положення ч. 2., ч. 3 ст. 404 КПК, оскільки судом першої інстанції показання свідків та протокол слідчого експерименту досліджено не повністю та з порушеннями. Зазначає, що всупереч ст. 96 КПК судами не було з`ясовано достовірності показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вказує, що не було проведено судово-медичного огляду засудженого. На думку захисника, пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК не знайшло свого підтвердження зібраними стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами.
Інші доводи касаційної скарги захисника аналогічні тим, які заявлені у касаційній скарзі засудженого.