Постанова
Іменем України
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 511/2748/17
провадження № 61-19657св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Зоріна Наталія Володимирівна, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", Роздільнянський міжрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 20 червня 2018 року у складі судді
Іванової О. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Зоріної Н. В. (далі - приватний нотаріус Зоріна Н. В.), Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль", банк), Роздільнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Роздільнянський міжрайонний ВДВС ГТУЮ в Одеській області), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На обґрунтовував позовних вимог зазначала, що 27 грудня 2016 року приватним нотаріусом Зоріною Н. В. вчинений виконавчий напис за реєстровим № 1991, відповідно до якого на погашення заборгованості за кредитним договором
№ 010/15-73/07-470/1, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 у розмірі 29 439,71 дол. США, що еквівалентно 775 201,59 грн, що складається із відсотків за користування кредитом, нарахованих позичальнику за період з 01 серпня 2012 року по 19 грудня 2016 року, а також витрат
АТ "Райффайзен Банк Аваль", повʼязаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 6 000,00 грн, звернуто стягнення на магазин, загальною площею
371,4 кв. м, право власності на який зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" 03 серпня 2007 року, номер запису: 78 у книзі 30, реєстраційний номер: 19807122, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0576 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належать їй на праві приватної власності.
При вчиненні оспорюваного виконавчого напису, приватний нотаріус Зоріна Н. В. не переконалася у безспірності заборгованості позичальника, що була заявлена до стягнення банком та не звернула увагу, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 травня 2013 року у справі № 511/498/13-ц з неї та ОСОБА_2 як солідарних боржників, на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" стягнуто заборгованість за кредитним договором від 07 вересня
2007 року № 010/15-73/07-470 у розмірі 53 683,40 дол. США, що еквівалентно 429 091,43 грн. Протягом 2014-2017 років на виконання зазначеного рішення суду із ОСОБА_2 на користь банку стягнуто заборгованість у розмірі 14 044,40 грн, а з неї - 10 789,24 грн. Однак, сплачені АТ "Райффайзен Банк Аваль" нею та позичальником суми на погашення заборгованості, у тому числі за тілом кредиту, нотаріусом не були враховані при вчиненні виконавчого напису.
Крім того, вказувала на те, що відповідно до статті 88 Закону України нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий лист, законом встановлено інший строк давності, виконавчий видається у межах цього строку.
Посилаючись на те, що відповідно до положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає саме у підтвердженні нотаріусом наявного у стягувача права на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, тоді наявність між нею та АТ "Райффайзен Банк Аваль" спору щодо розміру заборгованості та його складових унеможливлює вчинення виконавчого напису, позивач просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26 грудня 2016 року приватним нотаріусом Зоріною Н. В., зареєстрований у реєстрі за № 1991.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 20 червня
2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від
01 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 27 грудня 2016 року приватним нотаріусом Зоріною Н. В., зареєстрований в реєстрі за
№ 1991, відповідно до якого звернуто стягнення на магазин, загальною площею 371,4 кв. м, право власності на який зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" 03 серпня 2007 року, номер запису: 78 у книзі 30, реєстраційний номер: 19807122, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0576 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано доведеністю позивачем того, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, розмір заборгованості боржника перед стягувачем не був безспірним, що є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису. Зазначеного висновку суди дійшли установивши, що при зверненні АТ "Райффайзен Банк Аваль" до приватного нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису, стягувачем не було надано повний пакет документів на підтвердження безспірності боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів), а саме не було додано: оригіналу чи належним чином засвідченої копії договору, що встановлює основне зобов`язання; розрахунок заборгованості; засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригіналів розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідки фінансової установи про ненадходження платежу.
Про те, що заявлена банком заборгованість боржника є спірною, свідчить і нарахування стягувачем відсотків за користування позичальником кредитом за період з 01 серпня 2012 року по 19 грудня 2016 року, тоді як рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 березня 2017 року, у справі № 511/498/13-ц за позовом АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до АТ "Райффайзен Банк Аваль" про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору від 07 вересня
2007 року № 010/15-73/07-470, задоволено позов "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення заборгованості за кредитним договором з підстав передбачених частиною другою статті 1050 ЦК України; стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 01 серпня 2012 року у розмірі 53 683,40 дол. США (еквівалентно 429 091,41 грн), що відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припиняє право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі предʼявлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, тому зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість у розмірі 29 439,71 дол. США, не можна вважати безспірною.
Суди також зауважили, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріусом не враховано вимоги статті 88 Закону України "Про нотаріат" про те, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, тоді як у виконавчому написі заборгованість визначена за період з 01 серпня 2012 року по 19 грудня 2016 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", у якій заявник просив скасувати рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 20 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилався на те, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верхового Суду 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц, від 30 жовтня
2019 року у справі 390/131/18, від 19 листопада 2019 року у справі 466/10045/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 171/1447/18, від 05 серпня 2020 року у справі № 369/6771/15-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі № 643/10865/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року поновлено ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" строк на касаційне оскарження рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 20 червня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року. Касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк до 05 лютого 2021 року для сплати судового збору.
У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про усунення недоліків та квитанція про сплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України), та витребувано матеріали справи.
Касаційна скарга ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія"у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, мотивована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недотримання приватним нотаріусом Зоріною Н. В. порядку вчинення виконавчого напису на підставі недопустимих доказів, зокрема, перевіряючи дотримання АТ "Райффайзен Банк Аваль" вимог щодо подання нотаріусу для вчинення виконавчого напису документів, зазначених у Переліку документів, суди досліджували: оригінал виконавчого напису вчинений 27 грудня 2016 року приватним нотаріусом Зоріною Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 1991; оригінал договору іпотеки від 10 вересня 2007 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 ; супровідний лист на адресу Роздільнянського міжрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області; постанову про відкриття виконавчого провадження № 55156306 від 27 грудня 2016 року; постанову від 17 листопада 2017 року про об`єднання виконавчих проваджень
№ 55155764 та № 55156306 у зведене виконавче провадження. Разом з тим зазначені документи не є допустимими та достатніми доказами на підтвердження недотримання стягувачем порядку звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, та вимог щодо подання повного пакету документів, передбачених Переліком документів.
Натомість у матеріалах справи відсутні документи, які АТ "Райффайзен Банк Аваль" подавало нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису, що свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалене на підставі неналежних та недопустимих доказах.
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому вона просила залишити касаційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" без задоволення, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи та правильно застосували норми матеріального права, а доводи заявника про допущені судами попередніх інстанції порушення норм процесуального права є надуманими.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 07 вересня 2007 року між
ОСОБА_2 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк Аваль" укладений кредитний договір N 010/15-73/07-470/1, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 70 000,00 дол. США, зі сплатою 13,5 процентів річних за користування кредитом, на строк до 07 вересня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 10 вересня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є АТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Фішером Б. І., зареєстрований у реєстрі за №3695, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку банку магазин, загальною площею
371,4 кв. м, та земельну ділянку площею 0,0576 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У вересні 2012 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як солідарних боржників, про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2007 року №010/15-73/07-470/1.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 08 травня
2013 року у справі № 511/498/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 березня 2017 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість станом на 01 серпня 2012 року за кредитним договором від 07 вересня 2007 року № 010/15-73/07-470 у розмірі сумі 53 683,40 дол. США, що еквівалентно за курсу НБУ 429 091,41 грн, з них: заборгованість за кредитом - 49 969,21 дол. США (за курсом НБУ - 399 403,90 грн); заборгованість за відсотками - 3 462,76 дол. США (за курсу НБУ - 27 977,84 гривен); пеня - 251,43 дол. США (за курсом НБУ - 2009,69 грн).
27 грудня 2016 року приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Зоріна Н. В. на підставі звернення АТ "Райффайзен Банк Аваль" вчинила виконавчий напис, відповідно до якого на погашення заборгованості за кредитним договором № 010/15-73/07-470/1, укладеним між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 у розмірі 29 439,71 дол. США, що еквівалентно 775 201,59 грн, що складається із відсотків за користування кредитом, нарахованих позичальнику за період з 01 серпня 2012 року по 19 грудня
2016 року, а також витрат АТ "Райффайзен Банк Аваль", повʼязаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 6 000,00 грн звернув стягнення на магазин, загальною площею 371,4 кв. м, право власності на який зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" 03 серпня 2007 року, номер запису: 78 у книзі 30, реєстраційний номер: 19807122, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0576 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві приватної власності ОСОБА_1
20 грудня 2017 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Індустріальний Банк" (далі - АТ "Комерційний Індустріальний Банк") укладений договір відступлення права вимоги № 114/52, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором від 07 вересня 2007 року № 010/15-73/07-470, укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2, перейшло до АТ "Комерційний Індустріальний Банк".
Того ж дня, між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "Комерційний Індустріальний Банк" укладений договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А., зареєстрований у реєстрі за №918, відповідно до якого право іпотекодержателя за договором іпотеки, укладеним 10 вересня 2007 року між
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Фішером Б. І., зареєстрованим у реєстрі за № 3695, перейшло до АТ "Комерційний Індустріальний Банк".
20 грудня 2017 року між ПАТ "Комерційний Індустріальний Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" укладений договір відступлення права вимоги № 1 14/52-ДГ, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором від 07 вересня 2007 року № 010/15-73/07-470 перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".
Того ж дня, між АТ "Комерційний Індустріальний Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" укладений договір відступлення прав за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А., зареєстрованим в реєстрі за № 920, відповідно до якого право іпотекодержателя за договором іпотеки, укладеним 10 вересня 2007 року між
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Фішером Б. І., зареєстрованим у реєстрі за № 3695, перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".