ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 810/2457/18
адміністративне провадження № К/9901/36239/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 810/2457/18
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2019, ухвалене у складі головуючого судді Брагіна О.Є., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 17.05.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 09.10.2017 № 205.
Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтував тим, що присвоєння оскаржуваним рішенням нежитловій будівлі (будинку побуту) адреси: АДРЕСА_1, здійснено з метою приховання факту перебування цього об`єкта під податковою заставою і, як наслідок, протиправного надання частини споруди в оренду територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Київській області.
2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 01.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 24.12.2019 ФОП ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті рішень, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Верховний Суд ухвалою від 27.12.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
5. 16.01.2020 до суду касаційної інстанції надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому Виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області просить залишити останню без задоволення.
6. Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 08.02.2020, відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності у зазначену вище дату.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Суди встановили, що нежитлова будівля (будинок побуту), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ), перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Березань, а балансоутримувачем цього об`єкта нерухомого майна є Державне підприємство "Березаньтепломережа".
12.10.2004 між Комунальним підприємством "Березаньтепломережа" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди майна № 24, за умовами якого останньому передано у строкове платне користування частину нежитлових приміщень на першому та другому поверсі будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 299,50 кв.м. У пункті 8 цього Договору сторони узгодили, що він набирає чинності з 12.10.2004 та діє до 12.10.2005; положеннями пункту 9.4 цього Договору встановлено, що після закінчення строку його дії, за відсутності заборгованості по орендній платі орендар має переважне право на продовження дії договору оренди.
Розпорядженням Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 19.02.2016 № 13 "Про перейменування вулиць та провулків міста Березань", зокрема АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1.
26.04.2017 Виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області прийнято рішення № 90 "Про оренду комунального майна м. Березань", відповідно до пункту 3, 3.1. вирішено: надати в оренду поза конкурсом Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Київській області нежитлове приміщення комунальної власності територіальної громади м. Березань загальною площею 607,1 м2 (2-й поверх), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 для розміщення Березанського міського суду Київської області; балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Березаньтепломережа" укласти договір з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Київській області на 49 років та встановити орендну плату 1 грн за рік.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.10.2018 у справі № 911/1285/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2019, у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області про визнання недійсним пункту 3 рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 26.04.2017№ 90 відмовлено.
09.10.2017 Виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області прийнято рішення № 205 "Про упорядкування адресного господарства" відповідно до якого у зв`язку з упорядкуванням адресного господарства м. Березань присвоєно адреси: Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Березанської міської ради - АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_1); нежитловій будівлі (будинку побуту) - АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_1).
20.10.2017 Виконавчим комітетом Березанської міської ради прийнято рішення № 211 "Про оренду комунального майна м. Березань", відповідно до якого, зокрема внесено зміни до рішення Виконавчого комітету Березанської міської ради від 26.04.2017 № 90 "Про оренду комунального майна м. Березань", а саме в підпункті 3.1. пункту 3 замінено: " 49 років" на "2 роки і 11 місяців".
20.10.2017 між Комунальним підприємством "Березаньтепломережа" та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Київській області укладено договір оренди індивідуально визначеного майна територіальної громади м. Березань № 172.
За доводами позивача, внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення приховано факт перебування нежитлової будівлі (будинок побуту), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ), у податковій заставі, що призвело до протиправного надання частини вказаної будівлі в оренду Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Київській області. Ці обставини, на думку позивача, ускладнили реалізацію його права на судовий захист порушеного права на оренду, у зв`язку з чим він звернувся до суду з цим позовом.
ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не аргументовано доводи про порушення його прав чи свобод прийняттям оспорюваного рішення щодо присвоєння поштової адреси Центру надання адміністративних послуг та нежитловій будівлі (будинку побуту), які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та 18 відповідно, у межах публічно-правових відносин. При цьому судом першої інстанції позивачу роз`яснено, що захист прав орендаря здійснюється у межах господарського провадження.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1 посилається на неповне встановлення судами обставин у справі та помилкове неврахування цими судами, що оспорюване рішення відповідача унеможливлює захист його порушеного права на продовження дії договору оренди.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, виходить із наступного.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
13. Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
14. За правила частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
15. За встановлених у справі обставин вбачається, що позивач оспорює рішення суб`єкта владних повноважень від 09.10.2017 не з підстав невідповідності його критеріям правомірності, які вимагаються частиною другою статті 2 КАС України, а у зв`язку з тим, що, на його думку, присвоєння нежитловій будівлі (будинку побуту) адреси АДРЕСА_1 здійснено з метою приховання факту перебування цього об`єкта під податковою заставою і, як наслідок протиправне надання споруди в оренду територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Київській області, що ускладнює судовий захист його порушеного права на оренду в порядку господарського судочинства.
16. У частині першій статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
18. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
19. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
20. Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.
21. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 925/1265/16).
22. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що оспорюваним рішенням не порушено жодних прав, свобод та інтересів позивача, дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення його позову.
23. При цьому суди обґрунтовано виходили з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки скасування оспорюваного рішення відповідача щодо упорядкування адресного господарства не забезпечить відновлення, порушеного, на його думку, права на оренду спірної будівлі, яке підлягає захисту в порядку господарського судочинства.
24. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
25. Зазначеним приписам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
27. За правилами частини першої статті 350 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,