ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2021 року
Київ
справа №440/1449/20
адміністративне провадження №К/9901/28452/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання: Лупінос Я.В.,
учасники справи:
представник позивача: Сухомлин Ю.В.,
представник відповідача (в режимі відеоконференції): Глазков С.О.,
розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу № 440/1449/20 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року (суддя Ясиновський І.Г.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Русанова В.Б., Перцова Т.С.),
ВСТАНОВИВ:
17 березня 2020 року Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулося до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач, ДП "Полтавський облавтодор"), в якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Позов вмотивовано тим, що станом на момент звернення податкового органу до суду ДП "Полтавський облавтодор" має податковий борг в сумі 14387198,93 грн, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу, витягами з інтегрованих карток платника податків, актом опису майна, рішеннями адміністративного суду, інкасовими дорученнями.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.
Відповідно до Статуту ДП "Полтавський облавтодор" створене згідно із наказом Державної служби автомобільних доріг України від 9 квітня 2002 року №156 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України" і наказу Державної служби автомобільних доріг України від 5 березня 2002 року №93 (пункт 1.1. Статуту).
Засновником ДП "Полтавський облавтодор" є акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (пункт 1.4. Статуту). Підприємство засноване з метою одержання прибутку, задоволення потреб фізичних і юридичних осіб, територіальних громад і держави у безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, його роботах, послугах і товарах, а також сприяння розвитку дорожньої галузі України (пункт 2.1. Статуту).
Згідно з підпунктом 2.3 пункту 2 наказу Державної служби автомобільних доріг від 9 квітня 2002 року №156 з метою забезпечення діяльності дочірніх підприємств наказано передати частину майна і коштів Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" дочірнім підприємствам, серед яких у пункті 18 Додатку до вказаного наказу зазначено ДП "Полтавський облавтодор".
З акта передачі майна в оперативне управління на виконання наказу Державної служби автомобільних доріг від 9 квітня 2002 року №156 за ДП "Полтавський облавтодор" було закріплене майно станом на 31 березня 2002 року у сумі 47463541 грн.
Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" утворене згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в розділі 2 якої визначено, що у державній власності закріплюється 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії.
Згідно із статутом акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" засновником компанії є Державне агентство автомобільних доріг України (пункт 1.2. Статуту). У державній власності закріплюється 100 відсотків акцій Компанії з забороною їх відчуження, використання для формування статутних капіталів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії (пункт 8.2. Статуту).
5 грудня 2016 року контролюючим органом винесено податкову вимогу форми Ю №3997-17 на загальну суму 5569422,35 грн, яка була надіслана відповідачу та отримана ним 8 грудня 2016 року. Вказана податкова вимога в адміністративному та у судовому порядку не оскаржувалась.
ГУ ДПС зверталось до суду з позовами про стягнення з ДП "Полтавський облавтодор" податкового боргу.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року у справі №1640/2911/18, яке набрало законної сили 24 листопада 2018 року, стягнуто кошти з рахунків ДП "Полтавський облавтодор" на суму податкового боргу у загальному розмірі 7848952,40 грн (з яких 7544103,05 грн - заборгованість з податку на додану вартість, 304849,35 грн - з податку на прибуток підприємств).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 440/4633/18, яке набрало законної сили 12 квітня 2019 року, стягнуто кошти з рахунків ДП "Полтавський облавтодор" на суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2905893,89 грн.
Згідно із статтею 89 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №10398/10/16-01-17-32 від 6 грудня 2016 року. Відповідно до вказаного рішення:
- податковим керуючим Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області Олійником О.Б. описано майно ДП "Полтавський облавтодор" у податкову заставу на загальну суму 5569511,99 грн, про що 28 грудня 2016 року внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером 51165610, що підтверджується актом опису майна від 27 грудня 2016 року №86/16-01-17-12 та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
- податковим керуючим Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області Білай С.В. описано майно ДП "Полтавський облавтодор" у податкову заставу на загальну суму 5639930,60 грн, про що 16 лютого 2017 року внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером 51488778, що підтверджується актом опису майна від 13 лютого 2017 року №1/16-01 та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
- податковим керуючим Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області Білай С.В. описано майно ДП "Полтавський облавтодор" у податкову заставу на загальну суму 13004220,47 грн, про що 26 березня 2019 року внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером 58815402, що підтверджується актом опису майна від 22 березня 2019 року №5/16-31-50-17-35 та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;
- податковим керуючим Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області Білай С.В. описано майно ДП "Полтавський облавтодор" у податкову заставу на загальну суму 13606930,13 грн, про що 20 лютого 2020 року внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером 64889909, що підтверджується актом опису майна від 18 лютого 2020 року №1/16-31-50-10-34 та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
До банків, обслуговуючих платника податків, ГУ ДПС були направлені платіжні вимоги для стягнення податкового боргу (інкасові доручення) від 6 листопада 2019 року № 88, № 89, № 90, № 91, № 94, № 95, № 100, № 101, № 102, № 106, № 107, № 108, № 109, № 113, № 103, № 104, № 99, № 98, № 97, № 96, № 110, № 111, № 112 та від 6 травня 2019 року № 547, № 548, № 549, № 550, № 552, № 554, № 555, № 556, № 527, № 526, № 529, № 528, № 530, № 531, № 532, № 533, № 537, № 536, № 540, № 541, № 542, № 543, № 544, № 545, які були повернуті без виконання згідно з пунктом 2.18 глави 2 та пунктами 9.8, 9.9 глави 9, пунктами 11.5, 11.7, 11.11 глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року, у зв`язку з: відсутністю коштів на рахунках відповідача; надходження інкасового документа після іншого виконавчого документа, ніж той, для забезпечення якого першочергово накладено арешт, і на рахунку немає інших (крім арештованих) коштів.
Суди встановили, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом ДП "Полтавський облавтодор" має податковий борг у загальній сумі 14387198,93 грн, що підтверджується розрахунком суми податкового боргу, розрахунком пені та витягами з інтегрованих карток платника податків.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, з посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 31 березня 2020 року (справа №818/2857/14), від 11 лютого 2020 року (справа №818/1604/16), від 27 лютого 2020 року (справа №818/1456/16), вказали, що в статутному капіталі ДП "Полтавський облавтодор" частка держави становить не менше 25 відсотків, а заставне майно належить до основних засобів, які забезпечують ведення виробничої діяльності, тому на зазначеного платника поширюються норми Закону України від 29 листопада 2001 року №2864-ІІІ "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (далі - Закон №2864-ІІІ). У зв`язку з наведеним, суди дійшли висновку про відсутність підстав для надання податковому органу дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок такого майна платника податків до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Не погодившись з рішеннями судів, ГУ ДПС у Полтавській області подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Касаційну скаргу вмотивовано тим, що суди попередніх інстанцій застосували приписи статті 95 ПК України та Закону №2864-ІІІ без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24 квітня 2020 року (справа №822/1262/17), від 10 квітня 2020 року (справа №826/18574/14), від 9 жовтня 2018 року (справа №826/11262/15).
На переконання скаржника, з 1 січня 2011 року питання погашення податкового боргу регулюється виключно Податковим кодексом України. Крім того, дія Закону №2864-ІІІ розповсюджується на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, які підлягають виконанню Державною виконавчою службою України, а не податковим органом.
При цьому предметом даного спору є лише надання дозволу контролюючому органу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а не дії позивача щодо продажу такого майна шляхом проведення аукціону та порядок його реалізації. Скаржник зазначає, що решта вжитих ним заходів по погашенню податкового боргу не призвели до його погашення, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з пунктом 4.2 Статуту майно ДП "Полтавський облавтодор" складається з: майна, переданого йому у господарське відання ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"; самостійно набутого у власність майна; майна, що належить відповідачу на інших речових правах. Разом з тим, суди попередніх інстанцій не врахували, що для податкової застави ДП "Полтавський облавтодор" було передано рухоме майно, власником якого є саме відповідач, а не ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", що також зазначено у технічних паспортах на транспортні засоби.
Скаржник зауважує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду від 9 жовтня 2018 року (справа №826/11262/15) поняття "власник майна" та "власник корпоративних прав" не є тотожними. Відтак, засновник підприємства відповідача з моменту передачі йому майнових внесків перестав бути власником майна, що становить його внески, здобуваючи у власність замість цього майна акції та корпоративні права.
Верховний Суд ухвалою від 17 листопада 2020 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У відзиві на касаційну скаргу ДП "Полтавський облавтодор" просило залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Відповідач посилається на рішення Конституційного Суду від 10 червня 2003 року у справі №1-11/2003, в якому Суд роз`яснив, що Закон №2864-ІІІ спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Посилання скаржника на пріоритетність норм ПК України є помилковими, оскільки пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу є будь-яке майно платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Крім того, відповідач вважає, що у цій справі наявні обставини, які свідчать, що контролюючий орган не дотримався порядку, передбаченого чинним законодавством щодо вжиття усіх заходів, які передують зверненню до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Так, позивач не встановив, чи були наявні кошти на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1, відкритому в АТ "Банк Січ", станом на 16 березня 2020 року.
До суду від відповідача також надійшли пояснення, в яких указано, що у провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/777/20 про банкрутство ДП "Полтавський облавтодор". Ухвалою від 16 липня 2020 року у вказаній справі за заявою ГУ ДПС було вжито заходи для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони ДП "Полтавський облавтодор", а також власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та органу, до сфери управління якого належить боржник, вчиняти дії і правочини, що пов`язані з відчуженням майна, набутого підприємством у власність, у тому числі, придбаного за обігові кошти, та майна, що належить підприємству на інших речових правах; приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію юридичної особи. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постановах від 15 січня 2020 року (справа №607/6254/15-ц), від 28 січня 2020 року (справа №50/311-б), від 18 лютого 2020 року (справа №918/335/17), від 11 травня 2021 року (справа №759/9008/19) розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен здійснюватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Надаючи оцінку вказаним поясненням, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду та прийняття їх до уваги, оскільки фактично у них відповідачем висловлена незгода із розглядом судами цієї справи в порядку адміністративного судочинства, в той час, як ця справа підлягала розгляду за правилами господарського судочинства. Разом з тим, за правилами абзацу другого пункту 7 частини третьої статті 353 КАС України судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини (судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу), якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних прич