ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 200/11339/20-а
адміністративне провадження № К/9901/12232/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 (головуючий суддя - І.В. Геращенко, судді - Е.Г. Казначеєв, Г.М. Міронова)
у справі № 200/11339/20-а
за позовом Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,
встановив:
Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09.04.2020 ВП №60996811 про накладення штрафу в розмірі 5 100, 00 грн. та від 20.10.2020 ВП №60996811 про накладення штрафу в розмірі 10 200, 00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Масалаб Альони Ігорівни ВП №60996811 від 09.04.2020 про накладення на Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. та від 21.10.2020 про накладення на Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області штрафу у розмірі 10 200, 00 грн.
Не погоджуючись із рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1, звернулася до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 апеляційну скаргу Алексєєва Олексія Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі № 200/11339/20-а повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, за висновком суду, ухвалене за результатами розгляду справи рішення суду першої інстанції не порушує права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду щодо повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 оскаржила її в касаційному порядку.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що в межах виконавчого провадження ВП № 60996811 на позивача накладено штрафи за невиконання останнім судового рішення, яким визнано протиправною бездіяльність Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.06.2018 та зобов`язано здійснити таку виплату. Скаржник вказує, що штрафи, які оскаржується у цій справі, є передбаченою законом мірою відповідальності для боржника (позивача у справі) за порушення порядку виконання судового рішення, а стягувач ( ОСОБА_1 ) у виконавчому провадженні прямо зацікавлений у повному та фактичному виконанні судового рішення на його користь. Вказане, на переконання скаржника, підтверджує інтерес ОСОБА_1 на участь у розгляді справи № 200/11339/20-а та незгоду з рішенням суду першої інстанції, що спонукало звернення до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися, відсутність якого, відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на звернення до суду (в контексті права на судовий захист) охоплює широкий обсяг різноманітних категорій осіб, стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина.
Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону (рішення Конституційного Суду України від 08.07.2010 № 18-рп/2010).
Відповідно до частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Водночас норма частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України розширює коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, порівняно з учасниками справи, лише на перший погляд, оскільки особи, про які йдеться в цій нормі, є суб`єктами матеріально-правових відносин, яких стосується спір, що отримав вирішення в судовому рішенні. Та обставина, що вони не приймали участі у справі, була обумовлена застосуванням щодо них незаконних процесуальних обмежень.
Отже, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним чи опосередкованим іншими правовідносинами.
При постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не брала участь у справі і суд першої інстанції не вирішував питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки, а з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 не вбачається, яким чином порушені права, свободи та інтереси апелянта.
Втім, повертаючи апеляційну скаргу, суд застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Верховний Суд не може погодитися із обраним судом апеляційної інстанції процесуальним наслідком вирішення цього питання, з наступних мотивів.
Так, з аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право особи, яка не брала участі у справі, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Втім, у який саме процесуальний спосіб та на якій стадії суд апеляційної інстанції має перевірити факт впливу на права незалученої до участі у справі особи, Кодекс адміністративного судочинства України не роз`яснює.
Поряд із тим, у пункті 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України міститься положення про те, що суд апеляційної інстанції може закрити апеляційне провадження у разі, коли після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Зрозуміло, що закрити можна лише раніше відкрите провадження.
Окрім того, варто додати, що суд апеляційної інстанції наділений правом залишити без руху апеляційну скаргу, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень статті 169 цього Кодексу.
Зокрема, за приписами частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, до якої відсилає стаття 296 цього Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Аналіз судової практики Верховного Суду та судів апеляційних інстанцій щодо способів реагування останніми на апеляційну скаргу у ситуаціях за подібних обставин свідчить про наявність варіативності підходів судів до обрання етапу вирішення відповідними судами питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи, а саме:
1) шляхом залишення без руху апеляційної скарги на стадії перевірки її прийнятності та надання особі можливості подати пояснення щодо порушення її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків оскаржуваним рішенням із обранням в подальшому двох варіантів - повернення скарги або відкриття апеляційного провадження;
2) відкриття апеляційного провадження за такою скаргою із подальшим закриттям апеляційного провадження на етапі апеляційного перегляду справи, якщо виявиться, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Визначальною підставою до обрання того чи іншого процесуального наслідку виступає обґрунтованість, якість та повнота наведених в апеляційній скарзі аргументів заявника щодо наявності правових підстав до звернення з апеляційною скаргою. Саме критерій якості та аргументованості наведених заявником підстав, з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів, прямо впливає на очевидність і достатність встановлених обставин для прийняття того чи іншого варіанту вирішення процесуального питання.
При цьому в будь-якому із описаних вище варіантів процесуальної поведінки суд надає особі, що подала апеляційну скаргу, можливість навести достатні аргументи й мотиви на обґрунтування того, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Не вирішуючи наперед питання щодо дійсного порушення судовим рішенням Донецького окружного адміністративного суду прав, інтересів ОСОБА_1, суд касаційної інстанції констатує, що в даному випадку суд апеляційної інстанції такої можливості ОСОБА_1 не надав, більш того, повертаючи апеляційну скаргу останньої одразу після її подання, застосував норму Кодексу адміністративного судочинства України (пункт 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України), яка застосуванню не підлягала.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких підстав, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до Першого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.
З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.