РІШЕННЯ
Іменем України
30 вересня 2021 року
Київ
справа № 9901/35/20
адміністративне провадження № П/9901/35/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,
позивачки - ОСОБА_1
представника позивачки - Корчевного А.В.,
представника відповідача - Цуцкірідзе І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та предмет спору
1. 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як до суду першої інстанції із позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), у якому просить:
1.1. визнати протиправним та скасувати повністю рішення ВРП від 09 січня 2020 року № 13/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
Стислий виклад позицій позивача та відповідача
2. В обґрунтування позову позивачка, з урахуванням поданих до Верховного Суду 12 травня 2020 року додаткових пояснень, вказує на те, що спірне рішення ВРП від 09 січня 2020 року № 13/0/15-20 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на рішенні ВРП від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року №3002/1дп/15-19, яке позивачка вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам закону.
2.1. Позивачка уважає, що Першою Дисциплінарною палатою ВРП було порушено дисциплінарне провадження без належних на те підстав. Так, відповідачем недотримано норми пункту 4 частини першої статті 45 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, якими визначено, що у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено у випадку, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням. На переконання позивачки, у даному випадку подана однією із сторін судового спору скарга свідчить виключно про незгоду із судовим рішенням у формі процесуальної ухвали від 24 травня 2019 року, яка взагалі не вирішує питань права або суті спору.
2.2. Процедура дисциплінарного провадження, на думку позивачки, була проведена з численними порушеннями установленого законом порядку звільнення судді з посади, що, на її переконання свідчить про упередженість дисциплінарного органу.
2.3. Позивачка підкреслює, що рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року у справі № 4-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину першу статті 42, частину третю статті 47, частину четверту статті 48 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року №193-IX, які, на переконання позивачки, безпосередньо стосуються її прав, порушених відповідачем при здійсненні дисциплінарного провадження, зокрема, щодо участі у засіданні Дисциплінарної палати ВРП під час розгляду дисциплінарної справи відносно позивачки.
2.4. Позивачка наголошує, що ВРП розглянула питання звільнення судді ОСОБА_1 за відсутності подання про звільнення судді, незважаючи на вимоги частини третьої статті 56 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, а отже, на переконання позивачки, допустила вихід за межі своїх повноважень, а також грубо порушила встановлений Законом особливий порядок звільнення судді.
2.5. Позивачка зауважує, що розгляд ВРП питання про звільнення судді з посади, є грубим порушенням суб`єктивних прав позивачки, якій перешкодили у можливості бути присутньою у засіданні ВРП та надати пояснення за фактами і засвідчити свою правову позицію. При цьому, позивачка звертає увагу, що подавала до ВРП клопотання про перенесення розгляду питання про її звільнення у зв`язку із неможливістю бути присутньою на засіданні 09 січня 2020 року з поважних причин (враховуючи, що позивачка має інвалідність), а також у зв`язку із необхідністю ознайомитися із документами, які були подані відповідачу у якості підстави для звільнення судді.
2.6. Позивачка також наполягає, що спірне рішення ВРП про її звільнення за пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України не містить мотивів, якими керувалася ВРП при встановленні фактів, які можуть бути підставами для звільнення судді, як це визначено у статтях 106, 109 та 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, а також мотиви стосовно застосування найбільш жорстокого покарання та мотиви обрання виду покарання. Так, на думку позивачки, ВРП порушила вимоги закону та прийняла невмотивоване рішення на одному аркуші, у якому відсутні будь-які мотиви щодо визначення фактів та юридичних підстав, натомість викладено лише інформацію про рух справи і про наявність у законодавстві України норми, яка регулює підстави для звільнення судді.
2.7. Усе неведене в сукупності, на переконання позивачки, дозволяє дійти висновку, що оскаржуване рішення ВРП має всі ознаки незаконності.
3. В судовому засіданні позивачка та її адвокат підтримували вимоги позовної заяви та просили їх задовольнити.
4. 05 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду через канцелярію суду надійшов письмовий відзив ВРП.
5. 10 березня 2021 року на адресу Верховного Суду від позивачки надійшла письмова відповідь на відзив ВРП, а 12 травня 2021 року - доповнення до відповіді на відзив ВРП, де позивачка акцентує увагу Суду на тому, що цей позов надійшов до суду в лютому 2020 року, а відзив ВРП подано майже через рік, при тому, що Судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 10 лютого 2020 року установлено відповідачу 15-денний термін для подання такого відзиву.
6. Відповідно до частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
7. Матеріалами справи підтверджується, що копія ухвали Верховного Суду від 10 лютого 2020 року (якою установлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву) отримана уповноваженим представником відповідача 19 лютого 2020 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням АТ "Укрпошта". За таких обставин ВРП мала подати відзив у строк по 05 березня 2020 року включно.
8. За приписами частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
9. Про продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина шоста статті 121 КАС України).
10. У свою чергу відзив на позовну заяву відповідачем до Верховного Суду через канцелярію суду подано 05 лютого 2021 року, тобто з пропуском встановленого судом строку майже на одинадцять місяців. При цьому, представниками ВРП не було подано клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву одночасно з його поданням.
11. 17 серпня 2021 року на адресу Верховного Суду від ВРП надійшли додаткові пояснення щодо поважності причин пропуску строку для подачі відзиву, але клопотання про продовження строку для його подання не подано.
12. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
13. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку реалізації права подати відзив на позовну заяву.
14. Доводи ВРП щодо поважності причин пропуску строку для подачі відзиву у зв`язку із недопуском Верховним Судом представника ВРП до участі у розгляді цієї справи у судовому засіданні 11 березня 2020 року не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідачем не зазначено, як саме вказані обставини вплинули на пропуск строку для подачі відзиву з урахуванням того, що граничною датою подання до Верховного Суду відзиву на позовну заяву є 05 березня 2020 року. Крім того, зазначені обставини не доводять неможливість реалізації уповноваженим представником відповідача права подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
15. Доводи ВРП щодо поважності причин пропуску строку для подачі відзиву у зв`язку із запровадженням з 12 березня 2020 року на території України карантину також не можуть бути визнані поважними, оскільки ці обставини настали після спливу встановленого судом строку для подачі відзиву.
16. Таким чином, поважних причин пропуску строку для подання відзиву у цій справі відповідач Верховному Суду не навів. Тож, ураховуючи подання відповідачем відзиву з порушенням порядку та строку, установлених статтею 162 КАС України, Верховний Суд не бере до уваги відзив ВРП на позовну заяву.
17. Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
18. Представник ВРП у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у їх задоволенні та наполягала на тому, що ВРП діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України "Про Вищу раду правосуддя". Оскаржуване рішення ВРП містить відповідні підстави та мотиви, а доводи судді ОСОБА_1, на думку представника відповідача, є безпідставними.
Клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі
19. Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року відкрито провадження у справі № 9901/35/20 та у відповідності до частини 2 статті 266 КАС України вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року зупинено провадження у справі № 9901/35/20 на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду в провадженні № 11-5сап20 за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності", ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19.
21. 04 січня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ВРП про поновлення провадження у справі № 9901/35/20.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року поновлено провадження у справі № 9901/35/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10 лютого 2021 року о 15 годині 00 хвилин.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року клопотання ВРП про проведення судового засідання, призначеного на 10 лютого 2021 року, та в усіх подальших судових засіданнях у справі № 9901/35/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
24. 08 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1, у якому повідомляла про неможливість з`явитися у судове засідання через стан здоров`я, та просила відкласти розгляду справи.
25. 10 лютого 2021 року Верховним Судом визнано поважною причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання та відкладено судове засідання на 31 березня 2021 року.
26. 31 березня 2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з відсутність члена колегії - судді Мартинюк Н.М., розгляд справи призначено на 21 квітня 2021 року.
27. 21 квітня 2021 року до Верховного Суду від позивачки надійшов лист, у якому повідомляла про неможливість з`явитися у судове засідання через стан здоров`я та просила відкласти розгляду справи.
28. 21 квітня 2021 року Верховним Судом визнано поважною причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання та відкладено на 12 травня 2021 року.
29. 12 травня 2021 року до Верховного Суду від позивачки надійшло клопотання, у якому повідомляла про неможливість з`явитися у судове засідання через стан здоров`я та просила відкласти розгляду справи.
30. 12 травня 2021 року Верховним Судом визнано причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання не поважною з огляду на недоведеність об`єктивної неможливості позивачки прибути у судове засідання особисто або ж забезпечити участь у судовому засіданні представника, розгляд справи відкладено на 02 червня 2021 року.
31. 02 червня 2021 року до Верховного Суду від позивачки надійшло клопотання, у якому повідомляла про неможливість з`явитися у судове засідання через стан здоров`я та просила відкласти розгляду справи
32. 02 червня 2021 року Верховним Судом розгляд справи відкладено на 07 липня 2021 року, визнано причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання не поважною з огляду на недоведеність об`єктивної неможливості позивачки прибути у судове засідання особисто або ж забезпечити участь у судовому засіданні представника. Також Верховний Суд вирішив роз`яснити позивачці наслідки неявки у судове засідання.
33. 02 червня 2021 року Верховним Судом надіслано ОСОБА_1 лист за вихідним № 9901/35/20/36015/21, у якому роз`яснено позивачці про наявність процесуальної можливості брати участь у судовому засіданні як особисто, так і через представника, або подати клопотання про розгляд справи без участі. Також роз`яснено, що у випадку неявки у наступне судове засідання з причин, що будуть визнані судом не поважними, судом буде вирішуватися питання про застосування до цієї позовної заяви процесуальних наслідків, передбачених статтею 205 КАС України.
34. У судовому засіданні 07 липня 2021 року Верховним Судом протокольною ухвалою зобов`язано відповідача надати додаткові докази та пояснення по справі, у судовому засіданні оголошено перерву до 08 вересня 2021 року.
35. 08 вересня 2021 року не відбувся у зв`язку з відсутність члена колегії - судді Дашутіна І.В., розгляд справи призначено на 24 вересня 2021 року.
36. 23 вересня 2021 року до Верховного Суду від представника позивачки адвоката Корчевного А.В. надійшло клопотання, у якому повідомляв про неможливість з`явитися у судове засіданні через участь у Києво-Святошинському районному суді Київської області у судовому засіданні у кримінальному провадженні у якості захисника обвинуваченого, та просив відкласти розгляд цієї справи.
37. 24 вересня 2021 року Верховним Судом з метою забезпечення позивачці правової допомоги при розгляді цієї справи продовжено перерву у судовому засіданні до 30 вересня 2021 року.
Встановлені у справі обставини та зміст спірних правовідносин
38. Рішенням Київської обласної ради народних депутатів від 22 грудня 1992 року ОСОБА_1 обрана суддею Баришівського районного суду Київської області, Постановою Верховної Ради України від 20 березня 2003 року № 643-IV призначена на посаду судді цього суду безстроково.
39. 06 червня та 15 липня 2019 року до ВРП на дії судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 під час здійснення правосуддя у справі № 355/771/19 надійшли дисциплінарні скарги адвоката Толкачова Д. І. в інтересах ТОВ "Авіакомпанія Скайап" та народного депутата України ОСОБА_2 відповідно.
40. Ухвалою Першої Дисциплінарної палати ВРП від 19 липня 2019 року №1904/1дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
41. За висновками дисциплінарного органу, дії судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 містять ознаки істотного дисциплінарного проступку, оскільки суддя: всупереч вимогам статті 129 Конституції України та покладеним на суд завданням щодо здійснення судочинства на принципах верховенства права, на порушення вимог статей 48, 56 Закону № 1402-VIII, незважаючи на цілі, визначені статтями 2, 5 ЦПК України, грубо порушила обов`язки судді, а також порушила правила щодо юрисдикції, приписи статей 149-153, 260 ЦПК України, внаслідок чого вжила заходи забезпечення позову безпідставно та у спосіб, не передбачений законом, вийшла за межі наданих суду повноважень; не дотрималась вимог статті 19 Конституції України, оскільки діяла не в межах та не у спосіб, передбачений законодавством, перебрала на себе повноваження інших державних органів, чим допустила грубе порушення закону, втрутившись у господарську діяльність ТОВ "Авіакомпанія Скайап".
42. Перша Дисциплінарна палата кваліфікувала дії судді ОСОБА_1 як дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом "а" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, а також умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків. Водночас ці дії судді є підставою для встановлення факту вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VIII.
43. Рішенням від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності суддю Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
44. 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ВРП зі скаргою на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19.
45. Розглянувши скаргу ОСОБА_1, ВРП ухвалила рішення від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 про залишення без змін рішення її Першої Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 .
46. ВРП погодилась з висновками її Першої Дисциплінарної палати про те, що суддя ОСОБА_1 під час розгляду справи № 355/771/19 допустила порушення чітких, зрозумілих за змістом імперативних норм процесуального законодавства, які регулюють питання виключної підсудності цивільних справ та вжиття заходів забезпечення позову й не допускають розширеного тлумачення чи можливості застосування альтернативних норм, а тому допущені суддею порушення не є простою суддівською помилкою.
47. За висновком ВРП, з огляду на характер грубих порушень, допущених суддею ОСОБА_1, які свідчать про необ`єктивне та несправедливе здійснення правосуддя, навіть з урахуванням особи судді, її позитивної характеристики, значного стажу роботи на посаді судді, висновок дисциплінарного органу про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 02 червня 2016 року №1402-VIII та статті 50 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII.
48. Не погоджуючись з рішенням ВРП від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19 про притягнення судді Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності", ОСОБА_1 03 січня 2020 року подала до Великої Палати Верховного Суду скаргу на це рішення.
49. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №11-5сап20 залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 24 грудня 2019 року № 3628/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Першої Дисциплінарної палати від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19.
50. 26 грудня 2019 року за вхідним № 13787/0/8-19 до ВРП надійшло подання Першої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп/15-19.
51. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 26 грудня 2019 року доповідачем щодо вказаного подання визначено члена ВРП ОСОБА_3 .
52. Надісланим на адресу Баришівського районного суду Київської області листом від 27 грудня 2019 року за вихідним № 50599/0/9-19, ВРП повідомлено суддю ОСОБА_1 про призначення на 09 січня 2020 року о 10 годині засідання ВРП, до проекту порядку денного якого включено питання про її звільнення з посади судді Баришівського районного суду Київської області. Лист Баришівським районним судом Київської області 02 січня 2020 року.
53. Крім того, 27 грудня 2019 року таке повідомлення оприлюднено на офіційному вебсайті ВРП.
54. 03 січня 2020 року за вхідним № 67/0/6-20 до ВРП надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду питання про її звільнення з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП від 15 листопада 2019 року № 3002/1дп15-19 та відновити розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України у відставку.
55. 08 січня 2020 року за вхідним № 67/1/6-20 до ВРП надійшло клопотання ОСОБА_1 про перенесення питання про її звільнення на іншу дату у зв`язку із її перебуванням на лікуванні та відсутністю у неї представника, оскільки відсутня угода з її попереднім представником ОСОБА_4, на засіданні ВРП під час розгляду питання про її звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини третьої статті 126 Конституції України буде присутній інший представник, однак укласти угоду з іншим представником вона не встигла, оскільки з 04 січня 2020 року до 07 січня 2020 року тривали вихідні дні.
56. 08 січня 2020 року на електронну адресу ВРП від адвоката ОСОБА_4 надійшло повідомлення про закінчення з 31 грудня 2019 року строку дії договору про надання проводової допомоги, укладеної з ОСОБА_1 .
57. Згідно з витягом з протоколу № 1 засідання ВРП від 09 січня 2020 року на засіданні були присутніми 15 її членів. Членом ВРП ОСОБА_3 було поінформовано, що до ВПР надійшли клопотання судді ОСОБА_1 з проханням відкласти розгляд питання щодо її звільнення на підставі пункту 3 частини третьої статті 126 Конституції України та відновити розгляд її заяви про звільнення з посади судді у відставку, звільнити з посади судді у відставку та залишити без розгляду подання про звільнення на підставі пункту 3 частини третьої статті 126 Конституції України. Крім того, суддя ОСОБА_1 повідомила, що угода з представником ОСОБА_4 на даний час відсутня, на засіданні ВРП під час розгляду питання про її звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини третьої статті 126 Конституції України буде присутній інший представник, але у зв`язку з вихідними днями вона була позбавлена можливості укласти з ним угоду. Крім того, суддя ОСОБА_1 повідомила, що наразі перебуває на лікарняному.
57.1. Член ВРП ОСОБА_3 запропонував відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду питання про звільнення її з посади судді. Голосування відбулося відповідно до абзацу шостого пункту 9.4 Регламенту, після якого головуючий ОСОБА_5 оголосив, що за задоволення клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду питання про звільнення її з посади судді на підставі пункту 3 частини третьої статті 126 Конституції України не проголосував жоден член ВРП.
58. 09 січня 2020 року ВРП у складі голови ВРП - ОСОБА_5, членів ВРП - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, розглянувши матеріали подання Першої Дисциплінарної палати ВРП, прийняла рішення № 13/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України", яке підписано всіма членами ВРП, які брали участь в його ухваленні.
59. Згідно з витягом з протоколу № 1 засідання ВРП від 09 січня 2020 року, "за" звільнення позивачки проголосувало 15 членів ВРП, проти - " 0".
60. Не погодившись з рішенням ВРП від 09 січня 2020 року № 13/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Баришівського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України", позивачка звернулась із цим позовом до Верховного Суду.
Джерела права й акти їх застосування
61. Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість судді гарантується Конституцією та законами України.
62. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
63. Статтею 108 Закону № 1402-VIII визначено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
64. Положеннями пункту 6 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII визначено, що одним із видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, що, за змістом пункту 1 частини восьмої цієї ж статті, застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку.
65. Згідно з частиною дев`ятою статті 109 Закону № 1402-VIII істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів, зокрема: 1) суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; [...] 7) суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
66. Статтею 112 Закону № 1402-VIII визначено, що суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України, зокрема: [...] 3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді [...] .
67. Статтею 115 Закону № 1402-VIII встановлено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади. Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені ВРП (її відповідним органом).
68. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798-VIII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
69. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1798-VIII статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
70. ВРП діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом (частина перша статті 26 Закону № 1798-VIII).
71. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП (частина друга статті 26 Закону № 1798-VIII).
72. Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
73. Згідно із частинами першою, третьою та десятою статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право, зокрема: <...> залишити рішення Дисциплінарної палати без змін (пункт 5 частини десятої цієї статті).
74. На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.
75. Частиною сьомою статті 266 КАС України визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.
76. Згідно з частинами першою, третьою статті 56 Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні ВРП.
Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України (вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; порушення суддею обов`язку підтвердити законність джерела походження майна), ВРП розглядає на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді. Суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання ВРП у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
77. Частинами першою, другою та п`ятою статті 30 Закону № 1798-VIII передбачено, що засідання ВРП та Дисциплінарних палат проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених цим Законом.
Засідання ВРП у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання ВРП у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів ВРП.
Особа, питання щодо якої має розглядатися ВРП, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
78. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, ВРП ухвалює вмотивоване рішення (частина шоста статті 56 Закону № 1798-VIII).
79. Відповідно до частин другої, третьої статті 57 Закону № 1798-VIII рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
80. За змістом пункту 12.39 глави 12 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення Дисциплінарної палати повинне відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.
Рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, про переведення судді до суду нижчого рівня Секретарем Дисциплінарної палати передається для розгляду до Ради.
81. Згідно з пункту 17.3 глави 17 Регламенту подання Дисциплінарної палати про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, підписує секретар палати та не пізніше наступного дня після прийняття Радою рішення за скаргою на рішення Дисциплінарної палати або закінчення строку для його оскарження передає на розгляд Ради.
Подання розглядається Радою протягом п`ятнадцяти днів з дня його надходження до Ради.