ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01 жовтня 2021 року
справа № 140/947/20
адміністративне провадження № К/9901/6868/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів: Олендера І. Я., Юрченко В. П.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у складі судді Смокович В. І.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у складі суддів Хобор Р. Б., Затолочного В. С., Сеника Р. П.
у справі №140/947/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріт Сістем"
до Волинської митниці Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішень про корегування митної вартості,-
УСТАНОВИВ:
20 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еріт Сістем" звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби про визнання незаконними та скасування рішень про корегування митної вартості.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 27 травня 2020 року адміністративний позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27 січня 2020 року №UA205050/2020/000014/1, №UA205050/2020/000017/2, №UA205050/2020/000015/1, №UA205050/2020/000016/1, №UA205050/2020/000013/2.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 вересня 2020 року апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишив без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року без змін.
24 лютого 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Волинської митниці Держмитслужби та визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для її розгляду - суддя-доповідач ОСОБА_1, суддів Гімона М. М., Усенко Є. А.
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2021 року, касаційна скарга залишена без руху у зв`язку з не відповідністю тексту касаційної скарги нормам процесуального законодавства, а також з відсутністю доказів, які б підтверджували правильність сплати судового збору.
Ухвалою від 31 травня 2021 року Верховний Суд, після усунення скаржником недоліків касаційної скарги, відкрив провадження за його касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та витребував справу № 140/947/20 з Волинського окружного адміністративного суду.
27 липня 2021 року справа № 140/947/20 надійшла до Верховного Суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя №1942/0/15-21 від 7 вересня 2021 року, суддю ОСОБА_1 звільнено з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У зв`язку з чим, на підставі розпорядження Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду №1761/0/78-21 від 20 вересня 2021 року, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, яким визначено для її розгляду колегію суддів - головуючий суддя Ханова Р. Ф., судді - Гончарова І. А., Олендер І. Я.
Враховуючи перебування судді Гончарової І. А. у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, яким визначено для її розгляду колегію суддів - головуючий суддя Ханова Р. Ф., судді - Олендер І. Я., Юрченко В. П.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 140/947/19 є приписи пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на який скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені рішення без врахування висновку щодо подібних правовідносин, викладеного в постанові Верховного Суду №140/1713/19.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, скаржник просив скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, винести нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Скаржник наполягає на тому, що згідно з правовою позицію, викладеною в постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, митний орган, під час винесення рішення про коригування митної вартості мав обґрунтовані сумніви щодо митної вартості товару, визначеної декларантом, а тому правомірно витребував у позивача додаткові документи, а саме договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) для підтвердження чи спростування сумнівів митного органу, щодо здійснення платежів на користь третьої особи чи сплату комісійних, посередницьких послуг. Крім того, скаржник вважає, що оскільки позивач на відповідний запит не надав запитуваних документів, митний орган правомірно скористався наданим Митним кодексом України правом на самостійне визначення митної вартості імпортованого позивачем товару саме за резервним методом визначення митної вартості.
Необхідність застосування зазначеного висновку Верховного Суду скаржник обґрунтував тим, що предметом розгляду є винесення відповідачем рішення про корегування митної вартості у зв`язку із наявними розбіжностями в наданих митному органу документах, які викликали сумніви у відповідача, щодо дійсної вартості імпортованих товарів.
Митний орган вважає, що оскільки в наданих позивачем документах містились розбіжності, а тому виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартість товару та у зв`язку із не наданням витребуваних документів, митницею вірно обрано метод її визначення, а саме резервний метод.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення надав рахунки-фактури (інвойси), сертифікати відповідності, у яких вказана ціна імпортованого товару 10300 євро кожен ТЗ.
Окрім цього, суд першої інстанції зазначив, що ненадання позивачем повного переліку документів на вимогу митного органу не може бути доказом штучного зменшення митної вартості товарів з метою мінімізації митних платежів, оскільки розрахунок за придбаний товар покупцем може бути проведений протягом 365 днів із дня поставки (як це визначено умовами договору), обов`язку оформлення документів щодо поставки придбаного товару, комісійних, посередницьких послуг судом також не встановлено..
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги митного органу та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, суд виходив з того, що сумніви митного органу щодо митної вартості є обґрунтовані лише в частині щодо витребування у позивача договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) для підтвердження чи спростування сумнівів митного органу, які на думку апеляційного суду є обґрунтованими, щодо здійснення платежів на користь третьої особи чи сплату комісійних, посередницьких послуг.
Оскільки позивач на запит митного органу не надав відповідних документів, відповідач правомірно скористався наданим Митним кодексом України правом на самостійне визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.
Водночас, митний орган визначив митну вартість імпортованого позивачем товару на основі митної декларації, яка прийнята відповідачем щодо ідентичного товару, у яких збігаються фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник.
Ця обставина, на думку суду апеляційної інстанції, зумовила визначення митної вартості з використанням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, а не резервного.
Разом із цим, рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, а лише містить посилання на митну декларацію, яка раніше була визнана митним органом.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Предметом цього касаційного перегляду є винесення рішення про корегування митної вартості.
Суди попередніх інстанції установили, що 16 січня 2020 року декларант Товариство з обмеженою відповідальністю "Еріт Сістем" подали до Волинської митниці Держмитслужби електроні митні декларації № UA205050/2020/000014/1, № UA205050/2020/000017/2, № UA205050/2020/000015/1, № UA205050/2020/000016/1, № UA205050/2020/000013/2, якими було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: транспортні засоби вантажні автомобілі марки "MAN, модель "TGL8.180", модельний рік виготовлення - 2015, календарний рік виготовлення - 2015, тип двигуна дизельний, об`єм двигуна 4580 см. куб., потужність 132 кВт, тип кузова фургон тентований, колісна формула 4х2, номер кузова: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5.
В зазначених митних деклараціях декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме контракту (договору) BIS-01/11ER від 1 листопада 2019 року, укладеного між "TANNER AUTOMOBILE GmbH. GLATTALSTRASSE 138 CH-8052 ZURICH-SEEBACH, SHCWEIZ" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Еріт Сістем" (покупець), на підставі якого були сформовані інвойси №0002, №0003, №0004, №0005, №0006 від 15 січня 2020 року, в яких зазначено вартість товару 10300,00 EUR за кожний транспортний засіб.
Також судами установлено, що у зв`язку із виявленням розбіжностей та з метою перевірки відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, контролюючий орган запропонував декларанту у 10-тиденний термін додатково надати: банківські платіжні документи, що підтверджують розрахунки з продавцем; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні документи за наявності, договір із третіми особами щодо поставки товарів, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору.
На вимогу митного органу товариством надано висновки автотоварознавчого дослідження від 20 січня 2020 року № 13/20, № 10/20, № 09/20, № 11/20, № 12/20, відповідно до висновків яких вартість імпортованих товарів становить 10300 євро.
Крім того, позивач наголошував на тому, що всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості були надані, жодні сумніви вказані документи не виникають, а вимоги митного органу щодо витребування додаткових документів не обґрунтовані.
У подальшому, Волинською митницею Держмитслужби прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 27 січня 2020 року №UA205050/2020/000014/1, №UA205050/2020/000017/2, №UA205050/2020/000015/1, №UA205050/2020/000016/1, №UA205050/2020/000013/2, згідно яких, поставка товару здійснюється згідно контракту BIS-01/11ER.Та від 01 листопада 2019 року, продавець згідно контракту "Tanner Automobile GmbH, Glattalstrasse 138, CH-8052 Zurich-Seebach, Shcweiz". Агент "Bis-expo Sp.o.o. ul. TWARDA, 18.00-105, Warszawa, Polska". У фактурах № 0002, №0003, №0004, №0005, №0006 продавець "Auto Trading Svit s.r.o.", J.A. Komenskeho 18d, 97401 Banska Bystrica, Slowakei". В графі 3.1 вказаний інший власник. У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, згідно статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати додаткові документи, а саме банківські платіжні документи, що підтверджують розрахунки з продавцем; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші платіжні документи за наявності, договір із третіми особами щодо поставки товарів, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних. Посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору. Декларантом надано висновки про вартісні на якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Інші додаткові документи не надані. У зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме метод 2а (стаття 59 МК України) та метод 2б (стаття 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (стаття 62 МК України) та метод 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розраху