ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/6807/18
адміністративне провадження № К/9901/8681/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018 (суддя - Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 (колегія суддів: Федотов І.В., Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі № 826/6807/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон наречених "Юність" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Салон наречених "Юність" (далі - позивач, ТОВ "Салон наречених "Юність") звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2018 №0286140305.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючий орган дійшов помилкових висновків щодо наявності обов`язку позивача подання звіту про контрольовані операції, оскільки зазначені в акті перевірки операції позивача не підпадають під ознаки контрольованих операцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2018, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08.02.2018 року №0286140305.
Мотивами для прийняття вказаних рішень, стали встановлені судами обставини згідно із якими, міжнародна господарська операція, яка виникла у зв`язку із сплатою позивачем процентів за користуванням кредитних коштів не вплинула на його об`єкт оподаткування податком на прибуток за 2016 рік, про що відображено у відповідній декларації, отже, не відповідає ознакам контрольованої операції а відтак, обов`язку для подання звітну про контрольовані операції за 2016 рік у ТОВ "Салон наречених "Юність" не виникало.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволені позову. Вказується на що, суди не надали належної оцінки тому факту, що позивач, в порушення приписів ПК України своєчасно не подав звіт про проведену ним контрольовану операцію по сплаті останнім на користь нерезидента сум коштів за користуванням кредиту. При цьому обставини віднесення вказаної операції до контрольованої доводиться матеріалами справи, так як вартісний критерій відповідає приписам статті 32 ПК України, і становить більше 13 млн. грн., а річний дохід платника майже 67 млн. грн. При цьому висновки судів про те, що вказана операція не вплинула на об`єкт оподаткування податком на прибуток позивача спростовується поданим ним власноручно додатками Р1 до рядка податкової декларації з податку на прибуток підприємств, а саме від 02.02.2017 № 9268833161, а також поданого звіту про таку контрольовану операцію від 19.01.2018 № 9271290621.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу відповідача, який надійшов до Верховного Суду позивач просив її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон наречених "Юність" (код 1564495) з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Салон наречених "Юність" пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік.
За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 24.01.2018 №32/1/26-15-14-03-05/1564495 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2018 №0286140305, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 150202,00 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Салон наречених "Юність" протягом 2016 року здійснювало нарахування відсотків за користування позикою, відповідно до договору позики від 05.12.2007 №051207 з Convery Investments Limited (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії) в розмірі 7000000 доларів США.
Загальний обсяг нарахованих відсотків по отриманій позиці ТОВ "Салон наречених "Юність" на користь компанії пов`язаної особи Convery Investments Limited (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії) у 2016 звітному році складає 13077925,00 грн., що перевищує 5 мільйонів гривень з контрагентом пов`язаною особою (за вирахуванням непрямих податків) та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному в абзацом третім пп. 39.2.17 п. 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.
Як зазначає контролюючий орган, річний дохід ТОВ "Салон наречених "Юність" від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітній) рік відповідає критерію визнання операції контрольованою.
Звіт про контрольовані операції за 2016 рік позивач до контролюючого органу подав 19.01.2018, з порушенням строку, встановлених ПК України.
01 вересня 2013 року набув чинності Закон України №408-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення". Метою впровадження механізмів контролю за трансфертним ціноутворенням, зокрема, була можливість оподаткування коштів, що виводились в офшорні юрисдикції або в юрисдикції з низьким податковим навантаженням.
За змістом підпункту 14.1.251-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України трансфертне ціноутворення - це система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими.
Принципи трансфертного ціноутворення закріплено у пункті 39.1 статті 39 ПК України, у відповідності до підпункту 39.1.2 якого (у редакції, чинній у 2014 році) визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Положеннями підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України передбачено засади визначення операцій контрольованими.
Відповідно до підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (у відповідній редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - резидентами, які: задекларували від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.
Підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України було установлено, що для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є господарські операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.
Платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (підпункт 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 ПК України).
Пунктом другим розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року №72-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням", який набрав чинності з 01 січня 2015 року (далі - Закон №72-VIII), встановлено, що звіт про контрольовані операції за 2014 рік подається до 01 травня 2015 року і формується з урахуванням норм статті 39 ПК України, у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.
На думку Верховного Суду, кращому розумінню нормативного регулювання трансфертного ціноутворення, чинного на час виникнення спірних відносин, сприяє аналіз регулювання таких відносин, запроваджений з 01 січня 2015 року. Так, Законом №72-VIII з метою вдосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням та приведення його у відповідність до Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб статтю 39 ПК України викладено в новій редакції.
Зокрема у підпунктах 39.2.1.1, 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (у редакції, чинній з 01 січня 2015 року) встановлено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є: а) господарські операції, які впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами - нерезидентами; б) господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів. Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств господарські операції, які впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Водночас за змістом підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №72-VIII) господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на оподатковуваний дохід платника податків, зокрема, операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.
Отже, враховуючи мету та принципи трансфертного ціноутворення, можна дійти висновку, що у розумінні положень статті 39 ПК України у редакції, чинній як з 01 січня 2015 року, так і у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, визнання господарських операцій контрольованими здійснюється, зокрема для цілей нарахування податку на прибуток підприємств у разі, якщо вони впливають (можуть впливати) на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Вказані висновки узгоджуються із висновками, які висловлені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021, справа №П/811/3371/15, адміністративне провадження №К/9901/25517/18. Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає матеріалам справи, що відсотки за процентними позиками на користь Convery Investments Limited (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії) в сумі 13077925,00 грн. позивачем виключено із розрахунку оподатковуваного прибутку шляхом коригування витрат по відсотках (рядок 3.1.1 РІ до декларації з податку на прибуток за 2016 року, а.с.34).
Відтак, Верховний Суд погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, зауважує, що у позивача не виник обов`язок звітувати про контрольовану операцію в частині оплати ним в 2016 році названих відсотків за користування кредитом нерезиденту, адже остання не визначається як контрольована в силу приписів підпункту 39.2.1.1, 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, оскільки така операція не вплинула на об`єкт оподаткування податком на прибуток позивача.
Доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що сума процентів у розмірі 13077925,00 грн. позивачем власноручно вказано в додатках Р1 до рядка податкової декларації з податку на прибуток підприємств, а саме від 02.02.2017 № 9268833161, а тому дана операція є контрольованою операцією, не приймаються до уваги колегією суддів.
З встановленої судами попередніх інстанції податкової декларації за 2016, зокрема додатку до неї, вбачається що позивач в рядку 3.1.1. (сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами… <…>), в частині назви різниці "різниця, на яку збільшується фінансовий результат" зазначив суму 17742662 грн., яка складалась, в тому числі 13077925 грн., нараховані за кредитом відсотки і 4664737 грн., - курсова різниця (а.с.74). Тобто, позивач фактично виключив з числа витрат за 2016 рік вказану суму, яка впливала на об`єкт оподаткування податком на прибуток.
Окрім того, відповідач посилається в касаційній скарзі на додаток Р1 до рядка податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який поданий позивачем від 02.02.2017 № 9268833161, тоді як в матеріалах справи наявна квитанція № 2 про прийняття від позивача податкової декларації з податку на прибуток підприємства (базовий звітний період квартал) за реєстраційним номером № 9268833177. Інших квитанцій про прийняття згадуваної декларації, матеріали справи не містять.
Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,