ПОСТАНОВА
Іменем України
29 вересня 2021 року
Київ
справа №826/4801/17
адміністративне провадження № К/9901/50997/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С.А.
за участю:
секретаря судового засідання: Волощука В.В.,
представників позивача: Дешуніна С.В., Старцевої Т.М.
представника відповідача: не з`явився
представника третьої особи: Євглевської О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/4801/17
за позовом Компанії "Індустріалекспорт С.А." (Industrialexport S.A.) до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерства юстиції України - про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Компанії "Індустріалекспорт С.А." (Industrialexport S.A.) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року, прийняте у складі: головуючого судді Смолія І.В., суддів Григоровича П.О., Шрамко Ю.Т., і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Компанія "Індустріалекспорт С.А." (Industrialexport S.A.) (далі - позивач, Індустріалекспорт С.А. ) звернулося до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - Казначейство, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерства юстиції України - з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Казначейства щодо нарахування та прийняття рішення про виплату на користь Індустріалекспорт С.А. компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням Господарського суду м. Києва від 29 серпня 2007 року у справі №27/35-45/56-38/209 відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", пунктів 50, 51 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників;
1.2. зобов`язати Казначейство нарахувати та прийняти рішення про виплату на користь Індустріалекспорт С.А. компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням Господарського суду м. Києва від 29 серпня 2007 року у справі №27/35-45/56-38/209 відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", пунктів 50, 51 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників за весь період прострочення в загальному розмірі 594063,49 доларів США у розрахунку за періодами прострочення: з 01 січня 2013 року по 11 жовтня 2016 року на суму 2000 000 доларів США - в розмірі 226 557,38 доларів США; з 01 січня 2013 року по 28 жовтня 2016 року на суму 1 000 000 доларів США - в розмірі 114 672,13 доларів США; з 01 січня 2013 року по 08 листопада 2016 року на суму 880 000 доларів США - в розмірі 101 704,92 доларів США; з 01 січня 2013 року по 16 листопада 2016 року на суму 1 300 264,20 доларів США - в розмірі 151 129,07 доларів США.
2. Позов обґрунтований тим, що відповідач несвоєчасно перерахував йому кошти за рішенням Господарського суду м. Києва від 29 серпня 2007 року у справі №27/35-45/56-38/209, у зв`язку з чим зобов`язаний сплатити компенсацію у розмірі 3 процентів річних за весь період прострочення.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Рішенням Господарського суду м. Києва від 28 липня 2007 року у справі № 27/35-45/56-38/209 задоволено адміністративний позов АТ "Індустріалекспорт" до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Міністерства палива та енергетики України, Державного казначейства України, Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Міністерства фінансів України, Міністерства вугільної промисловості України про стягнення 6087846,5 доларів США: стягнуто з Державного бюджету України на користь АТ "Індустріалекспорт" матеріальну шкоду в сумі 5180264,20 доларів США.
4. 03 грудня 2007 року Господарським судом м.Києва видано наказ №27/35-45/56-38/209 про стягнення з Державного бюджету України на користь АТ "Індустріалекспорт" 5180264,20 доларів США.
5. 23 травня 2012 року позивач звернувся до Казначейства із заявою щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва №27/35-45/56-38/209.
6. Листом від 25 червня 2012 року Казначейство повідомило позивача про прийняття заяви та попередній її розгляд.
7. На виконання вказаного наказу Казначейством було перераховано АТ "Індастріалекспорт" 5 180 264,20 доларів США: 11 жовтня 2016 року - 2 000 000 доларів США; 28 жовтня 2016 року - 1 000 000 доларів США; 08 листопада 2016 року - 880 000 доларів США; 16 листопада 2016 року - 1 300 264,20 доларів США.
8. Посилаючись на несвоєчасне виконання вказаного рішення суду, позивач вимагає стягнути на його користь компенсацію.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
10. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на положення якого позивач посилався як на підставу для своїх вимог, на спірні правовідносини не поширюється.
11. Суди попередніх інстанцій вважали, що вказаний закон застосовується лише до випадків, коли рішенням суду звертається стягнення на майно суб`єктів, перелік яких наведено у статті 2 цього закону: державних органів, державних підприємств, установ, організацій та юридичних осіб, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства.
12. Як установили суди попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах вимоги позивача ґрунтувалися на рішенні Господарського суду м. Києва від 28 липня 2007 року у справі № 27/35-45/56-38/209, боржником за яким є Державний бюджет України.
13. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для виплати позивачеві компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про те, що Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" поширюється на виконання обмеженого кола рішень, боржниками за якими є державні органи, державні підприємства, установи, організації.
16. Позивач доводить, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили поняття "боржник" та "бюджет".
17. Як зазначає позивач, боржником у розумінні вказаного закону є визначена виконавчим документом особа, у тому числі держава, на яку покладається обов`язок виконати рішення. Водночас бюджетом є план формування та використання фінансових ресурсів. Таким чином позивач уважає, що суди попередніх інстанцій прирівняли суб`єкта та джерело виконання рішення суду.
18. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що суди попередніх інстанції повно та всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішення немає.
19. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.
20. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2018 року задоволено заяви суддів Хохуляка В.В., Бившевої Л.І. та Шипуліної Т.М. про самовідвід.
21. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2018 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Бевзенку В.М., Стрелець Т.Г.
22. Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
23. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
24. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
25. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
26. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
27. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
28. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року №4901-VI (далі - № 4901-VI) передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
31. Відповідно до частини другої статті 2 Закону №4901-VI дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
32. Згідно з частиною першою статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
33. За визначеннями, наведеними у статті 2 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетні призначення - це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування; бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.
34. Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
35. Частиною першою статті 5 Закону №4901-VI встановлено, що в разі, якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
36. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок №845).
37. Відповідно до пункту Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
38. Згідно з пунктом 48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів Державного бюджету, згідно з пунктом 47 цього Порядку, в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.
39. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
40. Пунктом 50 Порядку №845 передбачено, що компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.
41. Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.