ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 160/4745/20
адміністративне провадження № К/9901/30942/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/4745/20
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. 29 квітня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку у сумі 38411,44 грн.;
1.2. зобов`язати Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку, що складає 38411,44 грн;
1.3. стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 24 грудня 2019 року по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного розміру 1786,57 грн. із утриманням податків та інших обов`язкових платежів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позов задоволений частково; зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку, що складає 32842,24 грн.; стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 24 грудня 2019 року по день фактичного розрахунку з урахуванням середньоденного розміру 1527,55 грн. із утриманням податків та інших обов`язкових платежів; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.
4. Постановою Верховного Суду від 09 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення суду апеляційної інстанції скасовано; справу № 160/4745/20 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року прийнято справу № 160/4745/20 до свого провадження та призначено апеляційний розгляд справи у судовому засіданні на 10 серпня 2021 року.
6. 10 серпня 2021 року представником Офісу Генерального прокурора у судовому засіданні заявлено клопотання про зупинення провадження, мотивоване тим, що у цій справі є неможливим вирішення питання щодо наявності підстав для стягнення вихідної допомоги при звільненні на користь позивачки до набрання законної сили рішенням у справі №640/1520/20, предметом спору у якій є питання щодо правомірності наказу Генерального прокурора України від 21 грудня 2019 року №2148ц та поновлення її на займаній посаді.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення провадження у справі № 160/4745/20 задоволено та зупинено провадження у справі № 160/4745/20 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2021 року у справі № 640/1520/20.
8. Зупиняючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом позову у цій справі № 160/4745/20 є зобов`язання Офісу Генерального прокурора нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з 24 грудня 2019 року по день фактичного розрахунку. 27 квітня 2021 року Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято рішення у справі № 640/1520/20, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2019 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 640/1520/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року у справі № 640/1520/20.
8.1. На думку суду апеляційної інстанції, в даному випадку об`єктивно не можливо продовжувати розгляд у цій справі, оскільки існує спір щодо визнання протиправним та скасування рішення, наказу та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, рішення суду у справі № 640/1520/20 може вплинути на рішення суду апеляційної інстанції у справі № 160/4745/20.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
9. 20 серпня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що не існує об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/1520/20, ураховуючи відмінність предмета та підстав позовних вимог, предмета доказування у вказаних справах, що виключає можливість і необхідність зупинення провадження у справі відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.
10.1. Також скаржник зауважує, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належить до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.
11. 20 серпня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Білак М.В., Соколов В.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 вересня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи.
14. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій.
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції, рішення яке переглядається, та аргументів учасників справи.
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
16. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 09 вересня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема щодо неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/1520/20, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України.
17. Як слідує з матеріалів справи, предметом розгляду у цій справі є невиплата відповідачем вихідної допомоги, у зв`язку з чим позивачка просить стягнути з відповідача зазначений вид допомоги, а також компенсацію за затримку її виплати.
18. Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом спору у справі № 640/1520/20 є правомірність наказу Генерального прокурора України від 21 грудня 2019 року №2148ц про звільнення позивачки та поновлення її на займаній посаді.
19. Зупиняючи провадження у справі, Третій апеляційний адміністративний суд виходив з того, що результат вирішення справи щодо правомірності звільнення позивача згідно наказу Генерального прокурора України від 21 грудня 2019 року №2148ц, що є предметом судового розгляду у справі № 640/1520/20, безпосередньо впливає на розгляд даної справи, оскільки предмет спору у даній справі пов`язаний зі звільненням позивачки.
20. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
21. Положення статті 236 КАС України регулюють питання зупинення провадження у справі. Так, у пункті 3 частини першої цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
22. Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
23. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
24. З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
24.1. чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;
24.2. чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
25. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
26. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
27. З матеріалів справи слідує, що наказом Генерального прокурора України від 21 грудня 2019 року №2148ц було звільнено ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та зобов`язано Департамент планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Генеральної прокуратури України провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні позивачці виплати при звільненні.
28. Предметом доказування в адміністративній справі, що розглядається, є стягнення на користь позивачки вихідної допомоги у зв`язку з її звільненням, наявність або відсутність для цього правових підстав.
29. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що факт звільнення позивачки є визначальним та достатнім для вирішення питання, щодо виплати вихідної допомоги.
30. У свою чергу, питання правомірності/протиправності звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури жодним чином не впливає на вирішення питання щодо наявності підстав для виплати вихідної допомоги у зв`язку з таким звільненням.
31. Сама лише взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.
32. Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі щодо вирішення питання про правомірності звільнення позивачки згідно наказу Генерального прокурора України від 21 грудня 2019 року №2148ц, що є предметом судового розгляду у справі № 640/1520/20.
33. Оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 640/1520/20, так і в частині того, що зібрані у даній справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.
34. Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
35. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 640/5320/20 та від 05 березня 2021 року у справі № 804/5067/16.
36. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
29. Таким чином, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 України, що в силу статті 353 КАС України є порушенням норм процесуального права та має наслідком направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
30. Підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
31. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції не було прийнято у повній відповідності до норм процесуального права, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.