ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 921/661/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Карпатський ведмідь"
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області
(суддя - Боровець Я.Я.)
від 10.03.2021
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Скрипчук О.С., судді - Мирутенко О.Л., Орищин Г.В.)
від 08.06.2021
за позовом Приватного підприємства "Карпатський ведмідь"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проф Буд"
про стягнення заборгованості у розмірі 175 164,85 грн,
1. Короткий зміст заяви
1.1. У жовтні 2020 Приватне підприємство "Карпатський ведмідь" (надалі - ПП "Карпатський ведмідь", позивач) звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проф Буд" (надалі - ТОВ "Проф Буд", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 145 390,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови договору №20/12/тп від 20.12.2018 на транспортні послуги, в частині несвоєчасної оплати за послуги.
1.3. 21.12.2021 позивач подав до суду заяву № УН1404Р від 21.12.2021 про залишення позову без розгляду. При цьому, в обґрунтування вказаної заяви не навів жодних обставин.
1.4. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.01.2021 позов залишено без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
1.5. ТОВ "Проф Буд" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до вимог частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
1.6. Заява про компенсацію витрат мотивована тим, що у зв`язку з пред`явленням позивачем цього позову, відповідач повинен був звернутися за юридичною допомогою до адвокатського об`єднання та понести відповідні витрати. Відповідач на доказ необґрунтованості дій позивача стверджує, що останній знав про пропуск ним позовної давності, проте незважаючи на це все одно звернувся з цим позовом. Також, на думку відповідача, про необґрунтованість дій позивача свідчить подання ним заяви про залишення позову без розгляду без зазначення жодного обґрунтування.
2. Фактичні обставини справи, установлені судами
2.1. 12.09.2018 між ТОВ "Проф Буд" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "МОЛЕНЬ, БАГРАНЮК ТА ПАРТНЕРИ" в особі керуючого партнера Моленя Ростислава Богдановича (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги №12/09, відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін (п.1.1 договору).
2.2. Розділами 2, 3 та 4 договору сторони визначили обсяг та місце виконання доручення, повноваження адвокатського об`єднання та гонорар, умови розрахунків.
2.3. Факт надання адвокатських послуг підтверджується Актом про надання правничої допомоги, з якого вбачається, що адвокатські послуги надано з дотриманням умов договору, а саме:
- зустріч та усна консультація з приводу пред`явлення позову від ПП "Карпатський ведмідь" та відкриття провадження у справі №921/661/20 (2 години);
- ознайомлення із позовною заявою ПП "Карпатський ведмідь" по судовій справі №921/661/20 та з доданими до позову документами (7 годин);
- складання відзиву на позовну заяву у справі №921/661/20 (1 документ);
- складання заяви про застосуванню позовної давності у справі №921/661/20 (1 документ);
- участь адвоката у судових засіданнях Господарського суду Тернопільської області у справі №921/661/20 (2 засідання - 17.12.2020 та 12.01.2021).
2.4. Загальна вартість наданих послуг згідно з пунктом 4.3 договору за домовленістю сторін складає 14 000,00 грн.
2.5. Акт про надання правничої допомоги, підписаний сторонами та скріпленими печатками юридичних осіб.
2.6. 15.01.2021 ТОВ "Проф Буд" здійснено оплату у розмірі 14000,00 грн за послуги згідно Акту про надання правової допомоги, що підтверджується платіжним дорученням №1344.
3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.03.2021 заяву ТОВ "Проф Буд" про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до вимог частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, задоволено та стягнуто з позивача на користь відповідача 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
3.3. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
3.4. При цьому, суди визнали, що необґрунтованою дією позивача є саме звернення позивача із заявою про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України ( позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду).
3.5. Також суди вказали, що договір про надання правничої допомоги №12/09 від 12.09.2018, акт про надання правничої допомоги на суму 14 000,00 грн та платіжне доручення №1344 від 15.01.2021 на суму 14000,00 грн є належними доказами понесених відповідачем ТОВ "Проф Буд" витрат на правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн, під час розгляду справи №921/661/20.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
4.1. 26.06.2021 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви відповідача відмовити повністю.
4.2. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення норм статті 129 та частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, а також неврахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 25.07.2019 у справі № 910/11310/18.
4.3. Також зазначає, що правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 922/1001/20 та врахована судом апеляційної інстанції, не може застосовуватися, з огляду на неподібність зі справою, яка переглядається.
4.4. Крім того, ПП "Карпатський ведмідь" у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно вказав, що позивач не заперечував щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу, оскільки він вказував про це у запереченнях на заяву про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи.
4.5. Скаржник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки потребує створення єдиного правового висновку, щодо питання, чи є само по собі звернення із заявою про залишення позову без розгляду необґрунтованою дією. Позивач вказує, що подання ним заяви про залишення позову без розгляду є його диспозитивним правом, передбаченим нормами господарського процесуального законодавства та не може вважатися необґрунтованою дією.
4.6. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
5.1. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, проаналізувавши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарським судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
5.2. Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
5.3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
5.4. В силу приписів частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
5.5. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
5.6. У статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема, залишення позову без розгляду.
5.7. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
5.8. Суд першої інстанції встановивши відповідність поданої заяви статті 226 Господарського процесуального кодексу України, залишив позов без розгляду. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач подав заяву про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті.
5.9. Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
5.10. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17).
5.11. У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і у подальшому з залишенням позову без розгляду.
5.12. Тобто, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
5.13. Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
5.14. Відповідач у суді першої та апеляційної інстанцій вказував на те, що подання позивачем немотивованої заяви про залишення позову без розгляду є необґрунтованою його дією та свідчить про зловживання позивачем своїх прав.
5.15. Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача, тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20).
5.16. З огляду на те, що відповідач довів обґрунтовані підстави для стягнення компенсації витрат на правничу допомогу, а також враховуючи, що суди надали оцінку діям позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частинах п`ятій та шостій статті 130 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
5.17. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що звернення позивача, до розгляду справи по суті, із заявою про залишення позову без розгляду без наведення жодних мотивів та підстав для її подання - є необґрунтованою дією позивача.
5.18. Доводи заявника про неврахування правових позицій, що викладені у постановах Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на те, що вони були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень.
5.19. Також суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи касаційної скарги, що висновки судів суперечать сформованій правозастосовчій практиці, викладеній в постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 910/11310/18.
5.20. За висновками Верховного Суду, сформованими у справі № 910/11310/18, вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заяви ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про компенсацію судових витрат саме на підставі частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій не надали жодної оцінки тому, чи доведено відповідачем 1 необґрунтованість дій позивачів, а тому дійшли передчасного висновку за результатами розгляду вказаної заяви. Крім того зазначено, що судами також не було враховано положення частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, які виключають можливість суду самостійно (без клопотання іншої сторони) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
5.21. У справі, що переглядається, суди врахували положення частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України та надали оцінки тому чи доведено відповідачем необґрунтованість дій позивача.
5.22. Твердження позивача про безпідставність врахування судом апеляційної інстанції правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 922/1001/20 судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки і у вказаній справі було викладено правовий висновок, що відповідач при зверненні із заявою про відшкодування витрат в порядку статті 130 Господарського процесуального кодексу України повинен зазначити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали. Тобто у справі, що переглядається, судами правильно враховано правовий висновок, викладений у справі №922/1001/20.
5.23. Доводи ПП "Карпатський ведмідь", що суд апеляційної інстанції не врахував його заперечення щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки апеляційний господарський суд в межах наданих йому повноважень надав оцінку поданим позивачем запереченням та вказав, що позивач не довів неспівмірності витрат, а з окремим клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу взагалі не звертався.
5.24. Відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.25. За цих підстав, суд касаційної інстанції не бере до уваги доводи касаційної скарги, що зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги доказам та доводам позивача над іншими, тобто здійснення відмінної від судів попередніх інстанцій оцінки доказів, що суперечить вимогам статті 300 Господарського процесуального кодексу України.