ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/932/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Гогусь В. О.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача 1 - не з`явилися,
відповідача 2 - не з`явилися,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - не з`явилися,
розглянувши заяву Фермерського господарства "Агрофермгосп-2"
про ухвалення додаткової постанови у справі
за позовом Фермерського господарства "Агрофермгосп-2"
до 1) Степанецької сільської ради Об`єднаної територіальної громади Черкаської області, 2) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, 3) ОСОБА_3, 4) ОСОБА_4, 5) ОСОБА_5, 6) ОСОБА_6, 7) ОСОБА_7, 8) ОСОБА_8, 9) ОСОБА_9, 10) ОСОБА_10, 11) ОСОБА_11, 12) ОСОБА_12, 13) ОСОБА_13, 14) ОСОБА_14, 15) ОСОБА_15, 16) ОСОБА_16, 17) ОСОБА_17, 18) ОСОБА_18, 19) ОСОБА_19, 20) ОСОБА_20, 21) ОСОБА_21, 22) ОСОБА_22, 23) ОСОБА_23, 24) ОСОБА_24, 25) ОСОБА_25, 26) ОСОБА_26, 27) ОСОБА_27, 28) ОСОБА_28, 29) ОСОБА_29, 30) ОСОБА_30, 31) ОСОБА_31,
про визнання недійсними рішень, визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання поновити запис у ДЗК,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року Фермерське господарство "Агрофермгосп-2" (далі - ФГ "Агрофермгосп-2") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Степанецької сільської ради Об`єднаної територіальної громади Черкаської області (далі - Степанецька сільська рада), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області) про:
- визнання за ФГ "Агрофермгосп-2" права постійного користування земельною, ділянкою площею 49,00 га, згідно з планом меж землекористування, розташованою за межами населених пунктів Степанецької сільської ради, Канівського району, Черкаської області (Павлівський старостинський округ), призначеної для ведення фермерського господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_32 (далі - ОСОБА_32 ) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ЧР № 7-109 (зареєстрований за № 65) на підставі Розпорядження Канівської райдержадміністрації Канівського району Черкаської області № 113 від 28.03.2000;
- визнання недійсними: рішення Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області від 20.09.2019 № 22/62 прийняте на 22 сесії VIII скликання "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою";
- пункту 1 рішення від 24.03.2020 № 26/43, прийнятого на 26 сесії VIII скликання "Про погодження виконавчому комітету Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області технічних документацій із землеустрою";
- рішення від 01.07.2020 № 27/2, прийнятого на 27 сесії VIII скликання "Про затвердження виконавчому комітету Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 49,0000 га, кадастровий номер 7122085700:01:001:0327";
- рішення від 01.07.2020 № 27/3, прийнятого на 27 сесії VIII скликання "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність (Павлівський старостинський округ);
- зобов`язання ГУ Держгеокадарстру у Черкаській області скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок: кадастровий номер 7122085700:01:001:0441, кадастровий номер 7122085700:01:001:0442, кадастровий номер 7122085700:01:001:0443, кадастровий номер 7122085700:01:001:0444, кадастровий номер 7122085700:01:001:0445, кадастровий номер 7122085700:01:001:0446, кадастровий номер 7122085700:01:001:0447, кадастровий номер 7122085700:01:001:0448, кадастровий номер 7122085700:01:001:0449, кадастровий номер 7122085700:01:001:0450, кадастровий номер 7122085700:01:001:0451, кадастровий номер 7122085700:01:001:0452, кадастровий номер 7122085700:02:001:0722, кадастровий номер 7122085700:02:001:0723, кадастровий номер 7122085700:01:001:0453, кадастровий номер 7122085700:01:001:0454, кадастровий номер 7122085700:01:001:0455, кадастровий номер 7122085700:01:001:0456, кадастровий номер 7122085700:01:001:0457, кадастровий номер 7122085700:01:001:0458, кадастровий номер 7122085700:01:001:0459; кадастровий номер 7122085700:01:001:0460, кадастровий номер 7122085700:01:001:0461, кадастровий номер 7122085700:01:001:0462, кадастровий номер 7122085700:01:001:0463, кадастровий номер 7122085700:01:001:0464, кадастровий номер 7122085700:01:001:0432, кадастровий номер 7122085700:01:001:0433, кадастровий номер 7122085700:01:001:0434, кадастровий номер 7122085700:01:001:0435, кадастровий номер 7122085700:01:001:0436, кадастровий номер 7122085700:01:001:0437, кадастровий номер 7122085700:01:001:0438, кадастровий номер 7122085700:01:001:0439, кадастровий номер 7122085700:01:001:0440, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7122085700:01:001:0327, площею 49,00 га, розташованої за межами населених пунктів Степанецької сільської ради, Канівського району, Черкаської області (Павлівський старостинський округ), призначеної для ведення фермерського господарства, та яка була надана на ім`я ОСОБА_32 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ЧР № 7-109 (зареєстрованого за № 65) на підставі Розпорядження Канівської райдержадміністрації Канівського району Черкаської області № 113 від 28.03.2000;
- зобов`язання ГУ Держгеокадарстру у Черкаській області поновити запис шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку площею 49,00 га згідно з планом меж землекористування, розташовану за межами населених пунктів Степанецької сільської ради, Канівського району, Черкаської області (Павлівський старостинський округ), призначену для ведення фермерського господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_32 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ЧР № 7-109 (зареєстрований за № 65) на підставі Розпорядження Канівської райдержадміністрації Канівського району Черкаської області № 113 від 28.03.2000, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.10.2020 у справі № 925/932/20 позовні вимоги ФГ "Агрофермгосп-2" до Степанецької сільської ради, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області про визнання недійсними рішень, визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання поновити запис у ДЗК задоволено у повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, зокрема, виходив із того, що Степанецька сільська рада, приймаючи оскаржувані рішення, вийшла за межі належних їй повноважень, розпорядилася земельною ділянкою, право користування якою належать позивачу.
Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.11.2020 у справі № 925/932/20 стягнуто зі Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області на користь ФГ "Агрофермгосп-2" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 898,60 грн поштових витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи. Суд зазначив, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачами у справі не подано. Тому суд дійшов висновку, що ці витрати є співмірними зі складністю справи, кількістю та характером заявлених позовних вимог, обсягом наданої адвокатської допомоги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 23.11.2020 у справі 925/932/20 залишено без змін. Апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій справі, а також про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та поштових витрат.
Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021, рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.10.2020 та додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.11.2020 у справі № 925/932/20, до Верховного Суду звернулася Степанецька сільська рада із касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу Степанецької сільської ради ФГ "Агрофермгосп-2" просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ФГ "Агрофермгосп-2" зазначало, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, здійсненою судами попередніх інстанцій, що не може слугувати підставою для скасування судових рішень. Також ФГ "Агрофермгосп-2" зазначало про неподібність правовідносин у цій справі, та справі № 904/284/19, на яку посилається скаржник. Крім того, ФГ "Агрофермгосп-2" зазначало, що очікує понести витрати на правову допомогу під час розгляду справи у Верховному Суді у розмірі 10 000,00 грн та витрати на направлення поштової кореспонденції у розмірі 500,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 31.08.2021 касаційну скаргу Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021, рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 23.11.2020 у справі № 925/932/20 залишено без змін.
До Верховного Суду 09.09.2021 надійшла заява ФГ "Агрофермгосп-2", подана 03.09.2021 засобами поштового зв`язку, у якій ФГ "Агрофермгосп-2" просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а саме стягнути з Степанецької сільської ради на користь ФГ "Агрофермгосп-2" 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 107,20 грн поштових витрат.
Заперечень на заяву або клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від Степанецької сільської ради не надходило. Поряд із цим, від ФГ "Агрофермгосп-2" надійшло клопотання, у якому заявник просить розглядати заяву про ухвалення додаткового рішення без участі ФГ "Агрофермгосп-2".
Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Верховний Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.
Розглянувши заяву ФГ "Агрофермгосп-2" про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Верховний Суд установив, що 10.07.2020 між Адвокатським об`єднанням "Аннванта" (Адвокатське об`єднання) та ФГ "Агрофермгосп-2" (клієнт) було укладено договір № 09/20 про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого сторони домовились про те, що за цим договором клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 4.2.3 зазначеного договору установлено, що гонорар Адвокатського об`єднання, за надання правової допомоги за цим договором, за участь у розгляді справи в суді апеляційної та касаційної інстанції визначається сторонами в додатковій угоді до договору.
Також Верховний Суд установив, що відповідно до додаткової угоди від 01.07.2021 № 2 до договору № 09/20 від 10.07.2020 про надання правової допомоги, сторони в пункті 1 на підставі пункту 4.2.3 договору дійшли згоди, що Адвокатське об`єднання здійснює представництво клієнта в суді касаційної інстанції - Верховному Суді у справі № 925/932/20 з усіма правами та повноваженнями, що зазначені в пункті 2.1 Договору. Гонорар Адвокатського об`єднання щодо надання правової допомоги при розгляді справи № 925/932/20 у Верховному Суді складає 7 000,00 грн.
Згідно з актом приймання-передачі послуг до договору № 09/20 від 10.07.2020 про надання правової допомоги, цей акт укладено про те, що Адвокатським об`єднанням на виконання вимог договору № 09/20 про надання правової допомоги від 10.07.2020 та додаткової угоди № 2 від 01.07.2021 клієнту було надано такі послуги: проаналізовано практику розгляду судових справ в касаційній інстанції, з аналогічним предметом спору та надано клієнту усні консультації щодо практики розгляду подібних справ - 500,00 грн; участь адвокатів Онищенко В. Г. та Василенко А. В. при розгляді справи № 925/932/20 у Верховному Суді в судовому засіданні 31.08.2021, надання пояснень, доводів та заперечень по суті справи - 3000,00 грн; підготовлено та подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Степанецької сільської ради Черкаської області у справі № 925/932/20 - 3500,00 грн.
Відповідно до копії платіжного доручення від 18.08.2021 № 65 платник ФГ "Агрофермгосп-2" сплатило Адвокатському об`єднанню "Аннванта" 7 000,00 грн.
Поряд із цим, Верховний Суд установив, що до заяви ФГ "Агрофермгосп-2" додано копії поштових накладних від 26.07.2021 № 0101136408268, № 0101136408250 з описами вкладення від 26.07.2021 та фіскальними чеками від 26.07.2021 на загальну суму 107,20 грн.
Проаналізувавши документи, які додані до заяви про ухвалення додаткового рішення в цій справі, Верховний Суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справі, та такий розмір витрат є обґрунтованим і відповідає критеріям співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд