ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2021 року
м. Київ
Справа №910/1895/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Видай Т.О.,
відповідача - Самохи М.Ю., Кулібаби О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 (головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 (суддя Усатенко І.В.)
у справі №910/1895/20
за позовом Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед) (в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот-Сток")
до ОСОБА_1,
про відшкодування збитків у розмірі 1695000,00 грн, заподіяних юридичній особі її посадовою особою,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.07.2021 №29.3-02/1987 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/1895/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1. У лютому 2020 року Velgevos Enterprises Limited (Велгевос Ентерпрайзес Лімітед) (далі також - Компанія) як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот-Сток" (далі - ТОВ "Хот-Сток", Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва в інтересах ТОВ "Хот-Сток" з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 1695000,00 грн, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Velgevos Enterprises Limited (Велгевос Ентерпрайзес Лімітед) є власником частки у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Хот-Сток".
1.3. Водночас директор ТОВ "Хот-Сток" ОСОБА_1 вчинив правочини, якими Товариству завдано збитки у розмірі 1695000,00 грн, які Velgevos Enterprises Limited (Велгевос Ентерпрайзес Лімітед) просило стягнути на користь цього Товариства (позивача).
1.4. Зокрема, ОСОБА_1, який є єдиним засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Белрум" (далі - ТОВ "Белрум"), у період з 19.12.2017 по 09.08.2018 на підставі трьох договорів про надання цільової фінансової допомоги передав від ТОВ "Хот-Сток" на рахунок ТОВ "Белрум" грошові кошти на загальну суму 1695000,00 грн.
1.5. На переконання Компанії, в результаті протиправних дій ОСОБА_1 підконтрольному останньому товариству було безпідставно перераховано 1695000,00 грн, чим завдано збитки ТОВ "Хот-Сток", оскільки відповідач діяв з перевищенням повноважень та за відсутності обов`язкового погодження таких дій загальними зборами учасників Товариства.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
2.1. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 04.06.2016 до реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації ТОВ "Хот-Сток", єдиним засновником (учасником) якого станом на 07.02.2020 зазначено Velgevos Enterprises Limited (Велгевос Ентерпрайзес Лімітед), з розміром внеску до статутного фонду - 1000,00 грн, основний вид економічної діяльності: купівля та продаж власного нерухомого майна.
2.2. Згідно з наказом №1К від 03.06.2016 на підставі протоколу №1 загальних зборів засновників (учасників) товариства від 03.06.2016 директор ОСОБА_1 приступає з 15.07.2016 до виконання обов`язків директора ТОВ "Хот-Сток".
2.3. Статутом ТОВ "Хот-Сток" у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що товариство має право: від свого імені укладати угоди (договори), вчиняти правочини, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах України, у третейському суді; самостійно витрачати свої грошові кошти, зараховані на його рахунки в банках, у тому числі і валютні. Товариство може займатись будь-якою іншою господарською та комерційною діяльністю, яка прямо не заборонена діючим законодавством України (пункти 4.1.1, 4.1.8, 6.4 статуту).
2.4. Згідно з підпунктами "в", "д", "е", "о" пункту 16.1 статуту ТОВ "Хот-Сток" до компетенції Загальних зборів учасників товариства належить: створення, обрання та відкликання виконавчого органу товариства та ревізійної комісії; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; прийняття рішення про укладення всіх інших договорів (угод, правочинів), якщо ціна (сума) такого одного договору (угоди, правочину) (або пов`язаних між собою договорів) складає більше ніж 100000,00 грн.
2.5. 19.12.2017 між ТОВ "Хот-Сток" (надавач), в особі директора Маркунтовича В.Ф., який діє на підставі статуту, і ТОВ "Белрум" (отримувач), в особі директора Маркунтовича В.Ф., який діє на підставі статуту, укладено договір №19/12/17-ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого надавач зобов`язався надати отримувачу цільову поворотну фінансову допомогу у розмірі 750000,00 грн для потреб господарської діяльності останнього відповідно до статутних цілей діяльності отримувача, а отримувач зобов`язався використати цільову поворотну фінансову допомогу за цільовим призначенням і повернути її у визначений цим договором строк. Цільова поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана отримувачу у користування на визначений строк відповідно до даного договору, яка не передбачає нарахування процентів за користування такою допомогою та є обов`язковою до повернення (згідно з пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України) у строк до 31.12.2018 включно (підпункти 1.1, 1.2, 2.1 договору).
2.6. Зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків по ньому (пункт 11.1 договору).
2.7. Розділом 7 цього договору передбачено, в тому числі, нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання отримувачем зобов`язань з повернення поворотної фінансової допомоги.
2.8. Платіжним дорученням від 21.12.2017 №200 ТОВ "Хот-Сток" перерахувало ТОВ "Белрум" грошові кошти у сумі 750000,00 грн з призначенням платежу: цільова поворотна фінансова допомога згідно з договором від 19.12.2017 №19/12/17-ФД.
2.9. 12.07.2018 між ТОВ "Хот-Сток" (надавач), в особі представника Котирла Юрія Анатолійовича, який діє на підставі довіреності від 12.07.2018, і ТОВ "Белрум" (отримувач), в особі директора Маркунтовича В.Ф., який діє на підставі статуту, укладено договір №12/07/18-ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 12.07.2018, відповідно до умов якого надавач зобов`язався надати отримувачу цільову поворотну фінансову допомогу у розмірі 500000,00 грн для потреб господарської діяльності останнього відповідно до статутних цілей діяльності отримувача, а отримувач зобов`язався використати цільову поворотну фінансову допомогу за цільовим призначенням і повернути її у визначений цим договором строк. Цільова поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів у національній валюті України, передана отримувачу у користування на визначений строк відповідно до даного договору, яка не передбачає нарахування процентів за користування такою допомогою та є обов`язковою до повернення (згідно з пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України) у строк до 17.07.2019 включно (пункт 1.1, 1.2, 2.1 договору).
2.10. Зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків по ньому (пункт 11.1 договору).
2.11. Розділом 7 цього договору передбачено, в тому числі, нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання отримувачем зобов`язань з повернення поворотної фінансової допомоги.
2.12. Платіжним дорученням від 13.07.2018 №19 ТОВ "Хот-Сток" перерахувало ТОВ "Белрум" грошові кошти у сумі 500000,00 грн з призначенням платежу: цільова поворотна фінансова допомога згідно з договором від 12.07.2018 №12/07/18-ФД.
2.13. До матеріалів справи долучено довіреність від 12.07.2018, якою ТОВ "Хот-Сток" в особі директора Маркунтовича В.Ф. уповноважило Котирла Ю.А. представляти інтереси Товариства щодо укладення та підписання договору №12/07/2018-ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги ТОВ "Белрум", для чого представнику надано повноваження підписати зазначений договір.
2.14. 09.08.2018 між ТОВ "Хот-Сток" (надавач), в особі представника Котирла Ю.А., який діє на підставі довіреності від 12.07.2018, та ТОВ "Белрум" (отримувач), в особі директора Маркунтовича В.Ф., який діє на підставі статуту, укладено договір №09/08/18-ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого надавач зобов`язався надати отримувачу цільову поворотну фінансову допомогу у розмірі 1000000,00 грн для потреб господарської діяльності останнього відповідно до статутних цілей діяльності отримувача, а отримувач зобов`язався використати цільову поворотну фінансову допомогу за цільовим призначенням і повернути її у визначений даним договором строк. Цільова поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів у національній валюті України, передана отримувачу у користування на визначений строк відповідно до даного договору, яка не передбачає нарахування процентів за користування такою допомогою та є обов`язковою до повернення (згідно з пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України) у строк до 31.12.2019 включно (пункт 1.1, 1.2, 2.1 договору).
2.15. Зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків по ньому (пункт 11.1 договору).
2.16. Розділом 7 цього договору передбачено в тому числі нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання отримувачем зобов`язань з повернення поворотної фінансової допомоги.
2.17. До матеріалів справи не надано довіреності від 12.07.2018 на уповноваження Котирла Юрія Анатолійовича підписати від імені ТОВ "Хот-Сток" договір №09/08/18-ФД від 09.08.2018.
2.18. Платіжним дорученням від 10.08.2018 №29 ТОВ "Хот-Сток" перерахувало ТОВ "Белрум" грошові кошти у сумі 445000,00 грн з призначенням платежу: цільова поворотна фінансова допомога згідно з договором від 09.08.2018 №09/08/18-ФД.
2.19. Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі зазначених вище договорів позивач перерахував ТОВ "Белрум" 1695000,00 грн поворотної фінансової допомоги.
2.20. У довідці від 06.04.2020 №05/3621 ПАТ "Банк Восток" зазначило, що платіжне доручення від 21.12.2017 №200 про перерахування на рахунок ТОВ "Белрум" на суму 750000,00 грн до банку надійшло засобами системи дистанційного доступу "Інтернет-Банк" з накладанням електронно-цифрового підпису директора ТОВ "Хот-Сток" - Маркунтовича В.Ф.
2.21. Відповідно до довідки АТ "ОТП Банк" від 06.04.2020 №70-1-1/1339 платіжні доручення від 13.07.2018 №19 на суму 500000,00 грн, від 10.08.2018 №29 на суму 445000,00 грн про перерахування коштів на рахунок ТОВ "Белрум" підписані згідно з електронними ключами першого підпису в цей період, наданими директору ОСОБА_1 .
2.22. Звертаючись з позовом у цій справі, Компанія, Velgevos Enterprises Limited (Велгевос Ентерпрайзес Лімітед), вважала, що ОСОБА_1 протиправно скористався своїм посадовим становищем і без погодження із загальними зборами учасників ТОВ "Хот-Сток" (чим перевищив свої повноваження) перерахував підконтрольному йому ТОВ "Белрум" 1695000,00 грн, чим завдав ТОВ "Хот-Сток" збитків.
2.23. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 03.07.2019 внесено запис про зміну керівника ТОВ "Хот-Сток" на ОСОБА_2 .
2.24. Станом на день розгляду справи судом першої інстанції з 14.02.2020 керівником ТОВ "Хот-Сток" є ОСОБА_3, а учасником, що володіє 100% статутного капіталу цього Товариства, є Ліджин Трейдінг Лімітед (Компанія-2), що підтверджується, в тому числі, договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Хот-Сток" від 26.02.2020, укладеним Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (продавець) та Ліджин Трейдінг Лімітед (покупець), та актом приймання-передачі частки від 26.02.2020 у статутному капіталі ТОВ "Хот-Сток" за договором купівлі-продажу частки від 26.02.2020, та статутом Товариства, затвердженим рішенням єдиного учасника ТОВ "Хот-Сток" від 26.02.2020.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
3.1. Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.07.2020 прийняв заяву Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед) про приєднання до позову в порядку статті 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка обґрунтована тим, що після подання позовної заяви до суду, на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Хот-Сток" від 26.02.2020, змінено склад учасників ТОВ "Хот-Сток". Власником частки у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Хот-Сток" є компанія Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед).
3.2. Господарський суд міста Києва рішенням від 17.12.2020 у справі №910/1895/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, у позові Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед) в інтересах ТОВ "Хот-Сток" повністю відмовив.
3.3. Мотивуючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що укладення відповідачем правочинів із перевищенням своїх повноважень та з особою, директором якої він також був, а також вчинення відповідачем дій із перерахування коштів на виконання спірних правочинів, саме по собі не може свідчити про спричинення ТОВ "Хот-Сток" збитків.
3.4. Судами враховано, що договори про надання цільової поворотної фінансової допомоги у судовому порядку недійсними не визнавались, а тому в силу статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є дійсними та такими, що підлягають виконанню. При цьому ТОВ "Хот-Сток" не вчинило жодних дій щодо повернення коштів, наданих ТОВ "Белрум", шляхом відповідних звернень до позичальника, отже не вичерпало всіх засобів з повернення коштів у межах господарських правовідносин.
3.5. З огляду на що, суди дійшли висновку про недоведеність Компанією 2 наявності всіх елементів, необхідних для застосування до відповідача такої відповідальності як стягнення збитків.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
4.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/1895/20, Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед) в інтересах ТОВ "Хот-Сток" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
4.2. У якості підстави касаційного оскарження скаржник зазначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, пославшись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №904/982/19, від 26.11.2019 у справі №910/20261/16, від 09.09.2020 у справі №905/1347/19, від 04.12.2018 у справі №910/21493/19 щодо застосування статей 89, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 92, 1166 ЦК України.
4.3. За доводами скаржника, наявність чи відсутність рішення про притягнення директора до відповідальності за вчинене правопорушення не має значення при вирішенні судом питання про доведеність складу деліктного правопорушення.
4.4. Скаржник також наголошує, що кваліфікація судами можливості повернення юридичною особою грошових коштів, які були безпідставно перераховані директором цієї юридичної особи, як обставини, що свідчить про відсутність збитків, є помилковою.
4.5. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані постанову та рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Також від відповідача надійшли письмові пояснення щодо необхідності врахування обставин часткового повернення ТОВ "Белрум" на користь ТОВ "Хот-Сток" грошових коштів у розмірі 200000 грн за укладеним між цими товариствами договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги.
5. Позиція Верховного Суду.
5.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Відповідно до частин першої, другої статті 54 ГПК України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред`явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.
5.3. У цій справі, як убачається зі змісту позовних вимог, власник частки у розмірі 100% у статутному капіталі позивача (ТОВ "Хот-Сток") звернувся до ОСОБА_1 за відшкодуванням збитків, заподіяних ним як посадовою особою - директором ТОВ "Хот-Сток", нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги посиланням на статті 22, 92, 1166 ЦК України, 89 ГК України.
5.4. Так, Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
5.5. Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;
- вину заподіювача шкоди.
5.6. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
5.7. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша, третя статті 74 ГПК України).
5.8. Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.
5.9. Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини є процесуальним обов`язком її заподіювача.
5.10. Згідно із частинами третьою та четвертою статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
5.11. Також частина друга статті 89 ГК України передбачає, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:
- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;
- іншими винними діями посадової особи.
5.12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.
5.13. Наведене відповідає міжнародним Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, які закріплюють такі основні фідуціарні обов`язки директорів підприємства, як обов`язок дбайливого ставлення (діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним) та обов`язок лояльності (уникати конфлікту інтересів і діяти під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього).
5.14. Головною метою фідуціарних обов`язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов`язків може призвести до завдання збитків підприємству і зобов`язання їх відшкодувати.
5.15. Таким чином, при застосуванні статті 92 ЦК України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.
5.16. Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов`язки були виконані належним чином.
5.17. Водночас спростування учасником юридичної особи (учасником позивача) відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов`язків відповідачем. У цьому разі вже відповідач зобов`язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.
5.18. Відповідно до частини другої статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
5.19. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).
5.20. У справі, що переглядається, учасник позивача, який володіє часткою 100% у його статутному капіталі, стверджував, що внаслідок укладення ТОВ "Хот-Сток", в особі директора ОСОБА_1 та осіб, які діяли від імені ТОВ "Хот-Сток" за виданими ним довіреностями, з ТОВ "Белрум" (єдиним власником корпоративних прав якого та директором є також відповідач) договорів про надання цільової фінансової допомоги та подальшого перерахування коштів з рахунку ТОВ "Хот-Сток" на рахунок ТОВ "Белрум" в загальній сумі 1695000 грн, позивачу було заподіяно збитки.
5.21. Відповідно предметом доказування у цій справі є обставини щодо:
1) перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Хот-Сток" у відповідний період часу;
2) вчинення відповідачем правочинів (укладення договорів) з перевищенням повноважень;
3) виконання правочинів, вчинених з перевищенням повноважень, (перерахування / отримання коштів);
4) протиправної поведінки відповідача (порушення фідуціарних обов`язків відповідачем, дії відповідача усупереч інтересам ТОВ "Хот-Сток", економічної доцільність (мети) укладення таких правочинів тощо);
5) збитків ТОВ "Хот-Сток" від конкретних правочинів та їх причини.
5.22. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували частину другу статті 89, частину першу статті 193 ГК України, частину 3 статті 92, частини першу, другу статті 1166 ЦК України, дійшовши хибного висновку про відсутність в діях відповідача таких елементів складу цивільного правопорушення, як наявність збитків та вини.
5.23. Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки грошові кошти були перераховані не на користь відповідача, а на користь ТОВ "Белрум", в якому відповідач є директором та єдиним учасником, зазначене спростовує особисту зацікавленість останнього.
5.24. Втім, колегія суддів визнає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим з огляду на вищевикладене, оскільки відсутність особистої зацікавленості не доводить, що укладення від імені позивача договорів безвідсоткової поворотної позики з перевищенням повноважень, вчинялось добросовісно, в інтересах позивача, з дотриманням фідуціарних обов`язків.
5.25. При цьому колегія суддів звертає увагу, що спричинення збитків юридичній особі її органом управління, який діяв без дотримання фідуціарних обов`язків, не завжди має наслідком власне збагачення останнього за рахунок вчинених правочинів, які можуть бути вчинені в економічних інтересах юридичної особи, бенефіціарним власником якої є особа, що вчинила цей правочин.
5.26. Крім того особиста зацікавленість взагалі не є елементом складу правопорушення, тому вчинення цивільно-правового делікту може виключати будь-яку зацікавленість.
5.27. Водночас колегія суддів визнає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність надання доказів того, що вищим органом управління товариства приймались рішення щодо протиправності діяльності директора товариства, пов`язаної з укладенням договорів поворотної фінансової допомоги, чи рішення про притягнення його до відповідальності.
5.28. Як уже зазначалось, позов у цій справі поданий учасником ТОВ "Хот-Сток", який володіє часткою у розмірі 100% статутного капіталу, в інтересах ТОВ "Хот-Сток", в порядку, передбаченому статтею 54 ГПК України. Відповідно потерпілим у деліктних відносинах виступає саме ТОВ "Хот-Сток", а не Компанія-2 (його учасник).
5.29. Суд першої інстанції, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, не взяв до уваги, що відповідно до статті 54 ГПК України Компанія-2, як учасник ТОВ "Хот-Сток", має право на звернення до суду в інтересах останнього незалежно від того, чи ухвалювалося загальними зборами ТОВ "Хот-Сток" рішення про притягнення директора до відповідальності.
5.30. Наявність чи відсутність такого рішення не має значення і при вирішенні судом питання про доведеність складу деліктного порушення. Інше (зворотне) тлумачення суперечило би змісту статті 54 ГПК України і фактично позбавляло б учасника з часткою у статутному капіталі, яка не надає більшості голосів при голосуванні на зборах, права на звернення до суду з відповідною позовною вимогою (аналогічний за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №904/982/19).
5.31. Більш того, у цій справі учасник, який звернувся до суду з позовом в порядку статті 54 ГПК України, володіє часткою 100%, відповідно розбіжностей між волею і волевиявленням такого учасника та волею і волевиявленням самого товариства, не може існувати.
5.32. Також суди попередніх інстанцій вказали про те, що належне виконання ТОВ Белрум" договорів про надання цільової фінансової допомоги виключає збитковість для ТОВ "Хот-Сток" як позикодавця, а визначення у договорах відповідальності позичальника у вигляді пені та штрафу спростовує ту обставину, що відповідач діяв без дотримання меж нормального господарського ризику та вочевидь марнотратно для ТОВ "Хот-Сток".
5.33. Так, стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
5.34. Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3). Отже, однією з ознак такої діяльності законодавець визначає її спрямованість на отримання певного економічного зиску.
5.35. Виходячи із вказаного вище визначення господарської діяльності та розуміння економічної доцільності, можна дійти висновку, що економічний ефект передбачає отримання доходу, зокрема у формі приросту (збереження) активів та/або їх вартості.
5.36. У цьому аспекті колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що укладання договорів про надання цільової фінансової допомоги (які є договорами позики) є господарською операцією, у якій має бути розумна економічна причина. Розумна економічна причина (ділова мета) передбачає обов`язкову спрямованість господарської операції на отримання позитивного економічного ефекту.
5.37. Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій Компанія-2 наголошувала, що (1) укладаючи спірні договори про надання цільової фінансової допомоги відповідач діяв всупереч цілям, спрямованим на досягнення розумної ділової мети; (2) жодної економічної вигоди, доцільності чи необхідності для позивача укладення цих договорів не мало; (3) умови договорів не передбачали нарахування відсотків за користування грошовими коштами.
5.38. Зазначене, в свою чергу, може свідчити про недобросовісність дій відповідача, вчинення ним дій на користь третіх осіб (ТОВ "Белрум"), а не позивача.
5.39. Таким чином висновки судів попередніх інстанцій про відсутність збитків та дотримання меж нормального господарського ризику при вчиненні відповідачем правочинів від імені позивача є формальними та здійсненим без дослідження суті спірних правовідносин сторін, у тому числі обставин дотримання відповідачем головної мети базових фідуціарних обов`язків щодо економічного розвитку товариства у світлі укладених ним договорів про надання цільової фінансової допомоги, про що зазначено у пункті 5.21 цієї постанови щодо складових предмету доказування у таких спорах.
5.40. При цьому посилання суду апеляційної інстанції на обставину неоспорення позивачем вказаних вище договорів саме по собі не може позбавляти Компанію 2 реалізувати у визначений законом спосіб захист прав позивача шляхом стягнення на його користь збитків безпосередньо з особи, дії чи бездіяльність якої стали причиною їх заподіяння.
5.41. Окрім того, суд першої інстанції, з яким також погодився суд апеляційної інстанції, помилково кваліфікував невчинення ТОВ "Хот-Сток" дій щодо можливості повернення коштів у рамках господарських правовідносин, як обставину, що свідчить про відсутність збитків.
5.42 Верховний Суд не погоджується з подібним висновком. Так, потерпілий, діючи добросовісно і розумно, має обов`язок сприяти зменшенню завданих іншою особою збитків. Втім, наявність у потерпілого можливості виправити наслідки завданої шкоди своїми силами, відновити стан, який існував до завдання шкоди повністю чи частково, не свідчить про те, що збитки не були завдані.
5.43. Водночас, невчинення потерпілою від делікту особою дій для зменшення шкідливих наслідків, виправлення ситуації не впливає на питання доведеності складу деліктного правопорушення (аналогічний за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №904/982/19).
5.44. Суди не дали оцінку тій обставині, що на момент звернення з позовом у цій справі настав строк виконання зобов`язань з повернення коштів за договорами, які вчинив відповідач від імені позивача, втім боржником кошти повернуті не були, як не дано оцінки і тому, що Компанія-2 підтримала позовні вимоги не до сторони за договорами позики (боржника у зобов`язанні), а саме до відповідача, який не є боржником у зобов`язанні, а як до особи, яка завдала шкоди в деліктному правопорушенні.
5.45. Верховний Суд зазначає, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
5.46. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.47. Суд апеляційної інстанції, по суті скопіювавши мотивування суду першої інстанції, не надав відповіді на суттєві аргументи апеляційної скарги. Відповідно до статті 282 ГПК України мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції має містити: а) встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини; б) доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
5.48. З огляду на викладене, висновок судів про наявність правових підстав для відмови в позові є передчасним, оскільки суди (1) не дослідили усіх обставин справи, які входять у предмет доказування (пункт 5.21. цієї постанови) у цьому правовому конфлікті, з наданням оцінки наявним у ній доказам та аргументам сторін, з якими пов`язане законне вирішення спору по суті, (2) порушили принцип змагальності та стандарти доказування, а тому ухвалені у справі судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.