У Х В А Л А
24 вересня 2021року
м. Київ
справа № 646/4741/13-к
провадження № 13-167зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Григор`євої І. В.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І ., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) Григор`євої Ірини Вікторівни у провадженні за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Апеляційного суду Харківської області від 3 квітня 2017 року та ухвали Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС) від 20 березня 2018 року і
встановила:
До Великої Палати 23 вересня 2021 року надійшла заява засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами вироку Апеляційного суду Харківської області від 3 квітня 2017 року та ухвали ККС від 20 березня 2018 року. Посилаючись на визнання Конституційним Судом України у рішенні № 6-р (ІІ)/2021 від 16 вересня 2021 року неконституційними положень ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 Кримінального кодексу України, заявник вважає неправомірним призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 червня 2015 року, з урахуванням вироку Апеляційного суду Харківської області від 3 квітня 2017 року, ОСОБА_1 було засуджено за вчинення низки злочинів, у тому числі особливо тяжких, до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зазначені судові рішення переглядались у касаційному порядку за процедурою Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року). За наслідками касаційного розгляду 20 березня 2018 року колегія суддів у складі Григор ’ євої І. В., Бущенка А. П., Голубицького С. С. подані засудженим ОСОБА_1 та його захисниками скарги залишила без задоволення. Суд касаційної інстанції, відхиливши доводи сторони захисту, визнав також справедливим призначений засудженому захід примусу - довічне позбавлення волі.
Суддя Великої Палати Григор`єва І. В. 23 вересня 2021 року, керуючись приписами ч. 4 ст. 55, ст. 56 КПК 1960 року, заявила самовідвід від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 . Свою позицію аргументувала тим, що 20 березня 2018 року вона як головуюча брала участь у справі заявника під час її перегляду в касаційному порядку й в ухвалі ККС від указаної дати вже висловила свою думку про те, яке покарання має відбувати засуджений, з чим останній не погоджується.
Перевіривши заяву судді Григор`євої І. В. та наявні у Верховному Суді матеріали, Велика Палата дійшла висновку про необхідність її задоволення на таких підставах.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 55 КПК 1960 року суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в перегляді цієї справи за нововиявленими обставинами та перегляді Верховним Судом.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У силу ч. 1 ст. 56 КПК 1960 року, ч. 1 ст. 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтями 54 і 55 КПК 1960 року та статтями 75-79 КПК відповідно, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
У заяві судді Григор`євої І. В. йдеться про неможливість її участі в розгляді заяви ОСОБА_1, оскільки вона раніше, будучи головуючою у складі колегії суддів ККС, переглядала в касаційному порядку справу заявника (провадження № 51-1км18) й ухвалене рішення оспорюється засудженим.
З урахуванням наведених обставин й законодавчих приписів Велика Палата вважає, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з метою уникнення повторної участі судді Григор`євої І. В. у розгляді справи та запобігання виникненню у сторін сумніву стосовно об`єктивності, безсторонності й неупередженості суду.
З огляду на викладене, керуючись статтями 55, 57 КПК 1960 року, Велика Палата Верховного Суду