П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/57/21
Провадження № 11-270заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, про визнання незаконним та нечинним Указу Президента України від 26 лютого 2021 року № 79/2021 "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" (далі -Указ № 79/2021)
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє через адвоката Лещенка Олександра Вікторовича, на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2021 року (судді Гончарова І. А., Бившева Л. І., Гусак М. Б., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф.),
УСТАНОВИЛА:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання незаконним та нечинним Указу № 79/2021.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2021 року відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного провадження.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 червня 2021 року зупинив провадження у справі № 9901/57/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, про визнання незаконним та нечинним Указу № 79/2021 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду за результатами розгляду адміністративної справи № 9901/43/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О. про визнання незаконним та нечинним Указу Президента України від 29 грудня 2020 року № 607/2020 (далі -Указ № 607/2020).
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, адвокат Лещенко О. В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі з підстав порушення судом норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до того самого суду як суду першої інстанції.
На обґрунтування апеляційної скарги адвокат Лещенко О. В. в інтересах ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, немотивованою й такою, що постановлена судом із грубим порушенням норм процесуального права, яка перешкоджає подальшому вирішенню справи. Зокрема, необґрунтованість оскаржуваної ухвали, на думку скаржника, полягає у неповному з`ясуванні Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду обставин, які мають значення для справи.
У відзивах на апеляційну скаргу представник Президента України та представник Офісу Генерального прокурора погодилися з висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та просять залишити апеляційну скаргу адвоката Лещенка О. В. в інтересах ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2021 року - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі й відзивах на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Як установив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Указом № 79/2021 фактично продовжено строк дії Указу № 607/2020, який є предметом оскарження у справі № 9901/43/21.
З клопотання Офісу Генерального прокурора від 24 лютого 2021 року
№ 14/4-32815-14 про відсторонення ОСОБА_1 від посади судді Конституційного Суду України вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі Указу № 79/2021 було продовження заступником Генерального прокурора строку досудового розслідування у кримінальному провадженні від 2 квітня 2013 року № 12013110060002990, а також подальше існування обставин, які стали підставою для прийняття Указу № 607/2020, правомірність якого є предметом розгляду у справі № 9901/43/21.
Тобто прийняття оскаржуваного Указу № 79/2021 зумовлене продовженням строку досудового розслідування та необхідністю вчинення додаткових процесуальних дій в рамках кримінального провадження, які не були вчинені з об`єктивних причин під час відсторонення ОСОБА_1 від посади Указом № 607/2020.
Отже, оскаржуваним у цій справі Указом № 79/2021 фактично продовжено строк дії відсторонення ОСОБА_1 від посади судді Конституційного Суду України і надання правової оцінки законності оскаржуваному Указу № 79/2021 у справі № 9901/57/21, неможливе без з`ясування правомірності прийняття первинного Указу № 607/2020, що є предметом оскарження у справі № 9901/43/21.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначено у статті 266 КАС.
Положення статті 236 КАС регулюють питання зупинення провадження у справі. Так, у пункті 3 частини першої цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій праві, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.
Зупиняючи провадження у справі, Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду виходив з того, що судове рішення у справі № 9901/43/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського В. О. про визнання незаконним та нечинним Указу № 607/2020 є визначальним для цієї справи, оскільки Указом № 79/2021, який є предметом розгляду у цій справи, фактично продовжено строк дії Указу № 607/2020.
Як убачається з матеріалів справи, предмет у зазначених справах (№ 9901/43/21 та № 9901/57/21) є подібним і таким, що виник з однієї підстави - кримінального провадження від 2 квітня 2013 року № 1201311006002990, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 384 та статтею 386 Кримінального кодексу України, та відповідного подання прокурора в порядку вимог частини третьої статті 154 Кримінального процесуального кодексу України.
Прийняття оскаржуваного Указу № 79/2021 зумовлено продовженням строку досудового розслідування та необхідністю вчинення додаткових процесуальних дій у рамках кримінального провадження, які не були вчинені з об`єктивних причин під час відсторонення ОСОБА_1 від посади Указом № 607/2020.
За таких обставин, оскільки Указом № 79/2021 фактично продовжено заходи, вжиті відповідно до Указу № 607/2020, оцінка відповідності закону оскаржуваного Указу № 79/2021 є неможливою без надання судом оцінки законності Указу № 607/2020, який є предметом розгляду у справі № 9901/43/21. Отже, рішення за результатами розгляду Верховним Судом справи № 9901/43/21 буде мати значення для вирішення цієї справи.
Враховуючи зазначене, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Наведе об`єктивно унеможливлює розгляд цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 9901/43/21.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду належним чином умотивував своє рішення, а викладені у ньому висновки узгоджуються з вимогами статті 236 КАС.
Таким чином, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду обґрунтовано зупинив провадження у справі № 9901/57/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 9901/43/21.
Міркування і твердження адвоката Лещенка О. В. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростовують правильності такого висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного в оскаржуваній ухвалі, та не містять жодних вагомих підстав для визнання її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
На підставі статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_1, який діє через адвоката Лещенка О. В., задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 236, 242, 266, 292, 308, 311, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду