ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/6122/18
адміністративне провадження № К/9901/30187/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року (головуюча суддя Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (колегія суддів у складі: головуюча судді - Земляна Г.В., судді - Парінов А.Б., Собків Я.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контанго Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
У квітні 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю "Контанго Трейд" (далі - ТДВ "Контанго Трейд", Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25 січня 2018 року №0000011402.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У касаційній скарзі її заявник посилається на те, що судами попередніх інстанції не застосовано правових позицій, викладених Верховним Судом: від 23 січня 2018 року у справі №826/7047/13-а, від 31 жовтня 2019 року у справі №826/11162/15, від 5 травня 2020 року у справі №826/14426/16, від 21 липня 2020 року у справі №820/4149/15, в яких висвітлено ознаки фіктивного підприємництва між суб`єктами господарювання.
Обґрунтовуючи порушення судами норм процесуального права відповідач вказував на те, що судами не з`ясовано повною мірою усіх обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу відповідача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень.
Колегія суддів ухвалила задовольнити заявлене Головним управлінням ДПС у Київській області у касаційній скарзі клопотання та замінити відповідача у справі, Головне управління ДФС у Київській області, його правонаступником, - Головним управлінням ДПС у Київській області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Контанго Трейд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2016 року, за результатами якої складено акт від 2 січня 2018 року №1/26-15-14-02-01/36856141.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 474857 грн, в тому числі: за 2015 рік на суму 244812,00 грн, за три квартали 2016 року на суму 230045 грн.
На підставі встановлених перевіркою порушень 25 січня 2018 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00000911402, яким Товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за три квартали 2016 року на 474857,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що контролюючий орган дійшов безпідставного висновку щодо заниження позивачем зобов`язань з податку на прибуток та протиправного формування податкового кредиту у періоді, який охоплювався перевіркою, за наслідками господарських взаємовідносин з контрагентами ПП "ОА Райзинг", ПП "Берта Плюс", ТОВ "Партнер Дістрібьюшн", ТОВ "Сандора" та ПП "Троянда-Захід".
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податку на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Відповідно до статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Зі змісту наведених положень суди зробили висновок, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Так, судами встановлено, що висновки контролюючого органу щодо завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток обґрунтовано безпідставним невключенням до складу безоплатно отриманих матеріалів на суму 474857,00 грн. При цьому, у податковій звітності такі матеріли обліковуються як такі, що отримані платно від ПП "ОА Райзинг", ПП "Берта Плюс", ТОВ "Партнер Дістрібьюшн", ТОВ "Сандора" та ПП "Троянда-Захід". Зокрема, контролюючим органом висловлено претензії до реквізитів окремих первинних документів, складених між позивачем та контрагентами, відсутність окремих документів тощо.
<