РІШЕННЯ
Іменем України
29 вересня 2021 року
Київ
справа №9901/115/19
адміністративне провадження № П/9901/115/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Білоуса О.В.
суддів: Бевзенка В.М., Смоковича М.І., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) щодо неоголошення 1 лютого 2019 року перерви та ненадання ОСОБА_1 часу для підготовки відповідей на питання, які були вперше задані ОСОБА_1 на засіданні ВККС 1 лютого 2019 року;
повністю визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 1 лютого 2019 року, яким визнано кандидата ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду;
визнати протиправними дії Комісії щодо врахування висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого Громадською радою доброчесності 21 січня 2019 року під час прийняття рішення ВККС від 1 лютого 2019 року, яким визнано ОСОБА_1 такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду;
зобов`язати ВККС призначити відносно ОСОБА_1 у законному складі Комісії співбесіду у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду за результатами дослідження досьє кандидатів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що рішення Комісії від 01.02.2019 року щодо непідтвердження нею здатності здійснювати правосуддя у Верховному Суді не відповідає вимогам пункту 1 ч. 3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", оскільки було ухвалено неповноважним складом колегії Комісії внаслідок приховування головуючою колегії - ОСОБА_2 реального конфлікту інтересів і незаявлення останньою самовідводу, у зв`язку з чим таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а дії відповідача - протиправними.
Крім того, позивач вважає, що у засіданні Комісії 1 лютого 2019 року мало бути оголошено перерву за ініціативою відповідача для надання їй можливості підготувати відповіді та документи на питання, які були задані вперше та які не стосуються особи позивача.
У судовому засіданні представник Комісії проти задоволення позову заперечував з підстав того, що приймаючи оскаржуване рішення, Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зокрема відповідач посилався на те, що за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 у Комісії були наявні обґрунтовані сумніви щодо доброчесності позивача, зокрема в питаннях, пов`язаних із декларуванням майнових прав та фінансових зобов`язань подружжя. У свою чергу, під час проведення співбесіди ОСОБА_1 не змогла надати Комісії переконливих пояснень та доказів, які б могли усунути сумніви щодо джерел походження грошових коштів ї майна та відповідно, доброчесності її поведінки як кандидата на посаду судді Верховного Суду.
Враховуючи, що за критеріями "Професійна етика" та "Доброчесність" кандидата було оцінено у 0 балів за кожним критерієм, Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Посилання позивача на наявність щодо неї у члена Комісії ОСОБА_2 конфлікту інтересів, на думку відповідача є надуманими та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Також представник відповідача зазначив, що 01.02.2019 року головуючим на засіданні Комісії перед початком проведення співбесіди з ОСОБА_1 було з`ясовано питання щодо відводів (самовідводів), проте позивач не скористалася своїм правом заявити відвід члену Комісії та свідомо не заявила членам Комісії про обставини, що на її думку викликають сумнів у безсторонності та неупередженості члена Комісії ОСОБА_2 . Не повідомивши про наявність конфлікту інтересів до початку проведення співбесіди, позивач тим самим не надала інформації та можливості Комісії проаналізувати ситуацію на предмет з`ясування наявності конфлікту інтересів, і лише після проведення співбесіди та прийняття Комісією рішення про визнання її такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду зазначила про нібито наявність конфлікту інтересів.
Крім того, позивач не знаходиться у прямому підпорядкуванні члена Комісії ОСОБА_2, яка проводила стосовно неї кваліфікаційне оцінювання, тобто у відносинах прямої організаційної або правової залежності, в тому числі через вирішення питання прийняття на роботу, звільнення з роботи, надання вказівок, доручень. Позивачем не надано доказів про наявність у члена Комісії ОСОБА_2 приватного інтересу у сфері діяльності Комісії, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішення або вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень з кваліфікаційного оцінювання, що свідчить про відсутність реального чи потенційного конфлікту інтересів, тобто відсутність визначених п. 1 ч. 3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" підстав для оскарження рішення Комісії від 01.02.2019 року №154/вс-19.
Крім того, посилався на те, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією Комісії, як уповноваженого постійно діючого органу у системі судоустрою України і жоден інший суб`єкт чи орган не може здійснювати втручання у здійснення Комісією своєї компетенції та перебирати на себе її повноваження.
На думку представника відповідача позивачем у позовній заяві не зазначено які саме порушення були допущені Комісією у межах процедури конкурсу на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в чому саме полягають ці порушення, які норми закону порушено Комісією та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження передбачених ч. 3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" підстав для оскарження і скасування спірного рішення. у свою чергу, рішення Комісії ґрунтується на законодавчих підставах та прийняте з дотриманням процедури і визначених ч. 2 ст. 2 КАС України критеріїв для його прийняття.
29 вересня 2021 року від представників позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представників.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 29 вересня 2021 року не прибув.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, а також те, що представниками позивача заявлено клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представників, а відповідачем надано пояснення у судовому засіданні 18 липня 2019 року, колегія суддів вважає можливим продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження (частина дев`ята статті 205 КАС України).
Верховний Суд, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень і матеріали судової справи, встановив таке.
Рішенням Комісія від 02.08.2018 року №185/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, з яких 16 посад до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
11.09.2018 року позивач звернулася до Комісії із заявою про проведення щодо неї кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення.
Рішенням Комісії від 18.10.2018 року №231/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 121 кандидата, допущеного до участі в конкурсі на зайняття 16 вакантних посад суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в тому числі позивача.
Рішенням Комісії від 13.11.2018 року №257/зп-18 затверджено результати анонімних письмових тестувань на етапі іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах оголошеного Комісією 02.08.2018 року конкурсу на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду та допущено, зокрема, позивача до виконання практичного завдання під час іспиту на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
На першому етапі кваліфікаційного оцінювання за загальним результатом іспиту ОСОБА_1 отримала 177,5 балів (88,75 балів - тестування; 89 балів - практичне завдання) та у зв`язку із успішним проходженням першого етапу рішенням Комісії від 20.12.2018 року №322/зп-18 була допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
Громадською радою доброчесності до Комісії надано висновок, затверджений 21.01.2019 року, про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі її членів ОСОБА_2 (головуючого), ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 01.02.2019 року №154/вс-19, за результатами проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата, позивача визнано такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Комісія дійшла висновку, що позивач як кандидат на посаду судді Верховного Суду не підтвердила відповідність його високим стандартам професійної етики та доброчесності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Положеннями статті 79 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) визначено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується ВККС. Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Згідно із частиною другою статті 81 Закону №1402-VIII на посаду судді Верховного Суду за спеціальною процедурою може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 38 цього Закону.
Положеннями частини п`ятої цієї статті передбачено, що ВККС, зокрема, проводить спеціальну перевірку щодо кандидатів на посаду судді, які допущені до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання; за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає його рейтинг для участі у конкурсі.
Відповідно до статті 83 Закону №1402-VIII, кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика;
3) доброчесність.
Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Статтею 85 Закону №1402-VIII визначено, що Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням ВККС від 03.11.2016 року №143/зп-16 затверджене Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення №143/зп-16).
Пунктом 4 глави 6 розділу ІІ Положення №143/зп-16 встановлено, що рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту та оцінювання критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критерію професійної етики чи критерію доброчесності.
Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 глави 6 розділу ІІ Положення №143/зп-16, критерії професійної етики та доброчесності оцінюються у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам професійної етики та/або вимогам доброчесності відповідно.
За приписами пунктів 1, 2 глави 6 розділу ІІ цього Положення передбачено, що встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 10 глави 3 розділу ІІ Положення №143/зп-16, відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам (підпункт 10.1); відповідність кандидата на посаду судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції (пункт 10.2); наявність фактів притягнення кандидата на посаду судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про неетичність його поведінки (підпункт 10.5); інша інформація, що міститься у досьє кандидата на посаду судді (підпункт 10.6). Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді та співбесіди.
Згідно із пунктом 11 глави 3 розділу ІІ Положення №143/зп-16, відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації про доходи від професійної діяльності для самозайнятої особи, фізичної особи - підприємця (підпункт 11.1); достовірність відомостей, зазначених кандидатом на посаду судді у декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності, а також інших документах, поданих кандидатом (підпункт 11.2); наявність інформації про вчинення кандидатом на посаду судді проступків або правопорушень, які свідчать про його недоброчесність, а також фактів притягнення його до відповідальності (підпункт 11.3); наявність незабезпечених зобов`язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя (підпункт 11.4); відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам (підпункт 11.5); дотримання кандидатом на посаду судді законодавства, що регулює його професійну діяльність (підпункт 11.6); чесність і сумлінність при здійсненні професійної діяльності (підпункт 11.7); інші дані, які можуть вказувати про відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності (підпункт 11.9).
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді, зокрема: 1) інформації та документів, наданих кандидатом на посаду судді, та будь-якої іншої інформації, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді; 2) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, установами та організаціями; 3) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 4) декларації родинних зв`язків та декларації доброчесності кандидата на посаду судді; 5) результатів повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у разі її проведення); 6) висновку ГРД (за наявності); 7) іншої інформації, що включена до досьє кандидата на посаду судді.
Пунктом 12 глави 6 розділу ІІ Положення №143/зп-16 визначено, що для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками використовуються також інші відомості та дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яка інша інформація стосовно кандидата на посаду судді, яка міститься у досьє кандидата на посаду судді.
Відповідно до пунктів 16 - 17 розділу ІІІ Положення №143/зп-16, дослідження досьє полягає у систематизації, аналізуванні, збиранні, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Дослідження досьє здійснюється членом ВККС, визначеним для підготовки до розгляду і доповіді справи щодо проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно відповідного судді або кандидата на посаду судді (далі - доповідач).
Відповідно до пункту 19 розділу III Положення №143/зп-16, співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата