ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/3263/18
адміністративне провадження № К/9901/36486/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року (суддя Смолій І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (судді: Кузьменко В.В. (головуючий), Василенко Я.М., Ганечко О.М.) у справі №826/3263/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інновації" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські інновації" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 02.10.2017 №1756140302, №00006971402, №00006961402, №00006951402.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, позов Товариства задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.10.2017 №00006951402 та №00006971402. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів в частині задоволених вимог вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами є реальними, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача були спрямовані виключно на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог суди дійшли висновку, що позивачем не надано суду доказів та спростувань щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, як і не надано доказів на спростування обставин щодо не відображення інформації у податкових розрахунках за формою 1-ДФ про суми виплат здійснених Товариством на користь фізичних осіб - підприємців та зазначення недостовірних відомостей щодо податкового номеру фізичної особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства у повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 28.08.2017 №333/26-15-14-07-01/35632037, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Українські інновації" податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 31.12.2016, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134. 1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 1232280,00 грн;
- п. 198.3, п. 198.5 п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 883793,00 грн, в тому числі: за квітень 2015 року - 5114,00 грн, за травень 2015 року - 7156,00 грн, за червень 2015 року - 8034,00 грн, за травень 2016 року - 92027 грн, за червень - 92027,00 грн, за червень 2016 року - 91963,00 грн, за липень 2016 року - 105350 грн., за вересень 2016 року - 211771,00 грн, за грудень 2016 року - 362378,00 грн;
- 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість грудень 2015 року та квітень 2016 року;
- пп. 176.2. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, розділу 3 Наказу Міндоходів України від 21.01.2014 № 49 та розділу 3 наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", щодо несвоєчасного подання, надання не у повному обсязі та з недостовірними відомостями податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку, суми утриманого з них податку за 2 - 4 квартали 2014 року, 1 - 4 квартали 2015 року та за 1 - 4 квартали 2016 року.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, в частині заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, вмотивовано тим, що господарські операції позивача з придбання товару, робіт (послуг) у контрагентів ТОВ "КОМФОРТ ФІНАНС", ТОВ "ВАРГАС ГРЕЙД", ТОВ "КВЕНТ АЛЬЯНС", ТОВ "КЕРНІТ ПРОМ" не мали реального характеру, оскільки товари (роботи) фактично контрагентами не поставлялись (не надавались), первинні документи надані позивачем в підтвердження фактичного вчинення господарських операцій містять недоліки в заповненні, зокрема у видаткових накладних не заповнено дату та номер довіреності, в деяких видаткових накладних не вказано прізвище відповідальної особи за отримання товару, також не надано документів, які б підтверджували достовірність змісту операцій відображених в актах приймання передачі робіт (надання послуг). Крім того, згідно інформації, що наявна АІС "Податковий блок" у контрагентів відсутні трудові та матеріально - технічні ресурси для проведення господарської діяльності. Також контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 205, 212 Кримінального кодексу України.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.10.2017:
- №00006951402, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1104741,25 грн, в т. ч. за податковим зобов`язанням в сумі 883793,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 220948,25 грн;
- № 00006971402, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1540350,00 грн, в т. ч. за податковим зобов`язанням в сумі 1232280,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 308070,00 грн;
- № 1756140302, яким застосовано штрафні санкції про застосування санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн;
-№ 00006961402 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в розмірі 11554,91 грн.
Встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "КОМФОРТ ФІНАНС", ТОВ "ВАРГАС ГРЕЙД", ТОВ "КВЕНТ АЛЬЯНС", ТОВ "КЕРНІТ ПРОМ" на підставі договорів поставки, підряду, про надання комплексу робіт та послуг.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами було надано копії документів, зокрема, договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), звіти у відповідності до умов договорів, платіжні доручення.
Судами також встановлено і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, зокрема касаційна скарга вмотивована наступними доводами: недоліки первинних документів, відсутні документи, які підтверджують достовірність змісту операцій відображених в актах приймання передачі робіт (надання послуг); відсутні трудові та матеріальні ресурси у контрагентів по ланцюгу постачання.
За позицією скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій надали неправильну оцінку доводам контролюючого органу, які були викладені як в акті перевірки, так і зазначались протягом розгляду справи, та фактично не спростували доводи, що операції між позивачем та контрагентами не мали реального характеру.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує, що судами надано юридично правильну оцінку обставинам, відповідно до яких підтверджуються дотримання позивачем вимог норм Податкового кодексу України при формуванні даних податкового обліку та зазначає, що фактичне здійснення операцій підтверджується наявними у справі первинними документами, складеними з дотриманням вимог чинного законодавства, натомість контролюючим органом не надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції щодо відсутності реальних правових наслідків господарських операцій між позивачем та контрагентами.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінки доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог пункту підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 13 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Також пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту до