ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 821/1065/16
адміністративне провадження № К/9901/34547/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Олешківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 (суддя - Циганій С.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 (судді - Семенюк Г.В., Потапчук В.О., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Радужне" до Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області про визнання протиправним та скасування розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
встановив:
У липні 2016 року ПАТ "Радужне" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області від 01.07.2016 №4389/05.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі 01.07.2016 на адресу позивача надіслано розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №4389/05 від 01.07.2016, в якому були визначені розміри сум до відшкодування з січня 2015 по грудень 2015 в сумі 60981,09 грн.
Відповідно до вищевказаного розрахунку, розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій доставку пенсій ОСОБА_1 становить 11565,24 грн.; ОСОБА_2 становить 14693,51 грн.; ОСОБА_3 становить 12965,38 грн.; ОСОБА_4 становить 21756,96 грн.
Не погодившись з надісланим на його адресу розрахунком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що розрахунок за весь 2015 рік, в порушення вимог Інструкції 21-1, виставлено підприємству лише 01.07.2016, тобто з порушенням визначених Інструкцією строків.
Крім того, відповідно до Закону України від 12.11.2015 №802-VІІІ з 01.01.2016 відновлена пільга платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку (сільськогосподарські виробники, які до 01 січня 2015 року мали таку пільгу, як платники фіксованого сільськогосподарського податку) щодо звільнення від відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а також визначено, що заборгованість, яка утворилась в період з 01.01.2015 до дня набрання чинності цим законом (01.01.2016) у платників єдиного податку четвертої групи, підлягає списанню.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.08.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області від 01.07.2016 №4389/05.
Ухвалюючи рішення про задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з врахуванням змін в законодавстві на підставі Закону №71-VІІ, відповідно до якого, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, платники якого звільнялися від відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.01.2015 позивач був платником відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. При цьому, розрахунок сум, що підлягали відшкодуванню позивачем, відповідно до вимог п.п.6.4-6.5 Інструкції, відповідач повинен був виставити в січні 2015 року, водночас такий виставлено до відшкодування лише 01.07.2016.
Крім того, суди дійшли висновку, що відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України від 12.11.2015 №802-VІІІ "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" наявна у позивача сума заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
З рішенням судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що суди дійшли помилкового висновку що спірна заборгованість позивача підлягає списанню, оскільки Законом №802-VІІІ відновлена пільга щодо звільнення від відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, лише для платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку (сільськогосподарські товаровиробники, які до 01.01.2015 року мали таку пільгу, як платники фіксованого сільськогосподарського податку). Водночас, відомості про віднесення позивача до четвертої групи платників єдиного податку, у відповідача відсутні, відсутній позивач й в переліку платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку наданого Управлінню Державною фіскальною службою за 2016 рік.
Крім того, посилався на те, що строк давності щодо виставлення розрахунків та стягнення заборгованості сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій законодавством не передбачено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі- Закон №1058-IV) покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку ст. 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.
Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).
Згідно з пунктами 6.4, 6.7, 6.8 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в р