iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 520/1013/2020

адміністративне провадження № К/9901/7415/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року (судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С., Русанова В.Б.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Слобожанський" (надалі також - Позивач, ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський") звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (надалі також - Відповідач; правонаступник - Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2019 року №0000165407 на суму 394331,00 грн. та №0000175407 в частині застосування штрафних санкцій по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" та в частині нарахування суми завищення від`ємного значення, що нараховується до сплати податкового кредиту та заниженню ПДВ.

В обґрунтування позову зазначило, що оскаржувані індивідуальні акти прийнято Відповідачем без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки висновки, сформовані у ході контрольного заходу не грунтуються на нормах права. Позивач вважав правомірним включення у січні 2019 року до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, складеними за господарськими операціями з ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" за серпень 2016 року.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 9 липня 2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалюючи це рішення, суд першої інстанції зазначив, що обставини допущення Відповідачем порушень процедури проведення перевірки не доведено.

Крім того, суд першої інстанції погодився із доводами Відповідача щодо порушення Позивачем вимог Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) та зазначив, що платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включення сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН - за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН - за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).

З урахуванням того, що Позивачем порушено визначений ПК України 1095 денний строк віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту, суд першої інстанції зазначив про правомірність податкових повідомлень-рішень з приводу правомірності яких виник спір.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 9 липня 2020 року у справі № 520/1013/2020 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 19 грудня 2019 року № 0000165407 в повному обсязі та № 0000175407 в сумі грошового зобов`язання 52411,00 грн. та штрафних санкцій 26205,50 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський" відмовлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що перебіг строку для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних був перерваний у зв`язку із зупиненням їх реєстрації ДПС України, що свідчить про правомірність включення Позивачем сум податку на додану вартість в розмірі 4447992,63 грн. за податковими накладними, виписаними на адресу Позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Метпромтех", до податкового кредиту.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При цьому Відповідач підставою касаційного оскарження визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" та ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" укладено договір поставки, відповідно до якого останнє здійснило поставку товару ПрАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" (покупець).

На виконання передбачених ПК України обов`язків, ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" складено податкові накладні: №58 від 23 серпня 2016 року на суму ПДВ у розмірі 64272,00 грн., №59 від 24 серпня 2016 року на суму ПДВ у розмірі 30792,00 грн., №65 від 27 серпня 2016 року на суму ПДВ у розмірі 90372,00 грн., №69 від 29 серпня 2016 року на суму ПДВ у розмірі 61656,00 грн., №75 від 30 серпня 2016 року на суму ПДВ у розмірі 153654,00 грн., №77 від 31 серпня 2016 року на суму ПДВ у розмірі 45996,00 грн.

Загальна сума ПДВ за вищевказаними податковими накладними склала 447992,63 грн.

ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" для проведення реєстрації, в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, було направлено зазначені податкові накладні, однак, згідно з отриманими квитанціями (про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових~ накладних), документи було доставлено до ДФС України, але не прийнято у зв`язку з виявленою помилкою: "Документ не може бути прийнятий - продавцю необхідно звернутися до ДПІ".

Не погодившись із такою поведінкою податкового органу, ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" та звернувся до суду за захистом свої прав.

1 лютого 2017 року Харківським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №820/5943/16, яким адміністративний позов ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними задоволено в повному обсязі.

Суд визнав протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТПРОМТЕХ", зокрема, від 23 серпня 2016 року №58, від 24 серпня 2016 року №59, від 27 серпня 2016 року №65, від 29 серпня 2016 року №69, від 30 серпня 2016 року №75, від 31 серпня 2016 року №77.

Суд: визнав податкову накладну від 23 серпня 2016 року№58 такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних з 02 вересня 2016 року; визнав податкову накладну від 24 серпня 2016 року№59 такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних з 05 вересня 2016 року; визнав податкову накладну від 27 серпня 2016 року№65 такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних з 05 вересня 2016 року; визнав податкову накладну від 30 серпня 2016 року№75 такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних 05 вересня 2016 року; визнав податкову накладну від 29 серпня 2016 року№69 такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних з 06 вересня 2016 року; визнав податкову накладну від 31 серпня 2016 року№77 такою, що прийнята та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних з 06 вересня 2016 року.

За результатами розгляду апеляційної скарги податкового органу на вищевказане рішення суду першої інстанції Харківський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу від 28 березня 2017 року у справі №820/5943/16, якою апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишив без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі №820/5943/16 залишив без змін.

Розглянувши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України, Верховний суд України постановою від 23 квітня 2019 року у справі №820/5943/16 касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишив без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі № 820/5943/16 - без змін.

Зареєстровані податкові накладні ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" Позивач отримав лише у вересні 2019 року та відобразив податковий кредит з ПДВ в сумі 447992,63 грн. шляхом подання 21 жовтня 2019 року уточненої декларації з ПДВ № 9245052703 за січень 2019 року.

За результатами проведеної Відповідачем перевірки Позивача складено акт перевірки від 19 листопада 2019 року №163/28-10-54-07-10/00858148, згідно з висновками якої останнім допущено порушення вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до: завищення податкового кредиту на загальну суму 447992,63 грн., за січень 2019 року (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період січень 2019 року №9245052703 від 21 жовтня 2019 року), в т.ч. в результаті завищення суми податкового кредиту по податкових деклараціях з податку на додану вартість; завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість всього на 394331 грн. за січень 2019 року; заниження податку на додану вартість у сумі 53661,63 грн. за січень 2019 року.

Не погодившись з висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки, Позивач подав заперечення.

Листом Харківське управління Офісу ВПП ДПС №13934/10/28-10-54-07-20 від 17 грудня 2018 року ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" відмовлено у задоволенні заперечень, висновок акту - залишено без змін.

На підставі акт перевірки Офісом великих платників податків ДПС прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2019 року:

- №0000165407, яким ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 394331 грн. (а.с.19);

- №0000175407, яким ПАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 80493,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 53662,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 26831,00 грн.

Фактичною підставою прийняття податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2019 року № 0000165407 в повному обсязі та № 0000175407 в сумі грошового зобов`язання 52411,00 грн. та штрафних санкцій 26205,50 грн стали висновки Відповідача про те, що Позивачем неправомірно включено згідно з уточнюючим розрахунком у січні 2019 року до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" поза межами 1095 календарних днів з моменту їх складання.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Свої вимоги скаржник в уточненій касаціній скарзі обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, не врахував відповідного правового регулювання спірних у справі правовідносин, а саме абзацу четвертого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в редакції Закону України №1797 від 21 грудня 2016 року, у зв`язку з тим, що Законом України № 2198 від 9 листопада 2017 року, який набрав чинності 3 грудня 2017 року, зазначену норму виключено.

В зв`язку із застосуванням до спірних правовідносин норми матеріального права, яка не підлягає застосуванню, суд апеляційної інстанції, на думку Відповідача, прийшов до неправомірного висновку про правомірність включення Позивачем сум податку на додану вартість в розмірі 4447992,63 грн. за податковими накладними, виписаними на адресу Позивача ТОВ "Метпромтех", у зв`язку з тим, що перебіг строку для включення податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних був перерваний у зв`язку з їх заблокуванням ДПС України.

Відповідач звертає увагу на те, що редакція пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яка передбачала, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної перебіг строку для відображення податкового кредиту переривається на весь період зупинення реєстрації податкової накладної (редакція за період з 1 січня 2017 року по 3 грудня 2017 року), не діяла як на момент складання ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" податкових накладних та направлення їх для реєстрації податковим органам (вересень 2016), так і на час включення Позивачем сум податку на додану вартість на підставі відповідних податкових накладних до складу податкові кредиту (жовтень 2019 року).

3.2. Позиція Позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, Позивач посилається на те, що судом надано юридично правильну оцінку обставинам, відповідно до яких підтверджуються дотримання Позивачем вимог ПК України при формуванні даних податкового кредиту на підставі відповідних податкових накладних.

Позивач наполягає на тому, що включення ним сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у вересні 2019 року на підставі уточнюючої декларації за лютий 2019 року згідно з податковими накладними виписаними у серпні 2016 року відбулось у зв`язку із протиправною поведінкою органів державної податкової служби, які протягом значного часу не забезпечували виконня судового рішення, яке набрало законної сили, щодо реєстрації податкових накладних, складених постачальником Позивача.

Стверджує, що з урахуванням законодавчих змін протягом часу, в якому податковим органом протиправно не було забезпечено реєстрацію податкових накладних, а саме з 1 січня 2017 року по 3 грудня 2017 року було передбачено переривання строку включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту в разі зупинення реєстрації податкових накладних.

Також зауважує, що індивідуальні акти, з приводу правомірності яких виник спір, прийнятті Відповідачем з порушенням принципу належного урядування.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правильність наданої судами попередніх інстанцій правової оцінки оскаржуваним Позивачем індивідуальним актам в контексті дотримання/ не дотримання Відповідачем частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при їх прийнятті, Суд звертає увагу на наступне правове регулювання.

Згідно з абзацом першим пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу другого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абзац п`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податкові накладні складені постачальником у серпні 2016 року.

На час їх складення абзаци четвертий та п`ятий пункту 198.6 статті 198 ПК України визначали:

- у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII від 21 грудня 2016 року (надалі також - Закон №1797-VIII) до Податкового кодексу України включено норми, якими регламентовано механізм зупинення реєстрації "ризикових" податкових накладних/розрахунків коригування у єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку із набранням чинності 1 січня 2017 року положень цього Закону абзаци четвертий та п`ятий пункту 198.6 статті 198 ПК України викладено у наступній редакції:

- у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

- суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з 1 січня 2017 року перебіг строку протягом якого можливо включити суми податку на додану варіть до складу податкових накладних переривався на час зупинення реєстрації податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України.

Разом з тим, податкові накладні, виписані постачальником Позивача у серпні 2016 року, не були і не могли бути зупинені у порядку, передбаченому пунктом 201.16 статті 201 ПК України, оскільки останній був введений до ПК України у зв`язку із прийняттям Закону №1797-VIII і набрав чинності лише 1 квітня 2017 року.

Як свідчать встановлені судами попередніх інстанцій обставини, податкові накладні, подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником Позивача, не прийняті до реєстрації.

Суд апеляційної інстанції безпідставно ототожнив неприйняття податкових накладних для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних із процедурою зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, а тому дійшов безпідставних висновків щодо переривання строків включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Необхідно зазначити й те, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України" від 9 листопада 2017 року № 2198-VIII, який набрав чинності 3 грудня 2017 року, в абзацах четвертому і п`ятому пункту 198.6 статті 198 ПК України цифри "365" замінено цифрами "1095", а друге речення виключено.

Факт виключення другого речення пункту абзацу п`ятого пункту 198.6 статті 198 ПК України залишений поза увагою апеляціного суду.

У зв`язку із наведеним, на час формування Позивачем податкового кредиту абзаци четвертий і п`ятий пункту 198.6 статті 198 ПК України були викладені у наступній редакції:

Аналіз наведених норм свідчить про те, що покупець має право відобразити суму податку на додану вартість у складі податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Водночас, якщо податкові накладні зареєстровані продавцем товару в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку, податковий кредит формується на підставі податкових накладних в період реєстрації останніх, однак не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних.

У межах цієї справи містяться посилання Позивача на те, що постачальник вжив всіх залежних від нього дій щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені ПК України строки, однак податковий орган допустив протиправні дії та не зареєстрував такі, що підтверджується змістом судових рішень у справі №820/5943/16.

Судами установлено, що зареєстровані податкові накладні ТОВ "МЕТПРОМТЕХ" Позивач отримав лише у вересні 2019 року.

Процедура отримання податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Згідно з цією нормою з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Отже, процедура отримання податкової накладної залежить від надсилання відповідного запиту покупцем товару до Єдиного реєстру податкових накладних і не є тотожною датою із датою фактичної реєстрації на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, податкових накладних.

Суд звертає увагу на те, що у рішенні від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Як зазначено Позивачем у документах, що містяться у матеріалах справи, податкові накладні, подані постачальником для реєстрації, на виконання судового рішення у справі №820/5943/16 зареєстровано Державною фіскальною службою у Єдиному реєстрі податкових накладних у червні 2019 року, тоді як судове рішення набрало законної сили у березні 2017 року. Ці дані підтверджено Відповідачем (том 2, а.с.50).

Стаття 129-1 Конституції визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Стаття 255 КАС України в редакції, чинній на час набрання законної сили судовим рішенням у справі №820/5943/16, передбачала, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Аналогічні положення передбачені й частиною першою статті 370 КАС України в редакції з 15 грудня 2017 року. Згідно з цією нормою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

На час набрання законної сили судовим рішенням у справі №820/5943/16 положення ПК України не передбачали спеціальних строків виконання податковими органами судового рішення щодо реєстрації податкових накладних, а відтак для цілей цих правовідносин суд дійшов висновоку про необхідність застосування загальних принципів щодо виконання судового рішення, що набрало законної сили, передбачених КАС України.

Зміст наявних у справі матеріалів, пояснень, наданих Відповідачем під час судового процесу, свідчить про те, що Державна фіскальна служба України допустила протиправну бездіяльність та не вживала заходів щодо виконання судового рішення, ща набрало законної сили протягом значного проміжку часу: з березня 2017 року по червень 2019 року. В метеріалах справи відсутні пояснення, які б свідчили про наявність обставин, які б вказували на неможливість виконання Державною фіскальною службою України судового рішення у справі №820/5943/16.

Наведене вище є свідченням того, що протиправна бездіяльність податкового органу щодо виконання судового рішення у справі №820/5943/16 не давала можливості Позивачу реалізувати своє право щодо отримання податкових накладних, складених постачальником у серпні 2016 року, та сформувати на їх підставі податковий кредит.

Така поведінка Державної фіскальної служби України не може cлугувати законною підставою позбавлення Позивача права на формування податкового кредиту за податковими накладними, складеними його постачальником у серпні 2016 року, а тому податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 19 грудня 2019 року № 0000165407 в повному обсязі та № 0000175407 в сумі грошового зобов`язання 52411,00 грн. та штрафних санкцій 26205,50 грн. не відповідають вимогам, передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністратвиного судочинтва України.

Помилка у правозастосуванні, допущена апеляційним судом, не вплинула на правильність висновку суду щодо результату розгляду справи.

Враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Відповідача.

................

Перейти до повного тексту