ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа №500/1051/20
адміністративне провадження № К/9901/15877/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосаб" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року (суддя-доповідач - Сеник Р. П., судді: Судова-Хомюк Н. М., Хобор Р. Б.),
УСТАНОВИВ:
Рух справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосаб" (далі - ТОВ "Екосаб") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
а) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області:
- № 1518154/39783134 від 08 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 27 березня 2020 року на загальну суму 4054256,18 грн, в т.ч. ПДВ 675709,36 грн;
- № 1518155/39783134 від 08 квітня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 26 березня 2020 року на загальну суму1249868,52 грн, в т.ч. ПДВ 208311,42 грн.
б) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 26 березня 2020 року та податкову накладну № 1 від 27 березня 2020 року, подані ТОВ "Екосаб".
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року позов задоволено.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
6. 10 березня 2021 року Головне управління ДПС у Тернопільській області повторно подало апеляційну скаргу.
7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 295 КАС України.
8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
9. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
10. Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
12. Станом на 29 вересня 2021 року відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.
Висновки суду апеляційної інстанції
13. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржником отримано 25 березня 2021 року за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу електронної пошти tr.official@tax.gov.ua. Однак у встановлений строк недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду не надано.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що не отримував ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та від 25 березня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, які було надіслано за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу його електронної пошти.
14.1 Скаржник зауважує, що відповідно до службової записки організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Тернопільській області, станом на 01 січня 2021 року копія ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року до управління не надходила (т. 2, а. с. 179).
15. Скаржник зазначає, що копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року про повернення первинно поданої апеляційної скарги отримано ним 18 січня 2021 року.
16. Також скаржник просить урахувати, що із обмеженою чисельністю працівників управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Тернопільській області, зокрема із причини перебування на лікарняному, відповідальний юрист, який супроводжував справу № 500/1051/20, через надмірну завантаженість справами, а також у зв`язку із підготовкою належних доказів для отримання інформації щодо неотримання ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, що також потребувало додаткового часу, в найкоротший термін повторно підготував апеляційну скаргу.
17. Крім того, скаржник зауважує, що первинну апеляційну скаргу було подано у межах передбаченого статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, однак її було повернуто. Законом не встановлено строк для повторного подання апеляційної скарги, але виходячи із розумних засад, він повинен бути розумним з огляду на сукупність усіх обставин, а також свідчити про намір реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
Оцінка Верховного Суду
18. Верховний Суд, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлагає задоволенню з таких мотивів.
19. Частинами першою та другою статті 295 КАС України установлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
20. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
21. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
22. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
23. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
24. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
25. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
26. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
27. Як убачається з матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано на електронну адресу скаржника - tr.viddi103@sfs.gov.ua (т.2, а. с.190).
28. Доказів направлення цієї ухвали в паперовій формі поштовим відправленням матеріали справи не містять.
29. Крім того, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, вимоги щодо надіслання на його електронну адресу копій прийнятих судових рішень не заявляв.
30. Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
31. Згідно з підпунктом 15.15 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.
32. Пунктом 16 цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
33. Положеннями частини п`ятої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
34. Згідно з частиною одинадцятою цієї ж статті у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
35. Отже, судом апеляційної інстанції було порушено вимоги частини статті 251 КАС України та пункту 16 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в частині дотримання порядку направлення копії судового рішення у справі.
36. Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року в справі № 260/1888/20, від 31 березня 2021 року в справі № 240/13092/20 та від 09 квітня 2021 року в справі № 500/90/19.
37. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на те, що первинну апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року (т. 2, а.с. 166).
38. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження (т. 2, а. с. 176), а також у касаційній скарзі скаржник зазначає, що копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року він отримав 18 січня 2021 року.
39. Однак з повторною апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 10 березня 2021 року, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо чергового звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
40. Неспроможність скаржника належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах установленого законодавством строку апеляційного оскарження.
41. Наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
42. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
43. Крім того, Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
44. Також колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
45. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що апеляційну скаргу у цій справі було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.