ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа №640/29503/20
адміністративне провадження № К/9901/18924/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мартинюк Н.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю. (доповідач), Беспалова О.О., Грибан І.О.
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив визнати протиправною та скасувати:
1.1. постанову про відкриття виконавчого провадження №63295689 від 19.10.2020, винесену старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом О.Я.;
1.2. постанову про арешт коштів боржника №63295689 від 23.10.2020, винесену старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом О.Я.;
1.3. постанову про стягнення виконавчого збору №49455710 від 08.04.2016, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (правонаступник - ВПВР УЗПВР у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом О.Я.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2016 ВП №52864389 винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом О.Я., визнано протиправною та скасовано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.08.2017 ВП №52864389 винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом О.Я. Позивач вважає, що державний виконавець повинен був утриматися від вчинення подальших виконавчих дій за виконавчим провадженням №52864389, оскільки вказана постанова визнана незаконною у судовому порядку, однак, державний виконавець відкрив виконавче провадження №63295689 з тих же підстав. Окрім того, відповідачем пропущений строк пред`явлення виконавчого документу (постанови від 08.04.2016 №4955710) до виконання. Посилаючись на протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач вказував, що державним виконавцем на підставі заяви стягувача було винесено постанову від 09.11.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ч. 1 п. 37 Закону України "Про виконавче провадження" з підстав повного виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.04.2014 у справі №2/756/3172/14.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 08.04.2016 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову №49455710 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 25 164,31 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 644 957,44 грн. Строк пред`явлення постанови до виконання - один рік.
5. На підставі постанови від 08.04.2016 ВП№49455710 старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом О.Я. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63295689 від 19.10.2019 щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 25 164, 31 дол. США.
6. 23.10.2020 старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Гречухом О.Я. у зв`язку із невиконанням боржником постанови від 19.10.2019 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках у межах стягнення 711 195, 04 грн.
7. Вважаючи вказані постанови протиправними, а своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду та просив визнати поважними причини пропуску звернення до суду, обґрунтовуючи початок перебігу процесуального строку з моменту отримання матеріалів виконавчого провадження у відповідь на адвокатський запит від 18.11.2020.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки державний виконавець на вимоги суду не надав матеріали виконавчого провадження, суд першої інстанції позбавлений можливості встановити чи здійснювалися державним виконавцем дії щодо примусового виконання рішення, отже суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору №49455710 від 08.04.2016 винесена без реального виконання судового рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
9.1. Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що виконавче провадження №63295689 з виконання постанови відкрито із порушенням п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", отже постанова від 19.10.2019 є протиправною та підлягає скасуванню. У зв`язку з тим, що постанова про арешт коштів боржника №63295689 прийнята як наслідок невиконанням постанови №63295689 від 19.10.2019 та визнана судом першої інстанції протиправною, на думку суду першої інстанції, таку також необхідно скасувати.
10. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 квітня 2021 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №49455710 від 08.04.2016, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречухом Олегом Ярославовичем. В цій частині позовні вимоги залишив без розгляду. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2021 року залишив без змін.
11. Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №49455710 від 08.04.2016, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречухом Олегом Ярославовичем і відсутність підстав для визнання поважними причин його пропуску, а тому застосував передбачені статтею 123 указаного Кодексу наслідки.
11.1. Апеляційний суд установив, що відповідач додав копію розписки з якої вбачається, що 30.06.2017 ОСОБА_1 отримав копію постанови про стягнення виконавчого збору від 08.04.2016 ВП №494455710 разом з декларацією про доходи та майно боржника фізичної особи. Така копія посвідчена старшим державним виконавцем Гречухою О.Я. та містить печатку Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
11.2. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 у справі №826/8669/17 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2016 ВП №52864389 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18.08.2017 ВП №52864389 також містить інформацію щодо існування постанови про стягнення виконавчого збору від 08.04.2016 №494455710.
11.3. Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що отримавши у червні 2017 року спірну постанову про стягнення виконавчого збору від 08.04.2016 №494455710 або дізнавшись про її існування під час розгляду справи №826/8669/17, позивач мав реальну можливість звернутись до суду з відповідною позовною заявою, якщо вважав що відповідачем було неправомірно прийнято таку постанову, в межах десятиденного строку оскарження.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору №49455710 від 08.04.2016, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гречухом Олегом Ярославовичем, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
12.1. У скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення в цій частині та направити справу у відповідній частині на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
12.2. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, з питань застосування ч.1 ст. 121 КАСУ та ч.4 ст. 123 КАСУ щодо поважних пропуску строку на оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та поновлення судом такого строку, спеціальний строк на оскарження яких, встановлений ч.2 ст.287 КАС України та ч.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження".
12.3. Також позивач зазначає, що поведінка відповідача є протиправною з моменту винесення державшим виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору від 08.04.2016 №494455710, так як така постанова могла бути винесена на той момент у разі реального виконання рішення суду, чого виконавцем зроблено не було.
12.4. Разом з тим, зазначає, що відповідач вказаною постановою про стягнення виконавчого збору постійно незаконно маніпулює та виносить незаконні постанови, і позивачу потрібно постійно звертатися до суду (вже 2 рази звертався, справа №826/8669/17 та №64029503/20), а також писав скарги до Міністерства юстиції України.
12.5. Крім того, позивач вказував, що він 30.06.2017 року приходив до державного виконавця ознайомлюватись з матеріалами виконавчого провадження №52864389 і в той день отримав саме постанову про відкриття виконавчого провадження №52864389 від 11.11.2016, яка була оскаржена позивачем (справа №826/8669/17) і в цей день він не отримував постанову про стягнення виконавчого збору від 08.04.2016 №494455710, так як її навіть не було в матераалах виконавчого провадження №52864389, а напис про ознайомлення позивач здійснив під диктовку державного виконавця і не звернув увагу на той час, що написав про ознайомлення з постановою від 08.04.2016 №494455710, про що зазначив у судовому засіданні 28.04.2021 року.
12.6. Крім того, після оскарження протиправних дій відповідача у справі №826/8669/17, позивач не міг навіть припустити, що після спливу 2 років після визнання судом його дій протиправними, відповідач знову розпочне виносити постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору, який не підлягає стягненню в силу Закону. А тому, позивач наголошує, що перший раз побачив і ознайомився з постановою про стягнення виконавчого збору від 08.04.2016 №494455710 саме 18.11.2020 після отримання відповіді відповідача на запит адвоката Барсученко О.В.
12.7. Скаржник зазначає, що на практиці неможливо оскаржити постанову, якої немає в наявності. Позивач би оскаржив її ще в 2017 році, якби він її мав. Відповідач не надавав вказану постанову на вимогу Оукружного адміністративного суду міста Києва та на вимогу Шостого апеляційного адміністративного суду під час розгляду справи №826/8669/17). Тільки після ухвалення 17.03.2021 судом першої інстанції рішення у вказаній справі, 23.03.2021 відповідач надіслав до суду першої інстанції матеріали виконавчого провадження №63295689. Крім того, надано лист, яким повідомлено, що матеріали виконавчого провадження №49455710 не можуть бути надані до суду, оскільки знищені у 2020 році відповідно до положень Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом МЮУ від 05.07.1999 №470/7.
13. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
14. Оскільки з матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачем оскаржується рішення суду апеляційної інстанції лише в частині позовних вимог які були залишені без розгляду, тому оскаржуване рішення судом касаційної інстанції перевіряється лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційної скарги.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
15. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
16. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
17. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
19. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
20. Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 КАС України).
21. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
22. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
23. Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
24. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
25. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
26. Згідно з частиною першою статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.