ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/10638/16
адміністративне провадження № К/9901/37861/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2016 (суддя - Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді: Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) у справі №826/10638/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" (далі - ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) від 14.04.2016 № 0287140302 та № 0288140302.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у м. Києві оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
У доводах касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві зазначає, що позивачем після сплину (05.12.2015) встановленого законодавством двомісячного терміну наданого для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційний баланс до ДПІ у Голосіївському районі не подано, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правомірним.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.09.2015 загальними зборами учасників ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" прийнято рішення, оформлене протоколом № 23, про припинення товариства шляхом його ліквідації та вирішено питання звільнення директора товариства з одночасним призначенням голови ліквідаційної комісії, визначено повноваження ліквідаційної комісії та порядок прийняття нею рішень, встановлено строки для заявлення вимог кредиторів.
05.10.2015 головою ліквідаційної комісії ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" подано державному реєстратору заяву про ліквідацію (припинення діяльності).
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис про перебування товариства з 05.10.2015 в стані припинення за рішенням засновників.
В квітні 2016 року голова ліквідаційної комісії звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ". Постановою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/7039/16 зазначене товариство визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
Протягом періоду з 29.02.2016 по 14.03.2016 ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" з питань повноти оподаткування податком на прибуток за період з 01.01.2015 по 14.03.2016, податком на додану вартість за період з 01.04.2015 по 14.03.2016, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 27.05.2015 по 14.03.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.03.2016 № 53/1-26-15-13-03-02/38038596, в якому відображено висновки про порушення позивачем пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, що зумовило заниження товариством податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на загальну суму 224474,00 грн. та завищення ним від`ємного значення названого податку за січень 2016 року на 67966,00 грн.
Свої висновки відповідач мотивував тим, що станом на 01.01.2016 на обліку позивача знаходились активи (в тому числі: на рах. 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" на суму 208,33 грн., рах. 117 "Інші необоротні матеріальні активи" (ремонт офісного приміщення залишкова вартість) на суму 2855,97 грн., рах. 125 "Авторські та суміжні права" (програмне забезпечення залишкова вартість) на суму 50062,82 грн., рах. 154 "Придбання (виготовлення) нематеріальних активів" на суму 7600 грн., рах. 209 "Інші матеріали" на суму 4804,71 грн., рах. 281 "Товари на складі" (що становлять вартість паливних модулів НП-10 та НП-20, розміщених на території ТОВ "Ровенькиантрацит" за адресою: Луганська обл., Переяслівський р-н, смт. Фащівка, вул. Київська, 1К) на суму 1366679,80 грн., 286 "Необоротні активи і групи вибуття, призначені для продажу п. 1 рзд. ІІ П(С)БО 27" на суму 29 988,14 грн.
05.10.2015 ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" державному реєстратору подана заява про ліквідацію (припинення діяльності).
Після спливу двомісячного строку, наданого для задоволення вимог кредиторів, ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" не подало контролюючому органу за місцем обліку (ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) ліквідаційний баланс та не отримала сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.
В бухгалтерському обліку операції з нарахування податку на додану вартість на залишкову вартість таких товарів (що за підрахунками контролюючого органу становить 292439,95 грн.) не відображено.
З огляду на наведені обставини відповідач дійшов висновку, що позивач мав у відповідності до норм пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вартість вказаних товарів, як таких, що використовуються ним у негосподарських операціях.
14.04.2016 на підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС України у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення № 0287140302, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларовану позивачем у податковій декларації за січень 2016 року на суму 67966,00 грн. та № 0288140302, згідно з яким донараховано позивачу до сплати податок на додану вартість у розмірі 280593,00 грн., з них 224474,00 грн. за основним зобов`язанням та 56119,00 грн. штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.
Згідно з частиною другою 2 статті 104 Цивільного кодексу України підприємство вважається ліквідованим лише після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Таким чином до моменту виключення підприємства з Єдиного державного реєстру підприємство зобов`язане вести податковий та бухгалтерський облік та подавати податкову і фінансову звітність.
Перелік фінансової звітності наведено в пунктах 2, 3 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Для підприємств (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності та суб`єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) вказаний перелік включає баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Для суб`єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності - баланс і звіт про фінансові результати.
Відповідно до частини першої статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Даний баланс складається після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами. Такий строк встановлюється учасниками підприємства самостійно в момент прийняття рішення про ліквідацію та фіксується в протоколі зборів учасників, однак строк не може бути меншим двох місяців з дати опублікування оголошення про початок процедури ліквідації підприємства.
В силу положень пункту 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" від 28.02.2000 № 419 та пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 (далі - Положення № 879), у разі ліквідації (припинення) підприємства проведення інвентаризації є обов`язковою. Проводиться інвентаризація у загальновстановленому порядку. Наслідки інвентаризації (надлишки, нестачі) відображаються в обліку.
Судами встановлено, що відповідно до даних протоколу Загальних Зборів учасників ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" від 29.09.2015, учасниками товариства вирішено встановити строк для заявлення вимог кредиторів - два місяці з моменту опублікування оголошення про припинення товариства шляхом ліквідації у відповідному виданні.
Відповідно до змісту акта перевірки відповідачем дата подання ліквідаційною комісією відповідного оголошення про припинення ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації під час перевірки не встановлена.
За підсумками 2015 року позивачем поданий звіт про фінансові результати за 2015 рік, що був об`єктом дослідження контролюючим органом під час проведення документальної перевірки ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ".
За результатами проведеної інвентаризації, ліквідаційною комісією ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" був складений проміжний баланс станом на 31.03.2016 (тобто вже після проведення документальної перевірки), який затверджений протоколом загальних зборів учасників товариства від 04.04.2016. За даними цього балансу зафіксовано вартість майна товариства у розмірі меншому від розміру заявлених кредиторських вимог.
Того ж дня, учасниками товариства у відповідності до частини третьої статті 110 Цивільного кодексу України та статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", прийнято рішення про звернення голови ліквідаційної комісії товариства до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Постановою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/7039/16 ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру з призначенням ліквідатора та завершено підприємницьку діяльність товариства.
В тексті вказаної постанови зазначено, що за даними ліквідаційної комісії у ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" наявні наступні активи: дебіторська заборгованість на суму 7920822,62 грн., цінні папери - 18002996,00 грн., грошові кошти на рахунках - 8782,21 грн., необоротні активи - 29988,14 грн., товари - 1336387,28 грн., товарно-матеріальні цінності на складі - 4779,71 грн., засоби та інші необоротні активи - 1717,11 грн. Дані відомості збігаються з даними наданого позивачем проміжного ліквідаційного балансу станом на 31.03.2016.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно з абз. "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У випадку якщо підприємство починає використовувати придбані товари (матеріальні та нематеріальні активи) та/або необоротні активи в негосподарських операціях, на вартість придбання таких товарів/залишкову (балансову) вартість необоротних активів платник податків зобов`язаний нарахувати податкове зобов`язання з податку на додану вартість.
При цьому, таке нарахування може бути здійснене за результатами проведеної інвентаризації активів підприємства з метою встановлення їх складу та обсягу на відповідну дату.
Відповідачем здійснено нарахування суми ПДВ на залишкову вартість товарів та необоротних активів позивача в порядку пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України до проведення товариством відповідної інвентаризації активів та складання проміжного ліквідаційного балансу, яким визначається склад майна товариства, що ліквідується.
Під час вирішення справи судами попередніх інстанцій відповідача не доведено факт припинення господарської діяльності ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" у грудні 2015 року та/або вчинення ним у вказаний звітний період негосподарських операцій з активами, що перелічені у пп. 3.2.1.1 пп. 3.2.1 п. 3.2 розд. 3 акта перевірки.
Посилання відповідача на обставину початку процедури ліквідації позивача з вересня 2015 року судами визнано необґрунтованими з тих підстав, що за даними акта перевірки за підсумками 2015 року ТОВ "ПЕРША ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" звітувало до контролюючого органу про ведення господарської діяльності.
Відповідно до норм пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачає у разі використання (призначення до використання) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товарів і необоротних активів, придбаних або виготовлених платником податків до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), - обов`язок такого платника податку по нарахуванню податкового зобов`язання з ПДВ на базу оподаткування, визначену відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу.
Положеннями пунктів 7, 8 розділу І Положення № 879 визначено, що у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов`язково проводиться інвентаризація активів та зобов`язань, що перебувають на балансі суб`єкта господарювання.
Підприємства, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.
Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р територія, де знаходиться майно позивача, відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, в порядку, визначеному статті 10 Закону, позивач не отримав.
Позивачем у квітні 2016 року була проведена інвентаризація вказаного майна, його залишкова вартість станом на 31.03.2016 становила 1 336 000 грн. Обставини та причини, щодо зменшення вартості товарів, у порівняні з показником станом на 01.01.2016, на 31 000 грн., в ході проведеної перевірки позивача відповідачем не досліджувалися.
Документальні докази того, що зменшення вартості товарів позивача зумовлено саме використанням їх у негосподарських операціях та/або внаслідок форс-мажору відповідач суду не надав.
Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак про задоволення розглядуваних позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд