ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа №363/4693/16-а
адміністративне провадження № К/9901/44048/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 (колегія у складі суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л.)
у справі № 363/4693/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 06.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської (правонаступник Вишгородське об`єднане управління пенсійного фонду України Київської області) області в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю;
- зобов`язати відповідача поновити та провести нарахування і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії з моменту звернення із заявою про встановлення підвищення, як інваліду війни 2 групи, тобто з 16.08.2016.
2. Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27.03.2017 позов задоволено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017, постанову Вишгородського районного суду Київської області від 27.03.2017 скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
4. 27.07.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на рішення суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2021 Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області замінено правонаступником Вишгородським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України Київської області.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
9. Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по другій групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
10. 16.08.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення підвищення інвалідам війни.
11. Листом №200/К-01 від 15.11.2016 відповідач повідомив, що внаслідок звернення позивача та враховуючи вимоги постанови №1210 від 23.11.2011, позивачу проведено перерахунок пенсії, як більш доцільний варіант, при якому за його вибором встановлена одна надбавка - підвищення особі, прирівняної до інвалідів війни 2 групи, замість додаткової пенсії інвалідам 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
12. Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, підвищення, як дитині війни, за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, були призначені йому до внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (25.03.2014), а отже, дія п. 15-1 Порядку не може поширюватися на правовідносини, що існували або виникли до набрання ним чинності.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що підвищення проводиться за вибором пенсіонера лише за однією із підстав, а отже, виплата додаткової пенсії має бути припинена згідно п. 15-1 Постанови КМ України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи".
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дія п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112 в частині обмеження встановлення підвищення лише з однієї з підстав, не може розповсюджуватися на правовідносини, що виникли до набрання нею чинності і не може звужувати зміст існуючих і законно набутих прав особи.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що на підставі заяви позивача, відповідачем проведено перерахунок пенсії, при якому за вибором позивача встановлена одна надбавка - підвищення, як особі, що є інвалідом 2 групи, як більш доцільний варіант, замість додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач зробив вибір шляхом подання заяви про призначення підвищення до пенсії як інваліду війни згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому відповідачем, з урахуванням п. 15-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, правомірно припинено виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
18. Скаржник зазначає, що при вирішенні питання щодо припинення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, суд апеляційної інстанції повинен був взяти до уваги норму прямої дії - ч.1 ст. 58 Конституції України, бо додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, була призначена йому відразу після виходу на пенсію, як ліквідатору аварії на ЧАЕС ще до внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112.
Положення ст. 58 Конституції України необхідно розуміти так, що всі суб`єкти правовідносин, у тому числі відповідач та суди мають застосовувати до правовідносин той закон, який існував на момент їх виникнення.
Позивач стверджує, що після прийняття змін до Порядку не звертався до органів Пенсійного фонду з вимогами щодо встановлення одночасно підвищення пенсії з декількох підстав (надбавок, додаткових пенсій чи державної соціальної допомоги).
Отримавши у 2016 році статус інваліда війни ІІ групи, звернувся до органів Пенсійного фонду з вимогою про підвищення пенсії лише з однієї підстави, як інваліду війни ІІ групи.
19. 23.08.2017 до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу, у яких останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
21. Ключовим питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо припинення виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, віднесеної до категорії 1, відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ.
22. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
23. Зокрема у постановах від 10.07.2018 у справі № 363/4035/16-а, від 19.02.2019 у справі № 363/4916/16-а, від 24.04.2019 у справі № 363/3974/16-а та від 21.02.2020 у справі № 363/3520/16-а, Верховний Суд дійшов наступного висновку:
" <…> припиняючи виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, віднесеної до категорії 1, відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ, відповідач діяв правомірно, оскільки позивачем було обрано підвищення до пенсії, яке передбачено ч.4 ст.13 Закону №3551-ХІІ, а тому вимоги останнього щодо поновлення виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю є необґрунтованим.
Та обставина, що додаткова пенсія була призначена позивачу до внесення змін у Порядок №1210 не впливає на правильність висновків суду, оскільки підвищення до пенсії як інваліду війни призначалась під час дії нової редакції Порядку №1210, а тому у відповідача були правові підстави для зупинення виплати додаткової пенсії".
24. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та відповідно, який спростовує доводи скаржника.
25. Отже, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно припинена виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
26. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -