ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 320/1030/19
адміністративні провадження № К/9901/33886/19, № К/9901/35012/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 320/1030/19
за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області (далі - Бучанська міськрада), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_4
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 04.03.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міськради від 24.01.2019 №2929-53-VII "Про затвердження матеріалів "Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах АДРЕСА_1 та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення".
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що оспорюване рішення, яким затверджено детальний план території є незаконними, оскільки суперечить положенням Генерального плану м. Буча, що затверджений рішенням Бучанської міськради від 17.03.2015 № 2124-67-VI. Також позивачка зазначила, що відповідачем не дотримано правила та процедуру розробки містобудівної документації, які спрямовані, зокрема, на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів у зв`язку із тим, що відповідачем протиправно не були враховані пропозиції та зауваження громадськості, зміст яких полягав у збереженні традиційного характеру середовища, що є однією з вимог до містобудівної діяльності відповідно до статті 5 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон № 2780-XII) та не створено погоджувальну комісію.
2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2019 задовольнив позовні вимоги.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.11.2019 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 05.12.2019 ОСОБА_4 та 16.12.2019 ОСОБА_1 звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просять скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 - залишити в силі.
5. Верховний Суд ухвалами 11.12.2019 та від 23.12.2019 відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 29.06.2017 Бучанська міськрада ухвалила рішення № 1456-32-VII "Про розробку детального плану території орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах АДРЕСА_1 та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної і багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення".
На виконання зазначеного рішення Бучанської міськради, 27.10.2017 між Комунальним підприємством (далі - КП) "Бучабудзамовник" (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну" (виконавець) та ОСОБА_5 (платник) укладено договір №27-10-1/64, за умовами якого виконавець за завданням замовника розробляє містобудівну документацію, а саме: Детальний план території земельної ділянки загальною площею близько 6,50 га, що розташована в м. Буча Київської області.
Відповідно до умов зазначеного договору погоджено договірну ціну, кошторис та графік виконання проектних робіт за цим договором.
14.07.2017 ТОВ "Проект АПЛД" отримало від КП "Бучабудзамовник" завдання на розроблення детального плану території.
З 08.11.2018 по 07.12.2018 відбулося громадське обговорення проекту детального плану території, про що уповноваженим органом містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міськради 07.12.2018 складено протокол громадських слухань.
За період громадських обговорень з 08.11.2018 по 07.12.2018 (включно) до відповідальної особи було подано 17 заяв та пропозицій, які було розглянуто комісією з розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації.
06.12.2018 позивачкою подано пропозиції та зауваження до проекту детального плану території.
07.12.2018 уповноваженим органом складено звіт про результати розгляду пропозицій громадськості, згідно з яким усі пропозиції громадськості було відхилено.
29.12.2018 позивачка отримала від відповідача лист №Ч-2638, яким її повідомлено про опрацювання пропозицій громадськості, результати розгляду яких будуть оприлюднені відповідно до вимог чинного законодавства.
В подальшому, рішенням Бучанської міськради від 24.01.2019 №2929-53-VII затверджено матеріали містобудівної документації, а саме "Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах АДРЕСА_1 та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення".
Не погоджуючись із таким рішенням Бучанської міськради від 24.01.2019 №2929-53-VII ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що проектні рішення детального плану території в межах АДРЕСА_1 в м. Буча Київської області не відповідають вимогам чинного Генерального плану м. Буча, затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 17.03.2015 № 2124-67-VI. Також, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем порушені процедура та порядок прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбачені статтями 11-13 Закону України від 20.03.2018 № 2354-VIII "Про стратегічну екологічну оцінку" (далі - Закон № 2354-VIII). Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що детальний план території розроблено особою, яка не пройшла професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури та на порушення відповідачем порядку проведення громадських слухань щодо обговорення детального плану території.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із правомірності рішення відповідача від 24.01.2019 №2929-53-VII "Про затвердження матеріалів "Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах АДРЕСА_1 та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення", оскільки таке ухвалено з дотримання процедури прийняття відповідного рішення.
При цьому щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбачених Законом № 2354-VIII, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що на момент розроблення детального плану містобудівна документація не підлягала стратегічній екологічній оцінці, оскільки розроблення проекту детального плану території, щодо рішення про затвердження якого виник спір у цій справі, було розпочато до набрання чинності Законом № 2354-VII.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційні скарги обґрунтувано, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 21 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) в частині процедури проведення громадських обговорень, а також безпідставно ототожнив план зонування з генеральним планом, внаслідок чого дійшов помилкових висновків про правомірність рішення відповідача про затвердження детального плану території. Окрім цього, судом апеляційної інстанції був зроблений невірний висновок щодо дійсності кваліфікаційного сертифікату архітектора, який розробляв проект детального плану.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційних скарг, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить із такого.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Закон України від 16.11.1992 № 2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон № 2780-ХІІ) визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
13. Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 Закону № 2780-XII до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.
14. Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
15. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
16. Детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).
17. Згідно із абзацом 1 частини першої статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
18. На виконання частини четвертої статті 12, частини п`ятої статті 14, частини третьої статті 16 Закону № 3038-VI наказом від 16.11.2011 № 290 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затвердило Порядок розроблення містобудівної документації (далі - Порядок № 290), який визначає механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях.
19. Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
20. Згідно із пунктом 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
21. Відтак, Бучанська міськрада наділена повноваженнями щодо замовлення та затвердження містобудівної документації м. Буча, зокрема, детального плану території.
22. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
23. У свою чергу згідно із частиною першою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
24. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою (абзац 1 частини восьмої статті 19 Закону № 3038-VI).
25. Згідно з частиною четвертою статті 19 цього ж Закону детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
26. Згідно із пунктом 4.2 Державних будівельних норм України (далі - ДБН) Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану територій", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.03.2012 №107, детальний план розробляється, зокрема, на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затверджених генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.
27. Відповідно до пункту 1.1 ДБН Б. 1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.09.1997 №164, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території. Генеральний план міста, селища є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.
28. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44 територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на селищну, виробничу в т. ч. зовнішнього транспорту і ландшафтно-рекреаційну. До селищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньоселищна, вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.
29. Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку, що генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі Генерального плану території та не можуть йому суперечити. Крім того, детальний план території розробляється на підставі плану зонування та не може йому суперечити.
30. У справі, яка розглядається суди встановили, що положеннями Генерального плану м. Буча, Плану зонування (зонінгу) м. Буча Київської області визначено, що територія, де проектом передбачено розміщення проектної забудови, відноситься до зони загальноміського центру.
Зона включає загальноміський центр з багатофункціональним використанням території, зона призначена для розташування адміністративних, ділових, фінансових, торговельних, культурно-просвітницьких установ та супутніх до них елементів транспортної інфраструктури.
31. Також суди встановили, що Генеральним планом м. Буча, Планом зонування (зонінгу) м. Буча Київської області визначено переважні види використання: 1) адміністративні споруди, офіси, організації управління, приміщення архівів; 2) будівлі змішаного використання - з житловими приміщеннями у верхніх поверхах та розміщенням на нижніх поверхах об`єктів ділового, культурного, комерційного використання; 3) окремі багатоквартирні житлові будинки, що існували на території зони на момент розроблення зонінгу; 4) окремі житлові будинки садибного типу, що існували на території зони на момент розроблення зонінгу; 5) готелі, центри обслуговування туристів; 6) банки, відділення банків; юридичні установи; 7) відділення зв`язку, поштові відділення; 8) заклади культури та мистецтва; 9) музеї, виставкові зали, художні галереї; 10) культурні споруди; 11) підприємства громадського харчування; 12) магазини, торговельні комплекси; 13) підприємства побутового обслуговування населення; 14) відділки, дільничні пункти міністерства внутрішніх справ; 15) парки, сквери, бульвари.
Супутні види використання: 1) установи освіти та виховання; 2) спортивні та культурно-оздоровчі заклади; 3) споруди для тимчасового зберігання транспортних засобів, для обслуговування існуючих в зоні об`єктів; 4) центри сімейної медицини, поліклініки; 5) аптеки, реабілітаційні центри; 6) кабінети лікарів, що займаються практикою; 7) малі архітектурні центри.
Допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): 1) окремі багатоквартирні житлові будинки (за умови обов`язкового розроблення детального плану території); 2) гаражі та стоянки для постійного зберігання транспортних засобів для обслуговування існуючих в зоні об`єктів; 3) розважальні центри; 4) громадські вбиральні.
32. Так, Генеральним планом м. Буча визначено, що земельна ділянка по вулиці Б. Хмельницького розділена на 3 території: (1) територія храму Андрія Первозванного (існуючий); (2) територія бібліотеки по вулиці Б. Хмельницького, 7-б (0,2226 га); (3) територія Зали Урочистих подій по бульвару Б. Хмельницького, 7-а (0,4135 га).
33. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що будівництво бібліотеки та Зали Урочистих подій передбачалося на підставі пропозицій громадськості, що підтверджується протоколом попередніх громадських слухань по матеріалах "Ескіз генерального плану міста Буча Київської області" від 08.02.2014.
В подальшому, вказані пропозиції громадськості були враховані робочою нарадою за участі голів постійних депутатських комісій Бучанської міськради та архітектурно-містобудівною радою відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міськради, про що свідчить протокол від 17.04.2014 №1.
34. Колегія суддів зауважує, що відповідно до Генерального плану м. Буча одним з допустимих видів використання (потребують спеціального дозволу або погодження) території в межах АДРЕСА_1 в м. Буча Київської області, є, зокрема, розташування окремих багатоквартирних житлових будинків (за умови обов`язкового розроблення детального плану території).
35. Водночас, пунктом 3.4 ДБН Б.1.1-14:2012 визначена можливість, використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність інших супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.
36. Крім того, згідно із пунктом 5.8. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.12.2011 № 345, схема зонування складається, як правило, з основних типів зон: громадські; житлові; рекреаційні; курортні; зони транспортної інфраструктури; зони інженерної інфраструктури; комунально-складські; виробничі; спеціальні; зони земель історико-культурного призначення; зона земель природно-заповідного фонду.
37. В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються: переважні види використання; супутні види дозволеного використання; допустимі види використання.
38. Так, положеннями текстової частини детального плану території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення в межах АДРЕСА_1 в м. Буча Київської області визначено, що детальний план розроблено з метою визначення планувальної організації, функціонального призначення, просторової композиції та параметрів забудови земельної ділянки, визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами.
39. Пунктом 2.1 розділу 2 детального плану території перебачено компактну організацію нового житлового кварталу, природно пов`язаного з існуючою житловою забудовою. Детальний план уточнює положення Генерального плану міста Буча в частині планувальної структури і функціонального призначення, просторової композиції та параметрів забудови.
40. Пунктом 2.2 розділу 2 детального плану території передбачено створення житлової забудови, яка формується багатоквартирним п`ятиповерховим 7-секційним будинком з вбудованими громадськими приміщеннями. Також проектом передбачається двоповерхова добудова центру надання соціальних послуг.
41. В структурі житлового кварталу, що проектується, передбачено розміщення озелененого простору. Таке рішення дає можливість для розміщення всіх необхідних елементів та об`єктів благоустрою та організації комфортного середовища для мешканців будинків. Таким чином, формується територія спільного користування з передбаченими на ній майданчиками відпочинку, дитячими та спортивними майданчиками та місцями відпочинку різних вікових груп населення.
42. В структуру відкритого простору входять елементи благоустрою, спортивні майданчики та майданчики для відпочинку дітей та дорослого населення.
43. У пункті 2.4 розділу 2 детального плану території проаналізовано систему обслуговування населення та зроблено висновок, що при проектуванні житлової забудови слід передбачити розміщення дитячих майданчиків, при цьому будівництво дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, розрахованих у Генеральному плані м. Буча, детальним планом території не охоплюється. Для зберігання автотранспорту проектом передбачено розміщення автостоянок для постійного зберігання автотранспорту.
44. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що передбачене детальним планом території функціональне призначення території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення в межах АДРЕСА_1 в м. Буча Київської області не суперечить визначеному у Генеральному плані м. Буча використанню території, а є уточненням його положень, що відповідає вимогам статті 19 Закону № 3038-VI.
45. Щодо доводів касаційних скарг про те, що детальний план території був розроблений архітектором Перегон О.С., кваліфікаційний сертифікат якого було призупинено, Верховний Суду виходить із такого.
46. Відповідно до пункту 4.6 Порядку №290 детальний план території розробляється суб`єктами господарювання, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат.
47. За правилами частини п`ятої статті 17 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектуру" професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, рішення про надання (делегування) таких повноважень в офіційному виданні, визначеному таким органом .
48. Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.
49. Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п`ять років, не обмежується.
50. Процедуру проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури визначає Порядок проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554 (далі - Порядок № 554), згідно із пунктом 17 якого строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які працюють за фахом, не обмежується.
У разі перерви у роботі за фахом строком понад три роки виконавець повинен пройти професійну атестацію в установленому порядку. При цьому роботою за фахом вважається також викладацька та наукова діяльність, робота в державних органах або органах місцевого самоврядування за умови виконання функцій за напрямом професійної спеціалізації.
51. Натомість, згідно із пунктом 20 Порядку № 554 рішення про позбавлення виконавця кваліфікаційного сертифіката приймається Комісією на підставі, зокрема, оформленого у встановленому порядку акта про виявлення контролюючими органами фактів порушення виконавцем вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері містобудування.
52. У разі прийняття Комісією рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифіката протягом п`яти робочих днів виконавцю надсилається повідомлення із зазначенням підстав прийняття такого рішення та вимогою повернути кваліфікаційний сертифікат, а до реєстру атестованих осіб вносяться відповідні відомості.
Кваліфікаційний сертифікат втрачає чинність з дати внесення до реєстру атестованих осіб відомостей про позбавлення виконавця такого сертифіката (пункт 21 Порядку № 554).
53. Судами попередніх інстанцій не було встановлено, що архітектор Перегон О.С. була позбавлена кваліфікаційного сертифіката. Водночас наявність в реєстрі атестованих архітекторів запису про порушення архітектором Перегон О.С. вимог статті 17 Закону № 687-XIV не свідчить про автоматичну нечинність такого сертифікату на час розроблення проекту детального плану території, так само як і про зупинення дії такого сертифікату.
54. Отже, у Верховного Суду відсутні підстави вважати, що детальний план території був розроблений архітектором Перегон О.С., інформація про кваліфікаційний сертифікат якого відсутня в реєстрі атестованих осіб.
55. Щодо доводів позивача стосовно порушення відповідачем процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, необхідність проведення якої передбачена Законом № 2354-VIII колегія суддів зазначає, що на момент прийняття оспорюваного у цій справі рішення вже був чинним Закон № 2354-VIII, а також Закон № 3038-VI.
56. Частиною четвертою статті 2 Закону 3038-VI встановлено, що містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".
57. Закон № 2354-VII ( набрав чинності 12.04.2018) регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
58. Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону 2354-VII визначено, що документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.
59. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону 2354-VII суб`єктами стратегічної екологічної оцінки є серед інших замовник; органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування.
60. Частиною першою статті 9 Закону № 2354-VII визначені етапи здійснення стратегічної екологічної оцінки та основні вимоги до неї:
1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;
2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;
3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону;
4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;
5) інформування про затвердження документа державного планування;
6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.
61. Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону враховуються в документі державного планування (частина друга статті № 2354-VII).
62. Відповідно до статті 11 Закону 2354-VII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.
Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:
1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування;
2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування;
6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;
8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;
10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності);
11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.
У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.
63. У свою чергу положеннями статті 12 Закону № 2354-VIII встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, згідно із яким замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.
Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.
Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.
Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.
Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про:
1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту;
2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування;
3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі:
а) дату початку та строки здійснення процедури;
б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо);
в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення);
г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов`язаною зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;
ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій;
д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов`язаної зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;
4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.
Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.
За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.
Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
64. Частиною другою статті 13 вищевказаного Закону № 2354-VIII визначено, що проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів подає замовник (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону.
65. У справі, яка розглядається суди встановили, що матеріали детального плану території та його зміст, щодо рішення, яким його затверджено виник спір у цій справі, не містять Звіту про стратегічну екологічну оцінку.
66. До того ж Верховний Суд звертає увагу на те, що громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом № 3038-VI для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
67. За правилами частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити, з поміж іншого, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.
68. У справі, яка розглядається суди встановили, що вимоги стосовно оприлюднення розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті відповідачем дотримані не були.
69. За таких обставин, на думку колегії суддів відповідачем порушені процедура та порядок прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого статтями 11-13 Закону № 2354-VIII, що є самостійною та достатньою підставою для визнання незаконним та скасування оспорюваного у цій справі рішення відповідача.
70. Відтак висновки суду апеляційної інстанції про відсутність порушень вимог законодавства, пов`язаних із непроведенням стратегічної екологічної оцінки щодо спірного детального плану території, оскільки на момент розроблення детального плану містобудівна документація вона не підлягала стратегічній екологічній оцінці, не гуртуються на правильному розумінні закону, у зв`язку із чим його рішення підлягають скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з мотивів наведених у цій постанові.
71. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
72. З огляду на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, яке відповідає закону, то постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 слід скасувати із залишенням в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 з мотивів наведених у цій постанові.
Керуючись статтями 341, 345, 352 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,