ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 0640/4686/18
адміністративне провадження № К/9901/7619/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 0640/4686/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: головуючого - Франовської К.С., суддів: Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області оформити та подати до Головного управління Національної поліції в Житомирській області документи для призначення йому пенсії за вислугою років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління пенсійного Фонду України від 30 січня 2007 року №3-1.
В обґрунтування позову зазначалось, що законодавством встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії. А тому, позивач має право на призначення пенсії за вислугою років.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області оформлену листом від 14 червня 2018 року № К-286/105/01/12-2018 у направленні необхідних документів для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області необхідні документи для призначення пенсії ОСОБА_1 .
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Як встановлено, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 17.09.1998р. по 04 листопада 2015 року. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №01 дск від 07 листопада 2015 року прийнятий на службу до поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №0030 о/с від 01 серпня 2017 року, з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління кримінальної поліції ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції з вислугою років на день звільнення: у календарному обчисленні - 18 років 11 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 07 місяців 08 днів.
04 квітня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою про підготовку та подання до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області документів для призначення йому пенсії за вислугу років на пільгових умовах.
26 квітня 2018 року за № 45/17-2018 відповідачем надано відповідь, в якій зазначено, що позивачу відмовлено у підготовці та подачі до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області необхідних документів щодо призначення пенсії за вислугу років.
23 травня 2018 року із заявою позивач повторно звернувся до начальника ГУ НП в Житомирській області з проханням підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області необхідні документи щодо призначення йому пенсії за вислугу років на пільгових умовах.
Проте, 14 червня 2018 року за №К-286/105/01/12-2018 позивачу вдруге відмовлено у підготовці та подачі до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області необхідних документів щодо призначення йому пенсії за вислугу років та повідомлено, що відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається поліцейським незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. У зв`язку з вище наведеним та наявністю у позивача вислуги років станом на день звільнення менше 23 років, направляти документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відповідача не має законних підстав.
Вважаючи дії відповідача порушенням своїх прав, та з метою їх відновлення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є перевірка правомірності бездіяльності відповідача, який вважає, що не має законних підстав направляти документи позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оскільки у позивача вислуги років станом на день звільнення менше 23 років.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі Порядок № 3-1).
Зокрема, пунктом першим цього порядку встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Згідно з пунктом 12 вказаного Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Відповідно до вказаного Порядку № 3-1, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
Таким чином, уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб наділені лише повноваженнями на підготовку та подання за зверненням особи необхідних документів до відповідних пенсійних органів, що призначають пенсії.
Верховний Суд наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності. Вказаний принцип встановлює гарантування необхідності стабільного та несуперечливого правового статусу особи. У контексті спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що особа, реалізовуючи своє конституційне право на працю, обираючи певний вид професійної діяльності, повинна бути обізнана із умовами праці та привілеями, які вона отримує при цьому. Законні очікування особи полягають у тому, щоб у випадках, коли особа, спираючись на конституційні приписи, очікує, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до цих норм, законні очікування будуть реалізовані та захищені.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах "Брумареску проти Румунії"(заява №28342/95), "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" та ін.).Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі "Михайлюк та Петров проти України" (заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.
Поняття ʼякість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11), "C.G. та інші проти Болгарії" (заява № 1365/07).
Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах "Вєренцов проти України" (заява № 20372/11), "Кантоні проти Франції"(заява №17862/91).
Умови праці особи впливають на розмір її заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки та інші соціальні гарантії. Законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років; особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто, вказаний вид пенсії є відповідним заохоченням для осіб, умови праці яких негативно впливають на їх професійну працездатність.
Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема, в органах поліції, визначені Законом України від 9 квітня 1992 pоку N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) .
Згідно зі ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по З0 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; З жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Частиною другою статті 17 Закону N 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно зі статтею 17-1 Закону N 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В даному випадку для призначення позивачу пенсії за вислугу років підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393, якою позивачу для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 25 років 7 місяців 08 днів.
Так, підпунктом "г" пункту 3 вказаної постанови передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.
У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів Постанови №393.
Статтею 17 Закону N 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону N 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом N 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду (постанова від 03 березня 2021 року, справа № 805/3923/18-а).
Отже, необґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
У свою чергу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Суд апеляційної інстанції помилково скасував судове рішення, яке відповідає закону, а тому колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд