ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2021 року
м. Київ
справа №489/2627/16-а
адміністративне провадження № К/9901/34792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Миколаївської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (судді - Бойко А.В., Танасогло Т.М., Яковлєв О.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У травні 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати пункт 1.12 рішення відповідача від 25.03.2016 №295 про відмову у видачі йому дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2014 позивач подав до Миколаївського міського дозвільного центру дві заявки П-2335/р-14 та П-2336/Р-14 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами. (а.с. 9 - 10)
Разом із заявами позивачем подано фотокартку місця з розташуванням комп`ютерного макета та ескіз з конструктивним рішенням формату А4.
Рішенням Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 01.07.2014 №686/14-П встановлено пріоритет позивача на місце розташування зовнішньої реклами рекламних конструкцій розміром 6,0 х 3,0 м на адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, строком на три місяці з 01.07.2014 по 01.10.2014. (а.с. 11)
01.07.2014 між позивачем та Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради укладено договір №686/14-П про пріоритет на місце розміщення зовнішньої реклами строком з 01.07.2014 по 01.10.2014. Позивач отримав по два примірники дозволів на розміщення зовнішньої реклами на кожну заявку для оформлення та погодження з відповідними організаціями. (а.с. 12 - 23)
19.08.2014 позивач подав до Миколаївського дозвільного центру заяви на отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами. (а.с. 26 - 27)
Листом Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 27.08.2014 повідомлено позивача про те, що подані ним документи будуть винесені робочим органом на чергове засідання виконавчого комітету відповідно до регламенту роботи. (а.с. 30)
Рішенням Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 01.10.2014 №686/14-ПР продовжено позивачу пріоритет на місця встановлення зовнішньої реклами до 01.01.2015. (а.с. 31 - 33)
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради 25.03.2016 №295 позивачу відмовлено у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві у вигляді двосторонніх рекламних засобів розміром 6,0 х 3,0 м. за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . (а.с. 34)
Підставою для відмови стали відсутність в погоджувальній частині примірників дозволів на розміщення зовнішньої реклами печатки УДАІ УМВС України в Миколаївській області, не вказано посади, прізвища, ініціали особи, які погодили дозвіл, фотокартка з комп`ютерним макетом не відповідає ескізу з конструктивним рішенням рекламного засобу. (а.с. 34)
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відмова, викладена у рішенні відповідача, є протиправною, оскільки ним своєчасно подано два належним чином оформлених та погоджених дозволи, відповідач згідно Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 №2067 повинен був ще у вересні 2014 прийняти рішення про надання або про відмову у наданні дозволу, а враховуючи принцип мовчазної згоди вважає себе таким, що має право на розміщення зовнішньої реклами з 01.10.2014.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.03.2017 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1.12 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №295 від 25.03.2016 "Про відмову у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві".
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано вимог Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1242, погодження від УДАІ не відповідає формі та змісту такого погодження в дозволі, а фотокартка з комп`ютерним макетом обох рекламних засобів не відповідає ескізу з їх конструктивним рішенням. При цьому судом відхилено тлумачення позивачем принципу застосування мовчазної згоди.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у дозволах на розміщення зовнішньої реклами по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, серед іншого, наявні відповідні відмітки про їх погодження 22.07.2014 з Державтоінспекцією, а саме - штампи УДАІ УМВС України в Миколаївській області "узгоджено" з відповідними підписами уповноваженої особи. Розгляд і погодження зазначених дозволів також підтверджено листами УДАІ УМВС України в Миколаївській області від 21.07.2014 №9/2773 та №9/2772, а позивач не може впливати на дотримання вказаної інструкції посадовими особами УДАІ УМВС України в Миколаївській області.
Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ескізом являється неточний, попередній начерк деталі або виробу (умовне зображення без додержання точного масштабу), тоді як макет це копія майбутнього виробу, яка виконується з точним дотриманням пропорцій і розмірів виробу у збільшеному або зменшеному вигляді. При цьому на ескізах, які надано позивачем, зазначено всі необхідні розміри конструкцій (розмір рекламної площини, відстань над проїжджою частиною, фундамент рекламної конструкції та схематичне відображення опори рекламної конструкції).
При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5.18 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві від 04.10.2011 №1015 під час подання заявником оформлених примірників дозволу представник робочого органу в присутності заявника перевіряє, серед іншого, комплектність документів та правильність їх оформлення, а тому доказом того, що заява на отримання дозволів та додані до заяви документи були подані позивачем в повному обсязі та правильно ним оформленні є листи Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 27.08.2014 №17-4241 та №17-4242. (а.с. 30)
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивач надав дозволи, в яких містяться штампи "узгоджено" УДАІ замість правильного проставляння печатки УДАІ. Крім того, на штампах відсутні прізвище та ініціали особи, яка здійснила узгодження, а тому позивачем не дотримано вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві та Типових правил щодо погодження розміщення зовнішньої реклами за спірними адресами щодо правильного оформлення дозволів.
Крім того, фотокартка з комп`ютерним макетом рекламного засобу не відповідає ескізу з конструктивним рішенням рекламного засобу. Враховуючи, що позивачем не дотримано установленого порядку оформлення дозволів в повному обсязі, а саме - документи подано з порушенням їх форми, підстав для застосування позивачем принципу мовчазної згоди немає.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про рекламу", тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
За змістом підпункту 13 пункту "а" частини 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Згідно частини Перейти до повного тексту