УХВАЛА
21 вересня 2021 року
м. Київ
Провадження № 13-136зво21
Справа № 640/10115ʼ/16-к
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Лобойка Л. М.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П. розглянула заяву захисника Шадріна О. С. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом і
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30 червня 2016 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2016 року, стосовно ОСОБА_1, підозрюваної за частиною другою статті 110; частиною третьою статті 369 КК, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави.
Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25 березня 2021 року у справі "Александровська проти України", що набуло статусу остаточного, встановлено порушення прав ОСОБА_1 : за статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ, Конвенція) - у зв`язку з триманням заявниці під час судових засідань у металевих клітках; за підпунктом "с" пункту 1 статті 5 ЄКПЛ - з огляду на затримання ОСОБА_1 без ухвали слідчого судді за відсутності для цього законних підстав, які були б конкретизовані у відповідному протоколі; за пунктом 3 статті 5 Конвенції - у зв`язку з недостатньою обґрунтованістю застосування судом щодо заявниці запобіжного заходу у виді тримання під вартою і продовження строку його дії.
У заяві захисник просить переглянути за виключними обставинами і скасувати зазначені вище ухвали на підставі констатованих ЄСПЛ порушень конвенційного права заявниці на свободу і особисту недоторканність. Мотивуючи свої вимоги, автор заяви акцентує увагу, що національні суди під час вирішення питання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу належним чином не розглянули доводів сторони захисту про незаконність її затримання, яке в подальшому міжнародна судова установа визнала несумісним з вимогами підпункту "с" пункту 1 статті 5 Конвенції.
Перевіряючи заяву, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.
Правовою підставою для перегляду за виключними обставинами судових рішень, що набрали законної сили, є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом (частина перша, пункт 2 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України).
Системне тлумачення положень глави 34 Кримінального процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що процедура перегляду судових рішень за виключними обставинами застосовується у випадках, якщо ці обставини встановлені після завершення розгляду справи по суті. Відтак обов`язок відкрити провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами виникає в суду за умови, що рішення є предметом такого перегляду.
Окрім наведеного, в Рекомендації № R (2000) 2 державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини від 19 січня 2000 року (далі - Рекомендації № R (2000) 2) Комітет Міністрів Ради Європи закликає договірні сторони забезпечити особі, потерпілій від порушення державою вимог Конвенції, можливості повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження, у випадках, коли: ця особа і далі зазнає значних негативних наслідків рішення, ухваленого на національному рівні - наслідків, щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше ніж через повторний розгляд або поновлення провадження; рішення Суду спонукає до висновку, що оскаржене рішення національного суду суперечить Конвенції по суті, або в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи недоліки, які ставлять під серйозний сумнів результат провадження на національному рівні.
З урахуванням зазначеної Рекомендації, констатоване ЄСПЛ недотримання Україною міжнародних зобов`язань може бути підставою для перегляду судових рішень лише у випадку, коли в такий спосіб на національному рівні можна досягти restitutio in integrum (повного відновлення), тобто відновити, наскільки це можливо, попередній юридичний стан, який особа мала до порушення Конвенції.
Ухвалою слідчого судді, залишеною без зміни апеляційним судом, було вирішено питання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу. Це судове рішення не стосується суті обвинувачення, має строковий характер, а його дія вичерпується закінченням терміну застосування передбаченого ним заходу. Ухвала слідчого судді від 30 червня 2016 року вичерпала свою дію, а відтак ОСОБА_1 наразі не зазнає будь-яких її негативних наслідків.
Скасування судових рішень не може забезпечити відновлення прав заявниці і попереднього юридичного стану, який вона мала до порушення Україною своїх міжнародних зобов`язань за статтею 3, підпунктом "с" пункту 1, пунктом 3 статті 5 Конвенції.
Рішення ЄСПЛ у справі "Александровська проти України" не спонукає до висновку, що в основі оспорюваних ухвал лежать такі суттєві процедурні помилки, які могли б поставити під серйозний сумнів результати кримінального провадження щодо заявниці по суті, адже станом на сьогодні судовий розгляд цього кримінального провадження не завершено постановленням остаточного рішення, яке б набрало законної сили.
За таких обставин ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу і ухвала апеляційного суду за результатами її перегляду не є предметом перевірки в порядку виключного провадження.
У означених випадках відповідно до Рекомендації № R (2000) 2 засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування шкоди, аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення цих порушень, вжиття інших заходів загального характеру, виконання яких покладається на компетентні органи державної влади. ЄСПЛ постановив надати ОСОБА_1 справедливу сатисфакцію у виді присудження 15 600 євро компенсації моральної шкоди.
З огляду на викладене відсутні правові підстави для відкриття провадження за заявою захисника Шадріна А. О. про перегляд судових рішень за виключними обставинами, а заява і додані до неї матеріалами підлягають поверненню особі, яка їх подала.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 459, 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду