Постанова
Іменем України
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 162/567/19
провадження № 61-4895св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національний природний парк "Прип`ять-Стохід",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Національного природного парку "Прип`ять-Стохід" на постанову Волинського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А., Данилюк В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного природного парку "Прип`ять-Стохід" (далі - НПП "Прип`ять-Стохід") та просив визнати незаконним та скасувати наказ виконувача обов`язків директора НПП "Прип`ять-Стохід" № 8-К від 21 червня 2019 року про його звільнення з посади начальника Любешівського природоохоронного науково-дослідного відділення; поновити його на цій посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 червня 2019 року до дня фактичного поновлення на роботі, а також 50 000 грн моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 25 лютого 2008 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював на посадах начальника господарського відділу, інспектора з охорони природно-заповідного фонду, а з 03 квітня 2017 року - начальника Любешівського природоохоронного науково-дослідного відділення.
19 червня 2019 року він написав заяву про надання йому щорічної відпустки тривалістю 44 календарних дні, починаючи з 25 червня 2019 року.
Наказом НПП "Прип`ять-Стохід" № 46 від 19 червня 2019 року йому надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 10 календарних днів з 20 по 30 червня 2019 року.
Через два дні наказом НПП "Прип`ять-Стохід" № 8-К від 21 червня 2019 року його звільнено з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за порушення трудової дисципліни: допущення прогулу без поважних причин.
Про наявність актів про виявлення факту вчинення дисциплінарного проступку від 31 травня та 03 червня 2019 року він дізнався 20 червня 2019 року, коли від нього зажадали письмові пояснення.
Посилаючись на те, що відповідач не дотримався порядку застосування дисциплінарних стягнень, адже звільнення є крайньою мірою дисциплінарної відповідальності працівника, його звільнення відбулось в період його перебування у відпустці, а також з порушенням процедури фіксування прогулу, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 09 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту вчинення позивачем прогулу без поважних причин 31 травня 2019 року та 03 червня 2019 року, у зв`язку з чим вважав, що звільнення проведено на законних підставах.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року рішення Любешівського районного суду Волинської області від 09 жовтня 2019 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ виконуючого обов`язки директора НПП "Прип`ять-Стохід" Сащука О. І. від 21 червня 2019 року № 8-к про звільнення з посади начальника Любешівського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни - прогул без поважних причин, відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Любешівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Прип`ять-Стохід" з 21 червня 2019 року.
Стягнуто з НПП "Прип`ять-Стохід" на користь ОСОБА_1 58 626, 94 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 500 грн на відшкодування моральної шкоди та 3000 грн витрат за надання професійної правничої допомоги.
Стягнуто з НПП "Прип`ять-Стохід" в дохід держави 5 763 грн судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач не довів факту вчинення позивачем прогулу, оскільки згідно з табелем обліку робочого часу за травень 2019 року позивач 31 травня 2019 року відпрацював повний день, за що йому проведено повну оплату; надані відповідачем акти від 31 травня 2019 року, від 03 червня 2019 року про вчинення дисциплінарного проступку свідчать про відсутність позивача на робочому місці в адмінприміщенні, тоді як виконання його трудових обов`язків передбачає також безпосереднє перебування на території парку; працівники підприємства не підтвердили відсутності позивача на території парку та факту невиконання ним трудових обов`язків.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважав, що звільнення позивача відбулось без законної підстави, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 58 626, 94 грн та, з урахуванням вимог розумності та справедливості, 500 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2020 року НПП "Прип`ять-Стохід" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року й залишити в силі рішення Любешівського районного суду Волинської області від 09 жовтня 2019 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 641/7612/16-ц, від 16 грудня 2019 року в справі № 263/16456/18, від 19 лютого 2020 року в справі № 718/1768/18, від 25 березня 2020 року в справі № 641/7612/16-ц, від 15 квітня 2020 року в справі № 646/3934/17, від 05 травня 2020 року в справі № 299/3791/17 та в постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року в справі № 761/30967/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив надані НПП "Прип`ять-Стохід" докази, зокрема, наказ № 5 від 20 червня 2019 року про скасування наказу про надання позивачу відпустки, комісійний акт від 20 червня 2019 року про відмову позивача ознайомитися з цим наказом, які підтверджують факт звільнення позивача під час його перебування на роботі, а не у відпустці.
Окрім цього, апеляційний суд на підставі оціненого доказу - невідкоригованого табелю від 31 травня 2019 року, визнав недостовірними інші докази відповідача, а саме акти від 31 травня 2019 року та від 03 червня 2019 року про відсутність позивача на робочому місці; не надав оцінки кожному з цих актів окремо; не дослідив та не надав оцінки розділу ІІІ "Основні обов`язки працівників" Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників НПП "Прип`ять-Стохід", відповідно до якого працівник зобов`язаний суворо дотримуватись дисципліни праці, виконувати накази та розпорядження (накази) уповноваженого органу установи.
Також апеляційний суд не врахував, що днем звільнення позивача вважається 22 червня 2019 року, у зв`язку з чим безпідставно поновив його на роботі з 21 червня 2019 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Любешівського районного суду Волинської області.
15 липня 2020 року справа № 162/567/19 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
04 вересня 2020 року НПП "Прип`ять-Стохід" подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, проте суд касаційної інстанції не враховує їх при перегляді цієї справи, оскільки такі надійшли після закінчення строку на касаційне оскарження і чинним процесуальним законом не передбачено поновлення строку на подачу доповнень на касаційну скаргу, у зв`язку з чим відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України вважає за необхідне залишити їх без розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що позивач ОСОБА_1 працював у НПП "Прип`ять-Стохід" з 25 лютого 2008 року по 21 червня 2019 року на різних посадах, з 03 квітня 2017 року обіймав посаду начальника Любешіського природоохоронного науково-дослідного відділення.
Відповідно до наказу виконуючого обов`язки директора НПП "Прип`ять-Стохід" № 46 від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 10 календарних днів із 20 червня по 30 червня 2019 року.
Наказом виконуючого обов`язки директора НПП "Прип`ять-Стохід" № 50 від 20 червня 2019 року скасовано наказ № 46 від 19 червня 2019 року про надання відпустки ОСОБА_1 як такий, що не відповідає вимогам статті 11 Закону України "Про відпустки".
Згідно з наказом виконуючого обов`язки директора НПП "Прип`ять-Стохід" № 8-К від 21 червня 2019 року, позивача 21 червня 2019 року, звільнено з посади начальника Любешівського природоохоронного науково-дослідного відділення за порушення трудової дисципліни - прогул (відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП.
Так, згідно з актом від 31 травня 2019 року, ОСОБА_1 був відсутній на роботі в адмінприміщенні НПП "Прип`ять -Стохід" з 14:30 год до 18:00 год.
У акті від 03 червня 2019 року зазначено про відсутність ОСОБА_1 на роботі цього дня з 14:40 год до 18:00 год. У суді апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що актом від 03 червня 2019 року підтверджується відсутність ОСОБА_1 у адмінприміщенні.