Постанова
Іменем України
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 477/1596/20
провадження № 61-7548св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: Новомиколаївська сільська рада Вітовського району Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 березня 2021 року в складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій
У вересні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та просили:
- визнати за ними в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право довічного успадкованого володіння на 1/3 частину (за кожним) земельної ділянки площею 25, 3 га для ведення селянського (фермерського) господарства в межах території Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області відповідно до державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів під № 409;
- скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 10 грудня 2018 року № 8772/0/14-18-СГ "Про припинення права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою";
- скасувати реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 4823383400:03:000:0581, 4823383400:03:000:0612, 4823383400:03:000:0611, 4823383400:03:000:0577, 4823383400:03:000:0613, 4823383400:03:000:0614 для ведення особистого селянського господарства в межах території Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області та припинити усі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо вказаних земельних ділянок;
- та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на їх користь земельну ділянку площею 25, 3 га для ведення селянського (фермерського) господарства в межах території Новомиколаївської сільської ради Вітовського району Миколаївської області відповідно до державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею від 28 вересня 1992 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів під № 409.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2020 року у відкритті провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання в порядку спадкування за законом за кожним з позивачів права довічного успадковуваного володіння на 1/3 частку земельної ділянки відмовлено.
Щодо інших позовних вимог відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Відмовляючи у відкритті провадження в частині вищевказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позивачами вимоги вже були предметом розгляду Жовтневого районного суду Миколаївської області, який рішенням від 25 липня 2019 року відмовив у їх задоволенні (справа № 477/2319/17).
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 березня 2021 року ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 грудня 2020 року в частині відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання в порядку спадкування за законом за кожним права довічного успадковуваного володіння на 1/3 частку земельної ділянки скасовано та направлено справу в цій частині вимог до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги, заявлені в цій справі, не є тотожними з тими, які були предметом розгляду в цивільній справі № 477/2319/17, оскільки звернувшись з цим позовом позивачі зазначили інших відповідачів, інші обставини, якими вони обґрунтовують свої вимоги, та інші позовні вимоги, а тому в суду першої інстанції не було підстав для застосування пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 березня 2021 року,у якій він, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасуватиоскаржувану постанову й залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована, тим, що предмет та підстави позову в цій справі та в справі № 477/2319/17 є тотожними, а тому правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі в частині вимог про визнання права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою в порядку спадкування за законом з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Представник позивачів ОСОБА_8 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
08 липня 2021 року справа № 477/1596/20 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частин першої й другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.