Постанова
Іменем України
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 945/2045/20
провадження № 61-4876св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2020 року у складі судді Шаронової Н. О. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що з січня 2017 року по 18 серпня 2020 року вона проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Починаючи з квітня 2018 року ОСОБА_2 постійно принижував заявника, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, примушував вийти на роботу, хоча вона була у відпустці по догляду за дитиною, а також змушував отримувати кредити і позичати кошти у родичів.
Постійні сварки та конфлікти стали причиною розриву їхніх відносин. З серпня 2020 року вона та ОСОБА_2 проживають окремо. Заявник разом з дитиною повернулася проживати до своїх батьків у с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області.
Однак, ОСОБА_2 не залишає її в спокої. Він неодноразово їй телефонував, постійно ображав, залякував, почав переслідувати, ходити за нею на роботу, надсилав з телефону образливі повідомлення, в яких містилися погрози щодо неї та членів її родини. ОСОБА_2 систематично приїжджає за місцем її проживання та фізично здійснює напад на заявника та членів її родини.
Просила видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2, строком на шість місяців, яким:
заборонити ОСОБА_2 перебувати у місці проживання (перебування) заявника за адресою: АДРЕСА_1 ;
заборонити ОСОБА_2 наближатися на 30 метрів до її місця проживання (перебування): АДРЕСА_1, роботи - міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області за адресою: вул. Погранична, 3/1 у м. Миколаєві, дошкільного навчального закладу "Колосок" за адресою: вул. Південна, 8 у с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області, інших місць частого відвідування;
заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати її, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
заборонити ОСОБА_2 вести із нею листування, телефонні перемовини або контактування через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про видачу обмежувального припису, задоволено.
Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на шість мiсяцiв, яким визначено настyпнi заходи тимчасового обмеження його прав, а саме:
- заборонено ОСОБА_2 перебувати в мiсцi проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонено ОСОБА_2 наближатися на 30 метрів до мiсця проживання (перебування), роботи, iнших мiсць частого вiдвiдування ОСОБА_1, у тому числi: мiсця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; мiсця роботи ОСОБА_1, а саме - Миколаївське міське вiддiлення Управлiння виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївський областi за адресою: вул. Погранична, 3/1, м. Миколаїв; місця відвідування ОСОБА_1 - Сливинський дошкільний навчальний заклад "Колосок" за адресою: вул. Південна, с. Сливине, Миколаївського району Миколаївської областi;
- заборонено ОСОБА_2 особисто i через третіх осiб, у тому числі, розшукувати ОСОБА_1, якщо вона за власним бажанням перебуває у мiсцi, невiдомому ОСОБА_2, переслiдувати її та в будь - який спосiб спiлкуватися з нею;
- заборонено ОСОБА_2 вести листування, телефоннi переговори з ОСОБА_1 та/або контактувати з нею через iншi засоби зв`язку особисто i через третіх осiб.
Про видачу обмежувального припису повідомлено Миколаївський РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області для взяття ОСОБА_2, на профілактичний облік, а також Миколаївську районну державну адміністрацію Миколаївської області та Веснянську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області.
Судове рішення мотивовано тим, що через тривалий і систематичний психологічний тиск, який проявляється у словесних образах, погрозах, приниженнях і залякуваннях, що чинить ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1, остання, як особа, що постраждала від домашнього насильства, потребує невідкладного захисту у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2020 року змінено в частині визначення строку дії обмежувального припису з шести місяців до двох місяців.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо видачі обмежувального припису, оскільки заявник довела належними та допустимими доказами факт вчинення психологічного насильства щодо неї, а також наявності ризиків, які можуть настати у майбутньому у зв`язку із невчиненням щодо ОСОБА_2 обмежувального припису.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення строку дії обмежувального припису, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції при визначенні строку застосування обмежувального припису не було взято до уваги, що вказане психологічне насильство було вчинено на фоні наявності конфлікту сторін щодо спілкування батька з донькою та відсутності доказів тривалого, систематичного спричинення ОСОБА_2 насильства. Наявні у справі докази та обставини справи свідчать, що встановлений судом максимальний строк дії обмежувального припису є необґрунтовано завеликим.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зави ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір щодо участі у вихованні спільної доньки - ОСОБА_3 . Причиною виникнення вказаного спору стало постійне створення перешкод з боку ОСОБА_1 у побаченнях батька з дитиною. Суди, вбачаючи наявність спору між батьками щодо участі батька у вихованні доньки, прийняли рішення про обмеження його у можливості відвідувати доньку за місцем її проживання/перебування, спочатку на 6 місяців, а згодом на 2 місяці. Суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18, 18 лютого 2021 року у справі № 442/3516/20, 12 березня 2020 року у справі № 159/4550/19, 20 липня 2020 року у справі № 947/21516/19, 25 листопада 2019 року у справі № 521/4195/13-ц, 03 лютого 2021 року у справі № 756/8643/19, 16 квітня 2020 року у справі № 336/992/18, 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18, 05 березня 2020 року у справі № 336/5627/19, 05 березня 2020 року у справі № 755/5273/19, 05 червня 2020 року у справі № 752/8633/19, 09 липня 2020 року у справі № 752/25278/18, 09 вересня 2020 року у справі № 711/3280/20, 17 вересня 2020 року у справі № 226/511/20, 24 вересня 2020 року у справі № 752/7631/19, 02 листопада 2020 року у справі № 336/3551/18-ц, 30 травня 2019 року у справі № 159/5880/18, 29 серпня 2019 року. Суд апеляційної інстанції порушив процесуальні норми, пов`язані із дослідженням та оцінкою доказів по справі. Заявник не надала суду достатніх, належних та (або) достовірних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства або ризику такого насильства. Повідомлення образливого характеру, надіслані ОСОБА_2 заявнику були скоріше його оціночними судженнями, з огляду на поведінку заявника, яка багаторазово відкрито та безпідставно створювала йому перешкоди у побаченнях з донькою. ОСОБА_2 не бажає і ніколи не бажав вчиняти насильство відносно заявника або до своєї доньки. Він лише намагається домогтися побачень зі своєю донькою та бути частиною її життя, бажає надати їй необхідну допомогу. ОСОБА_2 не вважає себе особою, яка вчиняє/вчиняла домашнє насильство відносно заявника, своєї доньки або інших осіб, а тому бажає позбутися такого статусу.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Відзив мотивований тим, що ОСОБА_2 має на меті ввести в оману і приховати факт свого систематичного насильства відносно своєї колишньої дружини наявністю спору про виховання дитини. Проте ОСОБА_1 викликала поліцію та повідомляла про вчинення відносно неї домашнього насильства, не перешкоджаючи у побаченнях батька із донькою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 945/2045/20, витребувано справу з суду першої інстанції.
У червні 2021 року справа № 945/2045/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про направлення копії доданих матеріали до касаційної скарги та продовження строку для подання відзиву на касаційну скаргу задоволено, надіслано ОСОБА_1 копію доданих матеріалів до касаційної скарги, продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03 вересня 2021 року.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 02 червня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18, 18 лютого 2021 року у справі № 442/3516/20, 12 березня 2020 року у справі № 159/4550/19, 20 липня 2020 року у справі № 947/21516/19, 25 листопада 2019 року у справі № 521/4195/13-ц, 03 лютого 2021 року у справі № 756/8643/19, 16 квітня 2020 року у справі № 336/992/18, 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18, 05 березня 2020 року у справі № 336/5627/19, 05 березня 2020 року у справі № 755/5273/19, 05 червня 2020 року у справі № 752/8633/19, 09 липня 2020 року у справі № 752/25278/18, 09 вересня 2020 року у справі № 711/3280/20, 17 вересня 2020 року у справі № 226/511/20, 24 вересня 2020 року у справі № 752/7631/19, 02 листопада 2020 року у справі № 336/3551/18-ц, 30 травня 2019 року у справі № 159/5880/18, 29 серпня 2019 року у справі № 641/7592/18 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією родиною без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник разом з донькою, батьком ОСОБА_8 та матір`ю ОСОБА_9 проживає у будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 проживає у с.Кир`яківка Миколаївського району Миколаївської області.
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Веснянській сільській раді від 21 жовтня 2020 року рекомендовано ОСОБА_1 надати можливість ОСОБА_2 спілкуватися із донькою у її присутності кожної суботи місяця з 10 до 12 години, а також у день народження, святкові дні на нейтральній території, із збільшенням у подальшому часу спілкування з 10 до 14 години, за попередньою домовленістю між батьками. Для кращої адаптації спілкування дитини з батьком запропоновано спілкування через відеозв`язок за домовленістю батьків до 10 хв 3 рази на тиждень.
Рішенням виконкому Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №5 від 21 січня 2021 року встановлено дні спілкування ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 - щосуботи з 10.00 до 12.00 год на нейтральній території у присутності матері дитини.
24 та 31 жовтня, 05 та 07 листопада 2020 року ОСОБА_2 звертався до правоохоронних органів по факту конфлікту з ОСОБА_1 щодо спілкування з дитиною.
21 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до правоохоронних органів із заявою про винесення заборонного припису щодо ОСОБА_2, який ображає її та погрожує.
У формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 погрожував вбити її, має зброю та/або може її легко дістати і застосувати, раніше застосовував фізичне насильство, залякував, переслідував, здійснював напади на постраждалу за межами домашнього середовища, утримував проти її волі в певному місці або будь-яким іншим чином обмежував свободу, у тому числі свободу в спілкуванні, виганяв її з місця проживання та/або погрожував здійснити такі дії.
У цей день співробітником поліції було винесено терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_2 строком на 10 діб через надсилання кривдником на адресу заявника повідомлень образливого змісту щодо неї та членів її родини.
Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23 листопада 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні домашнього насильства психологічного характеру через те, що він 21 листопада 2020 року надіслав ОСОБА_1 повідомлення образливого змісту. Під час судового розгляду справи ОСОБА_2 винну визнав повністю.
Відповідно до наданих ОСОБА_1 витягів листування з ОСОБА_2, протягом жовтня-листопада 2020 року останній надсилав їй повідомлення образливого змісту, які містять натяки на можливість здійснення ним таких дій, що не сподобаються ОСОБА_1, які можна оцінити як залякування.
21 листопада 2020 року було звернення до правоохоронних органів матері ОСОБА_1 про спричинення ОСОБА_2 їй легких тілесних ушкоджень. Однак, 29 грудня 2020 року кримінальне провадження було закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.