Постанова
Іменем України
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 214/9062/15
провадження № 61-11636св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2020 року в складі колегії суддів Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У грудні 2015 року ПАТ "ОТП Банк" звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 29 жовтня 2007 року ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № ML-0AU/524/2007, за умовами якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в розмірі 40 000 дол. США зі сплатою 5,99 процентів річних за користування коштами та строком повернення до 27 липня 2020 року. Того ж дня банк та ОСОБА_2 уклали договір поруки № SR-0AU/524/2007, згідно з яким відповідачка поручилась перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором. Позивач указував, що внаслідок неналежного виконання позичальником зобов`язання зі своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків станом на 11 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 29 053,38 дол. США, яка складається з 26 266,34 дол. США заборгованості за тілом кредиту та 2 787,04 дол. США заборгованості за процентами.
За таких обставин банк просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 053,38 дол. США, що еквівалентно 617 760,60 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 січня 2019 року позов задоволено: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" 29 053,38 дол. США, що еквівалентно 617 760,60 грн та складається з 26 266,34 дол. США заборгованості за кредитом та 2 787,04 дол. США заборгованості за процентами.
Суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором із огляду на неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" 4 600,30 дол. США, що еквівалентно 97 815,95 грн за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року та складається з 1 813,26 дол. США заборгованості за кредитом та 2 787,04 дол. США заборгованості за процентами; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року в розмірі 24 453,08 дол. США, що еквівалентно 519 944,65 грн та складається із залишку заборгованості за кредитом.
Погодившись із висновком суду першої інстанції про неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, апеляційний суд зазначив, що останній платіж за кредитним договором здійснено позичальником 27 травня 2014 року, а з позовом про стягнення заборгованості банк звернувся до суду в грудні 2015 року, тому порука ОСОБА_2 є припиненою в частині щомісячних платежів, строк внесення яких настав понад шість місяців до звернення банку до суду з цим позовом.
Постановою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були присутні в судовому засіданні під час розгляду справи апеляційним судом, будучи неналежним чином повідомленими про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" 4 600,30 дол. США, що еквівалентно 97 815,95 грн за курсом НБУ станом на 11 серпня 2015 року та складається з 1 813,26 дол. США заборгованості за кредитом та 2 787,04 дол. США заборгованості за процентами; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № ML-0AU/524/2007 від 29 жовтня 2007 року в розмірі 24 453,08 дол. США, що еквівалентно 519 944,65 грн та складається із залишку заборгованості за кредитом.
Суд апеляційної інстанції, встановивши факт надання позивачем кредитних коштів позичальнику та порушення відповідачем умов кредитного договору в частині їх повернення, зробив висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, врахувавши, що порука ОСОБА_2 є припиненою щодо частини основного зобов`язання, строк виконання якої настав понад шість місяців до звернення банку до суду з цим позовом.
Аргументи учасників справи
05 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2020 рокута просив її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- суд стягнув заборгованість за кредитним договором із відповідачів солідарно, не врахувавши, що порука ОСОБА_2 є припиненою в зв`язку з непред`явленням банком вимоги до поручителя протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання;
- справа розглянута за відсутності ОСОБА_2, яка не була належним чином повідомленою про розгляд справи в суді апеляційної інстанції;
- позивач не підтвердив факт надання кредиту та розмір заборгованості первинною бухгалтерською документацією, а суд не перевірив правильність виконання банком розрахунку заборгованості;
- суд стягнув із відповідачів заборгованість за кредитним договором у іноземній валюті, не перевіривши наявність у позивача ліцензії на здійснення операцій із валютними цінностями.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 31 березня 2020 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені пунктами, 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, а саме:
- апеляційний суд не застосував висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі № 2-1283/11, від 13 червня 2018 року в справі № 408/8040/12, від 30 січня 2018 року в справі № 161/16891/15-ц, від 15 березня 2018 року в справі № 691/709/15-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц, від 23 січня 2018 року в справі № 755/7704/15-ц;
- скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
- судове рішення оскаржується з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України.
Аналіз змісту та вимог касаційної скарги свідчить, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються виключно в частині задоволених позовних вимог банку про стягнення кредитної заборгованості. В частині відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються та Верховним Судом не переглядаються.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 29 жовтня 2007 року ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № ML-0AU/524/2007, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в розмірі 40 000 дол. США зі сплатою 5,99 % річних та строком повернення до 27 липня 2020 року.
29 жовтня 2007 року банк та ОСОБА_2 уклали договір поруки за № SR-0AU/524/2007, відповідно до умов якого відповідачка поручилась перед банком за виконання ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань за договором. Згідно умов вказаного договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
26 грудня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони внесли зміни до графіку платежів та виклали його у новій редакції.
07 грудня 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 28 грудня 2009 року по 26 березня 2010 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка в розмірі 13,49% річних, а на період з 26 березня 2010 року - плаваюча процентна ставка + FIDR.
26 березня 2012 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 3 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 26 березня 2012 року для розрахунку процентів користування кредитом використовувалась плаваюча процентна ставка у розмірі 4,41% річних + FIDR.
24 березня 2014 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 5 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 24 березня 2014 року по 25 травня 2014 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка в розмірі 8,69% річних, а на період з 26 травня 2014 року - плаваюча процентна ставка у розмірі 4,41% річних + FIDR.
11 серпня 2014 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 6 до кредитного договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що на період з 26 серпня 2014 року по 25 лютого 2015 року для розрахунку процентів за користування кредитом використовувалась фіксована процентна ставка в розмірі 6% річних, а на період з 26 лютого 2015 року - процентна ставка у розмірі 4,41% річних + FIDR.
Суди встановили, що відповідач ОСОБА_1 у порушення умов кредитного договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 11 серпня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 29 053,38 дол. США, яка складається з 26 266,34 дол. США заборгованості за кредитом та 2 787,04 доларів США заборгованості за процентами.