Постанова
Іменем України
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 367/862/19
провадження № 61-8402св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті",
відповідачі: приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Єлизавета Володимирівна, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа: ОСОБА_3,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, підписану адвокатом Іщенком Денисом Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року в складі колегії суддів Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
У лютому 2019 року ТОВ "Аверс-Сіті" звернулося з позовом до приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Тернюк Є. В., ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання договорів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява від імені та в інтересах ТОВ "Аверс-Сіті" підписана адвокатом Руденком А. О.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2020 року справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 31 березня 2020 року, яке в подальшому неодноразово відкладалось у зв`язку з неявкою представника позивача.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2020 року позовну заяву ТОВ "Аверс-Сіті" залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив із того, що в підготовчі судові засідання, призначені на 31 березня 2020 року, 19 червня 2020 року, 27 серпня 2020 року, 06 жовтня 2020 року, та 28 грудня 2020 року уповноважений представник позивача не з`явився, будучи повідомленим про їх призначення належним чином, а про причини неявки суду не повідомив, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду.
Суд також уважав, що позовну заяву від імені ТОВ "Аверс-Сіті" подано та підписано особою, яка не має повноважень на ведення справи, оскільки в порушення вимог процесуального закону Руденко А. О. не долучив до позовної заяви договір про надання правової допомоги та/або довіреність, підписану керівником ТОВ "Аверс-Сіті", а відомості стосовно Руденка А. О. в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні. З наведених підстав суд першої інстанції не прийняв до уваги заяву, подану Руденком А. О., про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" задоволено, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 грудня 2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
- ордер, який видано відповідно до статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, а надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером положення ЦПК України не вимагають;
- на підтвердження своїх повноважень як адвоката діяти від імені та в інтересах ТОВ "Аверс-Сіті" Руденко А. О. надав суду належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер;
- наявність або відсутність відомостей у Єдиному реєстрі адвокатів України не підтверджує та не спростовує статус особи як адвоката, а лише засвідчує внесення адвоката в такий реєстр;
- повноваження особи як адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю;
- доказів про скасування свідоцтва Руденка А. О. про право на заняття адвокатською діяльністю або про припинення такого права з інших підстав відповідачі суду не надали;
- аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання;
- суд першої інстанції не перевірив факт належного повідомлення позивача про призначення підготовчих судових засідань, а також безпідставно не врахував заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності.
Аргументи учасників справи
У травні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, в якій просила її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Посилалася на те, що апеляційний суд не врахував, що свідоцтво Руденка А. О. про право на заняття адвокатською діяльністю видано на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 20 квітня 2017 року за підписом ОСОБА_5, однак з 08 жовтня 2016 року головою Ради адвокатів міста Києва обрано Рябенка П. К. Тобто, свідоцтво про право на заняття Руденком А. О. адвокатською діяльності підписано особою, яка не мала на це повноважень, а тому статус представника позивача як адвоката не підтверджується матеріалами справи. Відповідач зазначала, що відсутність відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України не дає підстав вважати, що Руденко А. О. дотримується присяги адвоката та правил адвокатської етики.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 наполягає на тому, що повторна неявка належно повідомленого про розгляд справи представника позивача в підготовче судове засідання є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Вказує, що заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності знаходиться в контрольному провадженні щодо виправлення описки в ухвалі суду, а тому стосується саме судового засідання, призначеного для вирішення питання про виправлення описки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 08 червня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів не приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову ТОВ "Аверс-Сіті" без розгляду обґрунтована двома підставами: пунктом 2 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
За змістом статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно з частиною другою статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За правилом частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина четверта статті 62 ЦПК України).
Апеляційний суд установив, що на підтвердження своїх повноважень як адвоката діяти від імені та в інтересах ТОВ "Аверс-Сіті" Руденко А. О. надав належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5900, виданого 18 травня 2017 року на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва № 63 від 20 квітня 2017 року, а також ордер.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року в справі № 757/213848/19-ц (провадження № 61-15866св19) зазначено, що "згідно зі статтею 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Відповідно до статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Стаття 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю. До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5886, виданого ОСОБА_2 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 16 березня 2017 року № 61. Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Також відсутні докази щодо припинення права ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом".
У справі, що переглядається, встановивши, що адвокат Руденко А. О., який підписав позовну заяву від імені та в інтересах ТОВ "Аверс-Сіті", на підтвердження своїх повноважень надав суду ордер та належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5900, яке у встановленому законом порядку не скасовувалося та недійсним не визнавалося, а доказів припинення права Руденко А. О. на здійснення адвокатської діяльності матеріали справи не містять, апеляційний суд зробив правильний висновок, що позовна заява від імені позивача подана особою, яка має повноваження на ведення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно зі статтею 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Оскільки цивільним процесуальним законом чітко розмежовано поняття підготовчого провадження з проведенням підготовчого засідання та розгляду справи по суті з проведенням судового засідання, то положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України стосуються виключно розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача в підготовче засідання.
Оскільки ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду постановлена в підготовчому провадженні в зв`язку з повторною неявкою представника позивача саме в підготовче засідання, апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність у суду першої інстанції підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.