Відповідно до пункту 10 Порядку організації діяльності служб супроводу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 948, та з метою підвищення мотивації військовослужбовців до належного виконання військового обов’язку, посилення піклування про членів їх сімей, а також сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час виконання бойових (службових) завдань, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про службу супроводу військовослужбовців та членів їх сімей в системі Міністерства оборони України, що додається.

2. Директору Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України забезпечити подання наказу на державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення визначає організаційні засади впровадження та діяльності в Міноборони, Збройних Силах України, Держспецтрансслужбі служб супроводу військовослужбовців та членів їх сімей (далі — служба супроводу).

2. Служби супроводу у своїй діяльності керуються Конституцією України та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами з питань соціального захисту, у тому числі цим Положенням.

3. Служба супроводу утворюється з урахуванням вимог Порядку організації діяльності служб супроводу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 948 (далі — Порядок), у Збройних Силах України, Держспецтрансслужбі з метою підтримки військовослужбовців, насамперед тих, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), захворювання, членів їх сімей, а також сімей військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин, потрапили в полон, загинули (померли) під час виконання бойових (спеціальних) завдань.

4. Керівництво діяльністю служб супроводу здійснюється:

у Міноборони — заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом повноважень) через Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України;

у Збройних Силах України — начальником Генерального штабу Збройних Сил України через структурний підрозділ цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України;

у Держспецтрансслужбі — Головою Адміністрації Держспецтрансслужби через управління соціальної підтримки персоналу головного штабу Адміністрації Держспецтрансслужби;

в органах військового управління, військових частинах — керівниками структурних підрозділів цивільно-військового співробітництва у Збройних Силах України, керівниками структурних підрозділів соціальної підтримки персоналу (соціальної роботи та супроводу) в Держспецтрансслужбі, які забезпечують належну організацію виконання завдань та функцій, визначених цим Положенням, у підпорядкованих органах військового управління, військових частинах, підрозділах.

5. Командири (начальники) органів військового управління, з’єднань, військових частин (бригад, полків, батальйонів (дивізіонів), окремих батальйонів, загонів), вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних військових частин (центрів), закладів, установ, організацій, закладів охорони здоров’я (далі — військові частини), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП) уповноважують керівників служб супроводу залучати посадових осіб підрозділів персоналу, цивільно-військового співробітництва, логістики, а також юридичної, фінансової, медичної, капеланської служб, служби психологічної підтримки до виконання завдань та функцій, покладених на службу супроводу, та отримувати необхідну інформацію в межах повноважень таких посадових осіб.

1. Виконання функцій служб супроводу покладається:

у Збройних Силах України — на структурні підрозділи цивільно-військового співробітництва;

у Держспецтрансслужбі — на структурні підрозділи соціальної підтримки персоналу (соціальної роботи та супроводу).

2. Основні завдання служби супроводу визначені у пункті 3 Порядку та реалізуються шляхом:

виявлення та оцінки соціальних потреб (проблем) військовослужбовців, які потребують соціального захисту;

інформування військовослужбовців про їх право на безоплатне отримання медичної послуги, пов’язаної із забезпеченням реалізації їх права на біологічне батьківство (материнство) відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

налагодження та підтримки комунікації з військовослужбовцями, які отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби, а також медичним персоналом, який супроводжує таких осіб до закладів охорони здоров’я;

сприяння у задоволенні інформаційних та матеріальних потреб військовослужбовців, які перебувають на лікуванні (реабілітації) у закладах охорони здоров’я, надання допомоги їм в отриманні (передачі) речей першої необхідності;

надання допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби, в оформленні документів, необхідних для забезпечення обліку особового складу, отримання ними належних виплат (грошового забезпечення, винагород та компенсацій), насамперед військовослужбовцям, звільненим з посад та зарахованим в розпорядження відповідних командирів (начальників) військових частин, у списках яких вони перебувають;

уточнення інформації у закладах охорони здоров’я, у яких військовослужбовці перебувають на лікуванні (реабілітації) після отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов’язків військової служби, про потреби цих військовослужбовців;

забезпечення постійного зворотного зв’язку військовослужбовців, які перебувають на лікуванні (реабілітації) у закладах охорони здоров’я, з військовими частинами, щодо вивчення задоволення їх потреб у забезпеченні лікарськими засобами та/або медичними виробами, необхідними речами під час лікування, реабілітації;

підтримання постійного зв’язку з членами сімей військовослужбовців, які перебувають на лікуванні (реабілітації) у закладах охорони здоров’я;