Відповідно до частини першої статті 4, частин першої, третьої та п'ятої статті 11 Повітряного кодексу України, статей 28, 37 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07 грудня 1944 року, до якої Україна приєдналася 10 серпня 1992 року та яка чинна для України з 09 вересня 1992 року, з метою приведення нормативно-правових актів у галузі цивільної авіації у відповідність до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Авіаційні правила України "Правила аеронавігаційного обслуговування. Аеронавігаційні карти", що додаються.

2. Внести зміну до Авіаційних правил України "Обслуговування аеронавігаційною інформацією", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 13 травня 2019 року № 582, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2019 року за № 760/33731 (у редакції наказу Державної авіаційної служби України від 26 жовтня 2020 року № 1681), виключивши розділ VII та додатки 1 - 4 до цих Авіаційних правил.

3. Управлінню аеронавігації (Задорожня А. О.) в установленому законодавством порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Державної авіаційної служби України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

1. Ці Авіаційні правила встановлюють технічні вимоги до аеронавігаційних карт, які застосовуються суб'єктами авіаційної діяльності, іншими юридичними і фізичними особами (далі - суб'єкт) під час підготовки, складання та використання аеронавігаційних карт.

2. Дія цих Авіаційних правил поширюється на суб'єктів, що беруть участь у підготовці, складанні, розповсюдженні та використанні аеронавігаційних карт у галузі цивільної авіації.

3. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях:

абсолютна висота (altitude) - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня точки або об'єкта, прийнятого за точку;

абсолютна висота прибуття в район аеродрому (terminal arrival altitude) - найменша абсолютна висота, яка забезпечує мінімальний запас висоти в 300 метрів (1000 футів) над усіма об'єктами, що розташовані в секторі, який обмежений дугою кола радіусом 46 кілометрів (25 морських миль) з центром у фіксованій точці початкового етапу заходження на посадку або, за відсутності фіксованої точки початкового етапу заходження на посадку, у фіксованій точці проміжного заходження на посадку, і прямими лініями, що з'єднують кінці цієї дуги з точкою проміжного етапу заходження на посадку.

Разом значення висоти прибуття в район аеродрому пов'язані з певною процедурою заходження на посадку, розраховані на охоплення зон в 360° навколо точки проміжного етапу заходження на посадку;

абсолютна/відносна висота схеми (absolute/relative height of the scheme) - визначена абсолютна/відносна висота, яка використовується при певному вертикальному профілю схеми польотів на мінімальній абсолютній/відносній висоті прольоту перешкод або вище, де вона встановлена;

аеронавігаційна карта (aeronautical chart) - зображення ділянки земної поверхні, рельєфу і штучних споруд, спеціально призначене для аеронавігації;

база геодезичних координат (geodetic datum) - мінімальний набір параметрів, необхідних для визначення місця розташування й орієнтації місцевої системи відліку відносно глобальної системи відліку/координат;

векторіння (vectoring) - забезпечення навігаційного наведення повітряних суден завдяки наданню визначених курсів на основі використання систем спостереження обслуговування повітряного руху;

відносна висота (height) - відстань по вертикалі, що вимірюється від зазначеної бази до рівня точки або об'єкта, прийнятого за точку;

геодезична відстань (geodesic distance) - найменша відстань між будь-якими двома точками на математично визначеній поверхні еліпсоїду;

горизонталь (contour line) - лінія на карті/схемі, що з'єднує точки рівного перевищення;

дальність видимості на злітно-посадковій смузі (runway visual range - RVR) - відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії злітно-посадкової смуги, може бачити маркувальне покриття злітно-посадкової смуги або вогні, що обмежують злітно-посадкову смугу або позначають її осьову лінію;

дані (datum) - будь-яка величина або ряд величин, що можуть служити як початок або основа відліку інших величин;

дисплей електронної аеронавігаційної карти (electronic aeronautical chart display) - електронний пристрій, що дозволяє льотним екіпажам в зручний спосіб і вчасно здійснювати планування маршрутів, контроль за маршрутом польоту і навігацію шляхом відображення необхідної інформації;

експлуатаційні мінімуми аеродрому (operational minimum of the airfield) - обмеження використання аеродрому для:

зльоту, що виражаються у величинах дальності видимості на злітно-посадковій смузі і/або видимості і, за необхідності, параметрами хмарності;

посадки при виконанні точних заходжень на посадку і посадок, які виражаються у величинах видимості і/або дальності видимості на злітно-посадковій смузі і абсолютній/відносній висоті прийняття рішення що відповідають експлуатаційній категорії повітряних суден;

посадки при виконанні заходження на посадку і посадок з вертикальним наведенням, які виражаються у величинах видимості і/або дальності видимості на злітно-посадкової смузі і абсолютній/відносній висоті прийняття рішення;

посадки при виконанні неточних заходжень на посадку і посадок, які виражаються у величинах видимості і/або дальності видимості на злітно-посадкової смузі, мінімальної абсолютної/відносної висоти зниження і, за необхідності, параметрами хмарності;

зворотня процедура (reversal procedure) - процедура, що дозволяє повітряним суднам зайняти зворотній напрямок на початковому сегменті заходження на посадку за приладами. Цей маневр може включати розвороти за методом "procedure turn", "base turn", стандартні розвороти або розвороти на посадкову пряму;

злітно-посадкова смуга (runway) - визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту повітряних суден;

зона, вільна від перешкод (obstacle free zone) - повітряний простір над внутрішньою поверхнею заходження на посадку, внутрішніми перехідними поверхнями, поверхнею виходу на друге коло при перерваній посадці і частиною льотної смуги, обмеженої цими поверхнями, у який не виступає ніяка нерухома перешкода, крім легких за масою і на ламкій основі, необхідних для цілей аеронавігації;

зона приземлення і відриву (тouchdown and lift-off area) - площадка, що несе навантаження, на якій вертоліт може виконувати приземлення або відрив;

зональна навігація (area navigation) - метод навігації, який дозволяє повітряному судну виконувати політ на будь-якій бажаній траєкторії польоту в межах зони дії наземних або космічних навігаційних засобів, або в межах можливостей автономних засобів, або комбінації цих засобів;

ізогона (isogonal) - лінія на карті або схемі, що з'єднує всі точки з однаковим магнітним схиленням у визначену епоху;

ізогрива (isogriv) - лінія на карті або схемі, що з'єднує точки з однаковою кутовою різницею між північним напрямом навігаційної картографічної сітки і північним напрямом магнітного меридіану;

кінцева ділянка заходження на посадку (final approach section) - ділянка схеми заходження на посадку за приладами, у межах якої виконується вихід у створ злітно-посадкової смуги і зниження для посадки;

кінцевий етап заходження на посадку (final approach) - та частина процедури заходження на посадку за приладами, що починається у визначеній точці чи пункті кінцевого заходження на посадку, або якщо така точка чи пункт не визначена, наприкінці виконання останнього розвороту за методами "procedure turn", "base turn" чи "in bound turn of a racetrack", якщо такі процедури передбачено, або в пункті виходу на кінцевий трек, що визначений процедурами заходження на посадку та закінчується в пункті навколо аеродрому, від якого може бути виконано посадку або має починатися процедура в разі невдалого заходження на посадку;

магнітне схилення (magnetic variation) - кут між північним напрямком істинного і магнітного меридіанів;

масив даних (data set)- визначений набір даних;

мінімальна абсолютна висота польоту в зоні (area мinimum altitude) - найменша абсолютна висота, яка підлягає використанню в приладових метеорологічних умовах, і забезпечує мінімальний вертикальний запас висоти над перешкодами в межах встановленої зони;

мінімальна абсолютна висота прольоту перешкод (мinimum obstacle clearance altitude) - мінімальна абсолютна висота польоту на певній ділянці, яка забезпечує необхідний запас висоти над перешкодами;

навігація, заснована на характеристиках (performance-based navigation) - зональна навігація, заснована на вимогах до характеристик повітряних суден, що виконують політ за маршрутом обслуговування повітряного руху, процедуру заходження на посадку за приладами або політ в межах визначеного повітряного простору;

ортодромія (great circle) - найкоротша відстань між двома точками на поверхні Землі;

перевищення (elevation) - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до точки або рівня земної поверхні або зв'язаного з нею об'єкта;

рельєф (relief) - нерівності земної поверхні, передані на картах горизонталями, тональною гіпсометрією, відмивкою або висотними відмітками;

система геодезичних координат (geodetic reference system) - мінімальний набір параметрів, які необхідні для визначення місця розташування й орієнтації місцевої системи відліку відносно глобальної системи відліку/координат;

техногенне середовище (technogenic environment) - всі штучні споруди на поверхні землі, наприклад, міста, залізниці і канали;

тональна гіпсометрія (hypsometric tint guide) - послідовна градація кольорів і їхніх відтінків, які застосовуються для відображення ступеня перевищення місцевості;

точка шляху (waypoint) - конкретний географічний пункт, що використовується для визначення маршруту зональної навігації або траєкторії польоту повітряного судна, яке застосовує зональну навігацію. Точки шляху позначаються або:

"fly-by" - точка шляху, яка передбачає попередження розвороту з метою забезпечення виходу на наступну ділянку маршруту або процедури по дотичній, або "fly-over" - точка шляху, у якій починається розворот з метою виходу на наступну ділянку маршруту, або процедури;

точка переключення (change-over point) - точка, в якій при польоті повітряного судна по ділянці маршруту обслуговування повітряного руху, який визначається за допомогою орієнтації на всеспрямовані ДВЧ-радіомаяки, очікується перенос основної навігаційної орієнтації з засобу, що знаходиться за повітряним судном, на наступний засіб, що знаходиться поперед нього.

4. У цих Авіаційних правилах використовуються такі скорочення:

AD (Aerodrome) - аеродром;

ADIZ (Air Defence Identification Zone) - розпізнавальна зона протиповітряної оборони;

AIP (Aeronautical Information Publication) - збірник аеронавігаційної інформації;

AIS (Aeronautical information services) - обслуговування аеронавігаційною інформацією;

AIM (Aeronautical information management) - управління аеронавігаційною інформацією;

AMA (Area minimum altitude) - мінімальна абсолютна висота в районі;

D-зони (Danger area) - небезпечні зони;

DEM (Digital Elevation Model) - цифрова модель перевищення;

DME (Distanse Measuring Equipment) - дальномірне обладнання;

FAF (Final approach fix) - контрольна точка кінцевого етапу заходження на посадку;

FAP (Final approach point) - точка кінцевого етапу заходження на посадку;

FBZ (Flight Planning Buffer Zone) - буферна зона для планування польотів повітряних суден;

FIR (Flight Information Region) - район польотної інформації;

FRA (Free route airspace) - повітряний простір вільних маршрутів;

IAF (Initial Approach Fix) - контрольна точка початкового етапу заходження на посадку;

ICAO (International Civil Aviation Organization) - Міжнародна організація цивільної авіації;

IF (Intermediate Fix) - контрольна точка проміжного етапу заходження на посадку;

ILS (Instrument landing system) - система посадки за приладами;

MSA (Minimum sector altitude) - мінімальна абсолютна висота у секторі;

MSL (Mean sea level) - середній рівень моря;

MEA (Minimum en-route altitude) - мінімальна абсолютна висота за маршрутом;

MOCA (Minimum obstacle clearance altitude) - мінімальна абсолютна висота прольоту перешкод;

NM - морська миля;

NPZ (Non-standard Planning Zone) - зона нестандартного планування польотів;

NU (Not usable) - не використовується;

PBN (Performance based navigation) - навігація, заснована на характеристиках;

P-зони (Prohibited area) - заборонені зони;

R-зони (Restricted area) - зони обмеження польотів;

RNAV (Area navigation) - зональна навігація;

RWY (Runway) - злітно-посадкова смуга;

SATVOICE - мовний супутниковий зв'язок;

SID (Standard instrument departure) - стандартний маршрут вильоту за приладами;

STAR (Standard instrument arrival) - стандартний маршрут прибуття за приладами;

TWY (Taxiway) - руліжна доріжка;

T-зони (Training Area) - тренувальні зони;

UIR (Upper flight information region) - верхній район польотної інформації;

VAR (Magnetic variation) - магнітне схилення;

VOR (VHF Omnidirectional Radio Range) - всебічно направлений радіомаяк діапазону дуже високих частот;

WGS-84 (World geodesic system) - Світова геодезична система координат 1984;

АНО - аеронавігаційне обслуговування;

АНІ - аеронавігаційна інформація;

АНД - аеронавігаційні дані;

ДВЧ - дуже високі частоти;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

КСГ - кінцева смуга гальмування;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ПВП - правила візуальних польотів;

ПС - повітряне судно;

САІ - служба аеронавігаційної інформації;

км - кілометр;

см - сантиметр;

мм - міліметр;

сек. - секунда.

Інші терміни та скорочення, що використовуються у цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах, стандартах та рекомендованій практиці ICAO.

1. Аеронавігаційні карти використовуються, як загальнодоступне, повне і достовірне джерело АНД, як ефективний засіб для отримання інформації в зручній, стислій і скоординованій формі.

2. Інструктивний матеріал щодо технічних вимог до аеронавігаційних карт, для яких було визначено міжнародну потребу міститься у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".

1. Група 1. Карти, призначені для використання при плануванні польотів:

карта аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження);

карта аеродромних перешкод - ICAO, тип B;

карта місцевості і перешкод у районі аеродрому - ICAO (електронна);

карта місцевості для точного заходження на посадку - ICAO.

2. Група 2. Карти, призначені для використання під час польоту від зльоту до посадки:

маршрутна карта - ICAO;

карта району - ICAO;

карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO;

карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO;

карта заходження на посадку за приладами - ICAO;

карта візуального заходження на посадку - ICAO;

карта повітряного простору вільних маршрутів України;

карта перехідних маршрутів FRA для вильоту;

карта перехідних маршрутів FRA для прибуття.

3. Група 3. Карти, призначені для використання під час наземного аеродромного руху ПС:

карта аеродрому/вертодрому - ICAO;

карта наземного аеродромного руху - ICAO;

карта стоянки/постановки на стоянку повітряного судна - ICAO.

4. Група 4. Карти, призначені для візуальної аеронавігації, прокладки ліній шляху і використання з метою планування:

аеронавігаційна карта світу 1:1000000 - ICAO;

аеронавігаційна карта 1:500000 - ICAO;

аеронавігаційна карта дрібного масштабу - ICAO;

карта для прокладки курсу - ICAO.

5. Перелік карт, що підлягають публікації, як складова частина АІР:

карта аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження);

карта місцевості для точного заходження на посадку - ICAO;

маршрутна карта - ICAO;

карта району - ICAO;

карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO;

карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO;

карта заходження на посадку за приладами - ICAO;

карта візуального заходження на посадку - ICAO;

карта аеродрому/вертодрому - ICAO;

карта наземного аеродромного руху - ICAO;

карта стоянки/постановки на стоянку повітряного судна - ICAO;

карта мінімальних абсолютних висот при використанні систем спостереження ОПР - ICAO.

6. Інші карти використовуються за необхідності.

7. Зв'язок між групами аеронавігаційних карт наведено у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".

1. Основні принципи автоматизованого картографування:

1) розробка автоматизованої системи картографування АНІ полягає у підвищенні, за її допомогою загальної швидкості, якості, ефективності, точності і рентабельності системи картографування АНІ;

2) основні принципи автоматизованої системи картографування такі:

зниження навантаження на користувача;

сприяння розподілу завдань у галузі розроблення систем картографування;

уникнення дублювання дій;

зменшення кількості помилок у процесі створення аеронавігаційних карт;

виконання завдань, які виходять за рамки людських можливостей;

3) концепція системи автоматизованого картографування АНІ полягає у постійному розвитку системи картографування для успішного переходу від AIS до AIM, основними характеристиками якої є:

конфігурація і налаштування системи;

управління конфігурованим середовищем та зміст баз даних;

очікуваний результат;

4) технічні характеристики щодо автоматизованого картографування АНІ містяться у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".

2. Рівні автоматизації:

1) увесь ланцюжок від джерела даних до видання та розповсюдження аеронавігаційних карт підтримується системами, які характеризуються різним рівнем автоматизації;

2) варіанти рівня автоматизації можуть включати системи видання аеронавігаційних карт вручну, або напівавтоматичного видання при AIS, у яких видання аеронавігаційних карт меншою мірою залежить від втручання людини, або повністю автоматизованого видання аеронавігаційних карт при AIM, де втручання людини мінімальне;

3) усі системи видання AIS/AIM можуть забезпечувати як паперову, так і електронну/цифрову продукцію;

4) послідовні кроки в області розвитку автоматизації передбачають чотири основні рівня автоматизації:

рівень 0 - неавтоматизований;

рівень 1 - орієнтований на обробку даних;

рівень 2 - автоматизований процес;

рівень 3 - повна інтеграція AIM;

5) відмінність між одним рівнем і наступним здійснено з урахуванням таких елементів:

характеристика джерел даних, практика створення й оновлення аеронавігаційних карт;

механізми перевірки змісту аеронавігаційних карт;

різні методики передавання АНІ споживачам;

6) опис характеристик кожного рівня автоматизації стосовно створення, оновлення та розповсюдження аеронавігаційних карт, характеристики щодо концепції системи автоматизованого картографування АНІ містяться у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".

1. Загальні вимоги:

1) під час підготовки окремих видів аеронавігаційних карт враховуються потреби льотних екіпажів і навколишні умови, що впливають на використання карт;

2) льотним екіпажам потрібна інформація з моменту початку руху ПС від місця стоянки до зупинки в місці стоянки пункту призначення;

3) з метою визначення експлуатаційних вимог до аеронавігаційних карт, політ ПС поділений на такі етапи:

руління від місця стоянки до точки зльоту ПС;

зліт та набор висоти для польоту за маршрутом в структурі маршрутів ОПР;

політ за маршрутом в структурі маршрутів ОПР;

зниження для заходження на посадку;

заходження з метою посадки і відхід на друге коло;

посадка і руління до місця стоянки ПС;

4) аеронавігаційна карта кожного типу містить інформацію, яка відповідає призначенню карти і складається з урахуванням аспектів людського фактору, що забезпечує її оптимальне використання;

5) при всіх нормальних умовах виконання польотів, надання АНІ має бути точним без викривлень і коротким, виключати двозначність та легким для читання;

6) використовувані кольори або відтінки та розмір шрифту повинні бути такими щоб пілот міг легко прочитати та інтерпретувати карту у різних умовах природного і штучного освітлення;

7) АНІ надається у вигляді, який забезпечує її отримання пілотом протягом відповідного інтервалу часу, що узгоджується з робочим навантаженням і умовами виконання польоту;

8) при нанесенні АНІ на аеронавігаційну карту будь-якого типу забезпечується плавний перехід від однієї до другої карти відповідно до етапу польоту;

9) аеронавігаційні карти орієнтуються в північному напрямку істинного меридіана. Для забезпечення кращої читабельності можуть застосовуватися інші орієнтування карти з обв'язковим зазначенням істинного північного напрямку;

10) основний розмір листа аеронавігаційної карти 210 х 297 мм;

11) стандарти і рекомендована практика ICAO застосовуються до всіх аеронавігаційних карт, якщо немає спеціального застереження до конкретної карти.

2. Назва:

1) назва або серія аеронавігаційних карт, що складені відповідно до вимог цих Авіаційних правил і відповідають призначенню карти, є аналогічним заголовку відповідної глави і змінюється в залежності від застосування тих або інших вимог, що міститься в цій главі;

2) якщо аеронавігаційна карта не відповідає вимогам, що наведені у цій главі, і будь-яким стандартам, що стосуються конкретної карти, в її назві слово "ICAO" не зазначається.

3. Інша інформація:

1) якщо відсутні застереження щодо конкретної аеронавігаційної карти, розташування зарамкових пояснень має відповідати схемі розташування зарамкових пояснень, що наведена у додатку 1 до цих Авіаційних правил;

2) якщо відсутні застереження до вимог щодо конкретної аеронавігаційної карти, на лицьовій стороні кожної карти зазначається така інформація:

позначення або назва серії аеронавігаційних карт (назва може мати скорочений вид);

назва і територіальна прив'язка листа аеронавігаційної карти;

інформація на полях аеронавігаційної карти про суміжний лист (при його наявності);

3) на аеронавігаційній карті вказується легенда у вигляді таблиці умовних знаків і скорочень, яка міститься на лицевій або зворотній стороні кожної карти, за виключенням тих випадків, коли в цілях економії місця легенда може публікуватися окремо;

4) найменування та місцезнаходження установи, що видає аеронавігаційну карту, вказується на полях цієї карти за виключенням тих випадків, коли карта публікується як частина документу і така інформація може бути наведена з початку цього документу;

5) аеронавігаційні карти або діаграми слід використовувати для доповнення або замість таблиць, або тексту АІР;

6) аеронавігаційні карти розробляються, як частина AIP;

7) аеронавігаційні карти, включені до AIP, підтримуються в актуальному стані шляхом внесення поправок до AIP;

8) виправлення до аеронавігаційних карт, які не містяться в AIP, публікуються у вигляді поправок до AIP і перелічені в розділі GEN 3.2 АІР;

9) інформація, що стосується планування або видання нових аеронавігаційних карт і схем, повідомляється за допомогою циркуляра АНІ (далі - АІС).

4. Умовні знаки:

1) умовні знаки на аеронавігаційних картах, що застосовуються, мають відповідати умовним знакам на картах ICAO, які наведені у додатку 2 до цих Авіаційних правил;

2) якщо на аеронавігаційних картах необхідно вказати важливі елементи або відомості, для яких в ICAO не існує умовного знаку, використовується будь-який умовний знак за умови, що він відрізняється від будь-якого існуючого знаку ICAO і не ускладнює читання основної інформації нанесеної на карту;

3) розмір, характер відображення умовних знаків, товщина ліній та відстань між ними змінюються від масштабу і призначення аеронавігаційної карти, а також з урахуванням значення інформації, яку вони відображають;

4) наземні навігаційні засоби, перетинання і точки шляху позначаються однаковими основними умовними знаками на всіх аеронавігаційних картах, на які вони наносяться, незалежно від призначення карти;

5) умовний знак для основних точок базується на ієрархії умовних знаків і вибирається в такому порядку:

умовний знак наземного навігаційного засобу;

умовний знак перетинання;

умовний знак точки шляху;

6) умовний знак точки шляху використовується, якщо основна точка не позначає місцезнаходження наземного навігаційного засобу або перетинання;

7) умовні знаки використовуються відповідно до вимог пунктів 4 і 5 цієї глави та додатка 2 до цих Авіаційних правил.

5. Види повітряного простору ОПР:

1) при відображені повітряного простору ОПР на аеронавігаційній карті вказується його клас, тип, назва або позивний, вертикальні межі і, що підлягає використанню, частота (частоти) радіозв'язку, а також горизонтальні межі що відображені відповідно до додатка 2 до цих Авіаційних правил;

2) на аеронавігаційній карті, що використовується для польотів за ПВП, на лицевій або зворотній стороні відтворюються частини таблиці класифікації повітряного простору ОПР, що застосовуються до повітряного простору, відображеного на карті.

6. Одиниці виміру:

1) відстань визначається як геодезична відстань;

2) відстань вказується в км або NM, або в обох одиницях при умові їх чіткого розмежування;

3) абсолютні висоти, перевищення і відносні висоти вказуються в метрах або футах, або в обох одиницях при умові їх чіткого розмежування;

4) лінійні розміри, що відносяться до AD та короткі відстані, вказуються в метрах;

5) ступінь роздільної здатності, що стосується відстані, розмірів, висот і перевищень має відповідати вимогам, вказаним на конкретній карті;

6) одиниці виміру, що використовуються при показі відстані, абсолютних висот, перевищень і відносних висот чітко вказуються на лицевій стороні аеронавігаційної карти;

7) у разі потреби таблиці переводу одиниць виміру наносяться на лицьову сторону кожної аеронавігаційної карти, на якій вказуються відстані, перевищення або абсолютні висоти.

7. Масштаб і проєкція аеронавігаційних карт та датування АНІ:

1) на аеронавігаційних картах великих районів вказується назва, основні параметри та масштаб проєкції, на картах не великих районів зазначається лише лінійний масштаб;

2) на лицевій стороні кожної аеронавігаційної карти чітко вказується дата нанесення АНІ.

8. Напис географічних назв:

1) для всіх написів застосовуються знаки латинського алфавіту;

2) назва місць і географічних елементів в державах, що офіційно використовують різновиди латинського алфавіту, вказуються в їх офіційному написі, включно із наголосами і діакритичними знаками, що використовуються у відповідних алфавітах;

3) при використанні на будь-якій конкретній аеронавігаційній карті скорочень таких географічних термінів, як "мис", "точка", "затока" або "річка" кожне із цих слів в якості прикладу пишеться повністю в одному із найбільш важливих місць його застосування на тій мові, на якій видається ця карта;

4) при використанні скорочень знаки пунктуації не ставляться;

5) зразки шрифту, придатного для використання на аеронавігаційних картах, наведені у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual".

9. Скорочення:

1) на аеронавігаційних картах скорочення використовуються за потребою;

2) у відповідних випадках застосовуються скорочення, що зазначені в DOC 8400 ICAO "ICAO Abbreviations and Codes".

10. Державний кордон:

1) на аеронавігаційних картах позначається державний кордон, який може перериватись, якщо він заважає читанню більш важливої інформації;

2) якщо на аеронавігаційних картах позначаються території двох або більше держав, вказуються їх назви.

11. Розфарбування і рельєф місцевості:

1) на аеронавігаційних картах використовується колір відповідно до шкали кольорів, яка міститься у додатку 3 до цих Авіаційних правил;

2) якщо на аеронавігаційній карті наведений рельєф, він має відображатись для потреби тих користувачів повітряного простору, хто використовує карту для:

орієнтування та впізнання;

визначення безпечних висот прольоту над місцевістю;

чіткого розуміння інформації, коли вона вказується;

планування;

3) при зображенні рельєфу за допомогою тональної гіпсометрії слід керуватися тональною гіпсометричною шкалою висот, яка наведена у додатку 4 до цих Авіаційних правил;

4) висотні відмітки, що наносяться на аеронавігаційні карти, позначають окремі критичні точки;

5) не точні значення висотних відміток у разі потреби супроводжується знаком "±".

12. Зони: P-зони, R-зони, D-зони, T-зони:

1) при позначені на аеронавігаційній карті P-зони, R-зони, D-зони, T-зони, на карті також вказується стандартне або інше позначення, проте літерні позначення національної приналежності можуть не використовуватись;

2) літерні позначення національної приналежності містяться у DOC 7910 ICAO "Location Indicators".

13. Магнітне схилення:

1) на аеронавігаційних картах вказується північний напрямок істинного меридіана і VAR;

2) ступінь роздільної здатності по VAR відповідає вимогам для конкретної аеронавігаційної карти;

3) якщо на аеронавігаційній карті вказується VAR, його величина надається станом на найближчий до дати видання карти рік, кратним п'яти (2010, 2015 тощо);

4) якщо розрахунок щорічного коливання свідчить про зміни фактичної величини VAR більше ніж на 1°, вказується проміжна дата і величина VAR;

5) на аеронавігаційних картах може вказуватися дата та щорічні коливання VAR;

6) для аеронавігаційної карти польотів за приладами публікація змін VAR здійснюється протягом максимум шести циклів системи регламентації та контролювання АНІ (далі - AIRAC);

7) у великих вузлових районах з декількома AD застосовується одне округлене значення VAR.

14. Аеронавігаційні дані:

1) в межах системи управління якістю (далі - QMS), вживаються заходи для створення організованої QMS, яка включає методики, процеси і ресурси, що необхідні для здійснення загального керівництва якістю на кожному функціональному етапі. За необхідності по кожному функціональному етапу демонструються методи здійснення такого загального керівництва якістю;

2) встановлюються процедури для з'ясування у будь-який час, джерела АНД для забезпечення виправлення будь-яких аномалій або помилок в даних, виявлених на етапах їх випуску/супроводу або при оперативному використанні;

3) забезпечується ступінь роздільної здатності АНД на аеронавігаційних картах, яка має відповідати вимогам до конкретної карти;

4) забезпечується збереження цілісності АНД аеронавігаційної карти протягом всього інформаційного процесу з моменту складання до розсилки наступному передбачуваному користувачу;

5) залежно від застосованої класифікації цілісності, процедури валідації та верифікації мають наступні цілі для:

звичайних даних - запобігання спотворенню даних на етапі їх обробки;

важливих даних - гарантування, що спотворення АНД не виникне на будь-якому етапі процесу і, за необхідності, можуть бути передбачені додаткові процедури для усунення потенційних ризиків з метою отримання додаткових гарантій цілісності даних на цьому рівні;

критичних даних - гарантування, що спотворення АНД не виникне на будь-якому етапі процесу, і передбачення додаткових процедур гарантії цілісності для повного усунення наслідків недоліків, що виявлені в результаті аналізу загальної архітектури QMS потенційних ризиків цілісності даних;

6) цілісність даних варто забезпечувати шляхом використання криптографічних технологій (наприклад, функції хешування, кодів автентифікації повідомлень, асиметричного та симетричного шифрування і цифрових сертифікатів);

7) при передачі і/або зберіганні АНД, масивів даних використовуються методи виявлення помилок в цифрових даних.

15. Загальні системи відліку:

1) система відліку в горизонтальній площині:

у якості даної системи використовується WGS-84;

опубліковані географічні координати, що позначають широту і довготу наводяться відносно WGS-84;

ступінь роздільної здатності географічних координат на аеронавігаційній карті має відповідати встановленій для конкретної серії карт;

2) технічні вимоги, що стосуються ступені роздільної здатності АНД карти, містяться у PANS AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management";

3) система відліку в вертикальній площині:

у якості системи відліку в вертикальній площині використовується прийнятий за базу MSL, який забезпечує зв'язок залежних від гравітації відносних висот (перевищень) з поверхнею;

у доповнення до перевищення відносно MSL конкретних знімальних наземних позицій, для цих же позицій публікується інформація про хвилю геоїда (відносно поверхні еліпсоїда WGS-84), як вказано для конкретної аеронавігаційної карти;

ступінь роздільної здатності значень перевищення і хвилі геоїда на аеронавігаційній карті мають відповідати встановленій для конкретної серії аеронавігаційних карт;

технічні вимоги до цілісності даних на аеронавігаційних картах, методів виявлення помилок в цифрових даних, містяться у PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management";

4) система відліку часу:

як системи відліку часу використовується григоріанський календар і всесвітній координований час (далі - UTC);

5) якщо при складанні аеронавігаційних карт використовується інша система відліку часу, це вказується в АІР.

16. Всі аеронавігаційні карти, що видаються відповідно до цих Авіаційних правил та містять АНД і АНІ, мають відповідати вимогам конкретної карти.

1. Карта аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) у поєднанні з відповідною АНІ, що опублікована в АІР, забезпечує експлуатанта відомостями щодо дотримання експлуатаційних обмежень, наведених у додатку 6 "Operation of Aircraft" до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 07 грудня 1944 року, до якої Україна приєдналася 10 серпня 1992 року та яка чинна для України з 09 вересня 1992 року (далі - Конвенція).

2. Карти аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) надаються для всіх AD, які регулярно використовується міжнародною цивільною авіацією, за винятком тих AD, де відсутні перешкоди в зонах траєкторій зльоту або там де надається карта місцевості і перешкод в районі аеродромів - ICAO (електронна).

3. Якщо у зв'язку з відсутністю перешкод у зоні траєкторії набору висоти при зльоті необхідність у карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) відпадає, про це публікується спеціальне повідомлення в AIP.

1. Перевищення вказуються з точністю до півметра або до фута.

2. Лінійні розміри вказуються з точністю до півметра.

1. Розміри кожної карти аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) мають бути достатніми для нанесення всіх існуючих перешкод.

2. Окремі віддалені перешкоди, через які треба було б занадто збільшити розмір листа, позначаються відповідною умовною позначкою і стрілкою з зазначенням відстані і пеленга від найбільш віддаленого кінця RWY і величини їхнього перевищення.

3. Горизонтальний масштаб вибирається в межах від 1:10000 до 1:15000.

4. Вертикальний масштаб, що застосовується, має бути в десять разів крупніше горизонтального масштабу.

5. Горизонтальний і вертикальний лінійні масштаби позначаються на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) в метрах і футах відповідно.

1. На карту аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) наноситься план і профіль кожної RWY, прилеглої до неї КСГ, або смуги вільної від перешкод, зони траєкторії зльоту і перешкод.

Профіль кожної RWY, КСГ, смуги, вільної від перешкод, і перешкод у зоні траєкторії зльоту, зображується над відповідним планом кожного елемента.

2. Профіль запасної зони траєкторії зльоту включає лінійну проєкцію всієї траєкторії зльоту і розташовується над її відповідним планом у формі, яка найбільш зручна для швидкого розуміння інформації.

3. Сітка профілю наноситься по всій площі профілю, за винятком RWY.

4. Нульовим значенням для вертикального відліку вважається MSL.

5. Нульовим значенням для горизонтального відліку вважається кінець RWY на протилежній стороні від відповідної зони траєкторії зльоту.

6. Градуювання поділів сітки з зазначенням інтервалів наноситься уздовж основи сітки і на вертикальних полях.

7. Вертикальне градуювання сітки має створюватись з інтервалом 30 метрів (100 футів) на місцевості, горизонтальне - 300 метрів (1000 футів).

8. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) також передбачається рамка для реєстрації експлуатаційних даних та таблиця для реєстрації поправок і дат їхнього внесення.

1. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) вказується назва країни, в якій розташований AD, назва міста або населеного пункту, або району, які обслуговуються даним AD, назва AD і позначення RWY.

2. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) вказується VAR з точністю до 1° і дата інформації.

1. Перешкоди:

1) об'єкти в зоні траєкторії зльоту, що піднімаються над плоскою поверхнею з нахилом 1.2 % та які мають загальний початок із зоною траєкторії зльоту, розглядаються як перешкоди, за винятком випадків, коли такі перешкоди цілком затінені іншими більш високими перешкодами і тому не позначаються на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження);

2) рухомі об'єкти (судна, потяги, автомашини тощо), що піднімаються над площиною з нахилом 1.2 %, є перешкодами, але не є перешкодами які створюють затінення;

3) тінню перешкоди вважається плоска поверхня, що починається від горизонтальної лінії, що проходить через вершину перешкоди перпендикулярно осьовій лінії зони траєкторії зльоту. Ця площина включає в себе всю ширину зони траєкторії зльоту і продовжується до площини, яка має нахил 1.2 %, або до наступної більш високої перешкоди, якщо вона знаходиться ближче. Протягом перших 300 метрів (1000 футів) зони траєкторії зльоту тіньові площини розташовуються горизонтально, а за цією точкою вони мають нахил вгору 1,2 %;

4) якщо перешкода, що створює затінення, може бути усунута, то інші об'єкти, які в результаті цього стають перешкодами, наносяться на карту аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження).

2. Зона траєкторії зльоту:

1) зона траєкторії зльоту являє собою чотирикутний простір на поверхні землі, що лежить безпосередньо під траєкторією зльоту і розташована симетрично стосовно неї. Дана зона має такі характеристики:

вона починається наприкінці зони, яка оголошена придатною для зльоту (тобто наприкінці RWY, або смуги, вільної від перешкод, у залежності від обставин);

початкова ширина зони злітної траєкторії польоту становить 180 метрів (600 футів) і починається у кінці RWY або смуги вільної від перешкод (за наявності) та збільшується симетрично по обидва боки від продовження осьової лінії ЗПС, відхиляючись від осі під кутом 12,5 % (або 0,25D по кожну сторону). Ширина злітно-посадкової траєкторії збільшується до максимального значення 1800 метрів (6000 футів), де D - це відстань від початкової точки, і продовжується до точки, після якої немає значних перешкод, або до відстані не більше 10 км (5,4 NM), залежно від того, яка з цих величин менша;

2) на RWY, якими користуються ПС з експлуатаційними обмеженнями, що не виключають можливість виконання ними зльоту з градієнтом менше 1,2 %, довжина зони траєкторії зльоту збільшується не менше, ніж до 12 км (6,5 NM), можливість виконання ними зльоту з градієнтом менше 1,2 %, а нахил плоскої поверхні зменшується до 1 % або менше;

3) якщо визначена топографічним способом площина з нахилом 1 % не стикається з перешкодами, вона опускається до точки її зіткнення з першою перешкодою.

3. Оголошені дистанції:

1) для кожного напрямку кожної RWY у відповідному місці на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) вказується інформація щодо наявної:

дистанції розбігу;

дистанції зльоту;

дистанції перерваного зльоту;

посадкової дистанції;

2) якщо оголошена відстань не вказується при використанні RWY тільки в одному напрямку, така RWY позначається як не використовувана для зльоту, посадки або для того й іншого.

4. Вид в плані і профіль:

1) в плані вказується:

суцільна лінія - контур RWY, включно її довжина і ширина, також магнітний пеленг із точністю до 1° і номер RWY;

штрихова лінія - смуги, що вільні від перешкод, включно їхня довжина і позначення;

пунктирна лінія - зони траєкторій зльоту і тонкою переривчастою лінією з короткими і довгими штрихами, що чергується осьова лінія RWY;

запасні зони траєкторій зльоту. У тих випадках, коли вказуються запасні зони траєкторій зльоту, які розташовані несиметрично продовження осьової лінії RWY, передбачаються примітки, у яких пояснюється значення таких зон;

перешкоди, включно:

точне місце розташування кожної перешкоди разом з умовним позначенням, яке характеризує тип цієї перешкоди;

перевищення і позначення кожної перешкоди;

межі підвищення перешкод великих розмірів з поясненням у таблиці умовних позначень;

2) вказуються критичні висотні відмітки у межах зони траєкторії зльоту;

3) на плані зазначається характер поверхонь RWY і КСГ;

4) КСГ позначаються штриховою лінією;

5) при зображенні КСГ вказується довжина кожної КСГ;

6) на профілі позначається:

суцільна лінія - профіль осьової лінії RWY і пунктирною лінією профіль осьової лінії будь-яких відповідних КСГ та смуг, вільних від перешкод;

перевищення осьової лінії на кожному кінці RWY, на КСГ та на початку кожної зони траєкторії зльоту, а також значна зміна ухилу RWY КСГ;

перешкоди, включно:

кожна перешкода - суцільною вертикальною лінією, яка починається від відповідної лінії сітки і проходить, принаймні, через наступну лінію сітки до верхньої точки перешкоди;

позначення кожної перешкоди;

межі підвищення перешкод великих розмірів з поясненням у легенді;

7) за необхідності, на карту аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) може наноситись профіль перешкод, який представляє собою лінію, що з'єднує вершини кожної перешкоди і визначає зону затінення, яка створюється суттєвими перешкодами.

1. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) у разі потреби вказується ступінь досяжної точності.

2. Горизонтальні розміри та перевищення RWY, що позначаються на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження), КСГ та кінцева смуга, вільна від перешкод, зазначаються з точністю до півметра (1 фута).

3. При польовій зйомці та виданні карти аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) має забезпечуватись така ступінь точності, щоб при знятті даних з цієї карти відхилення в зонах траєкторій зльоту не перевищували наступних максимальних меж:

1) горизонтальні відстані - 5 метрів (15 футів) у початковій точці з наступним збільшенням у пропорції 1:500;

2) вертикальні відстані - півметра (1,5 фута) на перших 300 метрів (1000 футів) з наступним збільшенням у пропорції 1:1000.

4. Дані.

У випадку відсутності при зйомці даних про дійсний вихідний рівень відліку в вертикальній площині, вказується розрахункове перевищення вихідного рівня з позначкою, що це перевищення розрахункове.

1. Карта аеродромних перешкод - ICAO, тип B забезпечує інформацією, яка призначається для:

1) визначення мінімальних безпечних абсолютних/відносних висот прийняття рішення (далі - DA/H), включно для висоти польоту по колу;

2) визначення правил, якими необхідно користуватися в аварійній ситуації при зльоті та посадці;

3) застосування норм безпечного прольоту перешкод і правил їх маркування;

4) використання, як вихідний матеріал для складання карт аеродромних перешкод - ICAO, тип B;

2. Карта аеродромних перешкод - ICAO, тип B надається для всіх AD, що регулярно використовуються міжнародною цивільною авіацією, за виключенням AD, для яких надається карта місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна).

Карта аеродромних перешкод - ICAO, тип B не є обов'язковою і може надаватися у разі потреби.

1. Перевищення вказуються з точністю до півметра або фута.

2. Лінійні розміри вказуються з точністю до півметра.

3. Картографічний район кожної карти аеродромних перешкод - ICAO, тип B має бути достатнього розміру для нанесення всіх існуючих перешкод.

4. Окремі віддалені перешкоди, нанесення яких вимагає збільшення розміру листа, позначаються відповідною умовною позначкою та стрілкою з зазначенням відстані і пеленга від контрольної точки AD та величини їхнього перевищення.

5. Горизонтальний масштаб вибирається у межах від 1:10000 до 1:20000.

6. Горизонтальний лінійний масштаб позначається на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип B в метрах і футах.

7. У разі необхідності також вказуються лінійні масштаби в км і NM.

1. На картах аеродромних перешкод - ICAO, тип B вказуються:

1) будь - які необхідні пояснення до проекції, що застосовуються;

2) будь - які необхідні позначення сітки, що використовуються;

3) примітка про те, що перешкодами є ті об'єкти, що підносяться над поверхнями;

4) рамка для реєстрації поправок і дат їх внесення;

5) із зовнішнього боку внутрішньої рамки листа карти аеродромних перешкод - ICAO, тип B з інтервалом в одну мінуту наноситься розмітка широти і довготи, в градусах і мінутах.

2. Паралелі і меридіани можуть бути нанесені по всьому полю карти аеродромних перешкод - ICAO, тип B.

3. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип B вказується назва країни, в якій розташований AD, назва міста, населеного пункту або району, який обслуговується даним AD та його назва.

1. Позначення елементів дренажу і гідрографії зводиться до мінімуму.

2. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип B позначаються будівлі та інші об'єкти, що виступають, та які відносяться до AD. За можливості дані об'єкти відображаються в масштабі.

3. Вказуються всі штучні або природні об'єкти, що підносяться над поверхнею зльоту і поверхнею заходження на посадку, або поверхнями безпечного прольоту і маркування перешкод.

4. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип B позначаються шосейні і залізничні дороги, що знаходяться в межах зон зльоту і заходження на посадку, а також які розташовані на відстані менше 600 метрів (2000 футів) від кінця RWY або її продовження.

5. Географічні елементи, що мають суттєве значення, за необхідності супроводжуються назвами.

1. На карту аеродромних перешкод - ICAO, тип B наноситься компасна роза, яка орієнтована на північне направлення істинного меридіана або будь-яка інша точка Півночі із зазначенням VAR з точністю до 1°, дата інформації про VAR і річні зміни.

2. На картах аеродромних перешкод - ICAO, тип B вказуються:

1) контрольна точка AD і її географічні координати в градусах, мінутах і секундах;

2) контури RWY суцільною лінією;

3) довжина і ширина RWY;

4) магнітний пеленг з точністю до 1° і номер RWY;

5) перевищення осьової лінії RWY на кожному її кінці, на КСГ, на початку кожної зони зльоту і заходження на посадку, при кожній істотній зміні уклону RWY та КСГ;

6) відповідні позначення TWY, перонів і місць стоянок, контури яких наносяться суцільною лінією;

7) відповідні позначення КСГ, яке наносяться штриховою лінією;

8) довжина кожної КСГ;

9) відповідні позначення смуг, вільних від перешкод, що наносяться пунктирною лінією;

10) довжина кожної смуги, вільної від перешкод;

11) відповідні позначення поверхні зльоту і поверхні заходження на посадку, що наносяться пунктирною лінією;

12) зони зльоту і заходження на посадку;

13) точне місцезнаходження перешкод включно:

умовний знак, що характеризує тип цієї перешкоди;

перевищення;

пізнавальні дані;

межі піднесення істотних перешкод великих розмірів з поясненням у легенді, що не виключає необхідність зазначення критичних висотних відміток у межах зон зльоту та посадки;

14) будь-які додаткові перешкоди, включно перешкоди в тіні перешкоди, які будуть виділені іншим чином.

Якщо уповноважений орган з питань цивільної авіації встановив більш низькі поверхні, вони можуть використовуватися при визначенні перешкод.

3. Вказується характер поверхонь RWY і КСГ.

4. По мірі можливості, найбільш високий об'єкт або перешкоду, що розташовані між суміжними зонами заходження на посадку в межах радіусу 5000 метрів (15000 футів) від контрольної точки AD, слід позначати помітним знаком.

5. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип B вказується протяжність ділянок лісу і елементів рельєфу, якщо вони або їх частина становлять істотні перешкоди.

1. На карті аеродромних перешкод - ICAO, тип B вказується ступінь точності, яку необхідно досягти.

2. Горизонтальні розміри, що позначені на карті аеродромних перешкод - ICAO, тип B, перевищення робочої площі КСГ та кінцевих смуг, вільних від перешкод, зазначаються із точністю до півметра (1 фута).

3. При зйомці та виданні карт аеродромних перешкод - ICAO, тип B слід забезпечити ступінь точності, яка б при знятті даних з карти забезпечувала відхилення не більше максимальних меж:

1) зони зльоту і заходження на посадку при:

горизонтальній відстані - 5 метрів (15 футів) щодо початкової точки з наступним збільшенням у пропорції 1:500;

вертикальній відстані - півметра (1,5 фута) на перших 300 метрів (1000 футів) з подальшим збільшенням у пропорції 1:1000;

2) інші зони:

горизонтальна відстань - 5 метрів (15 футів) у межах 5000 метрів (15000 футів) від контрольної точки AD і 12 метрів (40 футів) за межами зони;

вертикальна відстань - 1 метр (3 фути) у межах 1500 метрів (5000 футів) від контрольної точки AD з наступним збільшенням у пропорції 1:1000.

4. Дані.

У випадку відсутності при зйомці даних про дійсний вихідний рівень відліку в вертикальній площині, вказується розрахункове перевищення вихідного рівня з позначкою, що це перевищення розрахункове.

1. Карта місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) відображає дані про місцевість і перешкоди, та відповідні АНД, що необхідні для:

1) надання експлуатантові можливості дотримуватись експлуатаційних обмежень шляхом розробки позаштатних процедур для використання на випадок аварійної ситуації при відході на друге коло або зльоті, а також на основі аналізу експлуатаційних обмежень ПС;

2) забезпечення прикладних процесів, що стосуються аеронавігації, а саме:

побудови процедур польотів за приладами включно із процедурою польоту по колу;

обмеження й усунення аеродромних перешкод;

отримання вихідних даних для складання інших карт.

1. Карта місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) надається для всіх AD, що регулярно використовуються міжнародною цивільною авіацією. Дана карта є необов'язковою і може надаватися у разі потреби.

2. За наявності карти місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна), карта аеродромних перешкод - ICAO, тип A (експлуатаційні обмеження) і карта аеродромних перешкод - ICAO, тип B не застосовуються.

3. Інформація, яка передбачена картою місцевості для точного заходження на посадку - ICAO, може надаватись на карті місцевості та перешкод у районі аеродрому - ICAO (електронна). У цьому випадку карта місцевості для точного заходження на посадку - ICAO не застосовується.

4. У якості загальної основи надання даних, використовується серія стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (далі - ISO), яка стосується географічної інформації, що забезпечує обмін даними даної карти між різними користувачами й застосування ними цих даних.

1. На карті місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) вказується назва країни, в якій розташований AD, назва міста або населеного пункту, які обслуговуються AD, та його назва.

2. Кожна карта місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) має бути достатнього розміру для охоплення району 2, що зазначений в PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management".

1. Загальні вимоги до розробки карти місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна):

1) при розробці комп'ютерних графічних прикладних процесів, які використовуються для зображення та взаємозв'язку елементів на карті, зазначаються атрибути цих елементів, вихідна просторова геометрія й відповідні топологічні співвідношення, які визначаються схемою застосування;

2) інформація, яка зображується, надається на основі вимог до зображення, що застосовується відповідно до існуючих стандартів відображення інформації;

3) вимоги та правила до зображення не є частиною масиву даних;

4) правила зображення містяться в Каталозі правил зображення, у якому вказуються посилання на вимоги до зображення, які утримуються окремо;

5) Стандарт 19117 ISO "Geographic information" містить схеми, що описують механізм зображення елементів географічної інформації;

Стандарт 19109 ISO "Geographic information. Rules for application schema" містить правила, які стосуються схеми застосування;

Стандарт 19107 ISO "Geographic information. Spatial schema" визначає просторову геометрію й відповідні топологічні співвідношення;

6) умовні знаки, що використовуються для зображення елементів, мають відповідати вимогам, зазначеним в додатку 2 до цих Авіаційних правил.

2. Елементи місцевості:

1) елементи місцевості й відповідні атрибути, що зображуються на карті місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) та зв'язані з нею через базу даних, повинні базуватися на інформації щодо масивів даних про місцевість, відповідно до вимог глави 5 додатка 15 "Aeronautical Information Services" до Конвенції;

2) технічні вимоги, що стосуються масивів даних про місцевість містяться в главі 5 та додатках 1, 6 і 8 до PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management";

3) елементи місцевості що зображуються, мають забезпечувати реальне загальне відображення місцевості. Це досягається методом подання поверхні місцевості у вигляді безперервної послідовності значень її перевищення у всіх вузлах певної сітки, яка також називається DEM;

4) відповідно до вимог додатка 15 "Aeronautical Information Services" до Конвенції та додатків 1 та 8 до PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management" DEM для інтервалу між постами (сіткою) в районі 2 визначається через 1 сек. дуги (приблизно 30 метрів).

Додатково до DEM поверхня місцевості повинна зображуватись у вигляді горизонталей.

Для поліпшення DEM необхідно використовувати ортогональне відображення, яке б забезпечувало сполучення елементів на DEM з елементами на відображенні. Це відображення має бути розміщене на окремому рівні електронної карти;

5) елементи місцевості, що зображуються на карті місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна), пов'язані з атрибутами в базі (базах) даних, а саме:

місцем розташування вузлів сітки в горизонтальній площині, яке обумовлено географічними координатами й перевищеннями цих вузлів;

типом поверхні;

значенням горизонталей, якщо передбачаються;

назвами міст, населених пунктів та інших важливих топографічних елементів;

6) з елементами місцевості, що зображуються, необхідно пов'язати додаткові атрибути місцевості, які зазначені в базі (базах) даних;

7) технічні вимоги до атрибутів місцевості містяться у додатку 6 до PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management".

3. Елементи перешкод:

1) елементи перешкод і відповідні атрибути, що зображуються або зв'язані через базу даних з картою місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна), базуються на масивах даних про перешкоди, які відповідають вимогам додатка 15 "Aeronautical Information Services" до Конвенції;

2) технічні вимоги, що стосуються масивів даних про перешкоди містяться в главі 5 та додатках 1, 6 і 8 до PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management";

3) кожна перешкода повинна зображуватися за допомогою відповідного умовного знаку й покажчика перешкоди;

4) елементи перешкод, що зображуються, вказуються з відповідними атрибутами в базі (базах) даних:

місцем розташування в горизонтальній площині, яке визначається географічними координатами, і відповідним перевищенням;

типом перешкоди;

розміром перешкоди, якщо це необхідно;

5) з елементом перешкоди, що зображений, необхідно пов'язати додаткові атрибути перешкоди, які зазначені і розміщені в базі (базах) даних;

6) технічні вимоги, що стосуються атрибутів перешкод містяться в таблиці А6-2 додатка 6 до PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management".

4. Елементи аеродрому:

1) елементи AD й відповідні атрибути, що зображуються та зв'язані через базу даних з картою місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна), базуються на даних про AD, які відповідають вимогам додатка 15 "Aeronautical Information Services" до Конвенції;

2) технічні вимоги, що стосуються елементів AD і відповідних атрибутів містяться в главі 5 і додатку 1 до PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management";

3) із використанням відповідних умовних позначень зображуються такі елементи AD:

контрольна точка AD;

RWY з цифровим позначенням та, якщо є, КСГ і смуги, що вільні від перешкод;

TWY, перони, великі споруди та інші елементи AD, що виділяються;

4) елементи AD, що відображаються, пов'язуються з такими атрибутами в базі (базах) даних:

географічні координати контрольної точки AD;

VAR AD, роком інформації й щорічною зміною;

довжина і ширина RWY, КСГ та смуг, що вільні від перешкод;

тип поверхні RWY і КСГ;

магнітні пеленги RWY із точністю до найближчого градуса;

перевищення кожного кінця RWY, КСГ та смуг, вільних від перешкод, а також кожної точки значної зміни ухилу RWY і КСГ;

оголошені дистанції для кожного напрямку RWY або скорочення "NU", якщо RWY не використовується в будь-якому напрямку зльоту/посадки;

5) VAR може бути через базу даних пов'язане з контрольною точкою AD.

5. Елементи радіонавігаційних засобів:

1) елемент кожного радіонавігаційного засобу, який розташований в межах району картографування, зображується відповідним умовним знаком;

2) атрибути елементів радіонавігаційних засобів, що зображені, можуть бути пов'язані з елементами навігаційних засобів у базі (базах) даних.

6. Точність і роздільна здатність:

1) ступінь точності АНД, даних про місцевість і перешкоди має відповідати їхньому передбачуваному використанню;

2) технічні вимоги, що стосуються точності даних про місцевість та перешкоди, містяться в додатку 1 до PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management";

3) роздільна здатність АНД, даних про місцевість та перешкоди має відповідати фактичній точності даних;

4) технічні вимоги, що стосуються роздільної здатності АНД, даних про місцевість та перешкоди, містяться в додатку 1 до PANS-AIM, DOC 10066 ICAO "Aeronautical Information Management".

7. Функціональні можливості електронної карти:

1) при розгляді карти місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) необхідно забезпечити можливість внесення змін до масштабу карти;

2) для поліпшення сприйняття зображення, залежно від масштабу карти, допускається зміна розміру умовних знаків і тексту;

3) інформація на карті місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) прив'язується до географічних координат, при цьому має забезпечуватися можливість визначення місця розташування курсору з точністю, принаймні, до найближчої секунди;

4) карта місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) має бути сумісною з широко доступним обладнанням, програмним забезпеченням і носіями настільного комп'ютера;

5) карта місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) має включати своє власне "зчитувальне" програмне забезпечення;

6) у випадку, коли внаслідок великого обсягу інформації окремі елементи, що необхідні для забезпечення використання карти місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна), не можуть бути показані з достатньою чіткістю на одному великомасштабному зображенні карти, має бути передбачені рівні інформації, які можуть дозволяти користувачу її комбінувати відповідно до потреб;

7) формат карти місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) з рівнями інформації, які можуть обиратися користувачем, є найбільш доцільним методом подання більшості елементів AD;

8) має бути забезпечено можливість паперового друку карти місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) відповідно до вимог її змісту та в масштабі, вибраному користувачем;

9) надрукований екземпляр карти може включати окремі листи, що не перекриваються, або конкретні обрані райони, виходячи з потреб користувача;

10) інформація про атрибути елементів, яка отримується через канал зв'язку з базою даних, може надаватись окремо на листах з відповідними поясненнями.

8. Специфікація картографічних інформаційних продуктів:

1) комплексний опис масивів даних, які представляють собою карту місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна), що надається у вигляді специфікації інформаційного продукту, на основі якої користувачі повітряного простору будуть мати можливість оцінювати картографічний інформаційний продукт і визначати, чи відповідає він вимогам для запланованого використання;

2) специфікації картографічних інформаційних продуктів включають оглядовий розділ, область специфікації, ідентифікацію інформаційного продукту, відомості про зміст даних, системи відліку, що використовуються, вимоги до якості даних, інформацію про отримання, поновлення, зображення даних, поставку інформаційного продукту, а також будь-яку додаткову наявну інформацію й метадані;

3) в оглядовому розділі специфікацій картографічних інформаційних продуктів зазначається короткий опис продукту та загальна інформація про інформаційний продукт;

4) область специфікації картографічного інформаційного продукту містить відомості про протяжність у просторі (в горизонтальній площині) району картографування;

5) ідентифікація картографічного інформаційного продукту включає назву продукту, короткий опис його змісту й призначення, також опис географічного району, який охоплюється картою;

6) зміст даних специфікацій картографічних інформаційних продуктів чітко визначає тип обхвату та/або метод відображення та їх короткий опис;

7) специфікації картографічних інформаційних продуктів включають інформацію, яка визначає системи відліку, що використовуються.

Дана інформація містить відомості про систему відліку в просторі (у горизонтальній і вертикальній площині) і, за необхідності, систему відліку часу;

8) специфікації картографічних інформаційних продуктів визначають вимоги до якості даних, які включають відомості про прийнятні однакові рівні якості даних і відповідні заходи забезпечення якості даних.

Ці відомості охоплюють всі елементи й піделементи якості даних, навіть якщо буде вказуватись, що конкретний елемент або піделемент якості даних не застосовується;

9) специфікації картографічних інформаційних продуктів включають опис методу отримання даних, що містить загальну інформацію про джерела й процеси отримання картографічних даних, які використані;

10) у специфікаціях картографічних інформаційних продуктів вказуються принципи й критерії відновлення карти, що застосовуються, включно відомості про частоту поновлення картографічного продукту;

11) особливу важливість має інформація про поновлені масиви даних про перешкоди, які відносяться до карти місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна), а також відомості про принципи, методи й критерії відновлення даних про перешкоди, які використовуються;

12) специфікації картографічних інформаційних продуктів містять інформацію про забезпечення зображення даних на карті місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна) та інформацію про порядок поставки інформаційних продуктів, який включає відомості про формати й способи поставки;

13) основні елементи картографічних метаданих додають до специфікації картографічних інформаційних продуктів;

14) будь-які додаткові елементи метаданих, які мають надаватись, вказуються в специфікації продукту разом з форматом і порядком кодування метаданих;

15) специфікації картографічних інформаційних продуктів документально визначають картографічний інформаційний продукт, який реалізований у вигляді масиву даних.

Масиви даних описуються за допомогою метаданих.

1. Карта місцевості для точного заходження на посадку - ICAO містить повну інформацію про профіль місцевості, включно природні та штучні об'єкти, у межах заданої ділянки кінцевого етапу заходження на посадку, з метою надання експлуатантам ПС можливості проведення оцінки впливу даної місцевості на визначення висоти прийняття рішення при використанні радіовисотомірів.

2. Карта місцевості для точного заходження на посадку - ICAO надається для усіх RWY, які обладнані для точного заходження на посадку за категоріями II і III на AD, які використовуються міжнародною цивільною авіацією за винятком випадків, коли необхідна інформація надана на карті місцевості і перешкод в районі аеродрому - ICAO (електронна).

1. Для карти місцевості для точного заходження на посадку - ICAO використовується горизонтальний масштаб 1:2500 та вертикальний масштаб 1:500.

2. Якщо на даній карті позначається профіль місцевості в межах більше 900 метрів (3000 футів) від порога RWY, використовується горизонтальний масштаб 1:5000.

3. На карті місцевості для точного заходження на посадку - ICAO вказується назва держави, в якій розташований AD, міста, населеного пункту або району, що обслуговуються даним AD, його назва та позначення RWY.

1. Карта місцевості для точного заходження на посадку - ICAO містить:

1) план місцевості в горизонталях з інтервалом 1 метр (3 фути) на ділянці 60 метрів (200 футів) по обидва боки від продовження осьової лінії RWY у тих же межах, що і профіль, при цьому горизонталі наносяться відносно рівня порогу RWY;

2) позначення ділянок, висотою місцевості або висотою будь-якого об'єкта місцевості, який позначений на плані, та на ±3 метри (10 футів) розходиться з профілем осьової лінії RWY і може позначитись на показаннях радіовисотоміра;

3) профіль місцевості в межах 900 метрів (3000 футів) від порога вздовж продовження осьової лінії RWY.

2. Якщо місцевість на відстані більше 900 метрів (3000 футів) від порога RWY гориста або характеризується іншими особливостями, що мають важливе значення для користувача, профіль місцевості показується у межах не більше 2000 метрів (6500 футів) від порога RWY.

3. Висота опорної точки системи ILS вказується з точністю до найближчого півметра або фута.

1. Карта повітряного простору вільних маршрутів України надає екіпажам ПС інформацію для полегшення навігації в межах повітряного простору вільних маршрутів України (далі - FRAU) відповідно до процедур організації повітряного руху.

2. Карта повітряного простору вільних маршрутів України застосовується для всіх районів, де встановлені FIR/UIR, з урахуванням визначених районів FRA.

1. Масштаб для цього типу карт, як правило, встановлюється 1: 1500000 або 1: 1000000. У разі потреби, допускаються карти окремих районів FRA, виконані в іншому масштабі.

2. Допускається значення лінійного масштабу на основі середнього масштабу карти.

3. Великі розбіжності в масштабі з картами суміжних районів FRA інших країн, на яких зазначене транскордонне FRA, за можливості, уникаються.

4. Для забезпечення безперервності навігації забезпечується належне перекриття карт окремих районів FRA.

1. Використовується рівнокутна проєкція, на якій пряма лінія близька до ортодромії.

2. Паралелі і меридіани наносяться з відповідними інтервалами.

3. Градуювальні штрихи наносяться уздовж окремих паралелей і меридіанів з постійними інтервалами.

4. На кожному листі карти повітряного простору вільних маршрутів України вказуються серія і номер карти.

1. На карту повітряного простору вільних маршрутів України наносяться загальні контури берегових ліній усіх відкритих водойм, великих озер, рік, якщо вони не заважають сприйняттю іншої, більш властивої для призначення карти інформації.

2. У випадках коли карта повітряного простору вільних маршрутів України не орієнтована за північним напрямком істинного меридіану, це має позначатися та вказуватися вибране орієнтування.

1. За потреби, на карту повітряного простору вільних маршрутів України наноситься інформація про VAR.

2. При використанні північного направлення умовного меридіану наводиться опорний умовний меридіан.

1. На карту повітряного простору вільних маршрутів України:

1) наносяться райони FRA, назви районів FRA (за можливості, по центру відповідного району FRA) та межі районів FRA згідно з позначеннями, наведеними у додатку 2 до цих Авіаційних правил, пункт 125 чи пункт 126 (відповідно, FRA-H24 чи FRA-Night (за наявності));

2) наносяться основні точки FRA, із позначенням у дужках їх кодових найменувань згідно з позначеннями, наведеними у додатку 2 до цих Авіаційних правил, пункти 120 - 124 (відповідно, A, D, E, X, I, їх комбінації (за потреби));

3) у разі потреби, наводяться AD, що використовуються цивільною авіацією і на яких здійснюється заходження на посадку за приладами;

4) наносяться та позначаються P-зони, R-зони, D-зони, T-зони, які відносяться до шару FRAU, із зазначенням їхніх вертикальних меж; та 5) наносяться та позначаються асоційовані FBZ (навколо відповідних P-зон, R-зон, D-зон, T-зон), які відносяться до шару FRAU, із зазначенням їхніх вертикальних меж.

2. Система ОПР:

1) на карті повітряного простору вільних маршрутів України вказуються такі компоненти встановленої системи ОПР:

радіонавігаційні засоби, що пов'язані з системою ОПР, з позначенням їх назв, частот і географічних координат у градусах, мінутах і секундах; та встановлений повітряний простір ОПР, повітряний простір управління повітряним рухом AD державної авіації, включно бічні і вертикальні межі та відповідний клас повітряного простору;

2) за необхідності, ADIZ позначається відповідним чином. Опис процедур щодо ADIZ може включатися в умовні позначення карти.

1. Маршрутна карта - ICAO має надавати екіпажам ПС інформацію для полегшення навігації за маршрутами ОПР відповідно до процедур організації повітряного руху.

2. Спрощені варіанти таких карт доцільно включати до АІР, як доповнення, до переліку засобів зв'язку й навігації.

1. Маршрутна карта - ICAO надається для всіх районів, де встановлені FIR.

2. В окремих випадках потрібно надавати карту району - ICAO відповідно до вимог, зазначених у розділі II цих Авіаційних правил.

3. Якщо в різних шарах повітряного простору встановлені різні маршрути ОПР, вимоги до повідомлення про місце розташування ПС, бічні межі FIR, або диспетчерські райони (далі - CTA), які неможливо чітко відобразити на одній карті, мають передбачатися інші (окремі) карти.

1. У зв'язку різним ступенем насиченості даних в окремих районах, єдиний масштаб для цього типу карт не встановлюється.

2. Допускається значення лінійного масштабу на основі середнього масштабу карти.

3. Розграфку рамок листів маршрутної карти - ICAO здійснюється відповідно до щільності схеми структури маршрутів ОПР.

4. Великі розбіжності в масштабі карт сусідніх районів, на яких вказується продовження структури маршрутів, не допускаються.

5. Для забезпечення безперервності навігації забезпечується належне перекриття карт.

1. Використовується рівнокутну проєкцію на якій пряма лінія близька до ортодромії.

2. Паралелі і меридіани наносяться з відповідними інтервалами.

3. Градуювальні штрихи наносяться уздовж окремих паралелей і меридіанів з постійними інтервалами.

4. На кожному листі маршрутної карти - ICAO вказується серія і номер карти.

1. На маршрутну карту - ICAO наносяться загальні контури берегових ліній усіх відкритих водойм, великих озер, рік, якщо вони не заважають сприйняттю іншої, більш властивої для призначення карти інформації.

2. У кожному чотирикутнику, що утворений паралелями і меридіанами, вказується АМА за виключенням випадків, що наведені у пункті 3 цієї глави.

3. Чотирикутники, що утворені паралелями меридіанами, як правило відповідають цілому градусу широти і довготи.

4. Незалежно від масштабу карти, що використовується, АМА відноситься до відповідного чотирикутнику.

5. У випадках коли карти не орієнтовані за північним напрямком істинного меридіану, це має позначатися та вказуватися вибране орієнтування.

1. На маршрутну карту - ICAO у разі потреби наносяться ізогони і вказується дата інформації про VAR.

2. На даній карті позначаються магнітні пеленги, лінії шляху і радіали.

3. Якщо для ділянок RNAV додатково наводяться істинні значення пеленгів і ліній шляху, вони вказуються в дужках з точністю до 0,1°, наприклад 290° (294,9°T).

4. У тих випадках коли пеленги, лінії шляху або радіали надаються з орієнтуванням на північне направлення істинного або умовного меридіану, це вказується на маршрутній карті - ICAO.

5. При використанні північного направлення умовного меридіану наводиться опорний умовний меридіан.

1. На маршрутній карті - ICAO:

1) за потреби наводяться AD, що використовуються цивільною авіацією і на яких здійснюється заходження на посадку за приладами;

2) наносяться та позначаються P-зони, R-зони, D-зони, T-зони, які відносяться до даного шару повітряного простору, із зазначенням їхніх вертикальних меж.

2. Система ОПР:

на маршрутній карті - ICAO вказуються такі компоненти встановленої системи ОПР:

радіонавігаційні засоби, що пов'язані з системою ОПР, з позначенням їх назв, частот і географічних координат у градусах, мінутах і секундах;

додатково перевищення передавальної антени DME з точністю до 30 метрів (100 футів);

встановлений повітряний простір ОПР, включно бічні і вертикальні межі та відповідний клас повітряного простору;

всі маршрути ОПР, включно індекси маршрутів, шляховий кут в обох напрямках уздовж кожної ділянки маршрутів з точністю до найближчого градуса, а також у разі потреби там де введено позначення навігаційної(их) специфікації(й), включно будь-які обмеження і напрямок потоку повітряного руху;

всі основні точки, що визначають маршрути ОПР і не позначені за місцем розташування радіонавігаційного засобу, з позначенням їхніх кодових найменувань і географічних координат у градусах, мінутах і секундах.

Відносно точок маршруту, що визначають маршрути зональної навігації VOR/DME, додатково надається:

позначення місця розташування і радіочастоти опорного VOR/DME;

пеленг із точністю до 0.1° і відстань від опорного VOR/DME з точністю до 0,2 км (0,1 NM), якщо точка маршруту не збігається з його місцем розташування;

зазначення всіх контрольних пунктів для обов'язкової передачі повідомлень і "ЗА ЗАПИТОМ" та контрольних пунктів ОПР/МЕТ;

відстані з точністю до найближчого км або NM між основними точками, що представляють собою поворотні/контрольні пункти;

на маршрутній карті - ICAO вказується загальна відстань між радіонавігаційними засобами;

точки перемикання на ділянках маршруту, які визначаються за допомогою всеспрямованих ДВЧ-радіомаяків, із зазначенням відстаней до радіонавігаційних засобів з точністю до найближчого км або NM (у разі потреби);

якщо на маршрутній карті - ICAO існують точки перемикання, встановлені у середині між двома навігаційними засобами, або перемикання двох радіалів, коли змінюється направлення маршрутів між цими засобами, не обов'язково позначати їх для кожної ділянки маршруту (у разі потреби);

МЕА ОПР, маршрутах польотів державних ПС з точністю до найближчих 50 метрів або 100 футів з округленням до більшого значення;

засоби радіозв'язку із зазначенням їхніх каналів, і при необхідності адреси підключення і номера в системі SATVOICE;

ADIZ позначається відповідним чином. Опис процедур щодо ADIZ може включатися в умовні позначення карти.

3. Додаткова інформація містить:

1) елементи маршрутів вильоту і прибуття, схем очікування в районах AD, якщо вони не вказані на карті району, карті SID або на карті STAR;

2) маршрути вильоту, які, за правилом, починаються в кінці RWY, а маршрути прибуття, як правило, закінчуються в точці, де починається заходження на посадку за приладами;

3) за необхідності, там де це передбачено, на маршрутній карті - ICAO вказуються й позначаються райони установки шкали висотоміра.

1. Карта району - ICAO містить інформацію, яка допомагає льотному екіпажу виконувати політ за приладами на наступних етапах:

1) перехід від польоту за маршрутом до етапу заходження на посадку;

2) перехід від етапу зльоту/виходу на друге коло до польоту за маршрутом;

3) польоти в районах зі складними маршрутами ОПР або складною структурою повітряного простору.

2. Для цілей, що викладені у пункті 1 цієї глави, може бути використана карта або вставка на маршрутній карті.

1. Карта району - ICAO надається, коли маршрути ОПР або вимоги до повідомлень про місце розташування, є складними і не можуть бути зазначені на маршрутній карті - ICAO.

2. Якщо для ПС, які прибувають і відлітають, встановлюються різні маршрути ОПР і вимоги до повідомлень про місце їх розташування, та які неможливо чітко відобразити на одній карті, передбачаються окремі карти.

1. Район, який зображується на кожній карті району - ICAO, включає точки, що чітко визначають маршрути вильоту і прибуття.

2. Карта району - ICAO складається в масштабі з зазначенням лінійного масштабу.

1. Для побудови карти району - ICAO використовується рівнокутна проєкція, на якій пряма лінія приблизно відповідає ортодромії.

2. Паралелі і меридіани наносяться з відповідними інтервалами.

3. Градуювальні штрихи наносяться з постійними інтервалами вздовж ліній внутрішньої рамки.

4. На кожній карті району - ICAO вказується назва повітряного простору, що відображається.

1. На карту району - ICAO наносяться загальні контури берегових ліній усіх відкритих водойм, великих озер і рік, якщо вони не заважають сприйманню іншої, більш властивої для призначення карти, інформації.

2. У разі потреби для підвищення поінформованості щодо ситуації в районах з важливими, з погляду експлуатації, особливостями рельєфу, всі його елементи висотою більше 300 метрів (1000 футів) над перевищенням основного з декількох AD зображуються за допомогою згладжених горизонталей із зазначенням їхніх значень і використанням тональної гіпсометрії в коричневому кольорі.

3. Відповідні висотні відмітки, включно максимальне перевищення в межах кожного району, що окреслений верхньою горизонталлю, зазначаються чорним кольором. Крім цього, на даній карті вказуються перешкоди.

4. Для початку використання тональної гіпсометрії може бути обрана наступна, з великим значенням, прийнятна горизонталь, яка нанесена на основних топографічних картах і позначає елементи рельєфу висотою 300 метрів (1000 футів) над перевищенням основного з декількох AD.

5. Інформація про відповідні висотні відмітки і перешкоди, що наносяться на карту району - ICAO, надається фахівцями, які відповідальні за розрахунок і складання схем у районі AD.

1. Вказується середнє VAR району, який зображений на карті району - ICAO, з точністю до найближчого градуса.

2. На карті району - ICAO позначаються магнітні пеленги, лінії шляху і радіали.

1. Аеродроми:

1) вказуються всі AD, які впливають на систему маршрутів у районі даного AD. За необхідністю, позначається індекс розташування RWY;

2) наносяться P-зони, R-зони, D-зони, T-зони із зазначенням їх позначень і вертикальних меж.

2. Мінімальні абсолютні висоти польоту в зоні:

1) мінімальні абсолютні висоти польоту в зоні вказуються в межах квадратів, утворених паралелями та меридіанами;

2) чотирикутники, що утворюються паралелями і меридіанами, мають відповідати цілому градусу широти і довготи.

AMA відноситься до відповідного чотирикутнику незалежно від масштабу карти, яка використовується.

3. Системи обслуговування повітряного руху:

1) на карті району - ICAO повинні вказуватися компоненти встановленої системи ОПР;

2) компоненти встановленої системи ОПР, мають включати:

радіонавігаційні засоби, які пов'язані з системою ОПР, із зазначенням їх назв, позначень, частот і географічних координат у градусах, мінутах і сек.

Стосовно DME, додатково включається перевищення передавальної антени DME з точністю до 30 метрів (100 футів);

аеродромні радіозасоби, що необхідні для вильоту та прибуття, а також для польоту в зоні очікування;

бічні та вертикальні межі всього встановленого повітряного простору, а також відповідний клас повітряного простору;

позначення навігаційної(их) специфікації(й), включно будь-які обмеження, якщо вони встановлені (у разі потреби);

схеми очікування і маршрути в районі AD з індексами маршрутів і шляховий кут уздовж кожної ділянки повітряних трас і маршрутів, що запропоновані у районі AD, з точністю до найближчого градуса;

всі основні точки, що визначають маршрути в районі AD і не позначені за місцем розташування радіонавігаційного засобу, із зазначенням їхніх кодових найменувань та географічних координат у градусах, мінутах і сек.

Стосовно точок маршруту, які визначають маршрути зональної навігації VOR/DME, додатково:

позначення місця розташування і радіочастоти опорного VOR/DME;

пеленг з точністю до 0,1° та відстань від опорного VOR/DME з точністю до 0,2 км (0,1 NM), якщо точка маршруту не збігається з його місцем розташування;

зазначення всіх контрольних пунктів для обов'язкової передачі повідомлень і "ЗА ЗАПИТОМ";

відстані з точністю до найближчого км або NM між основними точками, що представляють собою поворотні або контрольні пункти;

на карті району - ICAO може вказуватися загальна відстань між радіонавігаційними засобами;

точки перемикання на ділянках маршруту, які визначаються за допомогою всеспрямованих ДВЧ-радіомаяків, з зазначенням відстаней до радіонавігаційних засобів з точністю до найближчого км або NM (у разі потреби);

МЕА ОПР з точністю до найближчих 50 метрів або 100 футів з округленням до більшого значення;

чітко позначені встановлені мінімальні радіолокаційні абсолютні висоти, з точністю до найближчих 50 метрів або 100 футів з округленням до більшого значення;

обмеження за швидкістю в зоні і за рівнем/абсолютною висотою, якщо вони встановлені;

засоби радіозв'язку з зазначенням їхніх частот;

засоби радіозв'язку з зазначенням їхніх каналів та, при необхідності, адреси підключення і номера SATVOICE;

зазначення основних точок "fly-over";

3) у випадку перенасичення карти району - ICAO, може надаватись окрема карта мінімальних радіолокаційних абсолютних висот.

У цьому випадку зазначені вище мінімальні радіолокаційні абсолютні висоти не повинні повторюватись на карті району.

1. Карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO забезпечує льотний екіпаж інформацією, яка дає йому можливість виконувати положення встановленого стандартного маршруту вильоту за приладами від етапу зльоту до етапу польоту за маршрутом.

2. Карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO надається в усіх випадках, коли стандартний виліт за приладами встановлений і його неможливо чітко вказати на карті району - ICAO.

1. Район картографування є достатнім для зазначення точки, в якій починається маршрут вильоту, а також основної точки у якій може бути розпочатий етап польоту за маршрутом уздовж установленого маршруту ОПР.

2. Маршрут вильоту зазвичай починається в кінці RWY.

3. Якщо карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO виконана в масштабі, вказується графічний масштаб.

4. Якщо карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO виконана не в масштабі, то приводитися примітка "НЕ В МАСШТАБІ" і умовний знак відсутності масштабу на лінії шляху та інших деталях карти, які мають надто великі розміри для зазначення їх в масштабі.

1. Для побудови карти стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO використовується рівнокутна проєкція, на якій пряма лінія приблизно відповідає ортодромії.

2. Якщо дана карта виконана в масштабі, паралелі і меридіани наносяться на карту з прийнятними інтервалами.

3. Градуювальні штрихи наносяться з постійними інтервалами у відповідних місцях уздовж ліній внутрішньої рамки карти.

1. На карті стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO вказується назва міста, населеного пункту або район, який обслуговується даним AD, його назва й позначення стандартних маршрутів вильоту за приладами відповідно до вимог глави 5 розділу 3 частини I тому II DOC 8168 ICAO PANS-OPS "Aircraft Operations".

2. Інформація про позначення SID надається фахівцями, які відповідальні за розрахунок і складання процедур у районі AD.

1. Якщо карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO виконана в масштабі, на неї наносяться загальні контури берегових ліній усіх відкритих водних ресурсів, великих озер, рік, якщо вони не заважають сприйняттю іншої, більш властивої для призначення карти, інформації.

2. У разі потреби для підвищення інформованості про обстановку в районах з важливими особливостями рельєфу, всі елементи рельєфу висотою більше 300 метрів (1000 футів) над перевищенням AD зображуються за допомогою згладжених горизонталей із зазначенням їхніх значень і використанням тональної гіпсометрії в коричневому кольорі.

3. Відповідні висотні відмітки, включно максимальне перевищення в межах кожного району, що окреслений верхньою горизонталлю, наводяться в чорному кольорі.

4. На карті стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO також вказуються перешкоди.

5. Для початку використання тональної гіпсометрії може бути обрана наступна, з більшим значенням горизонталь, яка нанесена на основних топографічних картах, і яка позначає елементи рельєфу висотою 300 метрів (1000 футів) над перевищенням основного AD.

6. Інформація про відповідні висотні відмітки і перешкоди, які наносяться на карту стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO, надається фахівцями, що складають карти або розробляють схеми.

1. На карті стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO вказується VAR з точністю до найближчого градуса, яке використовується при визначенні магнітних пеленгів, ліній шляху і радіалів.

2. Пеленги, лінії шляху і радіали являються магнітними.

3. Якщо для ділянок RNAV додатково приводяться істинні значення пеленгів та ліній шляху, вони вказуються в дужках з точністю до 0,1°, наприклад 290° (294,9°T). З цією метою на даній карті може бути зазначена примітка.

4. На карті стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO вказуються пеленги, лінії шляху або радіали які приводяться з орієнтуванням на північний напрямок істинного або умовного меридіана.

5. У випадку використання північного напрямку умовного меридіана приводиться опорний умовний меридіан.

1. Аеродроми:

1) AD вильоту позначається зображенням схеми розташування RWY;

2) вказуються та позначаються всі AD, що впливають на запропонований стандартний маршрут вильоту за приладами. У разі потреби, вказується на AD розташування RWY;

3) P-зони, R-зони, D-зони, T-зони, що можуть вплинути на виконання процедур польоту, вказуються із позначеннями і вертикальними межами;

4) мінімальна абсолютна висота в секторі:

на карту стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO наноситься встановлена MSA з чітким зазначенням сектора, до якого вона відноситься (межі сектору встановлюються відповідно до DOC 8168 ICAO "Aircraft Operations, Volume II Construction of Visual and Instrument Flight Procedures");

якщо MSA не встановлена, карта стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO виконується в масштабі і AMA вказуються в межах квадратів, утворених паралелями і меридіанами. AMA також вказуються в тих частинах карти, які не охоплюються сектором, в якому встановлена мінімальна абсолютна висота.

2. Система ОПР:

1) на карті стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO вказуються компоненти встановленої відповідної системи ОПР, що містять такі дані:

графічний опис кожного стандартного вильоту за приладами, включно:

для процедур вильоту, розроблених спеціально для вертольотів, позначення "кат. Н" наноситься на горизонтальну проєкцію карти вильоту;

індекс маршруту;

основні точки, що визначають маршрут;

лінію шляху або радіал уздовж кожної ділянки маршруту з точністю до найближчого градуса;

відстань між основними точками з точністю до найближчого км або NM;

МОСА на маршруті або його ділянках, і передбачені схемою абсолютної висоти, з точністю до найближчих 50 метрів або 100 футів з округленням до більшого значення, а також обмеження у відношенні до ешелонів польоту, МОСА вказується за потреби та можливості його встановлення;

чітко позначені встановлені мінімальні радіолокаційні абсолютні висоти з точністю до найближчих 50 метрів або 100 футів з округленням до більшого значення, якщо карта виконана в масштабі і при вильоті забезпечується радіолокаційне наведення;

2) радіонавігаційні засоби, пов'язані з маршрутами. Якщо радіонавігаційні засоби використовуються для звичайної навігації:

найменування відкритим текстом;

позначення;

код Морзе;

частоту;

географічні координати в градусах, мінутах і секундах (точність координат наведена у DOC 8697 ICAO "Aeronautical Chart Manual");

для DME - канал і перевищення передавальної антени DME з точністю до 30 метрів (100 футів).

Якщо радіонавігаційні засоби використовуються як основна точка для зональної навігації:

найменування відкритим текстом;

позначення;

3) основні точки, які не позначені по місцеположенню радіонавігаційного засобу. Якщо основна точка використовуються для звичайної навігації вказується:

кодове найменування;

географічні координати в градусах, мінутах, секундах;

пеленг з точністю до 0,1° від опорного радіонавігаційного засобу;

відстань з точністю до 0,2 км (0,1 NM) від опорного радіонавігаційного засобу;

позначення опорного радіонавігаційного засобу. Якщо основна точка використовується для зональної навігації:

кодове найменування;

процедури польоту в зоні очікування, що використовуються;

абсолютну/відносну висоту переходу з точністю до найближчих 300 метрів або 1000 футів з округленням до більшого значення;

місце розташування й відносну висоту перешкод, які близько розташовані і які виступають за поверхню позначення перешкод;

обмеження по швидкості в зоні в тому випадку, якщо вони встановлені;

у разі схем з PBN - рамку з інформацією про вимоги.

Відомості щодо рамки з інформацією про вимоги PBN наведено в PANS-OPS, DOC 8168 ICAO "Aircraft Operations";

рамка з АНІ про вимоги PBN - у випадку процедур щодо навігації заснованої на характеристиках;

усі контрольні пункти для обов'язкової передачі повідомлень і повідомлень "ЗА ЗАПИТОМ";

правила радіозв'язку, які включають:

позивний(і) органу(ів) ОПР;

частоту і, при необхідності, номер SATVOICE;

за необхідності, введення даних прийомовідповідачів;

зазначення основних точок "fly-over";

4) на лицьовій або зворотній стороні карти стандартного вильоту за приладами (SID) - ICAO надається текстовий опис кожного стандартного вильоту за приладами та за необхідності відповідні правила, що застосовуються на випадок відмови зв'язку;

5) дані, які забезпечують кодування аеронавігаційної бази даних, у разі потреби публікуються відповідно до частини III тому II DOC 8168 PANS-OPS "Aircraft Operations" на зворотній стороні карти або на окремому листі з належними посиланнями. Дані надаються фахівцями, що розробляють схеми.

1. Карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO забезпечує льотний екіпаж інформацією, яка дає йому можливість виконувати положення встановленого стандартного маршруту прибуття за приладами.

2. Маршрут прибуття починається від заданої точки на етапі польоту за маршрутом і завершується в точці, де починається заходження на посадку за приладами.

1. Карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO надається в усіх випадках, коли стандартне прибуття за приладами встановлене і його неможливо нанести чітко на карту району - ICAO.

2. Видання карти стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO потребує спільної роботи спеціаліста за процедурами ОПР і картографа.

1. Район картографування є достатнім для зазначення точок, у яких закінчується етап польоту за маршрутом і починається етап заходження на посадку.

2. Якщо карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO виконується в масштабі, вказується графічний масштаб.

3. Якщо дана карта виконується не в масштабі, то зазначається примітка "НЕ В МАСШТАБІ" та умовний знак відсутності масштабу на лініях шляху та інших деталях карти, які мають досить великі розміри для відображення їх в масштабі.

1. Для побудови карти стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO використовується рівнокутна проєкція, на якій пряма лінія приблизно відповідає ортодромії.

2. У тому випадку, коли дана карта виконана в масштабі, паралелі та меридіани наносяться на карту з прийнятними інтервалами.

3. Градуювальні штрихи наносяться з постійними інтервалами уздовж ліній внутрішньої рамки карти.

1. На кожній карті стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO вказується назва міста, назва населеного пункту або району, який обслуговується даним AD, назва AD й позначення стандартного(их) маршруту(ів) прибуття за приладами.

2. Інформація про позначення стандартного маршруту прибуття за приладами надається фахівцями, які відповідальні за розрахунок і складання процедур у районі AD.

1. Якщо карта стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO виконана в масштабі, на неї наносяться загальні контури берегових ліній усіх відкритих водойм, зокрема великих озер і рік, якщо вони не заважають сприйняттю іншої, більш властивої для призначення карти, інформації.

2. У разі потреби для підвищення інформованості про обстановку в районах з важливими особливостями рельєфу, всі елементи рельєфу висотою більше 300 метрів (1000 футів) над перевищенням AD зображуються за допомогою згладжених горизонталей із зазначенням їхніх значень та використанням тональної гіпсометрії в коричневому кольорі.

3. Відповідні висотні відмітки, включно максимальне перевищення в межах кожного району, що обкреслений верхньою горизонталлю, вказуються чорним кольором.

На даній карті також вказуються перешкоди.

4. Для початку використання тональної гіпсометрії може бути обрана наступна, з великим значенням, прийнятна горизонталь, яка нанесена на основних топографічних картах, і яка позначає елементи рельєфу висотою 300 метрів (1000 футів) над перевищенням основного AD.

5. Інформація про відповідні висотні відмітки і перешкоди, що наносяться на карту стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO, надається фахівцями, які відповідальні за розрахунок і складання процедур у районі AD.

1. На карті стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO вказується VAR з точністю до найближчого градуса, яке використовується при визначенні магнітних радіалів, пеленгів, ліній шляху.

2. Пеленги, лінії шляху і радіали є магнітними.

3. Якщо для ділянок RNAV додатково приводяться істинні значення пеленгів і ліній шляху, вони вказуються в дужках із точністю до 0,1°, наприклад 290° (294,9°T).

4. Якщо пеленги, лінії шляху або радіали приводяться з орієнтуванням на північний напрямок істинного або умовного меридіана, це вказується на карті стандартного прибуття за приладами (STAR) - ICAO.

5. При використанні північного напрямку умовного меридіану наводиться опорний умовний меридіан.

1. Аеродром:

1) AD посадки позначається зображенням схеми розташування RWY;

2) позамасштабним умовним знаком AD вказуються або позначаються всі AD, що впливають на запропонований стандартний маршрут прибуття;

3) у разі потреби, вказується і розташування RWY на AD.

2. P-зони, R-зони, D-зони, T-зони наводяться зі своїми позначеннями і вертикальними межами.