1. Цей Порядок визначає процедуру проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, а також присвоєння кваліфікаційного класу працівникам науково-дослідних установ судових експертиз Мін’юсту (далі — НДУСЕ), які мають кваліфікацію судового експерта.

2. Згідно з цим Порядком проводиться атестація:

осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю і здійснювати судово-експертну діяльність як судовий експерт, який не є працівником державних спеціалізованих установ, або як працівник НДУСЕ;

судових експертів НДУСЕ;

судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.

3. Проведення атестації здійснюється Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України (далі — ЦЕКК), яка діє відповідно до Положення про неї через кваліфікаційну палату.

4. Основними завданнями проведення атестації є забезпечення високого рівня професійної підготовки осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта, та удосконалення професійних знань і навичок судових експертів для забезпечення правосуддя кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

5. Спори, пов’язані з рішеннями ЦЕКК щодо атестації осіб, судових експертів, вирішуються в судовому порядку.

1. Підготовка осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю (далі — фахівці), складається з двох етапів:

теоретична підготовка;

стажування.

Теоретична підготовка фахівців здійснюється за програмою підготовки з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи закладами, які відповідають встановленим пунктом 2 цієї глави вимогам, та включені згідно з цим Порядком до переліку закладів, що здійснюють теоретичну підготовку судових експертів (далі — Перелік закладів).

Стажування фахівців проводиться за програмами стажування з відповідної експертної спеціальності.

2. Здійснювати теоретичну підготовку фахівців може заклад, який відповідає таким вимогам:

має ліцензію на здійснення освітньої діяльності у сфері вищої освіти та/або післядипломної освіти за спеціальністю "Право";

має досвід з проведення навчання та/або підвищення кваліфікації з теоретичних, організаційних та процесуальних питань судової експертизи не менше ніж п’ять років або сертифікат про акредитацію освітньої програми з теоретичних, організаційних та процесуальних питань судової експертизи, отриманий в порядку, передбаченому законодавством у сфері освіти і науки.

3. Заклад, який має намір проводити теоретичну підготовку фахівців, подає до структурного підрозділу Міністерства юстиції України, на який покладено функції організаційно-управлінського та науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності (далі — структурний підрозділ Мін’юсту), заяву про включення його до Переліку закладів, до якої додаються засвідчені у встановленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують відповідність вимогам, наведеним у пункті 2 цієї глави, а також програму підготовки з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи.

4. Структурний підрозділ Мін’юсту протягом 15 календарних днів розглядає подані закладом документи та у разі їх відповідності вимогам цього Порядку включає заклад до Переліку закладів, який оприлюднюється на офіційному вебсайті Мін’юсту.

Підставою відмови у включенні закладу до Переліку закладів є невідповідність поданих документів вимогам, передбаченим цим Порядком.

5. Програма підготовки з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи оформлюється згідно з вимогами законодавства у сфері освіти і науки та формується закладом з урахуванням необхідності засвоєння фахівцями таких питань:

теоретичні основи судової експертизи;

нормативно-правове регулювання судово-експертної діяльності;

судовий експерт, його права, обов’язки та відповідальність;

порядок призначення судової експертизи (залучення судового експерта);

порядок проведення судової експертизи;

методи судової експертизи, експертні методики;

висновок судового експерта (структура, зміст, оформлення).

Заклад, який здійснює теоретичну підготовку судових експертів, забезпечує відкритість і доступність інформації про зміст, структуру та обсяги програми підготовки з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи шляхом її оприлюднення на своєму офіційному вебсайті.

6. Стажування фахівців за програмою стажування з відповідної експертної спеціальності здійснюється НДУСЕ.

За потреби проходження працівником НДУСЕ стажування з експертної спеціальності, судові експерти з якої в НДУСЕ відсутні, він може бути відряджений для проходження такого стажування до іншої державної спеціалізованої установи. У такому випадку державна спеціалізована установа, де працівник проходив стажування, готує звіт про проходження стажування, результати якого відображаються у довідці НДУСЕ, де працює фахівець.

У разі неможливості забезпечити стажування судового експерта із залученням працівників НДУСЕ (відсутні судові експерти з відповідної експертної спеціальності, велика завантаженість тощо) до стажування НДУСЕ може залучати фахівців відповідної галузі знань наукових установ, закладів вищої освіти, державних органів та установ (за згодою).

7. Програма стажування з відповідної експертної спеціальності передбачає теоретичну частину з відповідної експертної спеціальності, практичні заняття, підготовку проєктів висновків та проведення їх рецензування.

На рецензування надаються три проєкти висновків за кожною експертною спеціальністю. Рецензування забезпечує НДУСЕ.

Строк стажування не може перевищувати один рік.

Програми стажування з відповідної експертної спеціальності затверджуються головою ЦЕКК та оприлюднюються на офіційному вебсайті Мін’юсту.

У разі якщо фахівець проходить стажування одночасно за декількома експертними спеціальностями в межах одного виду (підвиду) експертизи, теоретичну частину програм стажування з відповідних експертних спеціальностей така особа проходить одноразово.

8. Для проходження стажування в НДУСЕ фахівець подає до НДУСЕ заяву про допуск до проходження стажування згідно з додатком 1 до цього Порядку та копію диплома про відповідну вищу освіту другого рівня за ступенем магістра з додатком до нього (за наявності також подаються копії дипломів за іншими рівнями вищої освіти з додатками до них).

9. Стажування фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюється за плату, що вноситься до НДУСЕ в обсязі, що відшкодовує витрати НДУСЕ на проведення стажування з урахуванням наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557 "Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410.

На прохання фахівця за погодженням із НДУСЕ плата за проходження стажування може бути сплачена частинами за умови, що останній платіж фахівцем буде внесено до завершення стажування.

10. Фахівцю, який пройшов підготовку за програмою підготовки з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи видається документ про проходження теоретичної підготовки, форма та зміст якого визначається закладом.

Фахівцю, який пройшов стажування за програмою стажування з відповідної експертної спеціальності, видається довідка про проходження стажування за відповідною експертною спеціальністю.

У документі про проходження теоретичної підготовки, довідці про проходження стажування обов’язково зазначаються:

повне найменування установи, в якій фахівцем пройдено теоретичну підготовку, стажування;

назва програми, за якою фахівець пройшов теоретичну підготовку, стажування, її тривалість;

прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) фахівця, який пройшов теоретичну підготовку, стажування;

дата видачі;

найменування посади, власне ім’я, прізвище особи, яка підписала документ від імені установи, у якій пройдено стажування, та її підпис.

Документ про проходження теоретичної підготовки, довідка про проходження стажування отримуються фахівцем особисто або його представником за довіреністю.

На прохання фахівця документ про проходження теоретичної підготовки, довідка про проходження стажування можуть бути надіслані електронною поштою та/або іншими засобами зв’язку.

1. Атестація з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю здійснюється шляхом проведення кваліфікаційного іспиту.

2. Для атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю фахівцем до ЦЕКК подаються такі документи:

заява про допуск до кваліфікаційного іспиту та присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю (далі — заява про присвоєння кваліфікації) згідно з додатком 2 до цього Порядку;

копії документів про проходження теоретичної підготовки та стажування;

копія диплома про відповідну вищу освіту другого рівня за ступенем магістра з додатком до нього (за наявності також подаються копії дипломів за іншими рівнями вищої освіти з додатками до них);

витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", з дня отримання якого пройшло не більше трьох місяців;

фотокартки розміром 3 x 4 см у кількості, що відповідає кількості експертних спеціальностей.

3. Копії документів про проходження теоретичної підготовки та стажування можуть бути пред’явлені фахівцем для проходження атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю протягом двох років з дня завершення проходження теоретичної підготовки чи стажування.

Протягом цього строку документ про проходження теоретичної підготовки може бути повторно пред’явлений у разі, якщо фахівець має намір пройти атестацію з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за іншою експертною спеціальністю.

4. Подані до ЦЕКК документи протягом п’яти робочих днів попередньо опрацьовуються структурним підрозділом Мін’юсту на предмет їх відповідності переліку, визначеному пунктом 2 цієї глави. Подані документи формуються в атестаційну справу.

У разі невідповідності поданих документів цьому переліку фахівець повідомляється про необхідність усунення недоліків. У такому разі заява про присвоєння кваліфікації вважається поданою у день подання повного пакета документів згідно із переліком, визначеним пунктом 2 цієї глави.

Достовірність документів, поданих до ЦЕКК, забезпечує особа, якою подано документи.

5. Розгляд питання щодо допуску фахівця до кваліфікаційного іспиту з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, проведення кваліфікаційного іспиту та прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю не повинні перевищувати 45 календарних днів з дня надходження до ЦЕКК заяви про присвоєння кваліфікації.

Якщо протягом цього строку розгляд питань, передбачених абзацом першим цього пункту, є неможливим, за рішенням кваліфікаційної палати ЦЕКК строк їх вирішення може бути одноразово продовжений, але не більше ніж на п’ятнадцять календарних днів.

Повідомлення про таке продовження строку надсилається фахівцю рекомендованим поштовим відправленням або електронною поштою чи іншими засобами зв’язку з обґрунтуванням прийнятого рішення не пізніше ніж за три робочі дні до завершення строку, передбаченого абзацом першим цього пункту.

6. Фахівцю може бути відмовлено у допуску до кваліфікаційного іспиту у разі:

1) визнання його в установленому законодавством порядку недієздатним;

2) судимості;

3) притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією,— протягом 12 місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності;

4) притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю,— протягом двох років з дня прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

5) відсутності відповідності вищої освіти експертній спеціальності, за якою особа має намір отримати кваліфікацію судового експерта.

7. При вирішенні кваліфікаційною палатою ЦЕКК питання щодо відповідності вищої освіти експертній спеціальності, за якою особа має намір отримати кваліфікацію судового експерта, враховується галузь знань та спеціальність, у якій / за якою отримано вищу освіту фахівцем, а також зміст і обсяг освітніх компонентів (види навчальних дисциплін), які вивчалися нею під час здобуття вищої освіти і зазначені у додатках до диплому(ів).

Зміст відповідних освітніх компонентів (видів навчальних дисциплін) має забезпечувати здатність фахівця вирішувати завдання за певним видом експертної спеціальності.

Обсяг таких освітніх компонентів (видів навчальних дисциплін) повинен становити не менше 50 кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі — ЄКТС) (у тому числі в сукупності за декількома освітніми компонентами / навчальними дисциплінами).

8. Про дату, час та місце проведення кваліфікаційного іспиту структурний підрозділ Мін’юсту повідомляє фахівця не пізніше ніж за п’ять робочих днів до його проведення. Запрошення надсилається рекомендованим поштовим відправленням або електронною поштою чи іншими засобами зв’язку.

9. При складанні кваліфікаційного іспиту використовується електронна система для проведення автоматизованого тестування фахівців (далі — Система тестування).

Кваліфікаційний іспит проводиться в окремому приміщенні, в якому розміщуються автоматизовані робочі місця фахівців, допущених до складання кваліфікаційного іспиту.

Серверна частина програмного забезпечення Системи тестування розміщується на технічних ресурсах адміністратора єдиних та державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Налаштування автоматизованих робочих місць фахівців, допущених до складання кваліфікаційного іспиту, повинні забезпечувати відсутність доступу до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.

Створення та налаштування Системи тестування, її технічне обслуговування та модернізація, а також вжиття технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері Системи тестування, здійснюються адміністратором єдиних та державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.

10. У день проведення кваліфікаційного іспиту фахівець, допущений до його складання, проходить реєстрацію на підставі документа, що посвідчує його особу.

Приміщення для проведення кваліфікаційного іспиту має відповідати умовам зручного розміщення та забезпечувати можливість індивідуальної роботи над тестами.

11. Під час складання кваліфікаційного іспиту забороняється використовувати будь-які джерела інформації на паперових чи електронних носіях, а також засоби зв’язку. У разі виявлення, що фахівець під час складання кваліфікаційного іспиту користується такими джерелами інформації або засобами зв’язку, він за рішенням кваліфікаційної палати ЦЕКК відсторонюється від участі в кваліфікаційному іспиті і вважається таким, що його не склав.

12. Тестові завдання (перелік тестових питань з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи, питань в межах експертних спеціальностей та ситуаційні завдання) для кваліфікаційного іспиту затверджуються головою ЦЕКК.

Підтримка в актуальному стані тестових питань з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи, питань в межах експертних спеціальностей та ситуаційних завдань, відповідність їх законодавству, правильність та коректність формулювання питань та відповідей забезпечуються структурним підрозділом Мін’юсту.

13. Розподіл тестових завдань здійснюється Системою тестування індивідуально для кожного фахівця шляхом випадкового вибору із загального переліку тестових питань та ситуаційних завдань.

14. Автоматизоване тестування складається з трьох етапів і проводиться одночасно для всіх фахівців, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту.

15. Перед початком кваліфікаційного іспиту фахівці, які беруть участь у його складанні, отримують імена доступу та відповідний пароль для входу до Системи тестування.

Після отримання імені доступу та відповідного пароля фахівцям роз’яснюється порядок проведення кваліфікаційного іспиту.

Перебіг часу для кожного фахівця розпочинається індивідуально з моменту входу до одного з тестів.

16. У разі необхідності питання в межах відповідного етапу тестування може бути пропущене, в такому випадку є можливість відповісти на нього пізніше.

Якщо не обрано жодної відповіді, у тому числі через закінчення встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна.

17. У разі неможливості проведення автоматизованого тестування в Системі тестування з технічних причин у засіданні кваліфікаційної палати ЦЕКК оголошується перерва до їх усунення.

У разі оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій під час проведення автоматизованого тестування автоматизоване тестування зупиняється, у засіданні кваліфікаційної палати ЦЕКК оголошується перерва до закінчення / відбою такого оповіщення.

Після закінчення / відбою оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації автоматизоване тестування відновлюється та відповідний невиконаний етап, який було зупинено, розпочинається спочатку.

У разі якщо час, відведений для виконання відповідного етапу, закінчується після 17:00 або в разі виникнення надзвичайної ситуації під час проведення автоматизованого тестування його проведення зупиняється та переноситься на іншу дату.

У разі зупинення автоматизованого тестування результати виконання кожного етапу автоматизованого тестування зберігаються в Системі тестування.

18. Перший етап автоматизованого тестування передбачає виконання фахівцями, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту, тестових завдань з перевірки знань з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи.

Перелік тестових питань з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи оприлюднюється на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.

Другий етап автоматизованого тестування передбачає виконання особами, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту, тестових завдань з перевірки знань з питань в межах експертних спеціальностей.

Перший і другий етапи автоматизованого тестування складаються з двох частин.

Перші частини етапів складаються з п’ятнадцяти тверджень. До кожного твердження пропонується два варіанти відповідей "правильно" чи "не правильно".

Другі частини етапів складаються з п’ятнадцяти запитань. До кожного запитання пропонується п’ять варіантів відповідей, одна з яких є правильною.

На виконання кожного з етапів відводиться тридцять хвилин.

Кожна правильна відповідь оцінюється Системою тестування в один бал.

Перший етап вважається виконаним, якщо набрано не менше двадцяти балів. У цьому випадку особа допускається до виконання другого етапу автоматизованого тестування.

Другий етап вважається виконаним, якщо набрано не менше двадцяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається Системою тестування до виконання третього етапу автоматизованого тестування.

У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання першого або другого етапів, автоматизоване тестування автоматично припиняється Системою тестування та особа вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Результати виконання завдань формуються Системою тестування у вигляді відповідного повідомлення.

19. Третій етап автоматизованого тестування передбачає виконання особами, які беруть участь у складанні кваліфікаційного іспиту, запропонованого Системою тестування ситуаційного завдання.

20. Ситуаційне завдання складається з п’яти ситуацій, кожна з яких містить три питання.

До кожного питання певної ситуації пропонується чотири варіанти відповідей, одна з яких є правильною та оцінюється Системою тестування в один бал.

На виконання ситуаційного завдання відводиться одна година.

Після закінчення виконання ситуаційного завдання або часу, відведеного для його виконання, тестування автоматично припиняється Системою тестування незалежно від стану виконання завдання.

Ситуаційне завдання вважається виконаним, якщо за результатами його виконання набрано не менше десяти балів.

Результати виконання ситуаційного завдання формуються Системою тестування у вигляді відповідного повідомлення.

У разі набрання меншої кількості балів, у тому числі через закінчення часу, відведеного для виконання ситуаційного завдання, автоматизоване тестування автоматично припиняється Системою тестування та особа вважається такою, яка не склала кваліфікаційний іспит.

Оцінювання усіх етапів автоматизованого тестування здійснюється Системою тестування.

21. Якщо особа в один день проходить автоматизоване тестування за двома чи більше експертними спеціальностями перший етап складається один раз.

Результати першого етапу (у разі успішного його виконання) Системою тестування зараховуються автоматично до результатів другого та третього етапів, за умови, що усі етапи автоматизованого тестування виконуються в один день.

Успішно складений перший етап автоматизованого тестування (набрано не менше двадцяти балів) дає можливість фахівцю протягом двох років пройти кваліфікаційний іспит з метою отримання кваліфікації судового експерта за іншими експертними спеціальностями. У такому випадку такі фахівці складають кваліфікаційний іспит за другим і третім етапами автоматизованого тестування.

22. Після закінчення виконання автоматизованого тестування всіма фахівцями або часу, відведеного для його виконання, на основі вивантаженої із Системи тестування таблиці результатів автоматизованого тестування формується та роздруковується екзаменаційна відомість.

Екзаменаційна відомість містить дату складання тестування, власні імена та прізвища фахівців, які складали кваліфікаційний іспит, індекси експертних спеціальностей, кількість набраних за кожний етап балів, результат складання кожного етапу тестування.

23. Якщо фахівець проходить тестування за двома чи більше експертними спеціальностями, загальний час автоматизованого тестування становить не більше п’яти годин.

Кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо фахівець успішно склав усі три етапи автоматизованого тестування.

24. Кваліфікаційна палата ЦЕКК на підставі результатів складеного кваліфікаційного іспиту приймає одне з таких рішень:

1) про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;

2) про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

Кваліфікація судового експерта фахівцям НДУСЕ присвоюється згідно з Переліком видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (додаток 3).

Кваліфікація судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, присвоюється згідно з Переліком видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (додаток 4).

25. Фахівець, щодо якого кваліфікаційною палатою ЦЕКК прийнято рішення про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, може повторно скласти кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дати прийняття такого рішення.

Фахівець, щодо якого кваліфікаційною палатою ЦЕКК повторно прийнято рішення про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю у зв’язку з нескладенням кваліфікаційного іспиту, наступний кваліфікаційний іспит може скласти не менше ніж через 12 місяців з дня складання останнього іспиту.

26. Результати атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю повідомляються фахівцю одразу після проведення атестації.

27. У разі прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю головуючий на засіданні кваліфікаційної палати ЦЕКК приводить фахівця до присяги. Текст присяги підписується фахівцем та зберігається в атестаційній справі.

28. Фахівцю, якому рішенням кваліфікаційної палати ЦЕКК присвоєно кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю і яким складено присягу, видається свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта (далі — Свідоцтво), зразок та опис якого наведено в додатку 5 до цього Порядку.

Свідоцтво є документом, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

Свідоцтво видається фахівцю протягом семи календарних днів з дня прийняття ЦЕКК рішення про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю. Свідоцтво є безстроковим.

Свідоцтво підписується головою ЦЕКК, а у разі його відсутності — заступником голови ЦЕКК та засвідчується печаткою ЦЕКК.

Свідоцтво отримується фахівцем особисто або його представником за довіреністю.

На прохання фахівця Свідоцтво надсилається рекомендованим листом на поштову адресу, зазначену в заяві про допуск до проходження атестації.

29. У разі втрати або пошкодження Свідоцтва видається його дублікат.

Дублікат Свідоцтва видається на підставі відомостей державного Реєстру атестованих судових експертів. На дублікаті Свідоцтва у правому верхньому куті проставляється відмітка "Дублікат".

У разі зміни прізвища, імені або по батькові судового експерта, назви експертної спеціальності Свідоцтво підлягає переоформленню.

Для одержання дубліката або переоформленого Свідоцтва до структурного підрозділу Мін’юсту подається відповідна заява у довільній формі.

У разі втрати Свідоцтва до заяви щодо видачі дубліката Свідоцтва додається інформація про повідомлення в медіа про його втрату, а в разі пошкодження Свідоцтва — оригінал Свідоцтва.

У разі зміни прізвища, імені або по батькові судового експерта до заяви щодо видачі переоформленого Свідоцтва додаються копії відповідних документів, що підтверджують зазначені зміни.

30. Дублікат та переоформлене Свідоцтво видаються протягом семи календарних днів з дня прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про видачу дубліката Свідоцтва або переоформленого Свідоцтва.

За видачу Свідоцтва, його дубліката або переоформленого Свідоцтва справляється плата в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року.

31. Перед початком провадження діяльності з проведення судової експертизи судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи, подає до Міністерства юстиції України заяву про внесення відомостей про нього до державного Реєстру атестованих судових експертів, до якої обов’язково додається акт відповідності робочого місця за результатами перевірки, проведеної в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Днем початку провадження діяльності з проведення судової експертизи є день внесення відомостей про судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, до державного Реєстру атестованих судових експертів.

32. Використання працівником НДУСЕ Свідоцтва, отриманого ним як працівником НДУСЕ, для проведення судової експертизи поза межами НДУСЕ забороняється, крім випадків проведення експертизи в судовому засіданні або в складі комісії за участю експертів інших державних спеціалізованих установ.

Свідоцтво, в якому зазначені експертні спеціальності, які відповідно до законодавства присвоюються для проведення експертиз, що здійснюються виключно в НДУСЕ, дає право судовому експерту на проведення судових експертиз, як працівнику НДУСЕ.

У разі звільнення з НДУСЕ судовий експерт може використовувати Свідоцтво, отримане ним як працівником НДУСЕ, за умови внесення змін до відомостей державного Реєстру атестованих судових експертів щодо зміни місця роботи такого експерта. Для використання Свідоцтва з метою проведення судової експертизи як судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи, до заяви про внесення змін до державного Реєстру атестованих судових експертів щодо зміни місця роботи обов’язково додається акт відповідності робочого місця.

1. Метою підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю є удосконалення його професійних знань і практичних навичок.

Судовий експерт повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію та кожні три роки проходити атестацію з метою підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю (далі — підвищення кваліфікації).

2. Підвищення кваліфікації судового експерта здійснюється за такими видами:

навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації;

участь у конференціях, семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо з питань судово-експертної діяльності;

науково-педагогічна, інша викладацька, наукова та науково-технічна діяльність у сфері судової експертизи.

Підвищення кваліфікації може передбачати платну або безоплатну участь судового експерта у навчанні, конференціях, семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо з питань судово-експертної діяльності.

3. При підвищенні кваліфікації протягом трьох років з дня прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю або підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю судовий експерт повинен набрати не менше 2 кредитів ЄКТС.

У разі якщо судовий експерт має право на проведення судової експертизи за декількома експертними спеціальностями в межах одного виду (підвиду) експертизи, при підвищенні кваліфікації такий судовий експерт повинен набрати не менше 2 кредитів ЄКТС за всіма експертними спеціальностями в межах одного виду (підвиду) експертизи.

Якщо судовий експерт має право на проведення судової експертизи за декількома експертними спеціальностями в межах різних видів судової експертизи, при підвищенні кваліфікації такий судовий експерт повинен набрати не менше 2 кредитів ЄКТС за кожним видом експертизи, в межах якого він має кваліфікацію судового експерта.

4. Навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації, погодженою структурним підрозділом Мін’юсту, може здійснюватися закладами, включеними до Переліку закладів відповідно до глави 1 розділу II цього Порядку.

5. Програми навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації (далі — програма підвищення кваліфікації) за змістом поділяються на загальні та спеціальні, за тривалістю — довгострокові та короткострокові.

Обсяги тривалості програм підвищення кваліфікації визначаються за ЄКТС, де 1 ЄКТС становить 30 годин.

Обсяг довгострокових програм підвищення кваліфікації становить не менше 2 кредитів ЄКТС, короткострокових — 0,2–1 кредит ЄКТС.

Зміст загальних програм підвищення кваліфікації охоплює загальні актуальні питання організації діяльності судового експерта, змін у законодавстві, судової практики.

Зміст спеціальних програм підвищення кваліфікації охоплює питання, що стосуються конкретного виду (видів) експертної(их) спеціальності(ей).

Очікувані результати навчання за загальними та спеціальними програмами підвищення кваліфікації мають охоплювати професійні знання та професійні компетентності, необхідні судовому експерту для належного виконання ним встановлених завдань і обов’язків.

6. Заклад, який має намір проводити навчання за програмою підвищення кваліфікації, не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку його проведення, подає до структурного підрозділу Мін’юсту письмове повідомлення про намір провести навчання із зазначенням дати, часу і місця (організаційної форми) проведення навчання. До повідомлення додається програма підвищення кваліфікації.

Структурний підрозділ Мін’юсту протягом 15 календарних днів погоджує програму підвищення кваліфікації.

Невідповідність програми підвищення кваліфікації вимогам цього Порядку є підставою для відмови у її погодженні.

7. Заклад, який проводить навчання, забезпечує відкритість і доступність інформації про дату, час і місце (організаційну форму) проведення навчання, а також про зміст, структуру та обсяги програми підвищення кваліфікації шляхом оприлюднення відповідної інформації на своєму офіційному вебсайті.

8. За результатами проходження навчання за програмою підвищення кваліфікації заклад, який проводив навчання, видає судовому експерту документ про проходження навчання з підвищення кваліфікації.

У документі про проходження навчання з підвищення кваліфікації обов’язково зазначаються:

повне найменування закладу, який проводив навчання;

тип програми підвищення кваліфікації за змістом та тривалістю;

назва програми підвищення кваліфікації та її обсяг (в кредитах ЄКТС);

прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) особи, яка пройшла навчання з підвищення кваліфікації;

дата видачі та обліковий запис документа;

найменування посади (у разі наявності), власне ім’я, прізвище особи, яка підписала документ від імені закладу, який проводив навчання, та її підпис.

9. Про проходження судовим експертом інших видів підвищення кваліфікації можуть свідчити такі документи:

щодо участі у конференціях, семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо з питань судово-експертної діяльності — документи, програми, презентації, інші матеріали заходу, що підтверджують участь судового експерта у заході;

щодо науково-педагогічної, іншої викладацької, наукової та науково-технічної діяльності у сфері судової експертизи — копії наказів / розпоряджень, довідок, інших документів щодо участі судового експерта у викладацькій, науковій та/або науково-технічній діяльності, опубліковані статті, монографії, інші видання.

10. У разі відсутності у документах відомостей щодо обсягу кредиту ЄКТС застосовуються такі обсяги кредитів:

участь у конференції, семінарі, практикумі, тренінгу, вебінарі, майстер-класі тощо з питань судово-експертної діяльності:

без доповіді та публікації тез — 0,1 кредиту ЄКТС;

із доповіддю, публікацією тез — 0,5 кредиту ЄКТС;

науково-педагогічна, інша викладацька, наукова та науково-технічна діяльність у сфері судової експертизи — 1 кредит ЄКТС.

11. Судові експерти, які мають стаж роботи судовим експертом за відповідною(ими) експертною(ими) спеціальністю(ями) у межах одного виду експертизи менше шести років, обов’язково проходять підвищення кваліфікації за довгостроковою програмою підвищення кваліфікації.

Судові експерти, які мають стаж роботи судовим експертом за відповідною(ими) експертною(ими) спеціальністю(ями) більше шести років, обов’язково проходять навчання за короткостроковою програмою підвищення кваліфікації. Цей обов’язок не поширюється на судових експертів, які мають науковий ступінь за галуззю знань, що відповідає присвоєній йому експертній спеціальності.

Інші види підвищення кваліфікації обираються судовим експертом на власний розсуд у межах переліку, передбаченого пунктом 2 цієї глави.

1. Для проходження атестації з метою підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, судовий експерт подає до ЦЕКК заяву про підтвердження підвищення кваліфікації згідно з додатком 6 до цього Порядку.

Разом із заявою надаються документи (копії документів), що містять відомості про підвищення кваліфікації судового експерта.

Документи повинні містити інформацію про назву програми навчання / заходу, а також обсяг / тривалість у кредитах ЄКТС / годинах (за наявності).

Заяву про підтвердження підвищення кваліфікації та документи (копії документів) судовий експерт подає до ЦЕКК не пізніше ніж за 60 календарних днів до настання терміну проходження атестації з метою підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

2. Подані до ЦЕКК документи протягом п’яти робочих днів попередньо опрацьовуються структурним підрозділом Мін’юсту на предмет їх відповідності переліку та вимогам, визначеним пунктом 1 цієї глави.

У разі невідповідності поданих документів цьому переліку і вимогам судовий експерт повідомляється про необхідність усунення недоліків. У такому разі заява про підтвердження підвищення кваліфікації вважається поданою у день подання повного пакета документів, передбачених пунктом 1 цієї глави. Достовірність документів, поданих до ЦЕКК, забезпечує судовий експерт, який подав документи.

3. Розгляд питання щодо прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю не повинен перевищувати 45 календарних днів з дня надходження до ЦЕКК заяви судового експерта про підтвердження підвищення кваліфікації.

Якщо протягом цього строку розгляд питань, передбачених абзацом першим цього пункту, є неможливим, за рішенням кваліфікаційної палати ЦЕКК строк їх вирішення може бути одноразово продовжений, але не більше ніж на п’ятнадцять календарних днів. Повідомлення про таке продовження строку надсилається судовому експерту рекомендованим поштовим відправленням або електронною поштою чи іншими засобами зв’язку з обґрунтуванням прийнятого рішення не пізніше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку.

4. За бажанням судовий експерт може взяти участь у засіданні кваліфікаційної палати ЦЕКК під час розгляду питання щодо підтвердження підвищення ним кваліфікації за відповідною експертною спеціальністю. Про бажання участі в засіданні кваліфікаційної палати ЦЕКК судовий експерт має зазначити у заяві про підтвердження підвищення кваліфікації.

Про дату, час та місце проведення засідання кваліфікаційної палати ЦЕКК такий судовий експерт повідомляється структурним підрозділом Мін’юсту не пізніше ніж за п’ять робочих днів до його проведення. Запрошення надсилається рекомендованим поштовим відправленням або електронною поштою чи іншими засобами зв’язку.

5. За результатами атестації з метою підтвердження підвищення кваліфікації кваліфікаційна палата ЦЕКК зараховує або не зараховує відомості щодо підвищення судовим експертом кваліфікації та приймає одне з таких рішень:

1) про підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю;

2) про непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю.

Кваліфікаційна палата ЦЕКК не зараховує відомості щодо підвищення судовим експертом кваліфікації та приймає рішення про непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю у разі, якщо такі відомості не відповідають вимогам до підвищення кваліфікації, передбаченим цим Порядком.

Повторну атестацію з метою підтвердження підвищення кваліфікації судовий експерт може пройти після усунення причин, що стали підставою для незарахування відомостей щодо підвищення кваліфікації, але не більше ніж через шість місяців з дня прийняття рішення про непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю.

1. Кваліфікаційний клас судового експерта — це спеціальне звання, що присвоюється працівникам НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта і проводять / беруть участь у проведенні судових експертиз.

Залежно від стажу роботи судовим експертом працівникам НДУСЕ, які мають кваліфікацію судового експерта, присвоюється вищий, перший, другий, третій, четвертий або п’ятий кваліфікаційний клас судового експерта, а саме:

1) п’ятий кваліфікаційний клас присвоюється за наявності стажу роботи судовим експертом не менше 1 року;