Відповідно до підпункту 39-3 .8.2.3 підпункту 39-3.8.2 пункту 39-3.8 статті 39-3 розділу І Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою забезпечення виконання багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок здійснення моніторингу діяльності фінансових агентів (включаючи опитування), що додається.

2. Департаменту міжнародного оподаткування Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Воробей С.І. та Голову Державної податкової служби України Кравченка Р.А.

1. Цей Порядок визначає напрями та особливості здійснення контролюючими органами моніторингу діяльності фінансових агентів (далі — моніторинг), а також особливості проведення опитування фінансових агентів, які є Підзвітними Фінансовими Установами для цілей застосування Загального стандарту звітності CRS.

2. Терміни, що вживаються в цьому Порядку, використовуються у значеннях, наведених у Порядку застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 26 травня 2023 року № 282, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 червня 2023 року за № 1090/40146 (далі — Порядок застосування Загального стандарту звітності CRS), та Податковому кодексі України (далі — Кодекс).

3. Цілями моніторингу як способу здійснення податкового контролю є виявлення:

організацій, які є Підзвітними Фінансовими Установами (далі — ПФУ), але не подали заяву про взяття їх на облік як ПФУ у контролюючому органі відповідно до вимог пункту 39-3 .3 статті 39-3 розділу І Кодексу;

ПФУ, які не подають звіти про підзвітні рахунки;

суб’єктів господарювання, які є звітними фінансовими установами України відповідно до вимог Угоди FATCA;

можливих ризиків порушення ПФУ вимог щодо належної комплексної перевірки Фінансових Рахунків та виявлення Підзвітних Рахунків;

ризиків участі організацій, у тому числі тих, які є ПФУ, у діяннях або практиках, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язань законодавства, що впроваджує Загальний стандарт звітності CRS, та від виявлення Підзвітних Рахунків для цілей виконання Багатосторонньої угоди CRS;

фінансових агентів, які несвоєчасно подають звіти про підзвітні рахунки;

ПФУ, які подають звіти про підзвітні рахунки з недостовірними, неповними або помилковими відомостями;

ПФУ, які порушують вимоги пункту 39-3 .5 статті 39-3 розділу І Кодексу щодо зберігання документів та інформації, що підтверджують здійснення фінансовим агентом заходів належної комплексної перевірки.

4. Під час здійснення моніторингу контролюючі органи використовують:

інформацію зі звітів про підзвітні рахунки, з податкової та фінансової звітності, додаткову інформацію та/або обґрунтування (пояснення), надані фінансовими агентами на запити контролюючих органів відповідно до вимог статті 39-3 розділу І Кодексу;

інформацію інформаційно-комунікаційних системи ДПС;

інформацію (матеріали і відомості) контролюючих органів, отриману під час здійснення перевірок;

інформацію, отриману від компетентних органів іноземних держав;

податкову інформацію, отриману відповідно до статті 73 глави 7 розділу II Кодексу;

інформацію, отриману від Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до підпункту 72.1.2.7 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 глави 7 розділу II Кодексу;

інструмент пошуку та завантаження списку іноземних фінансових установ (FFI) FATCA;

інформацію, отриману контролюючими органами від інших органів державної влади України;

інформаційні бази даних, державні реєстри та іншу інформацію органів державної влади України;

аналіз будь-яких інформаційних джерел, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про діяльність організації.

5. Під час здійснення моніторингу контролюючим органом може проводитись опитування шляхом надсилання запитів про опитування ПФУ або групі ПФУ, що проводиться відповідно до вимог розділу IV цього Порядку.

1. Контролюючі органи здійснюють виявлення організацій, які можуть відповідати терміну "Підзвітна Фінансова Установа", визначеному в пункті 5 глави 1 розділу II Порядку застосування Загального стандарту звітності CRS, але не подали заяву про взяття їх на облік як ПФУ, шляхом здійснення первинного аналізу джерел інформації, визначених в пункті 4 розділу І цього Порядку.

2. На підставі проведеного первинного аналізу інформації контролюючий орган формує перелік організацій, які є можливими порушниками вимог пункту 39-3 .3 статті 39-3 розділу І Кодексу, та визначає заходи, передбачені статтею 39-3 розділу І та главами 7, 8 розділу II Кодексу, які необхідно здійснити щодо цих організацій.

Перелік організацій, які можуть вважатись ПФУ, але своєчасно не подали заяву про взяття їх на облік у контролюючому органі, визначається на основі одного з індикаторів (ознак), які дозволяють вважати, що фінансова установа може кваліфікуватися як ПФУ, зокрема:

організація вже самостійно класифікувала себе як ПФУ та подала звіт про підзвітні рахунки або вказала себе як Фінансову Установу в документі самостійної оцінки, наданому іншій ПФУ (наприклад, банку);

організація визначила себе як звітну фінансову установу України для цілей Угоди FATCA через реєстрацію для цілей звітування відповідно до Угоди FATCA на вебсайті Служби внутрішніх доходів США та одержала код GIIN, але не стала на облік у контролюючому органі як ПФУ;

організація отримала ліцензію регулятора ринку фінансових послуг та її діяльність тісно пов’язана з діяльністю Депозитарної Установи, Кастодіальної Установи, Визначеної Страхової Компанії або Інвестиційної Компанії;

організація є членом професійної асоціації чи іншого об’єднання суб’єктів, які надають фінансові послуги або професійні послуги на ринках капіталу.

3. Якщо контролюючий орган має підстави вважати, що організація порушила вимогу щодо подання заяви про взяття її на облік як ПФУ (наприклад, є банком), контролюючий орган надсилає такій організації запит з вимогою стати на облік як ПФУ та надати пояснення про причини несвоєчасного виконання організацією вимог пункту 39-3 .3 статті 39-3 розділу I Кодексу. Запит складається контролюючим органом та надсилається організації з дотриманням вимог статті 42 глави 1, статті 73 глави 7 розділу II Кодексу.

Якщо після одержання запиту від контролюючого органу організація добровільно подає заяву до контролюючого органу про її взяття на облік як ПФУ та контролюючий орган не має підстав вважати, що організацією порушено інші вимоги статті 39-3 розділу І Кодексу, то жодних додаткових заходів до такої ПФУ не вживається.

4. Якщо за результатами первинного аналізу джерел інформації, визначених у пункті 4 розділу І цього Порядку, контролюючому органу для встановлення наявності порушення або правопорушень у діяльності організації необхідно отримати додаткову інформацію, контролюючий орган надсилає такій організації запит відповідно до вимог статті 42 глави 1, статті 73 глави 7 розділу II Кодексу.

5. У разі наявності групи організацій, які здійснюють аналогічну або подібну діяльність (мають подібний перелік ліцензій), щодо яких виявлено ризик неправильного тлумачення положень Порядку застосування Загального стандарту звітності CRS, що може призвести до неправильного встановлення наявності у організацій статусу ПФУ, контролюючий орган приймає рішення про направлення такій групі організацій запитів про опитування.

Під час формулювання запитань у запиті про опитування враховуються галузеві особливості діяльності організацій.

Запит про опитування повинен включати питання, які дозволяють встановити наявність або відсутність у організації статусу ПФУ.

6. За результатами аналізу відповідей на індивідуальні запити, надіслані відповідно до пункту 4 цього розділу, або відповідей на запити про опитування, надіслані відповідно до пункту 5 цього розділу, контролюючий орган:

1) не здійснює додаткових дій щодо тих організацій, у діяльності яких виявлені під час моніторингу ризики не підтвердились, або якщо організація добровільно виконала усі вимоги статті 39-3 розділу І Кодексу та усунула усі виявлені порушення, про що повідомила контролюючий орган у відповіді на запит у порядку, визначеному статтею 73 глави 7 розділу II Кодексу; або