1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 28 березня 2025 р. № 447
Київ
Про внесення змін щодо кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та критичної інформаційної інфраструктури до деяких постанов Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України постановляє:
Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни щодо кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та критичної інформаційної інфраструктури, що додаються.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 49


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 березня 2025 р. № 447
ЗМІНИ
щодо кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та критичної інформаційної інфраструктури, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. У Правилах забезпечення захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 р. № 373 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 13, ст. 878; 2011 р., № 69, ст. 2624; 2022 р., № 47, ст. 2595):
1) абзац четвертий пункту 3 викласти в такій редакції:
"Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про державну таємницю", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про електронні комунікації", "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", Положенні про технічний захист інформації в Україні, затвердженому Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. № 1229, Положенні про організаційно-технічну модель кіберзахисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1426 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 4, ст. 219).";
2) доповнити Правила пунктами 26 і 27 такого змісту:
"26. Власники (розпорядники) систем, у яких обробляються державні інформаційні ресурси та інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом:
здійснюють управління ризиками у сфері кібербезпеки, що передбачає ідентифікацію та періодичну оцінку ризиків, їх моніторинг і перегляд, а також процедури, які забезпечують впровадження, перегляд і вдосконалення політики управління ризиками;
здійснюють базові заходи з кіберзахисту;
затверджують, переглядають та оновлюють плани кіберзахисту, політики кібербезпеки, плани реагування на кібератаки та кіберінциденти;
здійснюють виявлення кіберінцидентів та кібератак і реагування на них, усунення їх наслідків;
невідкладно інформують урядову команду реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA та Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки СБУ про інциденти кібербезпеки від середнього рівня критичності та вище;
здійснюють інформаційний обмін щодо виявлених та потенційних кіберзагроз між силами кіберзахисту та відповідними підрозділами інших суб’єктів забезпечення кібербезпеки;
отримують доступ до Інтернету через систему захищеного доступу державних органів до Інтернету Державного центру кіберзахисту через постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які мають захищені вузли доступу до глобальних мереж передачі даних із створеними комплексними системами захисту інформації з підтвердженою відповідністю, або через власні системи захищеного доступу до Інтернету із створеними комплексними системами захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Ця вимога не поширюється на системи закордонних дипломатичних установ України;
проводять навчання та тренінги для співробітників з питань кібербезпеки, зокрема щодо підвищення рівня обізнаності про кіберзагрози, методів запобігання їх виникненню, управління ризиками у сфері кібербезпеки та дотримання принципів кібергігієни.
Методика ідентифікації та оцінки ризиків у сфері кібербезпеки затверджується Адміністрацією Держспецзв’язку.
27. Моніторинг стану кіберзахисту систем, у яких обробляються державні інформаційні ресурси та інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом, забезпечується їх власниками (розпорядниками) шляхом:
оцінки стану кіберзахисту не рідше ніж один раз на рік відповідно до методичних рекомендацій щодо здійснення базових заходів з кіберзахисту;
використання систем виявлення, запобігання та нейтралізації кіберзагроз, за допомогою яких здійснюються збір та аналіз мережевої телеметрії, а також реагування на кіберінциденти та кібератаки;
аудиту інформаційної безпеки, у тому числі шляхом залучення незалежних аудиторів інформаційної безпеки.
Результати такого моніторингу використовуються:
власниками (розпорядниками) систем, у яких обробляються державні інформаційні ресурси та інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом, під час аналізу ефективності та коригування здійснених заходів з кіберзахисту, а також для планування заходів з управління ризиками у сфері кібербезпеки;
Адміністрацією Держспецзв’язку під час:
- проведення оцінки стану захищеності державних інформаційних ресурсів в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах;
- здійснення державного контролю у сферах захисту у кіберпросторі державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, криптографічного та технічного захисту інформації;

................
Перейти до повного тексту