Відповідно до частини п’ятої статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - одноразова грошова допомога), які проходять (проходили) службу в міжрегіональних територіальних органах з питань виконання кримінальних покарань, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, закладах освіти Державної кримінально-виконавчої служби (у тому числі курсантів, слухачів закладів освіти), на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби, а також в таборах для тримання військовополонених (далі - органи (установи).

2. Одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби у разі:

1) загибелі особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їх життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, або смерті особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що настала під час проходження нею служби;

3) визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання нею службових обов’язків чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії правового режиму воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією проти України, протягом шести місяців після звільнення її із служби з причин, зазначених у цьому підпункті;

4) визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням нею служби, або визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби інвалідності протягом шести місяців після її звільнення із служби з причин, зазначених у цьому підпункті;

5) отримання особою рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання нею службових обов’язків чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії правового режиму воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією проти України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення їй інвалідності;

6) отримання особою рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із проходженням служби, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення їй інвалідності.

3. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у таких розмірах:

1) у разі загибелі особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби з причин, визначених підпунктом 1 пункту 2 цього Порядку, - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

2) у разі смерті особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що настала під час проходження нею служби, - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

3) у разі визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби внаслідок причин, зазначених у підпункті 3 пункту 2 цього Порядку, інвалідності:

I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

4) у разі визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби внаслідок причин, зазначених у підпункті 4 пункту 2 цього Порядку, інвалідності:

I групи - 120 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

5) у разі отримання особою рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби поранення (контузії, травми або каліцтва) внаслідок причин, зазначених у підпункті 5 пункту 2 цього Порядку, - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

6) у разі отримання особою рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби поранення (контузії, травми або каліцтва) внаслідок причин, зазначених у підпункті 6 пункту 2 цього Порядку, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

4. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби є наслідком:

1) учинення нею діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

2) учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;

3) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

4) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної та/або кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов’язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати і здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення і виплату та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

5. Днем виникнення права на виплату одноразової грошової допомоги є:

1) у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть;

2) у разі визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці медико-соціальної експертної комісії;

3) у разі визначення особі рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби ступеня втрати професійної працездатності без визначення інвалідності - дата прийняття рішення, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці медико-соціальної експертної комісії.

6. За наявності особистого розпорядження особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках. У такому разі розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом другим цього пункту.

Незалежно від змісту особистого розпорядження право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в розмірі 50 відсотків частки, яка належить кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.

7. У разі відсутності особистого розпорядження, у випадках, зазначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2 цього Порядку, або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги (її частки) у рівних частках мають:

діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби за її життя було позбавлено батьківських прав;

один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

8. У випадках, передбачених підпунктами 3-6 пункту 2 цього Порядку, право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги мають визначені цими підпунктами особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

9. Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення і виплати шляхом подання заяви (рапорту) до органу (установи) за останнім місцем проходження служби або за останнім місцем проходження служби перед відрядженням до державних органів (далі - останнє місце проходження служби), справжність підпису на якій (якому) засвідчується нотаріально.

У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 7 цього Порядку, від призначення і виплати одноразової грошової допомоги, а також у випадку, якщо одна з таких осіб у строк, установлений пунктом 24 цього Порядку, не реалізувала своє право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення і виплату такої допомоги, у рівних частках.

Відмова від призначення і виплати одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, не допускається.

10. Про загибель (смерть) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби служба персоналу (кадровий підрозділ) органу (установи) протягом п’яти робочих днів з дня видання наказу про припинення служби в органі (установі) у зв’язку із загибеллю (смертю) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби з одночасним виключенням її із списку особового складу органу (установи) технічними засобами електронних комунікацій або поштового зв’язку за наявними в особистому розпорядженні контактними даними повідомляє відповідним особам, на користь яких складено особисте розпорядження.

11. Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком до Порядку подається керівникові органу (установи) за останнім місцем проходження служби.

У разі ліквідації органу (установи) заява (рапорт) подається до правонаступника за місцем зберігання особових справ осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

12. Функції щодо підготовки та формування документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в органі (установі) покладаються на визначений керівником цього органу (установи) структурний підрозділ (далі - уповноважений структурний підрозділ) у взаємодії з бухгалтерською службою, службою персоналу (кадровим підрозділом), підрозділом державного нагляду за охороною праці, юридичною службою.

13. Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби уповноваженому структурному підрозділу у паперовій формі подаються такі документи:

1) службою персоналу (кадровим підрозділом):

копія документа особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (з особової справи);

копія документа особи рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (з особової справи);